Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9139/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2022. Зареєстровано: 02.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.
Дата набрання законної сили: 04.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 вересня 2022 року Справа № 160/9139/22 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича 
		розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північно-Східний офіс Держаудитслужби , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю " ЦЕНТРІНО ГРУП" про визнання протиправним та скасування висновку,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 41127015) від 10.06.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-08-011336-b.
		Позов обґрунтований наступним:
		- спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодаства; зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії;
		- оскільки позивач вже уклав договір за результатами процедури закупівлі, то його розірвання не відповідатиме принципу пропорційності та завдасть репутаційних втрат позивачу;
		- відсутність у п.3.7 укладеного договору з переможцем процедури закупівлі посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1070 не можна ототожнювати із тим, що умови укладеного договору відрізняються від змісту проекту договору наданого ТОВ «Центріно Груп» в складі тендерної пропозиції;
		- позивач не допускав порушення вимог частин 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Ухвалою суду від 04.07.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Центріно Груп».
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:
		позивач допустив порушення вимог частин 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки тендерна документація замовника, а саме: Додаток № 2 до тендерної документації, містить вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у вигляді інформації у довільній формі;
		умови укладеного договору відрізняються від змісту проекту договору наданого ТОВ «Центріно Груп» в складі тендерної пропозиції, зокрема, в частині зміни умов п. 3.7 договору, чим порушено вимоги ч.4 ст. 41 ТОВ «Центріно Груп» в складі тендерної пропозиції.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не надала суду письмові пояснення, ухвалу суду від 04.07.2022 року третя особа отримала 05.08.2022 року, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи; 
		Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, становив наступне.
		Відповідач оприлюднив висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 41127015) від 10.06.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-08-011336-b, у якому вказав на наступні порушення:
		за результатами моніторингу встановлено, що тендерна документація замовника, а саме Додаток 2 до тендерної документації, містить вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі підтвердження відсутності, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у вигляді інформації у довільній формі, що є порушенням вимог частин 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
		відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Про те моніторингом встановлено, що умови укладеного договору відріжняються від змісту проекту договору наданого ТОВ «Центріно Груп» в складі своєї тендерної пропозиції, зокрема, в частині зміни п.3.7 договору передбаченого проектом договору у тендерній документації замовника та проектом договору наданим ТОВ «Центріно Груп» в складі своєї тендерної документації. Відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
		З огляду на виявлені порушення відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та потягом п`яти робочих днів з для оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.
		Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.
		За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються:
		1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
		2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
		Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).
		У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
		- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
		- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
		Суд зазначає, що зазначивши у висновку про необхідність «вжити заходів щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України», відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
		Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
		Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
		Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
		Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19.
		Вирішуючи даний спір суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.
		Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме: шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення.
		Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а, 
		Стосовно виявлення порушення - відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Про те моніторингом встановлено, що умови укладеного договору відріжняються від змісту проекту договору наданого ТОВ «Центріно Груп» в складі своєї тендерної пропозиції, зокрема, в частині зміни п.3.7 договору передбаченого проектом договору у тендерній документації замовника та проектом договору наданим ТОВ «Центріно Груп» в складі своєї тендерної документації. Відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то суд зазначає наступне.
		Судом під час розгляду справи встановлено, що проект пункту 3.7 договору, який повинен був бути укладений позивачем з третьою особою, містив посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1070.
		В укладеному між позивачем та третьою особою договорі у п.3.7 відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1070.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		За частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі`умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
		Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону Закону України «Про публічні закупівлі» у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
		Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
		Не без того, що договір про закупівлю має основуватися на проєкті цього договору (у складі тендерної документації і пропозиції) й містити аналогічні умови. Але це не заперечує й того, що умови проєкту можуть піддаватися редагуванню вже під час укладення договору, особливо коли помилки (описки) у проєкті є очевидними.
		За Законом України «Про публічні закупівлі», окремі положення якого наведено вище, вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п`ятій статті 41). У цьому зв`язку важливо розуміти, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон № 922-VIIІ). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов`язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов`язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю. 
		Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 04.05.2022 року у справі № 160/6513/21.
		За вказаних обставин суд відхиляє даний довод відповідача.
		Стосовно виявлено порушення - за результатами моніторингу встановлено, що тендерна документація замовника, а саме Додаток 2 до тендерної документації, містить вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі підтвердження відсутності, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у вигляді інформації у довільній формі, що є порушенням вимог частин 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», то суд зазначає наступне.
		Згідно вимог ч.3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
		Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		Згідно пункту 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
		Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті (ч.6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»).
		Додаток 2 тендерної документації позивача містить вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі підтвердження відсутності, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у вигляді інформації у довільній формі. 
		Також додаток 2 тендерної документації позивача містить вимогу для переможця торгів: переможець торгів у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми  інформація у довільній формі, яка підтверджує, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Переможець повинен завантажити вищевказаний документ в електронну систему закупівель у вигляді сканованих копій з оригіналів документів або нотаріально посвідчених копій документів у кольоровому вигляді. У разі не надання переможцем вищевказаних документів у встановлений термін, замовник відхиляє його пропозицію.
		За вказаних обставин судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ч.6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Таким чином, судом відхиляється даний довод відповідача.
		За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Судові витрати покладаються на відповідача згідно вимог статті 139 КАС України. 
		Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40506248) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центріно Груп» (28008, Криворізька область, м. Олександрія, вул. Софіївська, 10, офіс 315а, код ЄДРПОУ 43281191) про визнання протиправним та скасування висновку  задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 41127015) від 10.06.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-08-011336-b.
		Стягнути з Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради суму судового збору у розмірі 2481 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя (підпис) С.В. Златін
		 
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
		Суддя С.В. Златін
		 
		 
		Рішення не набрало законної сили 
		Суддя С.В. Златін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...