Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 287/401/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2022. Зареєстровано: 06.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/287/295/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022062350000148

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Олевський районний суд Житомирської області    
		Справа № 287/401/22
		1-кп/287/295/22
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2022 року     м. Олевськ
		 
		    Олевський районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022062350000148 від 08.04.2022 року стосовно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдан, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освітасередня, пенсіонера, не одруженого, не інваліда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 111-1 КК України;
		ВСТАНОВИВ:
		20.03.2022 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у публічному місці, а саме біля магазину «Продукти», який розташований за адресою вул. Михайла Коцюбинського, 5, м. Олевськ, Коростенського району, Житомирської області, будучи громадянином України, в присутності мешканців м. Олевськ, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших невстановлених слідством осіб, які в той час перебували біля приміщення магазину, у власних цілях публічно заперечував здійснення збройної агресії російської федерації проти України та публічно закликав до підтримки рішень та дій держави-агресора (російської федерації).
		Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , 23.03.2022 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи в публічному місці, біля приміщення Римо-Католицького костелу Воздвиження Святого Хреста, в центрі АДРЕСА_3 , будучи громадянином України, в присутності громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, які в той час перебували в центрі міста Олевськ, публічно заперечував здійснення збройної агресії російської федерації проти України та публічно закликав до підтримки рішень та дій держави-агресора (російської федерації).
		Прокурор у судовому засіданні просить суд врахувати відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 111-1 КК Україниу виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 12 (дванадцять) років. Крім того, прокурор зазначив, що речові докази у вказаному кримінальному провадженні, а також витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування відсутні. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, зазначив, що 20.03.2022 року не заперечував здійснення збройної агресії російської федерації проти України та не підтримував вказану агресію. Також, ОСОБА_4 зазначив, що підтримує Україну у війні та вважає, що саме Україна переможе. На його думку, свідки на нього наговорюють, оскільки більша частина з них є його сусідами та з ними склалися недобросусідські відносини. Крім того, досить дивним для ОСОБА_4 є той факт, яким чином органи досудового розслідування змогли знайти свідків вказаного кримінального правопорушення. 
		Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що у березні місяці 2022 року він проходив поблизу магазину, що розташований в АДРЕСА_1 та почув сварку між обвинуваченим ОСОБА_4 та людьми, які стояли біля магазину. В ході даної сварки ОСОБА_4 виражався, що ОСОБА_9 його президент та у випадку, якщо російська федерація переможе Україна стане жити краще. При цьому, ОСОБА_4 виправдовував збройну агресію російської федерації проти України.
		Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що на початку повномасштабного вторгнення російської федерації проти України ОСОБА_4 стверджував, що не піде захищати свою Батьківщину, оскільки ОСОБА_9 йому нічого поганого не зробив. Також, ОСОБА_10 зазначив, що раніше від людей чув, що обвинувачений ОСОБА_4 має проросійську позицію та носить одяг із зображенням президента держави-агресора.
		Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні розповів, що проживає на одній вулиці з обвинуваченим та на початку війни спілкувався з ОСОБА_4 з приводу того, що військові російської федерації заходять на територію України також з території республіки білорусь. В ході даної розмови ОСОБА_4 розповідав, що має брата, який проживає у республіці білорусь та висловлював свої вподобання стосовно політики президента лукашенка о.
		Свідок ОСОБА_6 розповів суду, що ОСОБА_4 при розмові зі своїм знайомим розповідав йому, що ОСОБА_9 наведе порядок в Україні та жити стане краще. Точної дати та часу коли вказана подія мала місце він не пам`ятає. При цьому, ОСОБА_6 зазначив, що на його думку у ОСОБА_4 проросійські погляди, оскільки він і раніше говорив, що ОСОБА_9 це його президент.
		Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 23.03.2022 року, близько 14 год. 00 хв. він разом з другом пив каву в центрі та випадково став свідком, як обвинувачений ОСОБА_4 спілкувався з невідомим ОСОБА_13 чоловіком та в ході розмови заперечував збройну агресію російської федерації проти України, стверджуючи, що це спеціальна військова операція. Також, ОСОБА_4 зазначав, що Крим це територія росії та коли прийде ОСОБА_9 всім стане краще жити.
		Виходячи з аналізу норм ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		Згідно ізст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
		Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1ст.8 КПК України).
		Статтею 2 КПК Українивстановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Виходячи з аналізу частини 2статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6ст.22 КПК України).
		Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю та об`єктивно стверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами:
		- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення оперуповноваженого 2-го сектору Коростенського РВ УСБ України в Житомирській області ОСОБА_14 від 07.04.2022 року, погодженим заступником начальника відділу начальника 2-го сектору Коростенського РВ УСБ України в Житомирській області ОСОБА_15 з якого вбачається, що Коростенським РВ Управління СБ України в Житомирській області у встановленому законом порядку отримані відомості щодо причетності громадянина України ОСОБА_4 , 24.06.1962 року до колабораційної діяльності, а саме публічного підтримання збройної агресії рф на території України та не визнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;
		- письмовим поясненням ОСОБА_10 від 06.04.2022 року зі змісту якого вбачається, що 25.02.2022 року, близько 13 год. 00 хв., він вийшов з дому та по дорозі зустрів знайомих, які розмовляли між собою. Серед вказаних знайомих, крім інших, був також ОСОБА_4 , який розповідав, що не піде захищати Україну, оскільки ОСОБА_9 нічого поганого йому не зробив, чим виправдовував збройну агресію рф проти України;
		- письмовим поясненням ОСОБА_6 від 06.04.2022 року відповідно до якого ОСОБА_6 став свідком розмови ОСОБА_4 з мешканцями міста Олевськ на ім`я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та в ході якої ОСОБА_4 виправдовував збройну агресію рф проти України, пояснюючи це тим, що ОСОБА_9 та лукашенко о. нічого поганого йому не зробили, а те, що почалася війна винна Україна. Також, ОСОБА_4 заявляв, що має бажання, щоб збройні сили рф скоріше розбомбили такі українські міста, як Житомир, Київ. ОСОБА_4 вважає себе росіянином та своїм президентом путіна в.;
		- письмовим поясненням ОСОБА_18 від 04.04.2022 року з якого вбачається, що 25.02.2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення рф на територію України він стояв біля свого дому, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та до нього підійшов ОСОБА_4 з яким вони почали обговорювати ситуацію в країні. В ході даної розмови ОСОБА_4 розповідав, що його брат проживає на території республіки білорусь та що він задоволений політикою лукашенка о.;
		- письмовим поясненням ОСОБА_5 від 05.04.2022 року відповідно до якого 20.03.2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи біля продуктового магазину по АДРЕСА_1 став свідком конфлікту між мешканцем м. Олевськ ОСОБА_4 та групою із декількох жінок, яких він не впізнав, оскільки була темна пора доби. Під час вказаного конфлікту ОСОБА_4 виправдовував агресію рф проти України, пояснюючи це тим, що ОСОБА_9 є справжнім господарем своєї країни та при якому українцям буде жити краще. Також, ОСОБА_4 сказав, що російська федерація обов`язково переможе, оскільки має найсильнішу армію світу та новітню зброю;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.04.2022 року з якого вбачається, що 23.03.2022 року, близько 14 год. 00 хв., він перебував у центрі АДРЕСА_3 та став свідком конфлікту між місцевими жителями та ОСОБА_4 , який публічно заперечував здійснення збройної агресії рф проти України, пояснюючи це тим, що ОСОБА_9 є справжнім господарем своєї країни при якому українцям стане жити набагато краще, тому що на даний час росіяни живуть краще. При цьому, ОСОБА_4 вказував, що на даний час в Україні йде спеціальна військова операція, а не війна, виправдовуючи дії путіна в. та інших посадових осіб. Також, ОСОБА_4 зазначив, що в ході вказаної «спеціальної військової операції» обов`язково переможе рф;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.04.2022 року зі змісту якого вбачається, що 23.03.2022 року, близько 14 год. 00 хв., він перебував в центрі АДРЕСА_3 та став свідком конфлікту між місцевими жителями та ОСОБА_4 . В ході даного конфлікту ОСОБА_4 публічно виправдовував агресію рф проти України, пояснюючи це тим, що ОСОБА_9 є справжнім господарем своєї країни при якому українцям стане жити набагато краще. Також, ОСОБА_4 вказував на те, що на даний час в Україні йде спеціальна військова операція в ході якої переможе рф. Крім того, ОСОБА_4 повідомляв, що АР Крим це російська територія та він не вважає її окупованою. З приводу Донецької та Луганської областей ОСОБА_4 повідомляв, що там проходить громадянська війна та будь-яку збройну агресію рф заперечував;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 11.04.2022 року відповідно до якого ОСОБА_5 надав пояснення стосовно обставин, які мали місце 20.03.2022 року, близько 20 год. 00 хв. та які за змістом відповідають його письмовим поясненням від 05.04.2022 року;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 11.04.2022 року відповідно до якого по суті поставлених запитань свідок ОСОБА_6 надав показання, які є аналогічними його письмовим поясненням від 06.04.2022 року;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.2022 року відповідно до якого по суті поставлених запитань свідок ОСОБА_10 надав показання, які є аналогічними його письмовим поясненням від 06.04.2022 року;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.04.2022 року відповідно до якого по суті поставлених запитань свідок ОСОБА_11 надав показання, які є аналогічними його письмовим поясненням від 04.04.2022 року.
