Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24236/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2022. Зареєстровано: 30.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		18 липня 2022 року                               м. Київ                              № 640/24236/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу 
		за позовом            Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві
		до                       ОСОБА_1                                                                                     про                стягнення заборгованості, -  
		ВСТАНОВИВ:
		          Головне управління ДПС у м. Києві(далі також- позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - ОСОБА_1 (далі також - відповідач ОСОБА_1 ) в якому просить прийняти рішення на користь ГУ ДПС у м. Києві, яким стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі - 368 747,19 грн.                              
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 341 254,06 гривень та військового збору у розмірі 27 493,13 гривень, на загальну суму 368 747,19 гривень, який виник у зв`язку несплатою відповідачем грошових зобов`язань, що були визначені контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень.                              
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням сторін в адміністративній справі.          
		24.02.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки податковим органом пропущено законодавчо встановлений строк, протягом якого можна вчиняти дії щодо стягнення податкового боргу, а тому така заборгованість вважається безнадійною.                    
		Щодо питання процесуального правонаступництва.                                                                      Відповідно до   статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України      у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		Як встановлено судом, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.                              
		Установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;          
		права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту першого цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.                                                            
		Відповідно до пункту першого наказу Державної податкової служби України №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві.                                                  
		Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).          
		Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755   Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій   з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.                              
		До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.          
		Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).                                                            
		Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку   статті 52 КАС України   суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса:04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).          
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.                                                             Фізична особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .          
		Відповідач знаходиться за основним місцем обліку в ГУ ДПС у м. Києві.                                        Відповідно до інтегрованих карток платника податків, інформаційно- телекомунікаційних систем контролюючого органу станом на дату звернення до суду у фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг в розмірі 368 747,19 грн., а саме: 341 254,06 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуться фізичними особами за результатами річного декларування та 27 493,13 грн. військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.          
		На підставі наказу про проведення  позапланової  невиїзної перевірки від 23.08.2016 року №467 ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, в результаті чого було складено Акт перевірки від 19.09.2016 року № 11540/26-58-13-06-17-2683802892.          
		Актом перевірки від 19.09.2016 року № 11540/26-58-13-06-17-2683802892 було встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог ПК України, що полягало у недекларуванні доходу, отриманого у 2015 році як додаткове благо у вигляді основного боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням та не сплачено військовий збір.          
		На підставі висновків Акта перевірки від 19.09.2016 року № 11540/26-58-13-06-17-2683802892 контролюючим органом було прийняті податкові-повідомлення рішення:          
		- від 27.10.2016 року № 0005861306 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170 гривень;                    
		-   від 27.10.2016 року  № 0005871306 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 111 240,05 гривень;
		-   від 27.10.2016 року № 0005881306 з військового збору на суму 8 400,10 гривень.          
		Загальна сума становить у розмірі 119 810,25 гривень.                                        
		Зазначені податкові повідомлення-рішення податковим органом направлено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , які він отримав 31.10.2016 року (про що відповідач зазначає у своєму відзиві).                              
		Враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про оскарження чи скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, сума визначеного ними грошового зобов`язання вважається узгодженою.                                                                                
		25.04.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено відповідачу податкову вимогу  форми «Ф»  № 6479-17, в якій визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 24.04.2017 року у розмірі 126 199,63  гривень.
		Зазначену  податкову вимогу було направлено відповідачу, але повернута з незалежних від податкового органу причин із причиною повернення: «за закінченням встановлено строку зберігання».                                                                                          
		Головним управлінням ДФС у місті Києві на підставі підпункту 20.01.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1, пункту 79.1., пункту 79.2 статті 79, пункту 82.9 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями та згідно наказу про проведення  позапланової  невиїзної перевірки від 12.09.2017 року №9081- було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.          
		У результаті перевірки було складено Акт перевірки від 13.10.2017 року № 1966/26-15-42-02- 12/2683802892, на підставі якого контролюючим органом були прийняті податкові-повідомлення рішення:                                                                                          
		- від 30.11.2017 року № 0030854202 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170 гривень;                    
		-      від 30.11.2017 року  № 0030844202 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 213 944,45 гривень;
		-      від 30.11.2017 року № 0030874202 з військового збору на суму 17 828,70 гривень.
