Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2690/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2022. Зареєстровано: 01.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2022.
Дата набрання законної сили: 16.03.2023
Результат оскарження 07.12.2022 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.08.2022Справа № 910/2690/22За позовом ОСОБА_1 
		до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА»
		про стягнення 24 603,53 грн
		Суддя Шкурдова Л.М.
		Секретар с/з: Лисенко А.І.
		Представники: згідно з протоколом судового засідання
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/2690/22 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про стягнення 24 603,53 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо виплати позивачу як акціонеру ПАТ «УКРНАФТА» дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013, 2014 та 2018 роки, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 5  786,90 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання щодо виплати дивідендів позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 2  408,69 грн 3% річних та 11  857,24 грн інфляційних втрат.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2690/22 за правилами загального позовного провадження.
		Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази реалізації позивачем права на отримання дивідендів саме у встановлені рішеннями загальних зборів акціонерів товариства строки. Відповідач вказує, що протиправні дії ПАТ «Національний депозитарій України» призвели до того, що відповідач з об`єктивних причин не зміг забезпечити виплату дивідендів за 2018 рік, у тому числі позивачу. Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, відповідач зазначає, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до корпоративних правовідносин. 
		Відповідачем також подано заяви про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013, 2014 роки, в яких відповідач зазначив, що строк позовної давності за зобов`язаннями з виплати дивідендів за 2007 рік закінчився 02.08.2014, за 2010 рік - 01.01.2015, за 2011-2013 рр. - 10.04.2018, за 2014 рік - 03.10.2018. Відповідач посилався на те, що ним було належним чином оприлюднено повідомлення про дату, розмір, порядок та строки виплати дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013 та 2014 роки, а позивач був зобов`язаний цікавитися станом своїх майнових прав і мав об`єктивну можливість отримати інформацію про порядок та строки виплати дивідендів та звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
		До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив суд визнати поважними причини пропуску позовної давності, в зв`язку з тим, що позивач не був належним чином повідомлений про порядок та строки виплати на його користь дивідендів.
		Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 5  786,90 грн заборгованості з виплати дивідендів за 2007, 2010 та 2018 роки, 2  466,24 грн 3% річних та 16  350,39 грн інфляційних втрат, а всього 24  603,53 грн. В підготовчому засіданні 05.07.2022 вказану заяву прийнято судом до розгляду.
		В підготовчому засіданні 05.07.2022 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/2690/22 до набрання законної сили рішенням у справі №910/3376/22, з тих підстав, що суд не вбачає неможливості самостійно встановити обставини у даній справі. Суд також відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України», оскільки відсутні підстави вважати, що рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки ПАТ «Національний депозитарій України».
		В підготовчому засіданні 05.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №910/2690/22, розгляд справи по суті призначено на 16.08.2022.
		В судовому засіданні 16.08.2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (затверджений рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРНАФТА», оформленим протоколом №29 від 19.09.2019) Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Укрнафта» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 №210/93. Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».
		Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особистого рахунку на 11.02.2000 ОСОБА_1 є власником 84 простих іменних акцій відповідача.
		Судом встановлено, що 26.01.2010 відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», до порядку денного яких було внесено питання розподілу прибутку товариства за 2006-2008 роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів.
		Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах, оформлені протоколом №18 від 26.01.2010. 
		Зокрема, було прийнято рішення розподілити сто відсотків отриманого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2007 році чистого прибутку, що складає 1237946000,00 грн наступним чином: 1 237 494 598,20 грн спрямувати на виплату дивідендів, 451 401,80 грн спрямувати на розвиток товариства. Розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію становить 22,82 грн. Виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011.
		Дивіденди виплачуються товариством (центральна бухгалтерія) із залученням реєстратора ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз».
		Протягом зазначеного періоду дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок, а користь акціонерів - фізичних осіб - поштовим переказом або на банківський рахунок. Витрати на переказ/перерахування дивідендів здійснюється за рахунок акціонера.
		Товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.
		З урахуванням наведеного, за 2007 рік розмір дивідендів позивача як власника 84 шт. простих іменних акцій товариства становив 1  916,88 грн з розрахунку 22,82 грн за 1 акцію.
		На виконання вимог Податкового кодексу України відповідачем було утримано з нарахованого позивачу доходу у сумі 1  916,88 грн та сплачено до бюджету в повному обсязі податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5% у розмірі 95,84 грн, що підтверджується матеріалами справи.
		Отже, відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу дивіденди за 2007 рік у розмірі 1  821,04 грн (1  916,88 грн - 95,84 грн).
		25.02.2011 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було внесено, зокрема, питання розподілу прибутку товариства за 2010 рік, затвердження строку та порядку виплати дивідендів.
		Рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, оформлені протоколом №20 від 25.02.2011.
		Відповідно до п. 6.2 цього протоколу затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ «Укрнафта» за 2010 рік: 793 905 386,40 грн., що складає 30,00073% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2010 рік спрямовано на виплату дивідендів. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 14,64 грн., а 1  852  381  613,60 грн чистого прибутку, отриманого товариством за 2010 рік, спрямувати на поповнення обігових коштів та технічне переобладнання товариства.
