Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/6991/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано судом: 02.09.2022. Зареєстровано: 02.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.
Дата набрання законної сили: 05.10.2022
Номер судового провадження: 2/369/1363/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/6991/21
		Провадження № 2/369/1363/22
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		25.08.2022 року                             м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., представника відповідача 2 Неведомського В.О., представника відповідача 4 Стрілець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлова Тетяна Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «Парламент», ОСОБА_1 , третя особа 1: ОСОБА_2 , третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевельова Валентина Михайлівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -
		В С Т А Н О В И В:
		Представник позивача ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлової Тетяни Миколаївни, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «Парламент», ОСОБА_1 , третя особа 1: ОСОБА_2 , третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевельова Валентина Михайлівна, в якому просив суд: скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «УКРГАЗ» на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1810816732224, індексний номер рішення: 46470547 від 15.04.2019 року, скасувати запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 31179127, припинивши право власності за ТОВ «УКРГАЗ» на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ НОМЕР_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 22.08.2019 року укладений між ТОВ «УКРГАЗ» та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ», посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за номером 916 (номер запису про право власності 32927635) та скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 22.08.2019 року за ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» на квартиру АДРЕСА_1 припинити право власності за ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.08.2019 року укладений між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 23.08.2019 року за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 припинити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовував ти, що 27.12.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 883/П/99/2007-840 на підставі заяви про надання кредиту у розмірі 74787,08 доларів США для придбання цінних паперів.
		Відповідно до розділу 1 договору, банк надав відповідачу 1 грошові кошти в розмірі 74787,08 доларів США, на строк 20 років з 27.12.2007 року до 27.12.2027 року у порядку, визначеному розділом 1 договору.
		Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 5 661 шт., емітованих ТОВ «УКРГАЗ» з номінальною вартістю кожної облігації 38 грн., згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-541/81-06-5/2007/001 від 25.12.2007 року, що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «КУА «Ексінор» з подальшим їх обміном на об`єкт нерухомості  квартиру, яка по договору про резервування/бронювання приміщення № 8/2/3/95/Ж від 08.12.2007 року, що укладений між позичальником та ТОВ «УКРГАЗ», на підставі якого за позичальником резервується/бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		За цим договором ОСОБА_2 було викуплено «Лот облігацій», передбачений умовами договору резервування/бронювання та участі в будівництві об`єкту № 8/2/3/95Ж від 08.12.2007 року.
		Враховуючи умови договору до ОСОБА_2 перейшло право власності на вищевказані облігації, тому 27.12.2007 року, між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір застави цінних паперів № 324 ДМП.
		05.08.2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-202005-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрфінансгруп» був укладений договір № GL4N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовам даного договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів № 324 ДМП укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
		30.09.2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів № 324 ДМП укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
		Позивач також вказує, що Державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орловою Т.М. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «УКРГАЗ» на підставі витягу із списку інвесторів, серія і номер: 78/04, виданий 08.04.2019 року, видавник ТОВ «УКРГАЗ».
		З приводу цього позивач звертав увагу суду, що відповідно до п. 41, 78, 79 Порядку № 1127  Витяг із списку інвесторів, який було надано ТОВ «УКРГАЗ» не значиться як документ, на підставі якого можливо зареєструвати право власності.
		Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області по справі № 734/3784/15 від 01.02.2016 року, позовну заяву ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто суму заборгованості 3487207,41 гривень.
		А тому, після винесення вище зазначеного рішення, Позивач, а не ТОВ «УКРГАЗ» відповідно до п. 2.7 Договору про резервування/бронювання об`єкту будівництва та участі у будівництві з переходом права власності на облігації набув право на отримання Об`єкту будівництва у власність та має право зареєструвати його за собою.
		Відповідно до п. 4.3.5 Кредитного договору  ОСОБА_2 протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов`язаний укласти з Банком договір Іпотеки нерухомості.
