Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16587/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2022. Зареєстровано: 06.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2022.
Дата набрання законної сили: 31.08.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" серпня 2022 р.           Справа№ 910/16587/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Мальченко А.О.
		суддів:            Агрикової  О.В. 
		          Чорногуза М.Г. 
		 
		при секретарі судового засідання Линник А.М.,
		 
		розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Женсан» та Комунального підприємства «Київпастранс»
		на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021
		у справі № 910/16587/21 (суддя Ю.М Смирнова)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан»
		до Комунального підприємства «Київпастранс» (відповідач-1)
		Київської міської ради (відповідач-2)
		за участю третьої особи Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про визнання бездіяльності протиправною та про зобов`язання вчинити дії,
		 
		за участю представників: 
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача - 1: Тараско Т.Є.;
		від відповідача - 2: не з`явився; 
		від третьої особи: не з`явився, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» (надалі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами (з урахуванням заяви від 03.11.2021) до Комунального підприємства «Київпастранс» (надалі - КП «Київпастранс», відповідач-1) та Київської міської ради (надалі - Київрада, відповідач-2) про:
		визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства «Київпастранс» та Київської міської ради щодо невчинення останнім дій відповідно до Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 направлених на списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Кіото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А;
		зобов`язання Комунального підприємства «Київпастранс» та Київської міської ради вчинити дії у відповідності до Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Кіото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А;
		зобов`язання Комуналього підприємства «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» належною на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп.Броварським та вул.Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу належної Комунальному підприємству «Київпастранс» аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Кіото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 позов задоволено частково. Зобов`язано Комунальне підприємство «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом проведення демонтажу аварійної нежитлової будівлі, в іншій частині позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції вмотивовано встановленими судом обставинами наявності у Товариства зареєстрованого у встановленому законом порядку права оренди земельної ділянки, підтвердженого відповідним договором, розташуванням на цій земельній ділянці нежитлової будівлі, віднесеної до комунальної власності, а також аварійним станом будівлі, та як наслідок - протиправності поведінки КП «Київпастранс» в частині невчинення дій, спрямованих на списання аварійної нежитлової будівлі. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо невчинення дій та зобов`язання відповідачів вчинити дії, що передбачені Порядком списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 (далі також - Порядок), суд виходив з того, що КП «Киїпастранс» як балансоутримувач майна не зверталось ані до органу управління, ані до Київської міської ради з питанням про списання аварійної нежитлової будівлі, що унеможливило розгляд радою питання знесення аварійного майна.   
		Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині, в якій йому відмовлено у задоволенні позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
		В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою скаржник посилається на те, що матеріалами справи доведено факт ухилення відповідачів від вчинення дій, необхідних для списання, демонтажу, відтак такі дії порушують право оренди позивача, відповідно позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені. Крім того, апеплянт  вказав на невідповідність оскаржуваного рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16587/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
		28.04.2022 матеріали справи №910/16587/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022         відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Женсан» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі №910/16587/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.06.2022; запропоновано учасниками справи подати до суду апеляційної інстанції в письмовій/електронній формі заяви, клопотання, заперечення та відзиви на апеляційну скаргу до 20.05.2022.
		Комунальне підприємство «Київпастранс», не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, також звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.      
		В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, Комунальне підприємство «Київпастранс» посилається на порушення судом приписів ч. 5 статті 16, ч.8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 136 ГК України; судом залишено без належної оцінки ту обставину, що можливість списання майна залежить не від волевиявлення КП «Київпастранс», а від прийняття Київською міською радою відповідного рішення як власником майна. Судом також не враховано доводи КП «Київпастранс» стосовно того, що саме дії позивача призвели до передчасного погіршення стану нежитлової будівлі диспетчерського пункту №3.   
