Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/21816/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2022. Зареєстровано: 01.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2022.
Дата набрання законної сили: 31.08.2022
Номер судового провадження: 33/802/293/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/21816/21  Провадження №33/802/293/22 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т. М. Категорія:ст. 124, ст. 139, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов  В. П.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 серпня 2022 року                                 місто Луцьк
		 
		 
		Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  адвоката Щербяка Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2022 року щодо нього,
		В С Т А Н О В И В:
		Вказаною постановою  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
		ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 24 грудня 2021 року, о 22:35 год., в м. Луцьку по вул. Домни Гордіюк, 4а, керував транспортним засобом марки «Dacia Logan», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності свідків водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху. Дії останнього кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.
		Крім того, ОСОБА_1 , 24 грудня 2021 року, о 22:35 год., в м. Луцьку по вул. Домни Гордіюк, 4а, керуючи транспортним засобом марки «Dacia Logan», не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на перешкоду  металеву конструкцію на розділювальній смузі, що поділяє смуги протилежних напрямків руху, пошкодивши її, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
		В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що він не керував транспортним засобом, а був лише пасажиром, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_3 , який підтвердив вказану обставину будучи допитаним в суді першої інстанції. Також зазначає, що йому взагалі не пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Згідно приписівст.245КУпАП,завданням провадженняв справахпро адміністративнеправопорушення є:всебічне,повне іоб`єктивнез`ясуванняобставин кожноїсправи,вирішення їїв точній відповідності із законом.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в цілому дотримався.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
		Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони.
		Положення пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, регламентують, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
		Вина  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.
		Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 104945 від 25 грудня 2021 року, який складений поліцейським відносно водія  ОСОБА_1 за ч.1ст.130КУпАП вприсутності двохсвідків,в якомузафіксовано ознакисп`яніння останнього:запах алкоголюз порожнинирота,порушення мови,порушення координаціїрухів,а такожвідмова відпроходження оглядуна стансп`яніння увстановленому закономпорядку (а.с.1), протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 272365 від 25 листопада 2021 року, який складений поліцейським відносно водія  ОСОБА_1 за ст.124КУпАП (а.с.2),схемою ДТП(а.с.5), висновком КП «Волинський медичний центр терапії залежності» №721 від 25 листопада 2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.6), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів (а.с.7), відеозаписами з бодікамер працівника поліції (а.с.16), а також іншими матеріалами справи.
		Про застосування нагрудних бодікамер вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Не заслуговують на увагу доводи  ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, враховуючи таке.
		Як вбачається з відеозаписів з бодікамер працівників поліції, після прибуття працівників поліції на місце ДТП, сам ОСОБА_1 на запитання поліцейського відповів, що за кермом транспортного засобу перебував він, також зазначив, що пасажирів не було. В подальшому на запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої останній відповів «так, вживав». Під час тривалого спілкування з працівниками поліції на місці ДТП, ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факт керування ним автомобілем. В подальшому на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 спочатку погодився, однак потім відмовився, і погодився пройти такий огляд в медичному закладі, але в подальшому також відмовився пройти такий огляд (а.с.16). 
		Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
		Також вказаним відеозаписом повністю спростовуються показання свідка ОСОБА_3 , який показав в суді апеляційної інстанції, що саме він керував транспортним засобом та скоїв ДТП, тому показання вказаного свідка не беруться судом до уваги, оскільки суперечать фактичним обставинам даної справи та вказаному відеозапису. 
		Надані відеозаписи відображають подію адміністративних правопорушень та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які ставляться йому у провину, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
		Таким чином, доводи  ОСОБА_1 в апеляційні скарзі про те, що він не керував транспортним засобом, є необґрунтованими, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи та повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги.
		Доводи апеляційної скарги про те, що до матеріалів справи не долучено письмових пояснень працівників поліції, не можуть бути підставою для скасування постанови судді, так як відсутність жодним чином не спростовує доказів вини  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, які ставляться йому у провину.
		Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина  ОСОБА_1  у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. 
		Разом з тим, накладаючи на  ОСОБА_1  стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суддя не звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія і не має спеціального права, чим допустив неповноту з`ясування обставин справи.
		Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки Національної поліції України Департаменту патрульної поліції у Волинській області, громадянин ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, не являється позбавленим права керування транспортними засобами (а.с.4).
		Вказана обставина також відображена і в рапорті поліцейського Коленди І.М. від 25.11.2021 (а.с.12). 
		Місцевий суд наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення на підставі положень ч.2 ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст.130 КУпАП.
		Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб  штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
		Відповідно до абз.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
		Враховуючи викладене, та беручи до уваги сталу судову практику та правову позицію висловлену Верховним Судом України, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
		Таким чином, постанова судді, в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає зміні.
		На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2022 року щодо  ОСОБА_1  в частині накладеного стягнення  змінити.
		Виключити зпостанови суддіЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від29квітня 2022року застосуваннядо  ОСОБА_1  стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		В іншій частині постанову судді  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...