Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 653/1555/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2022.
Дата набрання законної сили: 22.08.2022
Номер судового провадження: 61-11469ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                 
		 
		22 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 653/1555/20
		провадження № 61-11469св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент», 
		третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Берлімової Ю. Г., та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Акцент» (далі - ТОВ «ФК «Акцент») про припинення кредитного договору та зняття заборони за іпотечним договором. 
		Позовну заяву мотивував тим, що 02 вересня 2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством «Фінансовий союз банк» (далі -          ЗАТ «Фінансовий союз банк») укладений кредитний договір № 069/01-08, виконання зобов`язань за яким було забезпечено договором іпотеки            від 02 вересня 2008 року.
		 
		В якості іпотечного майна у заставу передано земельну ділянку площею 0,2185 га, розташовану по АДРЕСА_1 та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці.
		 
		Зазначав, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2011 року з нього стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором на користь правонаступника кредитора - Публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк» (далі - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк»), оскільки ЗАТ «Фінансовий союз банк» припинило своє існування.
		 
		23 травня 2012 року між ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Аксіома» (далі - ПАТ «КБ «Аксіома») укладений договір відступлення права вимоги, за яким до нового кредитора перейшло право вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 069/01-08, додатковими угодами до цього договору та за договором іпотеки.
		 
		Позивач вказував, що 05 лютого 2019 року отримав лист-повідомлення від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома», яким його повідомлено про те, що 05 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «ФК «Акцент» укладений договір № 1 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 069/01-08 зі змінами та доповненнями.
		 
		Позивач вважав, що відступлення права вимоги від ПАТ КБ «Аксіома» до        ТОВ «ФК «Акцент» щодо договорів, укладених із ним, є незаконним з тих підстав, що судовими рішеннями встановлено, що ПАТ «КБ «Аксіома» не набув права іпотекодержателя на земельну ділянку та не має права на предмет іпотеки відповідно до договору відступлення права вимоги            від 23 травня 2012 року, укладеного між ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та ПАТ «КБ «Аксіома», оскільки такий договір укладено без нотаріального посвідчення.
		 
		Зазначив, що з цих підстав рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПАТ «КБ «Аксіома» до нього про визнання права власності на предмет іпотеки.
		 
		З огляду на викладене, позивач вважав, що оскільки ПАТ «КБ Аксіома» не набув прав іпотекодержателя та не має права власності на предмет іпотеки, він не міг укладати договір відступлення права вимоги за договорами, укладеними із ним та ТОВ «ФК «Акцент», який також укладений без нотаріального посвідчення.
		 
		Зазначав, що первісний кредитор - ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» змінив власника та назву на ПАТ «Юніон стандарт банк» (далі -ПАТ «ЮС Банк»), який припинив свою державну реєстрацію як юридична особа, а отже банк є ліквідований.
		 
		Стверджував, що ПАТ «ЮС Банк», у рамках діючого законодавства, не передавав право вимоги за кредитним договором № 069/01-08, а тому вказаний правочин припинив своє існування та не може виконуватися у зв`язку з ліквідацією цього товариства.
		З посиланням на викладені обставини та положення статті 609 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняються ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), ОСОБА_1 просив суд:
		- визнати кредитний договір № 069/01-08, укладений 08 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк», правонаступником якого є ліквідований ПАТ «ЮС Банк», припиненим; 
		- зобов`язати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Лозенко В. В. зняти з державної реєстрації як іпотечне майно земельну ділянку площею 0,2185 га та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області           від 01 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2021 року залишено без змін.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову у частині припинення кредитного договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що посилання позивача на відсутність                у ПАТ «КБ «Аксіома» прав іпотекодержателя за договором відступлення      від 23 травня 2012 року, не свідчить про відсутність його прав, як кредитора за основним зобов`язанням (кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 069/01-08), які він відступив 05 лютого 2019 року ТОВ «ФК «Акцент». Доказів недійсності (нікчемності) вчиненого правочину матеріали справи не місять. Позивач, усупереч вимогам статей 12, 13, 81 ЦПК України, не довів, що його зобов`язання за кредитним договором № 069/01-08 є припиненим унаслідок ліквідації кредитора.
		 