		Згідно зіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Згідно ч. 2 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
		Таким чином, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винною суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України.
		Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульовано у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. При цьому достовірність доказу визначається з урахуванням того, чи немає сумніву, що доказ адекватно (правдиво) відображає обставину; чи є інші докази, що підривають довіру до доказу; чи є суперечності між доказами, яким з них слід надати перевагу і чому; якщо показання свідка не узгоджуються з попередніми, чи є переконливі пояснення, чому змінився зміст цих показань. Достатність доказів, коли у своїй сукупності вони повинні переконувати у наявності певної обставини. Якщо доказів недостатньо для встановлення певної обставини, то суд приймає рішення про недоведеність цієї обставини.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, а відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Усі вищевказані докази, покладені в основу обвинувального вироку суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки вони відповідають вимогам КПК України, отримані у передбаченомуКПК Українипорядку, безпосередньо порушень вимог законодавства судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.
		Судом не встановлено допущення істотних порушень: прав та свобод обвинуваченого, інших осіб під час досудового розслідування в ході збирання і фіксування доказів по даному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає суду правових підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.
		Оцінюючи надані та досліджені судом докази у кримінальному провадженні, оцінюючи їх реальний зміст, суд виходить саме з практики ЄСПЛ, яка орієнтує, що під час розгляду кримінального провадження суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії справи, а не тільки її зовнішню сторону(рішення від 27.02.1980 рокуу справі «Девеер проти Бельгії»).
		Невизнання обвинуваченим своєї вини, суд розцінює як спробу уникнути відповідальність за вчинений злочин, оскільки його винуватість підтверджується наведеними вище дослідженими в ході судового розгляду доказами. Так, показання допитаних судом свідків є логічними, послідовними, та в повному обсязі узгоджуються з письмовими доказами у кримінальному провадженні. Підстав для обмови обвинуваченого у свідків немає.
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати винним у вчинені інкримінованого йому злочину.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнями, які містяться вПостанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання"і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно дост.ст. 66, 67 КК Українисудом, не встановлено.
		Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, свою вину у вчиненні правопорушення, який йому інкриміновано не визнав, офіційно непрацевлаштований,на утриманнінеповнолітніх дітейнемає, згідно довідки-характеристики, виданої Олевською міською радою Житомирської області від 11.04.2022 року № 573 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не є особою з інвалідністю.
		Законодавець визначив єдиний вид покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 111-1 КК України- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Визначаючи вид таких посад або діяльності, суд враховує характер суспільно небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_4 (на час події вже місяць тривала повномасштабна збройна агресія рф проти України, на всій території України від російської зброї гинули люди, в тому числі діти, знищувалася інфраструктура країни, майно громадян України, однак в умовах воєнного стану все це свідомо ігнорувалося обвинуваченим і обвинувачений, будучи громадянином України, перебуваючи в Україні, серед людей, які страждають від війни, публічно заперечував ці очевидні факти, висловлював слова підтримки збройної агресії рф проти України, що вказує на спрямованість умислу особизаперечення самого існування української державності), приймає до уваги цілі та завдання законодавця при постановленні закону. За таких умов, хоч обвинувачений і не обіймав будь-які посади, але, враховуючи спрямованість умислу обвинуваченого, для досягнення мети покарання, пов`язаної зі збереженням в умовах воєнного стану, на майбутнє українського народу, нації, держави, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування. Стороною обвинувачення не встановлено та не зазначено, що обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення займався якоюсь діяльністю, з якою це кримінальне правопорушення було пов`язане. 
		На думку суду, саме призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним так і іншими особами. 
		Арешт на майно обвинуваченого не накладався.
		Цивільний позов не заявлено.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
		Витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування відсутні.
		Шкода кримінальним проступком не завдана.
		Речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65, 66, 67, ч. 1 ст. 111-1 КК України, ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади,пов`язанііз виконаннямфункцій державита місцевогосамоврядування,на строк12 (дванадцять) років.
		Вирок, якщо інше не передбаченоКримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок суду може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання такої апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку, а учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...