Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16613/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2022. Зареєстровано: 31.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2022.
Дата набрання законної сили: 30.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/41847/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 серпня 2022 року 
		м. Київ
		справа №640/16613/21
		адміністративне провадження №К/9901/33159, К/9901/34367/21, К/9901/41847/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/16613/21
		за позовом  ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товарної біржі «Українська енергетична біржа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна», про визнання протиправним та скасування наказу,
		за касаційними скаргами Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна»
		на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 (головуючий суддя: Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 (у складі колегії суддів: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В.) та
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» 
		на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 (головуючий суддя: Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 (у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.),
		УСТАНОВИВ:
		І. Рух справи
		1.   У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товарної біржі "Українська енергетична біржа" (далі - ТОВ "Українська енергетична біржа"), Товариства з обмеженою відповідальністю "СПИС Україна" (далі - ТОВ "Спис Україна"), в якому позивач просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України про затвердження переліку ділянок надр, дозвіл на користування якими встановлюється на аукціон, в частині Городнявської ділянки Буртинського родовища (лот № UA-PS-2021-02-09-000050-3),
		- визнати протиправним та скасувати електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявська ділянка Буртинського родовища, результати якого оформлені протоколом проведення електронного аукціону від 31.03.2021 № UA-PS-2021-02-09-000050-3.
		2.  Окрім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій скаржник просив заборонити Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявської ділянки Буртинського родовища (лот № UA-PS-2021-02-09-000050-3), проданого за наслідками електронного аукціону, результати якого оформлені протоколом проведення електронного аукціону від 31.03.2021 № UA-PS-2021-02-09-000050-3.
		Вказану заяву обґрунтовано тим, що позивач є власником земельних ділянок, які знаходяться в межах контуру об`єкта надрокористування - Городнявської ділянки Буртинського родовища, стосовно якої відповідачем вчиняються дії з видачі спеціального дозволу. Позивач зазначає, що при проведенні процедури видачі спеціального дозволу, а саме при проведенні електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Городнявської ділянки Буртинського родовища допущено низку очевидних порушень чинних норм законодавства. Також, позивач зазначає, що у разі задоволення позову порушене право позивача неможливо буде поновити без ініціювання додаткових судових спорів, оскільки переможцем електронного аукціону розпочнеться діяльність щодо користування надрами спірної ділянки, що призведе до обмеження прав позивача як власника земельних ділянок.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3.   Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
		Заборонено Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявська ділянка Буртинського родовища (лот № UA-PS-2021-02-09-000050-3), проданого за наслідками електронного аукціону, результати якого оформлені протоколом проведення електронного аукціону від 31.03.2021 № UA-PS-2021-02-09-000050-3.
		4.  Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 (за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України) ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 залишено без змін. 
		5.  Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 (за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна») ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 залишено без змін.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.  Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Державна служба геології та надр України  та Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати вищезазначені судові рішення попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		7.   Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
		8.   Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021.
		9.   Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021.
		10.  26.10.2021 та 01.11.2021 від представників позивача подані клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 
		11.  03.11.2021 секретарем судового засідання повідомлено представника позивача про можливість ознайомитися із матеріалами адміністративної справи №640/16613/21 після її надходження до Верховного Суду від суду першої інстанції.
		12.   11.11.2021 матеріали адміністративної справи № 640/16613/21 надійшли до Верховного Суду. 
		13.  Про можливість ознайомитися з матеріалами справи, а також з метою погодження дати та часу такого ознайомлення, секретар судового засідання повідомив у телефонному режимі представника позивача, адвоката - Пономаренко Ірину Сергіївну одразу після надходження матеріалів справи до Верховного Суду. 
		14.   11.07.2022 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» надійшли клопотання про прискорення розгляду справи. 
		15.  05.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» повторно звернулося до Верховного Суду із клопотаннями про прискорення розгляду справи. 
		16.  Від учасників справи відзиви на касаційні скарги не надходили, проте такі обставини відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджають касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за їх участю відмовлено, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.08.2022.
		ІІ. Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
		18.  Суди першої та апеляційної інстанцій зазначали, що у даному випадку надання спеціального дозволу на користування надрами на ділянці, в межах якої наявні земельні ділянки, які належать позивачу, в будь-якому випадку вплинуть на його права та інтереси, як власника земельних ділянок.
		19.  Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дія оскаржуваного наказу створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відновлення яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
		20.  Таким чином, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
		21. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили із того, що позивачем було обґрунтовано, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		22.  При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 березня 2019 року у справі №826/8311/18.