		Пунктом 6.3. цього протоколу встановлено, що виплату дивідендів за 2010 рік товариству необхідно здійснити у грошовій формі у строк з 01.03.2011 по 31.12.2011 відповідно до закону.
		Згідно п. 6.4. даного протоколу затверджено наступний порядок виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2010: дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 01.03.2011, виплату дивідендів здійснити товариству із залученням реєстратора ВАТ «Фінансова компанія "Укрнафтогаз» акціонерам - юридичним особам шляхом перерахування на банківський рахунок, акціонерам - фізичним особам - готівкою, поштовим переказом або на банківський рахунок, витрати по оплаті переказу дивідендів несе акціонер, виплату дивідендів акціонерам - юридичним та фізичним особам на банківський рахунок проводити після надходження від акціонерів листів, оформлених згідно вимог чинного законодавства України, з зазначенням (уточненням) усіх необхідних банківських реквізитів, на які необхідно здійснити перерахування належних їм дивідендів, відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту наданих банківських реквізитів покладається на акціонера.
		З урахуванням наведеного, виплата дивідендів за 2010 рік розпочинається з 01.03.2011 та закінчується 31.12.2011 з розрахунку 14,64 грн за 1 акцію.
		Отже, за 2010 рік дивіденди позивача становлять 1  168,27 грн (84 шт. акцій х 14,64 грн - 5% податок з доходів фізичних осіб).
		10 жовтня 2014 відбулися позачергові збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було внесено зокрема питання розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів (протокол №22 від 10.10.2014).
		Відповідно до п. 9 протоколу №22 від 10.10.2014 затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ПАТ «Укрнафта»:
		- за 2011 рік: 2 181 612 957,30 грн, що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015;
		- за 2012 рік: 1 427 836 668,30 грн, що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015;
		- за 2013 рік: 189 799 785,00 грн, що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити не виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015.
		Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта», оформленим протоколом №23 від 22.07.2015, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік: направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн, а решту чистого прибутку направити на розвиток товариства; виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015.
		Перерахування дивідендів  акціонерам (окрім НАК «Нафтогаз України») вирішено здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Пунктом 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є' доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
		З огляду на наведені приписи законодавства сукупний розмір загальної суми нарахованих дивідендів за 2011, 2012, 2013 та 2014 роки необхідно зменшити на 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.
		Після зменшення сукупного розміру загальної суми нарахованих дивідендів на вказані ставки податку та збору, підлягають виплаті дивіденди у сумі, яка становить: за 2007 рік - 1  821,04 грн; за 2010 рік - 1  168,27 грн, за 2011-2014 роки - 7 334,07грн, у тому числі: за 2011 рік - 3 159,66 грн; за 2012 рік - 2 067,96 грн; за 2013 рік - 274,89 грн; за 2014рік - 1831,55 грн. 
		Судом встановлено, що дивіденди за 2011-2014 роки були перераховані позивачу 13.01.2022.
		18.05.2021 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було внесено зокрема питання розподілу прибутку товариства за 2018 рік, затвердження строку та порядку виплати дивідендів (протокол №31 від 18.05.2021).
		Відповідно до п.17 протоколу №31 від 18.05.2021 затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ПАТ «Укрнафта» за 2018 рік: 1 931 619 526,20 грн - частина чистого прибутку, що складає 30% чистого прибутку товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком, направити на виплату дивідендів за простими акціями; решту чистого прибутку товариства за 2018 рік в сумі 4  506  581  473,80 грн, що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку; затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ «Укранафта» за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн; нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у розмірі 35,62 грн; виплату дивідендів здійснити у строк з 15.05.2021 по 17.11.2021.
		Отже, за 2018 рік дивіденди, які відповідач зобов`язаний виплатити позивачу, становлять:2 797,59 грн (84x35,62 грн -5%-1,5%).
		Однак станом на час розгляду даної справи позивачу дивіденди за 2007, 2010 та 2018 роки виплачені не були.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що про прийняття зазначених рішень йому стало відомо 01.12.2021, в зв`язку з чим позивач направив відповідачу заяву від 01.12.2021, в які просив надати йому копії протоколів загальних зборів, на яких приймалися рішення щодо виплати дивідендів, та виплатити належні йому дивіденди з 2007 року до дати звернення з заявою. Позивач зазначає, що він не був повідомлений про прийняті відповідачем рішення про виплату дивідендів, в зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску позовної давності.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
		За приписами статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів), пропорційне частці кожного з учасників, мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів.
		Статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
		Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
		У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до         Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
		Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
		Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, «законне очікування», що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів аукціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17. 
		Беручи до уваги те, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст.116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст.25 Закону України «Про акціонерні товариства», і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами відповідача, які оформленні протоколами №18 від 26.01.2010, №20 від 25.02.2011, №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015, №31 від 18.05.2021, однак останній своєчасну виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов`язання і право позивача, який є акціонером ПАТ «Укрнафта» з кількістю акцій 84 штуки, на мирне володіння майном.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Таким чином, з огляду на визначений у протоколах №18 від 26.01.2010, №20 від 25.02.2011, №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015, №31 від 18.05.2021 строки виплати ПАТ «Укрнафта» дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013, 2014 та 2018 роки, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з виплати відповідачу дивідендів.