		В порушення вимог передбачених п. 4.3.5 Кредитного договору, ТОВ «УКРГАЗ» отримавши свідоцтво про право власності на майно, зареєструвало його на себе.
		22.08.2019 року між ТОВ «УКРГАЗ» та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 916.
		23.08.2019 року між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 919. 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.06.2021 року постановлено відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевельової Валентини Михайлівни (01042, м. Київ, вул. Лумумби Патріса, б. 4, ком. 101) належним чином засвідчену копію нотаріальної справи з посвідченням договору купівлі-продажу від 22.08.2019 року зареєстрований в реєстрі за номером 916 щодо квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «УКРГАЗ» (ЄДРПОУ 32209081) та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» (ЄДРПОУ 33499012), та з посвідченням договору купівлі-продажу від 23.08.2019 року зареєстрований в реєстрі за номером 919 щодо квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» (ЄДРПОУ 33499012) та ОСОБА_1 .
		05.07.2021 року через канцелярію суду представник ТОВ «УКРГАЗ» адвокат Неведомський В.О. через канцелярію суду зареєстрував відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТОВ «УКРГАЗ», в якості забудовника ЖК в с. Чайки для залучення коштів у будівництво на умовах ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» емітував звичайні, цільові, без документарні незабезпечені облігації. Вся емісія облігації (100%), в тому числі і по серії «С», відчужена ТОВ «КУА «ЕКСІНОР», яка стала власником та першою особою, яка набула права та обов`язки по облігаціям. Щодо договорів купівлі-продажу, кредиту, застави облігацій, їх умов та вимог, Емітент облігацій  ТОВ «УКРГАЗ» не залучався, стороною таких договорів не був та про укладення таких договорів не повідомлявся. Емітент не є боржником перед третіми особами зокрема перед ВАТ КБ «Надра», не має відношення до кредитних договорів та застави, які укладались між банком та «новими власниками» облігацій. Облік облігації серії «С» станом на 22.05.2013 року закінчився, закінчення строку пред`явлено до погашення облігацій  22.11.2013 року (плюс один місяць згідно п. 3.10.г) Проспекту емісії.
		З метою набуття ОСОБА_2 прав на лот облігацій (по договору купівлі-продажу облігацій з ТОВ «КУА «ЕКСІНОР») між ТОВ «УКРГАЗ» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 8/2/3/95 бронювання об`єкту будівництва від 08.12.2007 року, який був неоплатним та виключно визначав умови бронювання (резервування) квартири за адресою: АДРЕСА_3 до моменту пред`явлення до погашення лоту облігацій у порядку та у строки передбачені Проспектом емісії. 
		Договір № 8/2/3/95/Ж участі у будівництві об`єкту від 08.12.2007 року, який був неоплатним, окрім як назвою нічим не відрізняється від Договору бронювання та укладався виключно у зв`язку з тим, що був передбачений в переліку документів необхідних для подачі при проведенні реєстрації речових прав в ЄДР. По суті, це той самий Договір бронювання тільки з зміненою назвою і зроблений для державних реєстраторів.
		Укладені Договори бронювання та участі у будівництві є неоплатними, грошових правовідносин по ним між Емітентом облігації  ТОВ «УКРГАЗ» та власником лоту облігацій  ОСОБА_2 не існувало, договори не передбачали набуття права власності та майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 поза межами емісії облігацій  ОСОБА_2 не існувало, договори не передбачали набуття права власності та майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 поза межами емісії облігацій та виключно регламентували права та обов`язки передбачені Проспектом емісії.
		Зважаючи на встановленні Проспектом емісії строки та терміни, погашення набутого ОСОБА_2 лоту облігації серії «С» мало відбутись у строк та у порядку передбаченому Проспектом емісії, з урахуванням строків введення будинку в експлуатацію. Проте власником лоту облігації  ОСОБА_2 або будь-якою іншою особою, що набула прав на лот облігації, виконано не було.
