Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5895/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2022. Зареєстровано: 05.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2022.
Дата набрання законної сили: 07.03.2023
Результат оскарження 07.03.2023 Апеляційний суд Запорізької області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/334/134/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 23.08.2022 
		Справа № 334/5895/19 
		Провадження № 2/334/134/22
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 серпня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: 
		головуючого судді Баруліної Т.Є.,
		за участю секретаря Півень М.С.,
		позивача запервісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,
		представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за шлюбним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбного договору, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за шлюбним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона перебувала у шлюбі з Відповідачем з 11 квітня 1981 р. 
		12 грудня 2017 року між сторонам укладений шлюбний договір, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за номером в реєстрі № 2105.За умовами укладеного договору, у випадку розірвання шлюбу ОСОБА_3 зобов`язується надати утримання ОСОБА_1 , незалежно від її працездатності та потреби у матеріальній допомозі у розмірі 13500 гривень щомісяця.
		19 грудня 2017 р. шлюб між сторонами розірвано, внаслідок чого у ОСОБА_3 виник обов`язок сплачувати зазначену суму на утримання  ОСОБА_1 .
		Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 сплачував вчасно кошти відповідно до шлюбного договору, однак, з жовтня 2018 р. він припинив виплачувати обумовлені грошові кошти, у зв`язку з чим  ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Буцикіної Л.О. для отримання виконавчого напису, однак постановою від 19.07.2019 р. за вих. № 753/02-31 їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки для вчинення виконавчого напису не було подано документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Також у постанові роз`яснено право ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів на утримання в розмірі 13500 грн. починаючи з 01.10.2018 року.
		18.09.2019 року відкрито провадження по даній справі.
		18.01.2020 року відповідач ОСОБА_3 надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові. В обґрунтування відмови у задоволенні позову, відповідач зазначив, що шлюбний договір укладено без його вільного волевиявленням та не відповідає його внутрішній волі, він укладений під впливом позивачки ОСОБА_1 , на взаємну згоду щодо реєстрації розірвання шлюбу; шлюбний договір ставить ОСОБА_3 у вкрай невигідне матеріальне становище; укладений договір не містить строку його дії, що порушує вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
		Також, ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом, в якому просить розірвати укладений шлюбний договір. В якості підстав для задоволення свого зустрічного позову посилається на ті ж обставини, що наведені у відзиві, а саме: шлюбний договір укладено без його вільного волевиявленням та не відповідає його внутрішній волі, він укладений під впливом позивачки ОСОБА_1 , на взаємну згоду щодо реєстрації розірвання шлюбу; шлюбний договір ставить ОСОБА_3 у вкрай невигідне матеріальне становище; укладений договір не містить строку його дії, що порушує вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
		20.01.2020 року ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що вона не погоджується з твердженням відповідача, оскільки згідно п.7 шлюбного договору Сторони своїми особистими підписами на договорі підтвердили, що даний шлюбний договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах. Також відповідач не надає жодних доказів на підтвердження його надзвичайно невигідного матеріального становища, що було наслідками укладеного шлюбного договору. Щодо строку дії договору, то законодавством України не встановлено обов`язку сторін визначати у шлюбному договорі загальний строк дії договору.
		21.01.2020 р. ОСОБА_1 подала заяву та просила стягнути заборгованість зі сплати аліментів за шлюбним договором від 12.12.2017 р. за період 16 місяців (з жовтня 2018 року по січень 2020 року) що складає 216000гривень.
		09.09.2020 року судом прийнята зустрічна позовна заява до спільного розгляду з первісним позовом, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала первісний позов та просила задовольнити з підстав, що наведені в ньому. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити через його необґрунтованість.
		Представник ОСОБА_3 адвокат Працевитий Г.О. проти первісного позову заперечив, зустрічний позов просив задовольнити з мотивів, що в ньому викладені, та посилався, що ОСОБА_3 при укладання шлюбного договору мав на увазі, що буде надавати кошти, поки у позивачки не появиться інший чоловік, зараз змінилися обставини, ОСОБА_3 отримує тільки зарплату та пенсію, та не має змоги сплачувати грошові кошти.
		Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 в одному із судових засіданнях пояснив суду, що дійсно укладав шлюбний договір та виконував його. Однак потім йому стало відомо у ОСОБА_1 появився інший чоловіку, тому перестав надавати кошти. Крім того він на даний час має скрутне матеріальне становище, що не дозволяє йому виконувати укладений шлюбний договір, тому просив розірвати шлюбний договір.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб 11 квітня 1981 року. 
