Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1332/2009 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2022.
Дата набрання законної сили: 31.08.2022
Номер судового провадження: 61-5619ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		31 серпня 2022 року
		м. Київ
		справа № 2-1332/2009
		провадження № 61-5619св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів:  Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Свидівоцька сільська рада Черкаського району, громадське об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро»,
		особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Асоціація керівників шкіл м. Черкаси,
		особа, яка подавала заяву про приєднання до апеляційної скарги, - заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів:           Сіренка Ю. В., Нерушак Л. В., Новікова О. М., від 17 травня 2022 року і виходив із наступного.
		Короткий зміст заявлених позовних вимог
		У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ГО «Дачний кооператив «Дніпро» про визнання права власності на будинок.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є членом ГО «Дачний кооператив «Дніпро», який 27 грудня 2005 року отримав від виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
		01 березня 2008 року між землевласником - Свидівоцькою сільською радою та землекористувачем - ГО «Дачний кооператив «Дніпро» укладена угода про плату за фактичне користування землею, загальною площею              1,67 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позивач вказував, що ГО «Дачний кооператив «Дніпро» надало йому дозвіл на будівництво дачного будинку площею 36 кв. м на місці причепа-трейлера. Після цього він розробив та затвердив проєкт 27-07-09-АБ дачного будинку на території бази відпочинку. 
		15 жовтня 2008 року між ним і ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» був укладений договір підряду та споруджений будинок для відпочинку.
		Згодом йому стало відомо, що ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримало технічний паспорт на збудований ним будинок з метою оформлення на нього права власності. Вважав, що такими діями порушуються його майнові права на будинок.
		Із урахуванням зазначеного,  ОСОБА_1 просив позов задовольнити, визнати за ним право власності на дачний будинок, позначений в технічній документації під літ. «А-ІІ», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		 
		Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції та інших судових рішень
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на дачний будинок, позначений у технічній документації літ. «А-ІІ», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Свидівоцька сільська рада Черкаського району визнала позовні вимоги, а ГО «Дачний кооператив «Дніпро» проти визнання позовних вимог не заперечувало, тому суд, зазначивши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів інших осіб, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		Асоціація керівників шкіл м. Черкаси, яка не брала участі у розгляді справи, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала 15 жовтня            2020 року апеляційну скаргу.
		Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року клопотання Асоціації керівників шкіл м. Черкаси про поновлення процесуального строку задоволено. Поновлено Асоціації керівників шкіл   м. Черкаси строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення суду першої інстанції.
		17 листопада 2020 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради подав заяву про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси.
		Черкаський апеляційний суд ухвалою від 17 листопада 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси та за заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року закрив з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
		Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що Асоціація керівників шкіл м. Черкаси не є власником земельної ділянки чи майна, що розміщене по АДРЕСА_1, та не володіє речовими правами на таке майно, а статутна діяльність асоціації жодним чином не пов`язана із вказаним майновим комплексом. За встановлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Асоціації керівників шкіл м. Черкаси судом першої інстанції не вирішувалися.
		Постановою Верховного Суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-19387св20).
		Скасовуючи ухвалу апеляційного суду та передаючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд виходив лише з того, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Асоціації керівників шкіл м. Черкаси при вирішенні спору не вирішувалися, однак не зробив висновку щодо наявності/відсутності порушень прав та інтересів держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про які зазначив прокурор у заяві про приєднання до апеляційної скарги. 
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 вересня                        2021 року апеляційне провадження за апеляційними вимогами Асоціації керівників шкіл м. Черкаси закрито. Вимоги заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.
		Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, суд виходив з того, що в оскаржуваному рішенні не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника.
		При цьому апеляційний суд вважав, що прокурором доведено необхідність звернення до суду в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради для апеляційного оскарження рішення суду в цій справі, яке стосується вирішення питань про право власності вказаного департаменту щодо майна, яке за рішенням суду першої інстанції належить позивачу.
		Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Черкаського апеляційного суду 
		від 07 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		У постанові від 16 лютого 2022 року суд касаційної інстанції вказав, що закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси та задовольняючи заяву прокурора про приєднання до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не врахував, що за наявності відповідних підстав заява про приєднання може бути задоволена лише під час розгляду по суті апеляційної скарги, до якої особа приєдналась, оскільки таке приєднання можливе лише за наявності права на апеляційне оскарження у особи, яка подає апеляційну скаргу.