		Доводи касаційної скарги
		23.   У касаційних скаргах скаржники зазначають, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх фактичних обставин у справі. 
		24.   Державна служба геології та надр України та Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» у своїх касаційних скаргах звертають увагу на те, що при задоволенні заяви про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що заборона вчиняти будь-які дії спрямовані на видачу Спеціального дозволу на користування надрами, фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
		25.   Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» у своїх касаційних скаргах звертає увагу, на те що оскільки позовні вимоги позивача стосуються визнання протиправним та скасування наказу про затвердження переліку ділянок надр, дозвіл на користування якими виставляються на аукціон та визнання протиправними і скасування електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, тому вимоги заяви про забезпечення позову виходять за межі його позовних вимог.
		26.   Таким чином, скаржники вважають, що судами першої та апеляційної інстанцій при задоволенні заяви ОСОБА_1 невірно застосовано норми статті 150 КАС України. 
		Позиція Верховного Суду
		27.   Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		28.   Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		29.  Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		30.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		31. Однак, зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги є обґрунтованими, з огляду на наступне.
		32.   Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		33.  Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити доцільність їх вжиття в контексті захисту прав та інтересів учасників справи та реалізації судового рішення.
		34.  За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4)     забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. 
		35.   Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		36.   Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).
		37.  При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		38. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
		39.  Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
		40.  В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		41.    Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		42.   Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		43.   Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		44.  Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що він є власником земельних ділянок, які знаходяться в межах контуру об`єкта надрокористування - Городнявської ділянки Буртинського родовища, стосовно якої відповідачем вчиняються дії з видачі спеціального дозволу. Позивач стверджує, що при проведенні процедури видачі спеціального дозволу, а саме при проведенні електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Городнявської ділянки Буртинського родовища допущено низку очевидних порушень чинного законодавства. 
		45.  Так, заявником зазначено, що у разі задоволення позову порушене право позивача неможливо буде поновити без ініціювання додаткових судових спорів, оскільки переможцем електронного аукціону розпочнеться діяльність щодо користування надрами спірної ділянки, що призведе до обмеження прав позивача як власника земельних ділянок.
		46.  На переконання судів першої та апеляційної інстанції, дія оскаржуваного наказу створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відновлення яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
		47.  Верховний Суд не погоджується із наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке. 
		48. Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
		49.  Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
		50.  Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		51.  Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №640/13245/19.
		52.  Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		53.  Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		54.  Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/11811/19, від 28 липня 2021 року у справі №640/16566/20.
		55. Застосовуючи заходи забезпечення позову у цій справі, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, заборонив Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявська ділянка Буртинського родовища (лот № UA-PS-2021-02-09-000050-3), проданого за наслідками електронного аукціону, результати якого оформлено протоколом проведення електронного аукціону від 31.03.2021 № UA-PS-2021-02-09-000050-3.
		56. Поряд з цим, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди фактично не розглядаючи справи по суті, погодились із твердженням заявника про протиправність наказу Державної служби геології та надр України про затвердження переліку ділянок надр, дозвіл на користування якими встановлюється на аукціон, в частині Городнявської ділянки Буртинського родовища (лот № UA-PS-2021-02-09-000050-3).
		56. Слід зауважити, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. 
		57. Водночас, фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
		58. Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		59. Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
		60. Аналогічна правова позиція була неодноразово наведена, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.11.2018  у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.03.2021 №420/4037/20, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19, від 06.10.2021 у справі №640/424/21, від 20.07.2022 у справі № 640/16623/19.
		61. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність необхідних підстав для забезпечення позову, а судами не доведено, що при невжитті відповідних заходів може істотно ускладнитись захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
		62. Суд акцентує увагу, що частиною першою статті 338 КАС України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
		63. Як вже зазначалось, ухвалами Верховного Суду від 18.10.2021, 26.10.2021, 06.12.2021 відкрито касаційні провадження у цій справі, а учасникам справи надано десятиденний строк з дня отримання копій цих ухвал для подачі відзивів на касаційні скарги. 
		64. 22.10.2021, 01.11.2021, 10.12.2021 начальником канцелярії управління забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду А. Скопець складено довідки про неможливість надіслання поштових відправлень, а саме ухвал Верховного Суду від 18.10.2021, 26.10.2021, 06.12.2021 відповідно, у справі № 640/16613/21, що підлягають надісланню позивачеві - ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті ПАТ «Укрпошта» та інформації наданої відділенням поштового зв`язку № 29 (вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, 01029) (за даними програмного забезпечення «АРМ ВЗ»). Це пов`язано з тим, що пересилання поштових відправлень, які адресовані одержувачам населених пунктів Донецької області за поштовим індексом 83060 не здійснюється з урахуванням положень Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р та листа ПАТ «Укрпошта» від 29.12.2017 № 5111-26-244.