		12.12.2017 року  ОСОБА_3 та  ОСОБА_1 уклали шлюбний договір, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за номером в реєстрі № 2105.
		Шлюбним договором сторони визначили права та обов`язки у разі розірвання шлюбу.
		За умовами п. 1 укладеного договору, у випадку розірвання шлюбу ОСОБА_3 зобов`язується надати утримання ОСОБА_1 , незалежно від її працездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах визначених цим договором.
		За змістом п. 2 шлюбного договору, з моменту розірвання шлюбу утримання надається у грошовій формі. Сума утримання складає 13500 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень на місяць, які ОСОБА_3 зобов`язаний сплачувати ОСОБА_1 не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць. Виплата суми утримання здійснюється готівкою. Про факт отримання суми утримання ОСОБА_1 складає розписку і скріплює її власним підписом. Сума утримання може бути сплачена ОСОБА_3 наперед.
		Відповідно до п. 3 договору, в разі невиконання гр. ОСОБА_3 свого обов`язку за договором, аліменти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Пунктом 4 даного договору визначено, що одностороння зміна умов даного договору не допускається. Даний договір може бути змінено за згодою сторін. Угода про зміну даного договору нотаріально посвідчується. 
		Відповідно до п. 6 даного договору сторони заявляють, що жодна з них не поставлена даним договором у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
		Згідно п.7 шлюбного договору сторони підтвердили, що цей договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, вони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їх особисті підписи на договорі.
		Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору визначено у п.8 даного шлюбного договору.
		19 грудня 2017 р. шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.
		В судовому засіданні ОСОБА_3 особисто підтвердив, що починаючи з моменту розірвання шлюбу і до жовтня 2018 р. він виплачував ОСОБА_1 грошові кошти на утримання згідно вищевказаного шлюбного договору у розмірі 13500 гривень, а з жовтня 2018 р. будь-які виплати вже були припинені, оскільки у неї появився інший чоловік.
		Після того, як виплати були припинені, позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Буцикіної Л.О. для отримання виконавчого напису, однак постановою від 19.07.2019 р. за вих. № 753/02-31 їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки для вчинення виконавчого напису не було подано документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Також у постанові роз`яснено право ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		Після отримання відмови, ОСОБА_1 звернулась до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів за шлюбним договором від 12.12.2017 р. за період з жовтня 2018 р. по січень 2020 р. у розмірі 216000 гривень.
		Згідно ч. 2 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.
		Відповідно дост.8СК України,якщо особистінемайнові тамайнові відносиниміж подружжям,батьками тадітьми,іншими членамисім`їта родичамине врегульованіцим Кодексом,вони регулюютьсявідповідними нормамиЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
		Статтею 92 СК України визначено, що шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. 
		Згідно ст. 93 СК України, шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов`язки подружжя як батьків.
		Статтею 94 СК України визначено, що шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
		Відповідно до ст.95 СК України,якщо шлюбнийдоговір укладенодо реєстраціїшлюбу,він набираєчинності удень реєстраціїшлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
		Відповідно до ст. 96 СК України, у шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов`язків. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
		Згідно до ст. 99 СК України, сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов`язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв`язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
		Відповідно до ст. 101 СК України, одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов`язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
		Статтею 102 СК України визначено, що на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
		Відповідно до ст. 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
		Оскільки договір, в тому числі шлюбний договір, передусім, є категорією цивільного права, то відповідно до ст. 8 СК України, у випадках договірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальні норми ст. 3, 6 ЦК України, щодо свободи договору, а також гл. 52, 53 ЦК України щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни й розірвання.
		Так, ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, таким чином надаючи особам право вибору: використати чинні норми законодавства для регулювання своїх стосунків або встановити для цих стосунків власні правила поведінки.
		Отже, принцип свободи договору, відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від його укладення); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з положеннями ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Суд враховуєч.3ст.203ЦК України,де встановлено,що волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати його внутрішній волі.
		Заперечуючи проти позовних вимог, та обґрунтовуючи свій зустрічний позов ОСОБА_3 посилається на відсутність у нього вільного волевиявлення щодо укладення шлюбного договору.
		За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Водночас, ОСОБА_3 на підтвердження своїх доводів щодо відсутності вільного волевиявлення не надав жодних доказів.
		Для підтвердження цієї обставини, ОСОБА_3 заявив клопотання про виклик і допит в якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_4 , що посвідчувала шлюбний договір. Суд задовольнив це клопотання, однак ОСОБА_3 так і не зміг забезпечити явку заявленого ним свідка, тому представник ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовився від виклику даного свідка.