		За загальним аналізом наведених вище законодавчих норм, відомостей що міститься в Проспекті емісії вбачається, що пред`явити лот облігацій до погашення може виключно власник (покупець) таких облігацій.
		Згідно інформації наданій Депозитарієм  власником лоту облігацій дотепер є ОСОБА_2 . Ні банком  кредитором, ні його правонаступниками чи іншими особами, право на лот облігацій ОСОБА_2 не набуто.
		На підставі Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2017 року по справі № 369/121/17 Договір бронювання, Договір участі у будівництві припинено та розірвано.
		У зв`язку з розірваними Договорами бронювання та участі у будівництві, об`єкт будівництва  квартира АДРЕСА_4 , вивільнена з бронювання, оформлена у власність Забудовника та реалізована іншим особам. В подальшому квартиру було відчужено на підставі Договору купівлі-продажу. Подальше відчуження нерухомого майна іншим особам ТОВ «УКРГАЗ» не відоме.
		Враховуючи вище зазначене вказували, що з урахуванням допущених власником лоту облігацій  ОСОБА_2 порушень порядку та строків пред`явлення лоту облігацій до погашення, що встановлювалось Проспектом емісії та Договором бронювання, вбачається, що на даний час ОСОБА_2 прав на отримання у власність об`єкту будівництва  квартири не має.
		Щодо належності оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна та ТОВ «УКРГАЗ» представник вказав, що позивач намагається обґрунтувати неналежність оформлення права власності на нерухоме майно  квартиру АДРЕСА_4 на ТОВ «УКРГАЗ», тим, що поданий Заявником витяг з списку інвесторів, не значиться як документ на підставі якого можливо зареєструвати право власності. Такі обставини, на думку представника відповідача 2, є невідповідними дійсності та прямо заперечуються чинними нормативними вимогами.
		По об`єктам будівництва, по яким власниками лотів облігацій вчасно, у встановленому порядку та у строки, пред`явленні до погашення лоти облігацій, ТОВ «УКРГАЗ», на підставі п. 50 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 17.03.2013 року № 868, разом з іншими документами подавав державному реєстратору  об`єкта будівництва у вигляді витягу із списку інвесторів.
		Відповідно і по об`єктам, по яким лоти облігацій вчасно пред`явленні не були у зв`язку з чим власники облігацій втратили право на отримання нерухомого майна у власність на підставі укладених Договорів та Проспекту емісії, ТОВ «УКРГАЗ» як балансоутримувач та власник такого майна на підставі закону, додатково до загального переліку документів подав на вимогу реєстратора витяг із списку інвесторів на себе.
		Таким чином, позиція Позивача щодо неправомірності надання зі сторони ТОВ «УКРГАЗ» документів необхідних для проведення реєстраційних дій є надуманою, необґрунтованою.
		Крім того, представник Відповідача 2 зазначив, що будь-яких обґрунтувань, підкріплених законодавчими нормами, щодо недійсності у подальшому укладених договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , в розумінні вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України не наводить.
		Крім того зазначив, що ні банк-кредитор ПАТ «КБ «НАДРА», ні його правонаступник ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», звернення стягнення на предмет застави  лот облігацій не здійснювали, власниками лоту облігацій не є. Вказав, що на думку відповідача 2 статус позивача як правонаступника ПАТ «КБ «Надра» є недоведеним у зв`язку з чим, позов поданий стосовно прав та інтересів сторони, якої не стосується.
		Вказував, що відповідно до ст. 28 ЗУ «Про заставу», застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, яке припинилося 22.11.2013 року у зв`язку з порушенням обов`язку пред`явлення лоту облігацій до погашення.
		Таким чином, у зв`язку з порушенням власником лоту облігацій порядку їх пред`явлення до погашення, з 22.11.2013 року, припинилося право на отримання об`єкту будівництва у власність, а отже застава накладена ПАТ «КБ «Надра», як вид обтяження припинилося.