		В апеляційній скарзі скаржником також викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку 21.02.2022 та у зв`язку з введенням у країні воєнного стану з 24.02.2022 року через військову агресію російської федерації проти України.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022  поновлено Комунальному підприємству «Київпастранс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № 910/16587/21; відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою,  ухвалено здійснювати спільний розгляд апеляційних скарг та призначеного розгляд справи на 22.06.2022; встановлено учасникам апеляційного провадження строк для подання відзивів на апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» до 13.06.2022.
		22.06.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу КП ««Київпастранс», відповідно до якого позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення. В заперечення на вказану апеляційну скаргу позивач зазначає, що всупереч доводам КП ««Київпастранс», останній є належним відповідачем у справі щодо вимог про зобов`язання провести демонтаж аварійної нежитлової будівлі, оскільки пунктом 23 Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва від 27.09.2018 №1536/5600 знесення нерухомого майна, демонтаж або розбирання іншого майна забезпечується безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває майно; до того ж, відповідно до п.4 цього Порядку дана аварійна будівля підлягає обов`язковому списанню; несписання вказаної будівлі через її неналежний стан, пов`язаний з руйнуванням, створює загрозу безпеці людей, які знаходяться на земельній ділянці, що є безумовним порушенням прав позивача як орендаря земельної ділянки у зв`язку із неможливістю її ефективного використання відповідно до цільового призначення; твердження відповідача-1 про те, що аварійна будівля передавалася у 2018, 2019 роках у задовільному стані не відповідає дійсності, зважаючи на те, що КП ««Київпастранс» у своїй апеляційній скарзі зазначало, що станом на 22.02.2017 знос спірної будівлі відповідно до Технічного паспорту становив 30%. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» та Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 відкладено до 06.07.2022.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» та Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 до 21.07.2022.
		21.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі та довідка про балансову вартість Диспетчерського пункту 3/Кіото/ за адресою: вул. Кіото,10, а від представника позивача адвокат Кокоша Р.Г.  - клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване тим, що останнім досягнуто усної угоди щодо представництва прав та інтересів позивача у даній справі в день судового засідання, у зв`язку з чим він, як адвокат не обізнаний з матеріалами справи, що виключає можливість надання позивачеві належної правової допомоги. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 клопотання представника позивача Кокоша Р.Г. задоволено, відкладено розгляд апеляційних скарг у справі № 910/16587/21 до 31.08.2022.
		31.08.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення по справі та довідка щодо дати введення в експлуатацію Диспетчерського пункту 3/Кіото/ за адресою: вул. Кіото,10, а від представника позивача адвоката Кокоша Р.Г. - клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прийняти участь у розгляді справи через хворобу та відсутністю у ТОВ «ЖенСан» інших уповноважених представників. 
		31.08.2022 в судове засідання позивач та відповідач-2 явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись шляхом направлення ухвали суду на електронні адреси учасників справи.
		Саме такий спосіб повідомлення учасників справи визначений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якого адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.   
		Поставивши на обговорення клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи на іншу дату та можливості розгляду справи за відсутності скаржника та відповідача-2, вислухавши з цього приводу думку представника відповідача-1, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити адвокату Кокош Р.Г. у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його необґрунтованість та здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності позивача та відповідача-2. 
		Так, у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Крім цього, колегія суддів враховує пояснення, надані  по суті спору представником позивача у судовому засіданні 06.07.2022, яким також було висловлено заперечення на апеляційну скаргу відповідача-1 та підтримано доводи та вимоги апеляційної скарги ТОВ «ЖенСан».  
		 У судовому засіданні представник відповідача-1 вимоги апеляційної скарги ТОВ «ЖенСан» не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, у зв`язку з чим просив суд залишити скаргу без задоволення, натомість вимоги апеляційної скарги КП «Київпастранс» підтримав у повному обсязі та просив таку задовольнити, оскаржуване рішення скасувати частково - в частині задоволених вимог, ухваливши нове рішення в цій частині  про відмову в задоволенні позову.
		31.08.2022 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» задоволенню не підлягає. Натомість, апеляційна скарга Комунального підприємства «Київпастранс» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.09.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Женсан» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №826/2236, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.
		Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		- місце розташування - між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м.Києва;
		- розмір 4,0141 га;
		- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро «Лісова»;
		- кадастровий номер 8000000000:62:035:0030.
		Пунктом 2.3 Договору сторони визначили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
		Відповідно до п. 5.2 Договору, обмеження та сервітути щодо земельної ділянки на день підписання цього договору відсутні.
		За умовами п. 3.1 Договору, такий укладено на 25 років.
		Як вказує позивач та не заперечується відповідачами, на орендованій позивачем земельній ділянці проводяться будівельні роботи з будівництва багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро «Лісова», що підтверджується, зокрема, дозволом на виконання будівельних робіт від 21.09.2020 №ІУ013200921342, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, Протоколом виїзної наради робочої групи від 04.06.2021 за №68.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                У свою чергу, на земельній ділянці, яка є об`єктом оренди за Договором оренди, знаходиться нежитлова будівля Диспетчерського пункту №3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А.   
		Наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 10.04.2002 №30, нежитлову будівлю - Диспетчерский пункт №3 (Кіото), інвентарний №0010013, площею 144 кв.м. закріплено за КП «Київпастранс» на праві повного господарського відання.
		На керівника підприємства наказом покладено обов`язки:
		забезпечити контроль за збереженням та використанням з цільовим призначенням закріплених основних фондів;
		дотримуватись встановленого порядку щодо продажу, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно у тимчасове користування або позику, списання з балансу основних фондів.
		Отже, спірна нежитлова будівля є об`єктом права комунальної власності.
		Спір у справі, що переглядається, виник у зв`язку з необхідністю, як стверджує позивач, демонтажу Диспетчерського пункту №3/Киото/ на вул.Кіото, 10 як такого, що перебуває в аварійному стані.   
		Позивач вказує про наявність підстав для застосування Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 до спірних правовідносин сторін та зобов`язання відповідачів вчинити дії, направлені на списання аварійної нежитлової будівлі, а також зобов`язання КП «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні ТОВ «ЖенСан» належною на праві оренди земельною ділянкою шляхом проведення демонтажу вищевказаної аварійної нежитлової будівлі, адже, незважаючи на його неодноразові звернення, відповідачі ухиляються від вчинення дій, спрямованих на списання відповідного комунального майна.
		Надаючи оцінку позовним вимогам ТОВ «ЖенСан» про визнання протиправною бездіяльності КП «Київпастранс» та Київради щодо невчинення дій, направлених на списання аварійної нежитлової будівлі та зобов`язання відповідачів вчинити такі дії, колегія суддів враховує таке.
		Матеріалами справи підтверджується, що спірна нежитлова будівля Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м є об`єктом права комунальної власності та була збудована до того моменту, як ТОВ «ЖенСан» набуло право оренди земельної ділянки, на якій ця будівля розташована.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
		Стаття 16 вищевказаного Закону встановлює, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
		Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
		Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
		Наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 10.04.2002 №30 нежитлову будівлю - Диспетчерский пункт №3 (Кіото), інвентарний №0010013, площею 144 кв.м. закріплено за КП «Київпастранс» на праві повного господарського відання.
		За нормою ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
		Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
		Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
		Отже, спірне майно було передано КП «Київпастранс» на праві господарського відання, відповідно, підприємство позбавлене можливості вчиняти будь-які дії з розпорядження майном на власний розсуд. Розпорядження здійснюється Київською міською радою як безпосереднім власником майна, або ж КП «Київпастранс» за погодженням з органом управління, за яким закріплено товариство та з дозволу власника майна.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Надаючи оцінку діям або ж бездіяльності КП «Київпастранс» та Київської міської ради у контексті заявлених ТОВ «ЖенСан» позовних вимог, колегія суддів виходить із наданих позивачем доказів наявності або ж відсутності порушення діями/бездіяльністю прав позивача та правомірності дій/бездіяльності у спірних правовідносинах сторін, що склались щодо розташування на орендованій Товариством земельній ділянці об`єкта права комунальної власності.