		Основний зміст та мотиви оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу Асоціації керівників шкіл м. Черкаси із заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково. 
		Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року скасовано та постановлено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в апеляційній скарзі Асоціація керівників шкіл м. Черкаси підставою для скасування рішення суду першої інстанції та обґрунтування порушених прав, вказує те, що визнання права власності на будинок для відпочинку працівників освіти перешкоджає реалізації статутної діяльності асоціації. Разом з тим, скаржник не зазначає, які пункти статуту Асоціації керівників шкіл м. Черкаси від 29 жовтня 2003 року є неможливими до виконання асоціацією у зв`язку з визнанням за позивачем права власності на будинок, розташований на території бази відпочинку по АДРЕСА_1 .
		Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів Черкаської міської ради, як власника цілісного майнового комплексу - бази відпочинку вчителів, та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, в оперативному управлінні якого знаходиться зазначене майно, і який є його балансоутримувачем, та в постійному користуванні якого знаходиться земельна ділянка, на якій таке майно розміщено. Однак, Черкаська міська рада і Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради не були залучені до участі у справі.
		Таким чином, Черкаська обласна прокуратура взяла на себе обов`язок субсидіарної ролі у здійсненні представництва інтересів держави в суді шляхом подачі заяви про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси.
		Суд апеляційної інстанції визнав, що прокурором доведено необхідність звернення до суду в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради для апеляційного оскарження рішення суду в цій справі.
		Апеляційний суд вказав, що на час прийняття судом оспорюваного рішення земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , не була вільною та знаходилась у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Право розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді. Позивачу дозволи на здійснення будівельних робіт будинку на території бази відпочинку уповноважені на те органи не надавали, а будівництво спірного будинку здійснено в прибережній захисній смузі, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		22 червня 2022 року ОСОБА_1  засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року і залишити в силі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року. Також вважає, що є підстави для закриття провадження за апеляційною скаргою.
		Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
		у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі                          № 360/1938/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17,                                 від 05 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11, від 11 січня 2021 року у справі № 925/1600/16, від 28 квітня                2021 року у справі № 922/3219/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		У касаційній скарзі заявник вказує, що апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, але жодним чином не обґрунтував право цієї громадської організації на звернення до суду в межах цієї справи, яка стосується приватно-правового інтересу - визнання права власності на дачний будинок площею 36 кв. м, який розташований поза межами міста Черкаси. Апеляційний суд, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року, прийнятої у цій справі, зробив протилежний висновок і вказав, що задоволення заяви прокурора у цій справі може мати місце лише у випадку задоволення апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси. Заявник вказує, що згідно зі статутом  Асоціації керівників шкіл м. Черкаси (пункт 1.4) діяльність асоціації поширюється на територію міста Черкаси. Спірний будинок знаходиться на території с. Свидівок, а не міста Черкаси. Статутна діяльність Асоціації керівників шкіл м. Черкаси не пов`язана з предметом спору. 
		ОСОБА_1 також вказує на наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. 
		Заявник наполягає на тому, що саме по собі приєднання до апеляційної скарги є взаємопов`язаним із правом на апеляційне оскарження і похідним від нього, а отже, таке приєднання можливе лише за наявності права на апеляційне оскарження у особи, яка подала апеляційну скаргу. В той же час, особа, яка має доводи, відмінні від апеляційної скарги, має право реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу самостійно. Заяву про приєднання до апеляційної скарги не можна розглядати як самостійне оскарження судового рішення. Таким чином заява прокурора про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси не підлягає розгляду.
		Вважає, що звернення з апеляційною скаргою не пов`язано із ефективним захистом права. Також звертає увагу на значний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду.
		На думку заявника, внаслідок неправильного встановлення фактичних обставин справи апеляційним судом неправильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: частина друга статті 376 Цивільного кодексу України, статті 59, 61, 63 Земельного кодексу України, стаття 89 Водного кодексу України, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру», а також порушено положення статті 56 Цивільного процесуального кодексу України. У матеріалах справи немає жодного доказу, що земельна ділянка, на якій розміщено дачний будинок, є прибережною захисною смугою. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-1332/2009.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, громадського об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» про визнання права власності на будинок призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу заступник керівника Черкаської обласної прокуратури посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду. Вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена при повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Асоціація керівників шкіл м. Черкаси наділена повноваженнями на звернення до суду з метою захисту, зокрема, екологічних прав своїх членів. Земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, знаходиться на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро. На час прийняття оспорюваного рішення суду першої інстанції земельна ділянка не була вільною та знаходилася у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідне право на цю земельну ділянку припинено не було. Натомість Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради не був залучений до участі у справі. 