		У задоволенні вимоги щодо зобов`язання приватного нотаріуса зняти з державної реєстрації як іпотечне майно земельну ділянку суд першої інстанції відмовив, оскільки така позовна вимога є похідною від вимоги про визнання договору припиненим, в задоволенні якої відмовлено.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду          від 03 червня 2021 року.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		14 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
		 
		22 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Генічеського районного суду Херсонської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив ряд порушень норм процесуального права:
		- сторона позивача не отримувала відзив на апеляційну скаргу; 
		- не надано оцінку тому, що звертаючись до суду з цим позовом, він зазначав відповідачами ПАТ «КБ «Аксіома» та ПАТ «Юніон стандарт банк», однак суд першої інстанції вказав на те, що стороною у спорі не може бути юридична особа, яка припинила своє існування, тому за вказівкою суду першої інстанції ці установи були виключені зі списку відповідачів; 
		- не надано оцінку листу про зміну кредитора, направленого позичальнику уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «КБ «Аксіома», який доказує, що ПАТ «КБ «Аксіома» не існує; 
		- вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги як доказ ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року, якою встановлено, що договір відступлення права вимоги, укладений 23 травня 2012 року між                  ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та ПАТ «КБ «Аксіома» з порушенням статей 512-513, 575, 577 ЦК України, а у рішенні Генічеського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2017 року вказано, що ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» перейменовано на ПАТ «Юніон стандарт банк»;
		- на надано оцінку постанові про закриття виконавчого провадження, як доказу того, що стягнення на користь ПАТ «КБ «Аксіома» не проводилося        і виконавчі провадження закриті.
		 
		Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не відповів на жодне питання апеляційної скарги, тому робить висновок про те, що суд не дослідив подані до позовної заяви докази, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи.
		  
		Суд апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права            у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду          від 03 вересня 2019 року у справі № 910/14255/18. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу, у визначений судом строк, не надходив.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		02 вересня 2008 року між ЗАТ «Фінансовий союз банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 069/01-08, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 130 000,00 доларів зі сплатою процентів за користування та строком повернення - до 27 серпня 2009 року.
		 
		02 вересня 2008 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 069/01-08, між ОСОБА_1 та ЗАТ «Фінансовий союз банк» укладений іпотечний договір № 066/02-08, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,2185 га, що розташована по АДРЕСА_1 , на якій розташований двоповерховий житловий будинок, який складається із: жилого будинку літ. «А», з підвалом, загальною площею 323,4 кв. м, господарські і побутові будівлі: три сараї літ. «Б», «В», «Д», літня кухня літ. «Г», що належать на праві власності ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2011 року із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором               у розмірі 3 101 602,38 грн і відкрито виконавче провадження.
		 
		Про ці обставини зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ цього майна і за зустрічним позовом ПАТ «КБ «Аксіома» до ОСОБА_1 , треті особи: відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області, ОСОБА_2 , ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» про визнання права власності на іпотечне майно.
		 
		З цього ж судового рішення встановлено, що 23 травня 2012 року між        ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», який став правонаступником ЗАТ «Фінансовий союз банк», та ПАТ КБ «Аксіома» укладений договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» відступило ПАТ КБ «Аксіома» право вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав за кредитним договором                       від 02 вересня 2008 року № 069/01-08 та додатковими угодами до цього договору і за договором іпотеки, укладеними між ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» та ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року у частині вирішення зустрічного позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні зустрічного позову третьої особи з самостійними вимогами ПАТ «КБ «Аксіома» до ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2185 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований двоповерховий житловий будинок, який складається із: жилого будинку літ. «А», з підвалом, загальною площею 323,4 кв. м, господарські і побутові будівлі: три сараї літ. «Б», «В», «Д», літня кухня літ. «Г», що належать на праві власності ОСОБА_1 . Суд зазначив, що позивач ПАТ «КБ «Аксіома» не набув прав іпотекодержателя та не має права на предмет іпотеки.
		 
		Відомостей про перегляд рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2017 року в апеляційному порядку матеріали справи не містять, як не містить таких відомостей і Єдиний державний реєстр судових рішень.
		 