		Суд звертає увагу, що згідно п. 7 шлюбного договору сторони своїми особистими підписами на договорі підтвердили, що даний шлюбний договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, що вони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, що створюються даним шлюбним договором, а також засвідчили, що договором визначені всі істотні умови, .
		Також, у п. 10 шлюбного договору зазначено, що нотаріусом роз`яснено Сторонам положення чинного законодавства щодо порядку укладення шлюбних договорів, підстав та наслідків визнання їх недійсними.
		За таких умов, суд не приймає доводи ОСОБА_3 щодо відсутності вільного волевиявлення, оскільки це не знайшло свого підтвердження і суперечить матеріалам справи.
		Також, Відповідач зазначає, що шлюбний договір ставить його у вкрай невигідне становище.
		Категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище», вжита у частині четвертій статті 93 СК України, має оціночний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, та ці докази повинні бути оцінені судом у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.06.2022 р. у справі №759/23521/20.
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 на підтвердження вкрай невигідного матеріального становища не надав переконливих доказів.
		Стосовно доводів про відсутність строку дії шлюбного договору, на що також посилається ОСОБА_3 , то суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 96 СК України, закон не вимагає того, щоб строк дії шлюбного договору був встановлений в обов`язковому порядку. 
		Також суд звертає увагу, що ОСОБА_3 не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували що з часу укладання шлюбного договору на час звернення позивача до суду у нього виникли обставини, які унеможливлюють виконання шлюбного договору щодо сплати грошового утримання.
		ОСОБА_3 надав суду довідку про середню заробітну плату, з якої не вбачається, що його дохід протягом 2018- 2020 років знизився, а навпаки він підріс.
		Довідка про доходи ОСОБА_3 № НОМЕР_1 підтверджує тільки отримання ОСОБА_3 пенсії за віком за 7 місяців 2020 року. 
		В той же час з наданих представником ОСОБА_1 декларацій, які подавалися ОСОБА_3 , як депутатом Запорізької обласної ради, та є публічно доступними, вбачається, що йому належить земельна ділянка, житловий будинок, корпоративні права у трьох комерційних підприємствах та має вклади в банківських установах.
		Отже, ОСОБА_3  не надано належних доказів, того, що з часу укладання шлюбного договору, його майновий стан змінився.
		Також ОСОБА_3  не надано доказів неможливості виконання шлюбного договору в частині сплати грошових коштів на утримання ОСОБА_1 .
		Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача за зустрічним позовом не було надано суду належних і допустимих доказів, в обґрунтування заявлених вимог про розірвання шлюбного договору, а саме існування підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання саме позивачем.
		ОСОБА_3 посилається на скрутне матеріальне становище, однак суд зауважує, що ця обставина не передбачена чинним законодавством як така, що звільняє від виконання взятих на себе зобов`язань. До того ж, згідно ч.1ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Зі змісту ст. ст. 9, 103 СК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України  підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог: 1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства; 2) волевиявлення кожного із подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		З аналізу ст. 102 СК України випливає, що шлюбний договір може бути розірваний судом на вимогу одного з подружжя лише при існуванні підстав, що мають істотне значення. Закон називає лише одну з таких підстав, а саме  неможливість виконання умов договору. 
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 заявлені зустрічні позовні вимоги щодо розірвання шлюбного договору, однак на їх обґрунтування він посилається на обставини недійсності цього договору (відсутність волевиявлення, вкрай невигідне матеріальне становище). Тобто, обґрунтовуючи недійсність укладеного договору, ОСОБА_3 не просить суд визнати цей договір недійсним, а просить саме розірвати шлюбний договір. 
		Водночас, положення ст. 204 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Таким чином, у разі не спростовування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року по справі № 203/2612/13-ц.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо виплати ОСОБА_1 грошового утримання у розмірі 13500 грн. щомісячно, починаючи з жовтня 2018 р., внаслідок чого утворилась заборгованість за період з жовтня 2018 р. по січень 2020 р. у розмірі 216000 гривень, тому дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. ст. 651, 652 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а правові підставидля задоволеннязустрічного позовуОСОБА_3 відсутні, оскільки позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надано доказів щодо неможливості виконання шлюбного договору.
		Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  необхідно стягнути 2 160 грн. судового збору.
		Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 80, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за шлюбним договором - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , заборгованість за шлюбним договором від 12.12.2017 року у розмірі 216000 (двісті шістнадцять тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , судові витрати в розмірі 2160 грн. (дві тисячі сто шістдесят гривень).
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірванняшлюбного договору відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду буде складено  02.09.2022. 
		 
		   Суддя:                                         Баруліна Т. Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...