		У поданих поясненнях на відзив прокурора ОСОБА_1. вказує, що доводи прокурора є безпідставними та такими, що не спростовують доводів касаційної скарги. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Міська база відпочинку вчителів по АДРЕСА_1 Черкаського району створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07 травня 1969 року № 314. 
		Згідно з рішенням Черкаського обласного виконавчого комітету                      від 10 червня 1980 року № 358 Черкаському обласному комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ під існуючу базу відпочинку «Дніпро» за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі річки Дніпро відведена земельна ділянка під базу відпочинку вчителів.
		Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня          1994 року «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка площею   
		1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.
		Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації 
		від 14 вересня 1995 року затверджено матеріали справи з видачі державного акта на право постійного користування землею Управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району.
		Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку видано Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому 22 вересня 1995 року.
		Рішенням третьої сесії Черкаської міської ради № 3-531 від 26 червня            2003 року база відпочинку вчителів, як цілісний майновий комплекс, передана в оперативне управління Управлінню освіти міського виконавчого комітету.
		Згідно з інформацією, відображеною у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку, зазначена земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів.
		ОСОБА_1 є членом ГО «Дачний кооператив «Дніпро».
		27 грудня 2005 року ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримало від виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно. До переліку об`єктів, які увійшли до цього свідоцтва, було включено і будинок ОСОБА_1 під літерою «А-ІІ».
		На підтвердження права користування землею, на якій знаходиться спірна база відпочинку, 01 березня 2008 року між «землевласником» - Свидівоцькою сільською радою, та «землекористувачем» - ГО «Дачний кооператив «Дніпро» укладена угода № 114 про плату за фактичне користування землею, загальною площею 1,67 га за адресою:                                АДРЕСА_1 .
		Протоколом № 10 «Засідання правління громадського об`єднання «Дачний кооператив «Дніпро» від 23 серпня 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво дачного будинку площею 36 кв. м на місці тимчасової парковки причепа-трейлера. Отримавши такий дозвіл, ОСОБА_1 у відведеному місці та за власні кошти такий будинок збудував.
		Позивач вказував, що йому стало відомо, що ГО «Дачний кооператив «Дніпро» отримало технічний паспорт на збудований ним будинок з метою оформлення права власності на нього, тому він звернувся до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11 залишено без змін постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року про задоволення позову Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради до виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого ГО «Дачний кооператив «Дніпро» видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2005 року. Судом касаційної інстанції підтверджено, що майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста, а виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району не враховано право користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради земельною ділянкою, на якій розташована база відпочинку.
		Крім того, Вищим адміністративним судом України наголошено на тому, що право розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради, як органу місцевого самоврядування. Дозволи на здійснення будівельних робіт з будівництва будинків бази відпочинку не надавались, не відводилась земельна ділянка для цих потреб, оскільки з 1995 року управлінню освіти був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення, докази його скасування відсутні.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які б дозволяли реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.
		Право на апеляційне оскарження рішення суду надано сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки,
		Відповідно до статті 363 ЦПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданоїособою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
		Підставою для відкриття апеляційного провадження є саме апеляційна скарга. Приєднання до апеляційної скарги - це допоміжний інститут для осіб, які погоджуються з доводами апеляційної скарги і бажають їх підтримати у наведеному в апеляційній скарзі обсязі. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначаються наведеними в апеляційній скарзі доводами, незалежно від наявності заяви про приєднання до апеляційної скарги. 
		В той же час, особа, яка має доводи, відмінні від апеляційної скарги, має право реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового акта місцевого суду, подавши апеляційну скаргу самостійно, що відповідає принципу диспозитивності і усуває можливу конкуренцію доводів, викладених у апеляційній скарзі та заяві про приєднання до апеляційної скарги.
		За своїм змістом приєднання до апеляційної скарги - це вияв позиції особи, яка бере участь у справі (чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки), стосовно підтримки повністю або частково обґрунтування та вимог апеляційної скарги, яку подала інша особа.
		Заяву про приєднання до апеляційної скарги не можна розглядати як самостійне оскарження судового рішення.
		Такі висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 16 лютого         2022 року при передачі справи на новий апеляційний розгляд.