		65. Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд неодноразово вживав заходи, спрямовані для належної та своєчасної реалізації позивачем його процесуальних прав щодо ознайомлення з матеріалами справи та подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу.
		11.05.2022 засобами електронного зв`язку представнику позивача, адвокату - Пономаренко Ірині Сергіївні на офіційну електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), були надіслані електронні примірники матеріалів касаційних проваджень у цій справі, про що її було повідомлено у телефонному режимі секретарем судового засідання. 
		19.07.2022 копії матеріалів касаційних проваджень в межах цієї справи були надіслані представнику позивача на його поштову адресу ( АДРЕСА_2 ), яка наявна в матеріалах справи.
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення поштові конверти з копіями ухвал Верховного Суду про відкриття касаційного провадження представником скаржника не були отримані з незалежних від суду причин, а саме у зв`язку з "закінченням терміну зберігання поштового відправлення", та повернулися до Верховного Суду, згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті АТ "Укрпошта".
		Інформація про направлення матеріалів касаційних проваджень як засобами поштового, так і електронного зв`язку міститься в автоматизованій системі документообігу суду.
		66.  Разом з тим, з дати відкриття касаційного провадження до дати винесення цього рішення, сплинуло більше 9 місяців, проте ні позивач, ні його представник своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.  
		67.  З огляду на це, колегія суддів звертає увагу, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
		68.  У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		69.  Також у своєму рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		70. Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		71. Колегія суддів звертає увагу що, у даному випадку, інтереси позивача у касаційному провадженні також представляє адвокат, який в свою чергу був обізнаним про наявність відкритого касаційного провадження, а тому з урахуванням наведеного, останній міг також вжити всіх необхідних заходів протягом такого тривалого періоду часу, а саме з дати відкриття касаційного провадження до дати винесення цієї постанови, щодо належної реалізації своїх процесуальних прав, передбачених статтею 44 КАС України. 
		72. Колегія суддів звертає увагу на існування принципу «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким «закони допомагають тим, хто пильнує». Суд акцентує увагу, що цей принцип доречно застосовувати, в тому числі і щодо користування учасниками справи належними їм процесуальними правами, однак в межах розумного строку, за умови проявлення процесуального інтересу сторони за перебігом розгляду справи. 
		73. До того ж, у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 акцентовано увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. 
		74. Також протягом строку касаційного розгляду до Верховного Суду систематично надходили клопотання ТОВ «Спис Україна», в якому останнє просило прискорити розгляд цієї справи, мотивуючи тим, що тривалий розгляд справи та затягування судового процесу блокують будь-яку діяльність Товариства, що в кінцевому результаті може призвести до недоотримання Державним бюджетом України податкових надходжень, втрату робочих місць та негативно вплинути на економічний розвиток України, а також відсутність своєчасного судового захисту може призводити до обставин, коли подальші дії суду не матимуть суттєвого значення для особи та захисту її прав. 
		75. З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що, як зазначено у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
		76. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості вищезгаданого принципу і його роль для дотримання процесуальних прав та інтересів учасників справ. При цьому, у справі «Циммерман і Штайнер проти Швейцарії» (п. 29 рішення ЄСПЛ від 13 липня 1981 року) ЄСПЛ зазначив, що тимчасове нагромадження невирішених справ не призводить до відповідальності Договірної держави, якщо вона оперативно вживає заходів для подолання такої надзвичайної ситуації. До методів, які визнані як тимчасово доцільні, ЄСПЛ відніс встановлення певної черговості розгляду справ, яка залежить не тільки від дати порушення справи в суді, а й ступеня її терміновості, важливості та, зокрема, з`ясування, яке значення для даної особи(осіб)має вирішення справи.
		77.  Відповідно до частин першої - третьої  статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		78.  Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		79.   Викладене вище свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з порушенням норм процесуального права, а саме статей 150, 151 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити, а касаційну скаргу задовольнити за мотивами, викладеними у цій постанові Верховного Суду.
		80.   Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,  Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» задовольнити.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.Г. Стеценко
		Т.Г. Стрелець ,
		Л.В. Тацій
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...