		Обґрунтовуючи протиправність дій/бездіяльності відповідачів, позивач вказує на те, що реалізовуючи права власника та володільця об`єкта права комунальної власності щодо нежитлової будівлі Диспетчерського пункту №3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, відповідачі зобов`язані діяти виключно у межах повноважень, наданих їм Порядком списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600.
		У преамбулі рішення Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 зауважено, що Київська міська рада вирішила затвердити Порядок списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, частини сьомої статті 75 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 та частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», наказу Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору та порядку їх складання» та з метою вдосконалення системи управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
		Стаття 327 ЦК України встановлює, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
		Згідно з ч.7 ст. 75 ГК України, списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.
		Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
		Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Тобто, метою затвердження Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 є впровадження механізму, тобто кола повноважень, які має зробити власник майна або володілець, який виявив у себе майно, що може бути списано.
		Обґрунтовуючи необхідність застосування Порядку списання, а також демонтажу нежитлової будівлі - Диспетчерского пункту №3 (Кіото), інвентарний №0010013, площею 144 кв.м., позивач вказує на аварійний стан будівлі, що підтверджується Експертним висновком Спеціалізованої організації Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріан-Трейд».
		Даний висновок виконано за результатами здійснення технічного обстеження із застосуванням лабораторного обладнання будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ.А, які зазнали пошкоджень, виконання розрахунків несучої здатності фундаментів, стін, перекриття, з визначенням доцільності і можливості проведення реконструкції, складання кошторисної документації вартості реконструкції та зведення нової нежитлової будівлі літ.А за адресою м.Київ, вул. Кіото буд. №б/н.   
		Колегія суддів враховує, що до вищевказаного висновку не додано Додатку №1 «Кошторисна документація вартості реконструкції та зведення нової нежитлової будівлі літ. А за адресою м. Київ, вул. Кіото б/№». За таких обставин, на переконання судової колегії, не вбачається за можливе з`ясувати питання що саме є економічно доцільним, реконструкція чи будівництво нового будинку. 
		Відповідно до вказаного Експертного висновку технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ.А за адресою м.Київ, вул. Кіото буд. №б/н в цілому визначеринй за категорією ІV - аварійний; згідно матеріалів цього ж експертного висновку основні конструктивні елементи нежитлової будівлі літ.А знаходяться в аварійному стані; будівельні конструкції нежитлової будівлі літ.А відновленню не підлягають, проведення реконструкції будівлі є технічно та економічно не доцільним, нежитлова будівля літ.А за адресою м. Київ, вул. Кіото буд. №б/н, потребує повного знесення.
		При цьому, абсолютно щодо кожного зі складових елементів споруди, а саме, фундаменту, стін, перегородки, підлоги, даху експертом зауважено, що причиною аварійності є відсутність зовнішньої системи водовідведення з покрівлі а також те, що по периметру навколо стін будівлі пошкоджене, зруйноване, частково зовсім відсутнє вимощення, похили не відповідають нормам внаслідок чого атмосферні опади потрапляють під стіни та фундаменти будівлі.
		Колегія суддів констатує, що висновок не містить точної дати складення, а також фото зовнішнього стану будівлі, відтак не убачається можливим з`ясування питання коли саме будівля зазнала значних руйнувань - внаслідок амортизаційних процесів, чи початку Товариством будівельних робіт. Тому, не убачається можливим встановити, що саме є причиною можливої шкоди здоров`ю та життю працівникам Товариства - аварійний стан будівлі чи, власне, дії Товариства.
		Колегія суддів також виходить з того, що наданий поизвачем експертний висновок Спеціалізованої організації Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріан-Трейд» лише фіксує певні технічні характеристики об`єкту нерухомого майна. Втім, цей висновок не є і не може слугувати достатнім доказом та підставою для демонтажу нежитлової будівлі комунальної власності, оскільки чинне законодавство не містить імперативної норми про те, що усі будівлі з фізичним зносом більше 80% або ж такі, що перебувають в аварійному стані обов`язково мають бути знищені (демонтовані).   
