Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/28623/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 05.09.2022. Зареєстровано: 06.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2022.

Результат оскарження 09.05.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції із закриттям провадження
Номер судового провадження: П/520/32955/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 вересня 2022 року № 520/28623/21 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішення, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.03.2021 № 00438824121 про нарахування пені та штрафів за період з 10.02.2018 по 30.12.2020 на загальну суму 12 189,17 гривень.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2021 отримав лист від відповідача з рішенням від 31.03.2021 № 00438824121 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску. В рішенні зазначено, що за період з 10.02.2018 по 30.12.2020, йому нарахована пеня у розмірі 10 008,13 грн та штраф у розмірі 2 181,94 гривень. Позивач вважає рішення протиправним та повинно бути скасоване. Позивач зазначив, що з 01 березня 2020 року, по останній календарний день місяця, в якому завершається дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються. Крім того, з 03.11.2016 по теперішній час працює в ТОВ «ПРОМСОЦБУД» виконавцем робіт та з 16.01.2021 працює по сумісництву в ТОВ «ДОБРОБУД», таким чином з 10.02.2018 по 04.02.2020 здійснював господарську діяльність в якості фізичної особи-підприємця та був працівником на вищезазначених підприємствах, а тому роботодавці сплачували за нього ЕСВ за 2020 рік. Проте, даних обставин податковий орган не врахував, а тому рішення ГУ ДПС у Харківській області яким нарахований штраф та пеню за несвоєчасну сплату боргу з ЄСВ є протиправним та підлягає скасуванню. 
		По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
		Відповідач надав відзив до суду, у якому просить в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність. Позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Однак, позивачем, з 01.01.2018 по 14.04.2020 повністю ігнорувалася сплата нарахованих сум єдиного внеску, в наслідок чого станом на 31.03.2020 виникла заборгованість в розмірі 29 293,44 гривень. За період з 14.04.2020 по 31.12.2020 позивачем сплачено єдиний внесок у сумі 11 673,42 грн та станом на 31.12.2020 заборгованість з єдиного внеску склала 22 876,26 грн, а тому за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Одночасно, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу. Розрахунок фінансової санкції здійснено на підставі відомостей інформаційної системи органу доходів і зборів. 
		Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
		Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
		Судом визначено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, позивач є фізичною особою-підприємцем дата реєстрації 19.07.2006 рік. 02.04.2021 позивач отримав лист ГУ ДПС у Харківській області з рішенням № 00438824121 від 31.03.2021, що за період з 10.02.2018 по 30.12.2020, застосовані штрафні санкцій та нарахуванні пеня за несплату єдиного внеску в розмірі 12 189,17 гривень. Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та зазначив, що з 03.11.2016 року по теперішній час працює в ТОВ «БВП ПРОМСОЦБУД» виконавцем робіт та з 16.01.2021 року працює по сумісництву в ТОВ «ДОБРОБУДЪ», що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 , копією наказу № 22/К від 03.11.2016 ТОВ «БВП ПРОМСОЦБУД» про прийнятті позивача на постійну роботу виконавцем робіт, копією довідки ТОВ «БВП ПРОМСОЦБУД» про дохід за період з 01.02.2018 по 30.11.2021, копією довідки ТОВ «ДОБРОБУДЪ» про дохід за період з 01.01.2021 по 30.11.2021. Позивач посилається на те, що з 01.02.2018 здійснює господарську діяльність в якості фізичної особи-підприємця та був працівником на вищезазначених підприємствах, а тому роботодавці сплачували ЕСВ за 2020 рік. Крім того, позивач зазначив, що з 01 березня 2020 року, по останній календарний день місяця, в якому завершається дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються. Проте даних обставин податковий орган не врахував, а тому рішення ГУ ДПС у Харківській області яким нарахований штраф та пеню за несвоєчасну сплату боргу з ЄСВ є протиправним та підлягає скасуванню. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі  ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		01.01.2011 набрав чинності Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
		З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
		В силу положень ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:
		1) роботодавці:підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI);
		4) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт чотири частини першої статті 4 Закону № 2464-VI).