		Тобто, ні номінальний власник лоту облігацій ОСОБА_2 , ні будь-яка інша особа яка набуде право на лот облігацій, не зможе зареєструвати за собою право власності на квартиру з підстав порушення пред`явлення у встановленому порядку та строки лоту облігацій до погашення первинним власником  ОСОБА_2 , та відповідно позивач не має права на отримання такого нерухомого майна у власність.
		Крім того, письмового повідомлення Боржника про зміну сторони кредитного договору Позивач не здійснював, що на думку відповідача 2 є умисним та спланованим, адже згідно винесеного Рішення по справі № 743/3784/15, Кредитний договір фактично припинено, та стягнення боргу перейшло в примусову процедуру на підставі виконавчих документів наданих судом.
		Підсумовуючи, представник відповідача 2 вказав, що подана до суду позовна заява є безпідставною та неаргументованою, викладені в ній обставини є надуманими, заснованими на припущеннях, не відповідають дійсності та протирічять чинним законодавчим вимогам, Позивачем не доведено свого причинно-наслідкового зв`язку з умовами кредитного договору та договору застави, укладених з ОСОБА_2 , не наведено жодних процесуальних обґрунтувань недійсності оформлення права власності та договорів купівлі-продажу, у зв`язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню, а законне рішення про реєстрацію права власності та укладені договори купівлі-продажу не підлягають скасуванню та визнанню недійсними.
		15.07.2021 року директором ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» Кириченко О.М. через канцелярію суду зареєстровано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач 1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «УКРГАЗ» на підставі витягу із списку інвесторів, серія і номер: 78/04, виданий 08.04.2109 року, видавник ТОВ «УКРГАЗ».
		Звертав увагу суду, що відповідно до п. 41, 78, 79 Порядку № 1127  Витяг із списку інвесторів, який було надано ТОВ «УКРГАЗ» не значиться як документ, на підставі якого можливо зареєструвати право власності. У зв`язку з чим, Відповідачем 1 було порушено вимоги п. 41, 78, 79 Порядку № 1127 при реєстрації права власності.
		Представник позивача вказує, що будинок закінчений будівництвом і введений в експлуатацію  це підтверджує відповідач 2, а тому третя особа 1 виконала свої договірні зобов`язання, а саме повністю оплатила вартість об`єкта будівництва, тобто вчинила дії спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.
		Тому враховуючи п. 2.2, п. 4.4.1 Договору участі у будівництві об`єкту, п. 2.7 Договору бронювання об`єкту будівництва, ст. 876 ЦК України  відповідачем 2 неправомірно та незаконно оформлено за собою нерухоме майно, яке повинно було бути передано ОСОБА_2 
		08.06.2021 року позивачем до Козелецького районного суду Чернігівської області було подано заяву про зміну сторони по справі № 734/3784/15 від 01.02.2016 року, за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2 .
		Договір застави цінних паперів є дійсним, в судовому порядку він не визнаний припиненим, а тому на сьогоднішній день застава цінних паперів є чинною та існує обтяження.
		Стосовно існування заборгованості третьої особи 1 перед позивачем, звертав увагу суду, що до позовної заяви було долучено Договір про відступлення прав вимоги та Реєстр договорів права вимоги за якими відступаються боргу, в якому було зазначено існування заборгованості третьої особи 1 перед позивачем, а тому посилання відповідача 2 на ненадання доказів заборгованості є безпідставними.
		Тому просив позов задовольнити у повному обсязі.
		25.08.2021 року відповідач 4 ОСОБА_1 через канцелярію суду зареєструвала відзив на позовну заяву, в якій вказала, що не визнає позов ТОВ «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлової Т.М., ТОВ «УКРГАЗ», ТОВ «Компанія по управлінню активами «Парламент», ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевельова В.М., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності та вважає його безпідставним та необґрунтованим.
		Вказувала, що набула право власності на квартиру правомірно, на підставі дійсного договору купівлі-продажу від 23.08.2019 року, який в повному обсязі відповідає вимогам законодавства України. Доказів зворотнього позивачем не надано.