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що навіть Порядок списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 визначає механізм виявлення майна, що підлягає списанню, встановлення обставин неможливості використання майна будь-яким іншим способом, і лише потім вирішується питання про демонтаж майна. 
		Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що демонтаж нерухомого майна має розглядатись як крайній, остаточний захід у вирішенні такого питання.
		Так, пункт 4 Порядку списання визначає, що списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб`єктом господарювання, зокрема у зв`язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
		Відповідно до п. 5 цього ж Порядку, списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого ним наказу, а у випадках, передбачених цим Порядком,.
		Списання майна здійснюється за умови за згодою відповідного органу у формі акта або погодженням Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у формі листаврахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).
		Відповідно до п. 11 Порядку списання, для встановлення факту непридатності майна і неможливості та /або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна суб`єктом господарювання утворюється комісія із списання майна.
		За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються: 1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання; 2) акт технічного стану майна, що пропонується до списання; 3) акт на списання майна; 4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).
		Пунктом 8 Порядку списання встановлено, що з метою отримання згоди або погодження на списання майна суб`єкт господарювання подає до Департаменту разом із зверненням стосовно списання майна результати роботи комісії, а також ряд документів визначених цим пунктом.
		За п.9 Порядку списання, Проект відповідного акта про надання згоди на списання майна чи лист про відмову в підготовці такого акта готується Департаментом протягом 30 робочих днів з дати надходження у повному обсязі документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку.
		Погодження чи відмову в погодженні списання майна у випадках, передбачених пунктом 7 цього Порядку, Департамент надає протягом 30 робочих днів з дати надходження у повному обсязі документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
		Крім цього, пункт 6.1 Порядку списання встановлює, що згоду на списання майна надає Київська міська рада щодо будівель та споруд площею 100 кв. м і більше незалежно від вартості, ступеня зносу та строку експлуатації, а також іншого майна первісною вартістю за одиницю (комплект) понад 2000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, протягом якого складено документи, визначені пунктом 8 цього Порядку.
		Отже, встановлення самого лише факту приналежності майна технічної характеристики «аварійний стан» не є достатнім для застосування положень Порядку списання майна та знищення такого майна шляхом демонтажу, відтак висновок суду першої інстанції у цій частині не ґрунтується на нормах матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін.
		До того ж, як унормовано статтею 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 
		Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Розглядаючи спір та враховуючи положення статей 316, 317, 327 ЦК України, ч.1 ст. 26 та ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», колегія суддів констатує, що вирішення питань стосовно використання будівлі, доцільності такого використання, подальшої долі будівлі, як то її демонтаж, консервування, продаж (приватизація) або ж безоплатна передача мають реалізовуватись власником, а отже, і необхідність застосування Порядку списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 - відноситься виключно до компетенції власника майна, тобто Київської міської ради та КП «Київпастранс» як титульного володільця такого майна.   
		Власні судження позивача щодо використання чи невикористання відповідачами належного їм майна наразі чи в майбутньому, як і виявлена ним під час власної господарської діяльності аварійність будівлі, яка, до того ж, підтверджена лише експертним висновком, виготовленим на замовлення ТОВ «ЖенСан», не мають спонукати відповідачів на реалізацію повноважень власника та володільця щодо належного їм майна, а саме, нежитлової будівлі - Диспетчерского пункту №3 (Кіото), інвентарний №0010013, площею 144 кв.м. виключно у межах, передбачених Порядком списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.09.2018 №1536/5600 та виключно шляхом демонтажу будівлі.
		Тобто підстави стверджувати про наявність протиправної бездіяльності відповідачів щодо невчинення ними дій, направлених на списання спірної аварійної нежитлової будівлі або ж щодо наявності у останніх обов`язку вчинити такі дії, відсутні, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог ТОВ «Женсан» у цій частині.
		Натомість, доводи ТОВ «Женсан», викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції, підтверджених під час апеляційного провадження, не спростовують.