		Предметом позову у цій справі є захист майнових прав позивача, визнання за ним права власності на дачний будинок на базі відпочинкупо                        АДРЕСА_1 .
		В апеляційній скарзі Асоціація керівників шкіл м. Черкаси як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції та обґрунтування порушених прав вказувала, що визнання за позивачем права власності на будинок, збудований на базі відпочинку для працівників освіти, перешкоджає реалізації статутної діяльності асоціації.
		В апеляційній скарзі також зазначено, що рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів Черкаської міської ради, як власника майна цілісного майнового комплексу бази відпочинку вчителів, та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, в оперативному управлінні якого знаходиться зазначене майно, і який є його балансоутримувачем, та в постійному користуванні якого знаходиться земельна ділянка, на якій це майно розміщено. 
		До апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси приєднався заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. У заяві про приєднання до апеляційної скарги прокурор навів підстави для звернення з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, що зокрема встановлено постановою Верховного Суду від 24 червня 2021 року у цій справі.
		Враховуючи висновки, висловленні Верховним Судом у постановах                     від 24 червня 2021 року та від 16 лютого 2022 року, слід погодитися із апеляційним судом, який розглянув по суті доводи апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, до якої приєднався прокурор, оскільки апеляційна скарга містить і доводи щодо порушення речових прав територіальної громади й органів місцевого самоврядування (як власника майна цілісного майнового комплексу бази відпочинку вчителів та земельної ділянки), які у подальшому підтримав прокурор. 
		Слід також зазначити, що за аналогічних обставин у справі № 2-229/2010 (провадження № 61-280св21) у постанові від 31 березня 2021 року Верховний Суд, передаючи справу на новий апеляційний розгляд, вказав на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, закривши апеляційне провадження у справі.
		Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (оренду). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користування, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 ЗК України). 
		Право користування земельною ділянкою, на якій позивачем був побудований будинок, належить виконавчому органу Черкаської міської ради (державний акт серії ЧР 17-68 на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку 
		від 22 вересня 1995 року). 
		Цілісний майновий комплекс (база відпочинку вчителів), який знаходиться на цій земельній ділянці, перебуває в оперативному управлінні виконавчого органу Черкаської міської ради (рішення третьої сесії Черкаської міської ради № 3-531 від 26 червня 2003 року). 
		Вказані вище обставини встановлені, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі                              № К/9991/34858/11.
		Зазначена земельна ділянка площею 1,67 га на момент будівництва будинку і звернення позивача до суду не була вільна, а власника і фактичного користувача земельної ділянки й цілісного майнового комплексу не було залучено до участі у цій справі, що безумовно порушує його права та може мати негативні наслідки для реалізації правомочностей власника і організації системи відпочинку працівників освіти. 
		Згідно з інформацією, зазначеною у витязі з Державного земельного кадастру, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до земель рекреаційного призначення.
		Відповідно до статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально- туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
		Згідно з частиною першою, пунктом «в» частини другої, частиною третьою          статті 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
		Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (частина 1, пункт «г» частини другої статті 61 ЗК України). Подібні положення містяться у статтях 88, 89 Водного кодексу України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Частиною другою статті 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)          (стаття 89 ЦПК України).
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів, які б вказували на правомірність проведеного ним будівництва спірного будинку, яке є самочинним, а саме: будівництво здійснено за відсутності права на земельну ділянку, без дозволу фактичного користувача земельної ділянки, на якій воно здійснено, та знаходитьсяна території, на якій розміщена база відпочинку, яка перебуває у власності та користуванні органів місцевого самоврядування.
		Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, враховувавши доводи і позицію сторін спору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, за встановлених у цій справі обставин, для задоволення позовних вимог. 
		Позивач не міг не усвідомлювати вказаних вище обставин при будівництві будинку, а також при пред`явленні позову до неналежного відповідача, який визнав його позов.
		Слід також зазначити, що суд апеляційної інстанції не вирішував питання щодо позбавлення позивача та членів його родини права користування самочинно збудованим будинком на базі відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району, Черкаської області.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
		Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник посилався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
		Колегія суддів, надаючи оцінку постанові апеляційного суду на предмет її законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками апеляційного суду, яким при вирішенні спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 червня 2021 року та                від 16 лютого 2022 року у цій справі.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права.
		Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Черкаського апеляційного судувід 17 травня 2022 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий             Є. В. Синельников  Судді            О. В. Білоконь   О. М. Осіян   С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...