		Загальна сума становить у розмірі 231 943,15 гривень.                                        
		Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, проте повернулись до контролюючого органу із причиною повернення: «за закінченням встановлено строку зберігання».                                                                                                              Так, відповідач самостійно не сплатив вищенаведені суми податкових зобов`язань і, як наслідок, за ОСОБА_1 обліковується сума податкового боргу у розмірі 368 747,19 грн.
		Оскільки   відповідачем в добровільному порядку податкова заборгованість не сплачена, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з даним позовом.                    
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.                                                  
		Відповідно до частини першої   статті 67 Конституції України   кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.          
		Підпунктами   16.1.3    та 16.1.4 пункту   16.1 статті 16 Податкового кодексу України   встановлено обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.          
		За визначенням, наведеним у підпункті   14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Відповідно до пункту   54.1 статті 54 Податкового кодексу України   крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.          Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт   54.5 статті 54 Податкового кодексу України).
		Пунктом   126.1 статті 126 Податкового кодексу України   передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.                                        
		Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт   14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).                    
		Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт   14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).                                                                                          
		У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абзац перший пункту   59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
		Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт   59.3 статті 59 Податкового кодексу України).          
		За приписами пунктів 95.1-95.3 статті  95 Податкового кодексу України   контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
		Згідно матеріалів справи податкова вимога від 25.04.2017 року форми «Ф»  № 6479-17 була направлена відповідачу, але повернута з незалежних від податкового органу причин із причиною повернення: «за закінченням встановлено строку зберігання».                              
		У даному випадку, в силу приписів пункту   42.2., пункту   42.5. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові, а отже   податкова вимога   вважається врученою   в силу закону.                    
		Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.                                        
		Відповідно до пункту   102.1 статті 102 Податкового кодексу України   контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до   статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом   133.4 статті 133   цього   Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		За змістом податкових повідомлень-рішень від 27.10.2017 року № 0005861306, № 0005871306 та № 0005881306, останні винесено згідно з підпунктами   54.3.2   та 54.3.3 пункту   54.3 статті 54 Податкового кодексу України.                                                            
		Разом з тим, пунктом   57.3 статті 57 Податкового кодексу України   встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту   54.3 статті 54   цього   Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
		Податкові повідомлення-рішення від 27.10.2017 року № 0005861306, № 0005871306 та № 0005881306, як вбачається з додатків до позовної заяви, направлялись відповідачу рекомендованим листом за номером відправлення 0315118523629 та вручено ОСОБА_1 , 31.10.2016 року, про що останній зазначає у своєму відзиві та не заперечується  податковим органом.          
		Таким чином, грошові зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень від  27.10.2017 року № 0005861306, № 0005871306 та № 0005881306, відповідно до пункту   57.3 статті 57 Податкового кодексу України, набули статусу податкового боргу після встановленого Законом 10-денного строку на його оплату з дня отримання зазначених податкових повідомлень-рішень, а саме - з 10.11.2016 року.                                                  
		Пунктом   102.4 статті 102 Податкового кодексу України   встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.           
		Відповідно, граничний термін до стягнення спірного в межах даної адміністративної справи податкового боргу  сплив у листопаді 2019 року.                                                            
		Згідно пункту   101.1 статті 101 Податкового кодексу України   списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі, пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
		Зокрема, за підпунктом   101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України   під терміном "безнадійний" розуміється у тому числі податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.                    
		Враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом лише 16.12.2019 року, обґрунтування відповідача щодо пропущення позивачем встановленого Законом строку на стягнення відповідного податкового боргу  у сумі 126 199,63 грн., нарахованого на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.10.2016 року № 0005861306, № 0005871306 № 0005881306 (узгоджене грошове зобов`язання 119 810,25 грн. та пеня 6 389,38 грн.), суд вважає обґрунтованими, а отже, контролюючим органом пропущено строк давності стягнення податкового боргу в 1095 днів, що є підставою для відмови в цій частині в задоволенні позову про стягнення  відповідного податкового боргу.          