		05 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ТОВ «Фінансова компанія «Акцент» укладений договір № 1 про відступлення прав вимоги, за яким   ПАТ «КБ «Аксіома» відступило право вимоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором за кредитним договором від 02 вересня          2008 року №069/01-08.
		 
		05 лютого 2019 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома» направила лист на адресу ОСОБА_1 , в якому повідомила про нового кредитора із зазначенням його реквізитів, роз`яснюючи, що з 05 лютого 2019 року усі платежі за вказаним договором необхідно здійснювати за реквізитами нового кредитора - ТОВ «ФК «Акцент».
		 
		З постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції                 (м. Одеса) від 18 червня 2020 року про закінчення виконавчого провадження встановлено, що ПАТ «КБ «Аксіома» мав статус стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-379/11, виданого 03 травня 2012 року Генічеським районним судом Херсонської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Аксіома» заборгованості на загальну суму 3 103 422,38 грн.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
		- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права 
		у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
		- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню. 
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
		Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення,    в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
		Підстави припинення зобов`язань викладені у главі 50 ЦК України. Зокрема, статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		При цьому вказаною главою визначено, що підставами припинення зобов`язання можуть бути: припинення зобов`язання виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), припинення зобов`язання переданням відступного (стаття 600 ЦК України), припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог (стаття 601 ЦК України), зарахування у разі заміни кредитора (стаття 603 ЦК України), домовленість сторін (стаття 604 ЦК України), прощення боргу (стаття 605 ЦК України), поєднання боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), припинення зобов`язання неможливістю його виконання (стаття 607 ЦК України), смерть боржника, якщо зобов`язання є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (стаття 608 ЦК України), припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (стаття 609 ЦК України).
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
		Обравши способом захисту своїх прав припинення умов кредитного договору, наполягаючи на припиненні зобов`язань за вказаним правочином, позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ «КБ «Аксіома» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Аксіома» відступило              ТОВ «ФК «Акцент» право вимоги за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 069/01-08. 
		Доказів недійсності (нікчемності) вчиненого правочину матеріали справи не містять. 
		При цьому ПАТ «КБ «Аксіома» не набув прав іпотекодержателя на спірну земельну ділянку за договором відступлення прав вимоги, укладеного          23 травня 2012 року між ПАТ «КБ «Аксіома» та ЗАТ «Фінансовий союз банк».
		 
		Отже, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів, що внаслідок ліквідації кредитора припинилося його зобов`язання за кредитним договором від 02 вересня 2008 року                     № 069/01-08, що є його процесуальним обов`язком у відповідності до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України. 
		При цьому суди попередніх інстанцій врахували положення статті 3 Закону України «Про іпотеку» та правильно зауважили, що, оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання (кредитного договору), то відсутність у ПАТ «КБ «Аксіома» прав іпотекодержателя за договором відступлення прав вимоги, не може свідчити про відсутність права вимоги банку як кредитора за основним зобов`язанням, яке він відступив ТОВ «ФК «Акцент».
		 
		Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2019 у справі № 910/14255/18 колегія суддів спростовує, оскільки вони не суперечать висновкам, викладеним у оскаржуваних судових рішеннях про те, що відсутність у ПАТ «КБ «Аксіома» прав іпотекодержателя за договором відступлення прав вимоги, не може свідчити про відсутність прав вимоги  банку як кредитора за основним зобов`язанням, які він відступив ТОВ «ФК «Акцент».
		 
		Доводи касаційної скарги про порушення прав заявника внаслідок невручення йому копії відзиву на апеляційну скаргу на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких встановлено, що ТОВ «ФК «Акцент» виконало вимоги статті 395 ЦПК України щодо направлення копії відзиву іншим учасникам справи (а. с.121-122).
		 
		Інші доводи касаційної скарги в обґрунтування скасування оскаржуваних судових рішень , не заслуговують на увагу, оскільки є власним тлумаченням норм як матеріального, так і процесуального права.
		 
		Отже, суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області                 від 01 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду          від 03 червня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:   Г. В. Коломієць     Д. Д. Луспеник     Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...