Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3937/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2022. Зареєстровано: 02.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.
Дата набрання законної сили: 30.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/461/556/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000152

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/3937/22
		1-кп/461/556/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30.08.2022                                                м.Львів 
		 
		Галицький районний суд м. Львова в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання     ОСОБА_2 
		за участі:
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого             ОСОБА_4 
		захисника                 ОСОБА_5 
		 
		розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021140000000033 від 09 квітня 2021 року, за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно працевлаштованому військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 , раніше не судимого;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 422 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		    ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи відрядженим ГУР МО України у район проведення антитерористичної операції та виконуючи функціональні обов`язки на посаді старшого офіцера групи космічної розвідки відділення технічних засобів розвідки командно- розвідувального центру штабу АТО, володіючи знаннями щодо порядку роботи із секретними документами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та місці, всупереч ст. 68 Конституції України, ст.ст. 22, 28, 37 Закону України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ «Про державну таємницю», ст.ст. 7-9, 11, 16, 28-31, 49, 58 і 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, а також п.п. 106, 116, 749 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаючи про відсутність в ОСОБА_6 доступу до відомостей що становлять державну таємницю у сфері державної безпеки та охорони правопорядку та будучи необізнаним у кримінально- протиправній діяльності ОСОБА_6 який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 22022140000000128 із правовою кваліфікацією за ст. 348, ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 111 КК України, 17.05.2022 перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , надав останньому шляхом копіювання на його магнітний носій інформації типу «хард» чорного кольору з вставками помаранчевого кольору «SP Armor» № НОМЕР_2 , 1ТВ, програмний комплекс ГУР МО України під назвою: «SAS PLANET» (що містить 3 483 файли та 1 328 папок) із вмістом файлу «SASPlanet.exe», що станом на 02.02.2016 рік, тобто на період можливого виготовлення даного програмного продукту, та на даний час відповідає статті 4.4.7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю та містить гриф обмеження «цілком таємно».
		   Внаслідок розголошення ОСОБА_7 зазначених вище відомостей із програмного комплексу «SAS PLANET», що становлять державну таємницю та містить гриф обмеження «цілком таємно», ОСОБА_6 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні №22022140000000128 із правовою кваліфікацією за ст. 348, ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 111 КК України, було створено загрозу інтересам національної безпеки України, призведено до зниження обороноздатності держави, а також до настання інших тяжких наслідків, у вигляді:
		    - розкриття факту володіння Україною інформацією, отриманою за результатами розвідувальної діяльності розвідувального органу Міністерства оборони України про бойові спроможності підрозділів збройних сил російської федерації, що, в свою чергу, ускладнило б ведення розвідувальної діяльності та призвело б до зниження обороноздатності держави;
		    - надання можливості заінтересованій стороні протидіяти розвідувальному органу Міністерства оборони України в отриманні розвідувальної інформації у визначених законодавством сферах, встановити джерела отримання такої інформації та вжити заходів щодо загострення міжнародних відносин України з іншими державами, що призведе до зниження обороноздатності держави; 
		   - надання збройним силам російської федерації та іншим незаконним збройним формуванням можливості провести перегрупування сил і засобів для їх бойового застосування на інших оперативних напрямках, що призвело б до невиконання бойових завдань угрупованням військ (сил) Збройних Сил України.
		   При цьому, ОСОБА_4 є громадянином України та не мав на меті завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а також не був обізнаний у причетності будь-яких осіб до кримінально- протиправної діяльності у вигляді державної зради, а тому в його протиправних діях відсутні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України.
		30 липня 2022 року між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 з іншого боку, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України за ініціативи обвинуваченого укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 422 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 має понести за вчинення злочину з урахуванням положень ст.ст. 53, 69 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 25000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425000 грн. При цьому, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, сторони домовились клопотати перед судом про сплату визначеного угодою штрафу із розстрочкою виплат рівними частинами щомісяця упродовж одного року.
		Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		   Прокурор та захисник, кожний окремо, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повно та беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 422 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальною акті.
		Згідно з абз.2ст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		За змістом угоди, укладеної за участі ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Відповідно до змісту обвинувального акта потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненим кримінальним правопорушенням лише державним та суспільним інтересам, вимог абз.2ст.469 КПК Українив угоді дотримано. В угоді про визнання винуватості зазначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме: ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо нього, зокрема, надання ним детальних та правдивих показань, беззаперечне визнання своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, належна процесуальна поведінка тощо.
		Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
		У рішенні від 29.04.2014 у справі «Natsvlishvili and Togonidze v.Georgia» Європейський суд з прав людини визначив, що не може бути нічого неналежного в самому процесі укладення угод щодо обвинувачень або міри покарання. У цьому зв`язку Суд дотримується думки, що угоди про визнання винуватості не лише надають такі вагомі переваги як прискорений розгляд кримінальних справ і зменшення навантаження на суди, прокурорів і адвокатів, але можуть також за умови їх правильного застосування стати успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю і сприяти скороченню кількості призначених покарань, а внаслідок цього і кількості ув`язнених (п.90).
		Суспільний інтерес при винесенні вироку на підставі угоди також полягає у скороченні часу розгляду даної категорії справ, яка не потребує дослідження доказів, а також, економії державних ресурсів, зменшенні навантаження на органи досудового розслідування та суди, які отримують більше часу на розкриття інших злочинів, розгляд їх в суді та забезпечення швидкого відшкодування заподіяних збитків.
		   Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30 липня 2022 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогамКПКтаКК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинивкримінальний злочин, а саме розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради, що спричинило тяжкі наслідки, - який передбачений ч. ст..422 КК України.
		За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
		Зі змісту угоди вбачається, що сторони узгодили покарання яке підлягає призначенню ОСОБА_4 у разі затвердження угоди. Варто зазначити, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2ст.50 КК України).
		Відповідно до ч.5ст.65 КК Україниу випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Із наведеного вбачається, що суд, використовуючи право дискреції, має призначити конкретній особі за конкретний злочин максимально індивідуалізоване покарання. Це право охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв`язання проблем запобігання злочинності.
		   Відтак суд вважає, що укладена угода відповідає нормамКК Українита інтересам суспільства й в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, та забезпечить досягнення мети його застосування.
		Суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його позитивні характеристики, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину під впливом психологічного примусу та враховує ці обставини як такі, що згідно з ч. 1ст.66 КК Українипом`якшують покарання.
		Крім цього, суд відповідно до ч.2ст.66 КК Українивизнає обставиною, що пом`якшує покарання проходження ОСОБА_4 військової служби, що підтверджується довідкою № 2072 військової частини від 15 серпня 2022 року, згідно з якою обвинувачений приймає безпосередню участь у бойових діях(забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії російської федерації). 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зіст. 67 КК України, на досудовому розслідуванні не встановлено.
		Водночас судом враховується позитивна посткримінальна поведінка ОСОБА_4 , яка свідчить про те, що він критично переоцінив свої дії, внаслідок чого в нього відбулись суттєві позитивні зміни соціальних орієнтирів, що знижує рівень його соціальної небезпечності; відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, офіційно працевлаштований військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_1 , на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває.
		Зазначені обставини в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості злочину і вказують на безпечність винної особи для суспільства, в зв`язку з чим виправлення даної особи можливе і без призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Суд приходить до висновку, що призначення винному навіть мінімального покарання у межах санкцій статей було б явно несправедливим.
		Наведені обставини, дають суду з урахуванням особи винного, положень ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 422 Кримінального кодексу України.
		Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненного ОСОБА_4 злочину, конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до своїх дій та інших пом`якшуючих вину обставин, суд дійшов висновку, що покарання у виді штрафу, з урахуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
		   Водночас, обвинуваченим та його захисником не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про тяжкий матеріальний стан ОСОБА_4 та про необхідність розстрочки покарання у вигляді штрафу рівними частинами строком на один рік. Відтак, керуючись інтересами держави у період військового стану в Україні під час війни з російською федерацією, суд вважає за доцільне не встановлювати обвинуваченому розстрочення суми штрафу. 
		   Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
		   Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.        '
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		   Угоду про визнання винуватості від 30 липня 2022 року, що укладена у кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 2202140000000152 від 19 липня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 422 КК України, між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 . за участю захисника ОСОБА_5 з іншого боку, - затвердити.
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 422 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 3 ст. 422 КК України, враховуючи положення ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425000 (чотириста двадцять п`ять тисяч) гривень.
		   Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме: магнітний носій інформації типу «хард» чорного кольору з вставками помаранчевого кольору «SP Armor» №16028061-10-010TA30-SE, 1ТВ, MSIP-REM-SLL-F30 - вилучений 28.02.2022 в ході проведення обшуку автомобіля Volvo ХС 70 номер шасі НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , - знищити.    
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...