		Колегія суддів також виходить з того, що окремі приміщення спірної будівлі перебували в оренді до 2020 року, що підтверджується договорами про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 09.02.2018 №2610, від 09.12.2019 №3100.
		У 2020 році орендар звільнив та передав приміщення КП «Київпастранс», що підтверджується актами приймання-здачі нерухомого майна від 01.08.2020.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наявного у матеріалах справи дозволу на будівництво, останній отримано ТОВ «Женсан» 21.09.2020.
		У подальшому, листом від 16.08.2021 №160821/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Женсан» звернулось до Комунального підприємства «Київпастранс» та Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із проханням невідкладно знести відповідну нежитлову будівлю у зв`язку з її аварійністю, неможливістю відновлення такої та з метою недопущення завдання шкоди життю та здоров`ю людей.
		Листами від 07.12.2020 №053/01-4331 та №4332 Комунальне підприємство «Київпастранс» зверталося до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із проханням погодити/розглянути питання включення об`єкту нерухомого майна - диспетчерської станції «Лісова» на вулиці Кіото до об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації.
		04.06.2021 проведено виїзну нараду робочої групи з вирішення питань подальшого утримання та використання диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 з питань обстеження диспетчерського пункту. До складу даної робочої групи увійшли представники Департаменту комунальної власності м.Києва, Департаменту транспортної інфраструктури та КП «Київпастранс».
		Відповідно до Протоколу №68 виїзної наради робочої групи від 04.06.2021 під час проведення візуального обстеження диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул. Кіото, 10 та прилеглої до нього території встановлено, що:
		земельна ділянка в межах вул. Кіото, вул. Мурманської, Броварського проспекту та парку «Кіото» обнесена будівельним парканом, що не дає вільного та безперешкодного доступу до будівлі;
		на території влаштовано котлован, залиті сваї під фундамент;
		будівля диспетчерського пункту розташована всередині котловану та має аварійний вигляд;
		по периметру будівлі прибрано ґрунт, фундамент будівлі частково оголено, конструктивні елементи будівлі частково провисають, наявні тріщини фундаменту та стін будівлі, наявні обірвані дроти електроживлення, більшість вікон будівлі розбиті, відсутні вхідні двері до будівлі.
		Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що до моменту отримання Товариством дозволу на будівництво, Диспетчерський пункт №3, принаймні окремі його приміщення здавались в оренду, після отримання дозволу на будівництво та початку підготовчих/будівельних робіт будівля опинилась посеред котловану, з частково оголеним фундаментом, неможливістю доступу до будівлі у зв`язку з відсутністю ґрунту по периметру будівлі.
		Враховуючи викладене, а також доводи Товариства, викладені ним у апеляційній скарзі щодо порушення самим фактом розташування на орендованій ним земельній ділянці нерухомого майна його права на забудову землі, як і характер позовних вимог, які спрямовані на ліквідацію будівлі, колегія суддів, керуючись закріпленим у ст. 79 ГПК України принципом вірогідності доказів, дійшла висновку, що метою поданого позову фактично є знесення комунального майна, а не захист життя та здоров`я працівників позивача і саме тому останнім заявлено вимогу до КП «Київпастранс» про усунення перешкод у користуванні належною йому на праві оренди земельною ділянкою шляхом демонтажу нежитлової будівлі Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м.
		Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
		Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
		При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.   
		Матеріалами справи також підтверджується, що спірна будівля розташована на земельній ділянці, що перебуває у ТОВ «Женсан» на правах оренди.
		Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
		За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 цього Закону    передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації договору) встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України у відповідній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.09.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Женсан» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №826/2236, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп.Броварським та вул.Кіото у Деснянському районі м.Києва.
		Договір зареєстровано ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.09.2005 за №62-6-00257.   
		Тобто, Товариство у встановленому законом порядку набуло права оренди земельною ділянкою, що є предметом договору.
		Під час розгляду справи позивачем неодноразово підкреслювалось, що за умовами вищевказаного договору, орендована ним земельна ділянка вільна від будь-яких обмежень та обтяжень та може бути використана за призначенням, а саме - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро «Лісова».