		Крім того, вказувала, що позивачем взагалі не надано жодного доказу на підтвердження порушення його прав як договором купівлі-продажу квартири від 23.08.2019 року, укладеним між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та ОСОБА_1 посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. (зареєстрованим в реєстрі за № 919), так і Договором купівлі-продажу від 22.08.2019 року, укладеним між ТОВ «УКРГАЗ» та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. (зареєстрованим в реєстрі за № 916), а також рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «УКРГАЗ» на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1810816732224, індексний номер рішення: 46470547 від 15.04.2019 року.
		Вказувала, що ТОВ «Брайт Інвестмент» не надано належних, достовірних та достатніх доказів того, що оскаржуваними: рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «УКРГАЗ» на квартиру АДРЕСА_5 , індексний номер рішення: 46470547 від 15.04.2019 року; Договором купівлі-продажу від 22.08.2019 року, укладеним між ТОВ «УКРГАЗ» та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ», посвідченим приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М. (зареєстрованим в реєстрі за № 916), Договором купівлі-продажу квартири від 23.08.2019 року, укладеним між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М. (зареєстрованого в реєстрі за № 919), безпосередньо порушені його конкретні, індивідуально виражені права та законні інтереси як заінтересованої особи і в результаті їх скасування та визнання недійсними майнові права Позивача, як заінтересованої особи, буде захищено та відновлено.
		Саме лише посилання на Договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області по справі № 734/3784/15 від 01.02.2016 року, відповідно до якого було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року на загальну суму 3487207, 40 гривень, не є підтвердженням наявності такого порушення.
		Крім того, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги посилався на Договір № 8/2/3/95/Ж від 08.12.2007 року бронювання об`єкту будівництва, стороною якого він не є. При цьому ним ігнорується, що згідно з зазначеним договором, уступка прав та обов`язків за ним може бути здійснена лише шляхом розірвання цього договору за згодою сторін та укладення нового договору бронювання об`єкту будівництва з особою, на користь якої замовник ( ОСОБА_2 ) за відповідною цивільно-правовою угодою здійснив відчуження (передачу іншим способом) Лоту облігацій (п. 10.1). Договір № 8/2/3/95/Ж бронювання об`єкту будівництва від 08.12.2007 року, укладений між ТОВ «УКРГАЗ» і ОСОБА_2 , було розірвано відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2017 року (справа № 369/121/17). яке набрало законної сили.
		Таким чином зобов`язання ТОВ «УКРГАЗ» і ОСОБА_2 за вище зазначеним договором бронювання об`єкту будівництва припинилися.
		На підставі вище наведеного вказувала, що вказаний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
		01.09.2021 року директором ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» Кириченко О.М. через канцелярію суду зареєстровано відповідь на відзив, в якому зазначив, що будинок закінчений будівництвом і введений в експлуатацію  це підтверджує відповідач 2, а тому третя особа 1 виконала свої договірні зобов`язання, а саме повністю оплатила вартість об`єкта будівництва, тобто вчинила дії спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.
		Тому враховуючи п. 2.2, п. 4.4.1 Договору участі у будівництві об`єкту, п. 2.7 Договору бронювання об`єкту будівництва, ст. 876 ЦК України  відповідачем 2 неправомірно та незаконно оформив за собою нерухоме майно, яке повинно було бути передано ОСОБА_2 , а в подальшому в заставу позивачу.
		На підставі вище наведено, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
		21.10.2021 року приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М. зареєстровано через канцелярію суду копії документів, на підставі яких посвідчувалися договори купівлі-продажу квартири № 916 від 22.08.2019 року та № 919 від 23.08.2019 року.