		Водночас згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Отже, відповідно до вимог спеціального закону, яким є Закон № 2464-VI, фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, окрім випадків, визначених у ч. 4 ст. 4 цього Закону, коли вони можуть бути платниками внеску лише за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		При цьому суд зауважує, що за змістом вищевказаних положень Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є окремими платниками єдиного внеску, незалежно від того, чи є вони одночасно найманими працівниками, за яких внесок сплачує також роботодавець.
		Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що закон чітко розмежовує платників єдиного внеску, у цьому випадку роботодавців та фізичних осіб-підприємців, та не встановлює для останніх будь-яких інших пільг, окрім тих, що передбачені у ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI.
		Інакше кажучи, якби законодавець дійсно мав на меті звільнити від сплати єдиного внеску тих фізичних осіб-підприємців, які також виконують працю на умовах трудового договору і за яких роботодавець вже сплачує єдиний внесок, то, вочевидь, така мета знайшла б відображення у відповідних нормах Закону № 2464-VI. Наприклад, шляхом виключення таких фізичних осіб-підприємців з числа платників єдиного внеску: «платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, крім тих, що одночасно є найманими працівниками». Або шляхом звільнення таких осіб від сплати єдиного внеску, як це передбачено у ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, зокрема щодо фізичних осіб-підприємців, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
		Відтак, на переконання суду, той факт, що у спірний період позивач, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, одночасно також працював за трудовим договором, не звільняв його від обов`язку зі сплати єдиного внеску в порядку та розмірах, встановлених законом.
		Стосовно періоду нарахування штрафних санкцій і пені суд зазначає наступне. Як вже зазначалося вище, нарахування позивачу штрафу та пені за період з 10.02.2018 по 30.12.2020, відображено у рішенні Головного управління ДПС у Харківській області від 30.03.2021 № 00438824121.
		Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).
		Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).
		Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:
		«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
		Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».
		В подальшому, пункт 52-1 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом від 13.05.2020 № 591-IX та Законом від 13.05.2020 № 591-IX, викладено у наступній редакції:
		«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
		Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.».
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 грудня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (із змінами) карантин установлено з 19 грудня 2020 року по 31 серпня 2021 року.
		Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та такий захід застосовується щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.Таким чином, суд вважає, що ГУ ДПС у Харківській області нарахувавши позивачу пеню в проміжок з 10.02.2018 по 30.12.2020 на підставі рішення №00438824121 від 31.03.2021 діяло з порушенням чинного законодавства з боку контролюючого органу та поклала на позивача тягар зі сплати єдиного внеску, а тому право позивача володіння своїми грошовими коштами в розумінні положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції є порушенням та підлягає відновленню. Відтак, з урахуванням висновків суду про протиправне нарахування позивачу штрафу та пені за несплату єдиного внеску рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.01.2021 № 00438824121 в частині визначення податкового боргу у формі нарахування штрафу та пені на суму 12 189,12 грн підлягає визнанню протиправним та підлягає скасуванню.
		З огляду на те, що норма щодо застосування штрафних санкцій та пені розповсюджується на порушення податкового законодавства, вчинені з 01.03.2020, а перевіркою позивача встановлено наявність порушень, вчинених до 01.03.2020 суд зауважує наступне. Так, дійно пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України містить посилання в частині періоду вчинення порушення саме з 01.03.2020 щодо застосування штрафних санкції, однак абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (власне щодо пені) таких застережень не містить.
		Так, у положеннях ПК України (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4) серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
		Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК. Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		 
		Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 31.03.2021 № 00438824121 про застосування до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 10.02.2018 по 30.12.2020 в сумі 12 189,17 (дванадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень 17 копійок).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		 
		Суддя Заічко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...