		Що стосується податкового боргу відповідача згідно податкових повідомлень - рішень від 30.11.2017 року № 0030854202, № 0030844202 та № 0030874202, суд зазначає наступне.          
		Як убачається із матеріалів справи в результаті перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, було складено Акт перевірки від 13.10.2017 року № 1966/26-15-42-02- 12/2683802892, на підставі якого контролюючим органом були прийняті податкові-повідомлення рішення:                    
		- від 30.11.2017 року № 0030854202 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170 гривень;
		-  від 30.11.2017 року  № 0030844202 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 213 944,45 гривень;                                                                                                              
		-   від 30.11.2017 року № 0030874202 з військового збору на суму 17 828,70 гривень.          Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом за номером відправлення 0101121580510 (копія наявна в матеріалах справи). Проте, поштове відправлення не було отримано та 04.01.2018 року повернулось відправнику із зазначенням причини повернення "за закінченням встановлено строку зберігання".
		За приписами пункту   58.3 статті 58 Податкового кодексу України   податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному   статтею 42 цього Кодексу.          
		Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт   42.2 статті 42 Податкового кодексу України).          
		Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом   42.4 статті 42   цього   Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 в редакції   Податкового кодексу України).                    
		У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац третій пункту 58.3 статті 58 в редакції   Податкового кодексу України).                              
		У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків (абзац четвертий пункту 58.3 статті 58 в редакції   Податкового кодексу України).          
		Оскільки позивач вжив передбачені законодавством заходи щодо направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року № 0030854202, № 0030844202 та № 0030874202 рекомендованим поштовим відправленням, останнє вважається належним чином врученим відповідачу з дня, зазначеного поштовою службою у відповідному повідомленні про причини невручення.                                                            
		Таким чином, грошове зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року № 0030854202, № 0030844202, № 0030874202, відповідно до пункту   57.3 статті 57 Податкового кодексу України, набули статусу податкового боргу після встановленого Законом 60-денного строку на його оплату з дня отримання (неотримання з незалежних від контролюючого органу причин) зазначених податкових повідомлень-рішень.
		Отже, враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про оскарження чи скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, сума визначеного ними грошового зобов`язання  вважається узгодженою та згідно довідки  та розрахунком заборгованості станом на 20.11.2019 року  становить 242 547,56           грн.                                                            
		Наявність у відповідача заборгованості, заявленої до стягнення, станом на момент розгляду справи підтверджується: довідкою  та розрахунком заборгованості станом на 20.11.2019 року; інтегрованою карткою платника податків; податковими повідомленнями-рішеннями від 30.11.2017 року № 0030854202, № 0030844202, № 0030874202.                    
		Щодо  твердження відповідача з приводу того, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував порушення приписів ПК України ОСОБА_1 , що полягало у недекларуванні доходу, отриманого у 2015-2016 роках, як додаткове благо у вигляді основного боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням та не сплачено військовий збір, суд відноситься критично. 
		Суд звертає увагу, що на час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, відповідачем зазначається у своєму відзиві на позовну заяву, що останній  не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку, винесені податковим органом  податкові повідомлення-рішення відносно  вказаної податкової заборгованості.                    
		Таким чином, з урахуванням наведеного,    та беручи до уваги, що відповідачем доказів погашення боргу у розмірі 242 547,56 грн. суду не надано, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що заявлена сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.                    
		Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управлінням Державної податкової служби у м. Києві про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню частково  в сумі 242 547,56 гривень.          
		У відповідності до частини другої   статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України   предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.                    
		Згідно із частиною першою   статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78 цього Кодексу.                              
		Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову частково.
		Відповідно до частини третьої    статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату   судового збору.          
		Відповідно до частини другої   статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України   при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.          
		Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.                                                            
		Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у   м. Києві задовольнити частково.
		2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму  податкового боргу у розмірі 242 547,56 (двісті сорок дві тисячі п`ятсот сорок сім гривень) 56 копійок. 
		3.  В решті вимог відмовити.          
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач:   Відокремлений підрозділ  Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19); 
		Відповідач: Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
		 
		          Повне судове рішення складено18.07.2022 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                          Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...