		06.12.2021 року представником позивача ОСОБА_4 через канцелярію суду зареєстровано додаткові пояснення по справі, в яких вказав, що доводи відповідача 2 в тій частині, що ОСОБА_2 не дотримався строку погашення облігацій, який настав в 2013 році, і відповідно втратив право на отримання об`єкта будівництва у власність, не можуть бути прийняті в якості доказів та права у Відповідача 2 реєструвати за собою спірну квартиру, у зв`язку з тим, що Інформацією про випуск облігацій чітко не визначено закінчення строку погашення облігацій.
		Пунктом 3.10 Інформації про випуск облігацій ТОВ «УКРГАЗ» визначено, що закінчення строку погашення облігацій не раніше введення відповідних об`єктів будівництва в експлуатацію, тобто не раніше 11.06.2013 року. Погашення облігацій здійснюється по номінальній вартості шляхом отримання нерухомості відповідно до серії облігацій в об`єктах будівництва.
		Представник позивача відзначає, що наведене дає підстави для висновку, що в Інформації про випуск облігацій і в договорів участі у будівництві об`єкта не визначено закінчення строку погашення облігацій.
		За таких обставин реєстрація Відповідачем 2 за собою квартири є незаконною та такою, що порушує права ОСОБА_2 .
		На підставі наведеного, просили суд, позов задовольнити.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.
		Представник відповідача 2 Неведомський В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у позові.
		Представник відповідача 4 Стрілецка О.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити у позові.
		Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлової Тетяни Миколаївни, слід зазначити наступне.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		За змістом ч. 2, 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Приписами статті 11 цього закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		У частині 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення.
		Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Слід відмітити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи її спадкоємці. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та ін).
		Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.
		Отже позовні вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» не можуть бути звернені до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлової Тетяни Миколаївни. 
		Державний реєстратор, нотаріус, приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
		Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1  Державний реєстратор КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлова Тетяна Миколаївна є неналежним відповідачем у справі, тому позовні вимоги до неї не підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог до інших учасників справи, слід зазначити наступне.
		Судом встановлено, що 27.12.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 883/П/99/2007-840 про надання кредиту у розмірі 74787,08 доларів США для придбання цінних паперів.
		Відповідно до розділу 1 договору банк надав відповідачу 1 грошові кошти в розмірі 74787,08 доларів США, на строк 20 років з 27.12.2007 року до 27.12.2027 року у порядку, визначеному розділом 1 договору.
		Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, цільовим призначенням кредиту є придбання цінних паперів облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 5 661 шт., емітованих ТОВ «УКРГАЗ» з номінальною вартістю кожної облігації 38 грн., згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-541/81-06-5/2007/001 від 25.12.2007 року, що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «КУА «Ексінор» з подальшим їх обміном на об`єкт нерухомості  квартиру, яка по договору про резервування/бронювання приміщення № 8/2/3/95/Ж від 08.12.2007 року, що укладений між позичальником та ТОВ «УКРГАЗ», на підставі якого за позичальником резервується/бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		27.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладено договір застави цінних паперів, згідно якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року передає в заставу, а заставодержатель  прийняти в заставу предмет застави, а заставодержатель  прийняти в заставу предмет застави. 
		Відповідно до договору застави цінних паперів  предмет застави  цінні папери, випущені у бездокументальній формі, що належать заставодавцю на праві власності.
		Предмет застави зберігається (обілковується) на рахунку у цінних паперах і належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою про залишок на рахунку у цінних паперах № НОМЕР_2 .
		27.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладеного договір застави майнових прав на передачу квартири у власність № 169 ДМП.
		Відповідно до п. 1.1. договору заставодавець в якості забезпечення виконання зобов`язань, що витікає із кредитного договору, передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу Предмет застави.
		17.09.2007 року Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_2 (Заставодержатель) укладеного договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу облігацій № Б-189/81-06-2/2007/001.
		Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області по справі № 734/3784/15 від 01.02.2016 року, позовну заяву ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто суму заборгованості 3487207,41 гривень.
		08.12.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «УКРГАЗ» було укладеного договір № 8/2/3/95/Ж бронювання об`єкту будівництва.
