Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5693/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано судом: 09.08.2022. Зареєстровано: 03.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 серпня 2022 року м. Київ№ 640/5693/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу 
		за позовом Приватного акціонерного товариства Будівельна компанія Укренергобуд
		до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
		про скасування податкового повідомлення-рішення
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство Будівельна компанія Укренергобуд (далі  позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410; судові витрати покласти на відповідача.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він не є землекористувачем земельної ділянки, оскільки виробничу базу ним було продано іншій особі в вересні 2012 року, а відтак у Приватного акціонерного товариства Будівельна компанія Укренергобуд відсутній обов`язок щодо сплати земельного податку.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено факт неподання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410.
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. 
		Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20,1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 згідно порядку встановленого статтею 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової декларації з плати за землю за 2019 рік Приватним акціонерним товариством Будівельна компанія Укренергобуд, за результатом якої складено акт від 12 вересня 2019 року №000155/26-15-04-10/16291301 (далі  акт перевірки).
		Так, перевіркою встановлено факт неподання Приватним акціонерним товариством Будівельна компанія Укренергобуд звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік. 
		На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,0 грн.
		Незгода позивача із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом.
		Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відповідно до підпункту 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;
		 Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
		Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).
		Згідно частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Статтями 125 і 126 Земельного кодексу України також встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
		У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
		Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
		Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16), від 27 січня 2020 року (справа №804/886/18).
		З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІЛІОН» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідності до якого позивач продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДІЛІОН» купило належну продавцю на праві приватної власності виробничу базу (літ. 90 (цифра)), (літ. 91 (цифра)), (літ. 92 (цифра)), (літ. 93 (цифра)), (літ. 94 (цифра)) загальною площею 3749,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, б. 4. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., зареєстровано в реєстрі за №2416. 
		Суд зауважує, що згідно вказаного договору виробнича база знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 90:116:0024, яка надана позивачу у користування на підставі договору оренди №90-5-00010 від 05 листопада 1996 року.
		Отже, з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІЛІОН» права власності на будівлі, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, для нього така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІЛІОН».
		З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов`язку щодо подання звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкти владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Будівельна компанія Укренергобуд задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
		Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Будівельна компанія Укренергобуд (код ЄДРПОУ 16291301) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. 
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		 
		 
		Суддя А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...