		Наявність та обсяг заборгованості ПАТ «Укрнафта» у загальному розмірі 5  786,90 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не була спростована, зокрема відповідачем не надано суду доказів їх виплати позивачу, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «Укрнафта» дивідендів у розмірі 5  786,90 грн є обґрунтованими.
		Щодо доводів відповідача про те, що позивач повинен був звернутись до ПАТ «Укрнафта» із заявою про виплату йому дивідендів, то вони є безпідставними, адже загальними зборами ПАТ «Укрнафта» було прийнято рішення про виплату дивідендів акціонерам, що не заперечується відповідачем і підтверджується наявним в матеріалах справи протоколами. При цьому, ні в ст. 117 ЦК України, ні в ст. 11 Закону України «Про господарські товариства», ні в ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства» та статуті ПАТ «Укрнафта» не закріплено такого обов`язку акціонера як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Отже, з моменту прийняття рішення загальними зборами, виплата дивідендів акціонеру стає обов`язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа (акціонер) не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Судом встановлено, що позивач звернувся з заявою про виплату дивідендів 02.12.2021 (докази направлення в матеріалах справи). У відповідь на вказане звернення відповідач повідомив (лист від 17.12.2021 №01/01/08/03-02376), що виплату дивідендів за 207, 2010 роки, строк виплати яких пройшов, ПАТ «Укрнафта» не здійснює; дивіденди за 2011-2014 роки у розмірі 7  334,07 грн будуть направлені поштовим переказом. Щодо дивідендів за 2018 рік відповідач вказав, що причиною їх несплати є недосконалість чинного законодавства.
		У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання з виплати дивідендів за 2007, 2010-2014 та 2018 роки, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2  466,24 грн 3% річних та 16  350,39 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
		Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2  466,24 грн 3% річних та 16  350,39 грн інфляційних втрат.
		Водночас, суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які відповідач обґрунтовує тим, що до корпоративних правовідносин не застосовуються положення ст. 625 ЦК України, з таких підстав.
		Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.
		Судом встановлено, що в силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 152 Цивільного кодексу України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов`язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов`язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов`язанням.
		Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 (в аналогічних правовідносинах).
		Відповідачем подано до суду заяви про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013 та 2014 роки, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
		Згідно з частиною п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		Судом встановлено, що строки позовної давності за вимогою позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2007 рік спливли 02.08.2014, за 2010 рік - 01.01.2015, за 2011-2013 роки - 10.04.2018, а за вимогою про стягнення з відповідача дивідендів за 2014 рік - 05.10.2018. Натомість до суду із вказаними вимогами позивач звернувся у лютому 2022 року, тобто із пропуском строку позовної давності. 
		Позивач, посилаючись на те, що йому не було відомо про прийняття рішення про виплату дивідендів за вказані роки, у позовній заяві та у клопотанні про поновлення строків на подання позову до суду, наголошує на поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності.
		Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
		Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати, зокрема, можливість поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.
		Питання поважності причин пропущення позовної давності (наявність обставин, які з об`єктивних, незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
		При вирішенні питання про захист порушеного права, у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує дане питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення позовної давності, суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення ОСОБА_1 , як акціонера ПАТ «Укрнафта», про прийняті загальними зборами ПАТ «Укрнафта» рішення, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів.
		За поясненнями відповідача, останній повідомляв своїх акціонерів лише шляхом розміщення відповідного повідомлення в засобах масової інформації, а матеріали справи не містять доказів зворотного. 
		Відтак суд вважає необґрунтованими доводи ПАТ «Укрнафта» про те, що позивач міг дізнатись про результати проведення загальних зборів шляхом звернення до відповідача з відповідним запитом про надання інформації про результати проведення загальних зборів, про проведення яких відсутні докази його належного повідомлення.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена позивачем з поважних причин, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10  916,40 грн.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Частиною 3 ст. 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано: договір про надання правових послуг адвоката №42/21 від 01.12.2021, укладений між адвокатом Ловінською Світланою Степанівною та позивачем; додаток №1 01.12.2021 до вказаного договору; акти виконаних робіт від 16.02.2022 на суму 4  962,00 грн та від 10.06.2022 на суму 5  954,40 грн; квитанції до прибуткового касового ордера від 16.02.2022 №003/22, від 10.06.2022 №012/22 та №013/22.
		З урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та ціни позову, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 10  916,40 грн.
		Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236-240 ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5  786 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 90 коп. - заборгованість, 2  466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн 24 коп. - 3% річних, 16  350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 39 коп. - втрати від інфляції, 2  481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судовий збір та 10  916 (десять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 40 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Суддя                                                                                                   Людмила ШКУРДОВА
		 
		Дата складення тексту рішення: 01.09.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...