Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/2574/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2022. Зареєстровано: 06.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2022.
Дата набрання законної сили: 07.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/243/499/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000000850

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 243/2574/22
		Провадження 1-кп/243/499/2022
		ВИРОК
		Іменем України
		06 вересня 2022 року
		Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		Головуючого судді                 ОСОБА_4,
		за участю:
		секретаря судового засідання                        ОСОБА_5,
		прокурора                                                ОСОБА_6,
		обвинуваченого                                         ОСОБА_1 ,
		захисника                                                ОСОБА_7,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно у режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 про впровадженн дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №22022050000000850, від 21.05.2022 року за обвинуваченням: 
		        ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бессоново Ірбітського району Свердловської області, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою:   АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 року зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
		Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_2 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		До участі у військовій агресії Російської Федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації РФ задіяно створені на тимчасово окупованій території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента№ 133/2022 від 14.03.2022 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05
		 
		 
		 
		години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 року та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 року.
		Так, 12 травня 2022 року громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ спільно з учасниками не передбачених законом збройних формувань, які діють на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області, здійснюють військову агресію з метою окупації України, добровільно погодився в умовах воєнного стану поширювати за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A02», imei1: НОМЕР_1 ;imei2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 , використовуючи акаунт соціально-орієнтованої мережі «Одноклассники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ОСОБА_1», інформацію про місця дислокації підрозділів ЗС України, зокрема військової техніки та особового складу, блок-постів та маршрутів пересування в населених пунктах Краматорського району Донецької області, представнику не передбачених законом збройних формувань, підконтрольних окупаційній адміністрації РФ, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить службу в окремому комендантському полку на посаді заступника командира полку (структурний підрозділ «Народної міліції ДНР», в/ч НОМЕР_4 ) та використовує акаунт соціально-орієнтованої мережі «Одноклассники» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» (досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні).
		У подальшому, з 12 травня 2022 року по 24 травня 2022 року ОСОБА_1 , знаходячись у м. Слов`янськ Донецької області, діючи умисно, в умовах воєнного стану, надсилав у вищевказаний спосіб представнику не передбачених законом збройних формувань ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформацію про місця дислокації підрозділів ЗС України, зокрема військової техніки та особового складу, блок-постів та маршрутів пересування на території Краматорського району, а саме:
		1) ЗОШ № 18 м. Слов`янськ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3;
		2) ЗОШ № 19 м. Слов`янськ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4;
		3) Слов`янський коледж Національного авіаційного університету, який розташовано за адресою: АДРЕСА_5;
		4) Слов`янський професійний ліцей залізничного транспорту, який розташовано за адресою: АДРЕСА_6;
		5) Слов`янський коледж транспортної інфраструктури, розташований за адресою: АДРЕСА_7;
		6) блок-пост ЗСУ за координатами ІНФОРМАЦІЯ_6, розташований по АДРЕСА_2;
		7) блок-пост ЗСУ за координатами ІНФОРМАЦІЯ_7.
		Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним
		 
		штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації іншим незаконним збройним формуванням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, докладно був допитаний у судовому засіданні, визнав та підтвердив обставини скоєння вказаного кримінального правопорушення, викладені в Обвинувальному акті. Вказав, що погоджується, що у вказану дату, час та місці та при вказаних обставинах вчинив кримінальне правопорушення. Щиро покаявся та просив суворо не карати.
		Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 та повне визнання ним обставини скоєння вказаного злочину та своєї вини, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку учасники кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів показами обвинуваченого, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.
		Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами долученими прокурором в судовому засіданні, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1  у пред`явленому обвинуваченні повністю доведена, а вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації іншим незаконним збройним формуванням.
		Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи міру та вид покарання обвинуваченому, суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином (ч.3 ст. 114-2 КК України), суспільна небезпечність якого полягає в тому, що безпосереднім об`єктом злочину є національна безпека України, поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості в умовах воєнного стану створює перешкоди в механізмі спрямованому на забезпечення безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, її обороноздатності, цілісності та недоторканності.
		Суд також приймає до уваги сукупністьусіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків, відомості про особу обвинуваченого, який, позитивно характеризується за місцем мешкання; відповідно до довідки КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» у м. Бахмут від 22.08.2022 року на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався; відповідно до довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» від 25.08.2022 року на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, суд визанє його щире каяттята визнання провини. 
		Обставин, які згідно із ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.
		Враховуючи наведене, реалізовуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст. 114-2 КК України у вигляді позбавлення волі, яке , на думку суду, є необхідне й достатнє для його виправлення, перевиховання, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.
		Цивільного позову не заявлено. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати, пов`язані із проведенням комп`ютерно-технічної експертизи.
		Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України.
		Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч.3 ст. 114-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім)років.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту набуття вироку законної сили
		Зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття призначеного судом покарання, строк попереднього ув`язнення з часу його затримання, а саме з 24.05.2022 року по по дату набуття вироком законної сили включно, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До набрання цим вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1  залишити без змін - тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Південно- Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
		Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави витрати за проведення комп`ютерно-технічної експертизи №84 від 21.06.2022 року Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) гривень 70 копійок.
		Речовий доказ:: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02», imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , s/n: НОМЕР_3 , який визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу на підставі Постанови слідчого від 24.05.2022 року- конфіскувати у власність держави.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Суддя Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...