		На підставі Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2017 року по справі № 369/121/17 Договір бронювання, Договір участі у будівництві припинено та розірвано.
		Суд встановив, що у зв`язку з допущеними ОСОБА_2 , як власником лоту облігацій порушеннями вимог щодо пред`явлення лоту облігацій до погашення у встановленому Інформації про випуск порядку та строки, порушенням вимог укладених договорів бронювання та участі у будівництві, ігноруванням вимог щодо необхідності пред`явлення лоту облігацій до погашення, зважаючи на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2017 року по справі № 369/121/17 про розірвання договору бронювання, ТОВ «УКРАГАЗ», як балансоутримувач та власник нерухомого майна по закону здійснив в державному реєстрі за собою реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 .
		Власником лоту облігацій  ОСОБА_2 такі дії не оскаржувались.
		22.08.2019 року між ТОВ «УКРГАЗ» та ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 916.
		23.08.2019 року між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 919. 
		Державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орловою Т.М. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «УКРГАЗ» на підставі витягу із списку інвесторів, серія і номер: 78/04, виданий 08.04.2019 року, видавник ТОВ «УКРГАЗ».
		05.08.2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-20205-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрфінансгруп» був укладений договір № GL4N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів № 324 ДМП укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
		30.09.2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений договір № GL4N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами даного договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 883/П/99/2007-840 від 27.12.2007 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», договором застави цінних паперів № 324 ДМП укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».
		Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», облігація  цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
		Цільові облігації - облігації, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом або рішенням про емісію цінних паперів, облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
		Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», проспект цінних паперів (далі - проспект) - документ, який оформлюється при здійсненні публічної пропозиції цінних паперів та містить інформацію відповідно до вимог, визначених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», проспект оформлюється особою, яка здійснює публічну пропозицію (далі - особа, яка оформлює проспект).
		Проспект повинен містити всю інформацію, яка, з огляду на особливості емітента та цінних паперів, щодо яких здійснюється публічна пропозиція, необхідна для надання інвесторам можливості зробити обґрунтовану оцінку фінансового становища активів і пасивів та перспектив емітента та будь-якої особи, яка забезпечує виконання зобов`язання емітента за таким випуском, а також прав за такими цінними паперами, та яка подається у формі, яку легко зрозуміти та проаналізувати.
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов`язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів. 
		Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», строк обігу облігацій - строк, який починається з дня, що настає за днем реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій і видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, та закінчується днем, що передує дню початку погашення таких облігацій відповідно до проспекту або рішення про емісію цінних паперів.
		Відповідно до п. 3.10 Проспекту емісії, встановлено термін погашення облігації. Серія С  дата початку погашення 01.12.2019 року, дата закінчення погашення 01.06.2010 року. Але не раніше здачі відповідних будинків в експлуатацію.
		Згідно Сертифікату серії ІУ № 165131630086, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта від 25.05.2013 року, квартира АДРЕСА_6 (17) здано в експлуатацію 23.05.2013 року.
		Тобто, як вбачається з Проспекту емісії, обіг лотів облігації станом на 22.05.2013 року закінчився, а пред`явленні до погашення лоти облігацій мали бути до 22.11.2013 року.
		Підтвердження того, що ОСОБА_2 пред`явив лот облігацій до погашення Емітенту суду не надано.
		Відповідно доабз.2п.7Розділу ІПоложення пропорядок реєстраціївипуску звичайнихіпотечних облігацій,проспекту емісії,звіту прорезультати розміщенняіпотечних облігацій,погашення таскасування реєстраціївипуску іпотечнихоблігацій,затвердженого РішеннямДержавної комісіяз ціннихпаперів тафондового ринку 11.04.2006 № 234 (чинне на момент спірних правовідносин), строк погашення іпотечних облігацій не повинен перевищувати одного року з дати початку їх погашення.