		Дана обставина об`єктивно підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі земельної ділянки від 08.09.2005, у якому позивач вказує про передачу земельної ділянки в оренду у придатному для її використання стані. 
		Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що розташування спірної будівлі на орендованій землі не свідчить про неможливість використання Товариством цієї земельної ділянки за призначенням, а саме, для будівництва. Більш того, задоволення вимог позивача та знесення будівлі порушить права територіальної громади на неї.
		За змістом частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до частини 1 статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість знесення об`єкту права комунальної власності у порядку усунення перешкод у користуванні майном.
		Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає такий висновок суду необгрунтованим, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та порушує майнові права Київської міської ради як власника нерухомого майна - Диспетчерського пункту №3/Киото/ на вул.Кіото, 10.
		З огляду на те, що у позовній заяві Товариство вказує лише на можливість порушення прав працівників та завдання шкоди їхньому життю та здоров`ю, колегія суддів вважає, що ефективним та достатнім способом захисту прав позивача було б зобов`язання КП «Київпастранс» як балансоутримувача майна встановити постійний нагляд за будівлею чи вжиття заходів по обмеженню доступу до будівлі тощо.
		Оскільки позивачем в ході розгляду справи не було доведено сукупності обставин вчинення відповідачами саме протиправних дій, які унеможливлюють використання орендованої ним земельної ділянки, підстави для застосування ст. 391 ЦК України до спірних правовідносин сторін відсутні, відповідно, висновки суду першої інстанції про задоволення вимог у цій частині не ґрунтуються на нормах матеріального права та порушують права територіальної громади міста Києва як власника майна, а тому доводи апеляційної скарги КП «Київпастранс» у цій частині є обґрунтованими.
		Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частиною 1    ст. 269 ГПК України    встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з п. 2 ч. 1    ст. 275 ГПК України    суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1    статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З огляду на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні дійсним обставинам справи, незастосування місцевим господарським судом при вирішенні спору норм матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме, ст. 391 ЦК України,    ч. 5 ст. 16, ч.8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 136 ГК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги КП «Київпастранс» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 у частині задоволення вимог про зобов`язання Комунального підприємства «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Женсан» належній на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп.Броварським та вул.Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу належної Комунальному підприємству «Київпастранс» аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Переглядаючи оскаржуване рішення з підстав, викладених ТОВ «Женсан» в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що в частині відмови у задоволенні вимог про визнання бездіяльності відповідачів протиправною, судове рішення господарського суду в цій частині відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
		Оскільки вимоги апеляційної скарги КП «Київпастранс» задоволено у повному обсязі, сплачений апелянтом судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на ТОВ «Женсан». Одночасно за позивачем залишаються понесені ним витрати за подання апеляційної скарги, у зв`язку з  відмовою у задоволенні його апеляційної скарги. 
		Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 залишити без задоволення.
		2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 задовольнити.   
		3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 в частині зобов`язання Комунального підприємства «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» належною на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу належної Комунальному підприємству «Київпастранс» аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А - скасувати.
		4. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» до Комунального підприємства «Київпастранс» в частині зобов`язання Комунального підприємства «Київпастранс» усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» належною на праві оренди земельною ділянкою комунальної власності площею 4,0141 га з кадастровим номером 8000000000:62:035:0030, що розташована між просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м.Києва шляхом проведення демонтажу належної Комунальному підприємству «Київпастранс» аварійної нежитлової будівлі - Диспетчерського пункту 3/Киото/ на вул.Кіото, 10, загальною площею 144 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, вул.Кіото, б/н, літ.А, відмовити.
		5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 у справі № 910/16587/21 залишити без змін.
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖенСан» (02156, місто Київ, вулиця Кіото, будинок 8, ідентифікаційний код 32222741) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код    31725604) 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
		7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
		8. Матеріали справи №910/16587/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
		 
		          Повний текст постанови складено 05.09.2022. 
		 
		Головуючий суддя                                                            А.О. Мальченко 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...