		Відповідно до ч. 6 ст. 7 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, кратну 1 гривні, а якщо це передбачено проспектом облігацій (рішенням про розміщення облігацій, а для державних облігацій - умовами їх розміщення), - в іноземній валюті, кратну одиниці такої іноземної валюти.
		Підтвердження того, що ОСОБА_2 пред`явив лот облігацій до погашення Емітенту суду не надано.
		Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
		Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частиною 1 ст. 627 ЦК України, також встановлено свободу договору, з посиланням на ст. 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
		При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 31 березня 2021 року у справі № 201/2832/19 зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
		Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
		При цьому, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
		Рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		У частині другій статті 78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з частиною першою статті 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:
		1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
		2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
		3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;
		4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
		5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
		Згідно п. 77 Порядку у разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:
		документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);
		затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об`єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
		документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).
		Як зазначає другий відповідач по об`єктам будівництва, по яким власниками лотів облігацій вчасно, у встановленому порядку та строки, пред`явлені до погашення лоти облігацій, ТОВ «УКРГАЗ» на підставі п. 50 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868 (втратила чинність), разом з іншими документами подавав державному реєстратору  затверджений перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об`єкта будівництва у вигляді витягу із списку інвесторів.
		Відповідно і по об`єктам, по яким лоти облігацій вчасно пред`явлені не були у зв`язку з чим власники облігацій втратили право на отримання нерухомого майна у власність на підставі укладених договорів та Інформації про випуск емісії, ТОВ «УКРГАЗ» як балансоутримувач та власник такого майна на підставі закону, додатково до загального переліку документів подавав на вимогу реєстратора витяги із списку інвесторів на себе.
		У зв`язку з цим, доводи позивача щодо неправомірності надання зі сторони ТОВ «УКРГАЗ» документів, необхідних для проведення реєстраційних дій є безпідставними.
		Судом встановлено що оспорювані договори купівлі-продажу від 22.08.2019 року та від 23.08.2019 року, посвідчені нотаріусами у присутності сторін із роз`ясненням значення і умов вчинених правочинів та їх правових наслідків, встановленням відповідності цих договорів дійсним намірам сторін.
		Позивачем не було надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того що укладення спірних договорів не відповідало дійсній волі відповідачів, що оскаржувані ним договори купівлі-продажу вчинялися під впливом обману з боку відповідачів, що відповідачами неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на їх волевиявлення.
		При цьому, судом встановлено, що під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу відповідачам було роз`яснено нотаріусами права та обов`язки сторін і відповідачі розуміли значення своїх дій.
		Усі інші доводи сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.
		Судом встановлено що оспорюваний договір купівлі-продажу від 23.08.2019 року між ТОВ «КУА «ПАРЛАМЕНТ» та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 919 у присутності сторін із роз`ясненням значення і умов вчиненого правочину та його правових наслідків, встановленням відповідності цього договору дійсним намірам сторін.
		Позивачем не було надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того що укладення спірного договору не відповідало дійсній волі відповідачів, що оскаржуваний ним договір купівлі-продажу вчинявся під впливом обману з боку відповідачів, що відповідачами неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на їх волевиявлення.
		При цьому, судом встановлено, що під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу відповідачам було роз`яснено нотаріусом права та обов`язки сторін і відповідачі розуміли значення своїх дій.
		Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах права відповідача ОСОБА_1 , як власника квартири квартири АДРЕСА_1 , захищені і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у ряді рішень зауважує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою. Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
		У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.
		У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
		Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
		Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позовній вимозі про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.08.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., зареєстрований в реєстрі за номером 4492 (номер запису про право власності 32420469).
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до Державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Орлова Тетяна Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «Парламент», ОСОБА_1 , третя особа 1: ОСОБА_2 , третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевельова Валентина Михайлівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності  відмовити повністю.
		Судові витрати покласти на позивача.
		 
		Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано .
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст судового рішення складено 02.09.2022 року.
		 
		Суддя А.В. Янченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...