Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7300/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2022. Зареєстровано: 07.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/522/1846/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022160000000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		06.09.2022 
		Справа № 522/7300/22
		                            Провадження № 1-кп/522/1846/22
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		   головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		   при секретарі -         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022160000000130 від 09.06.2022, відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білгород  Дністровський, Одеської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України, 
		   за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора             ОСОБА_4 , 
		   захисника             ОСОБА_5 ,
		   обвинуваченого         ОСОБА_3 , -
		   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між державами РФ та Україна із 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Так, 24.02.2022 Російська Федерація вчинила відкритий воєнний напад на Україну.
		ОСОБА_3 ,08.04.2022(більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, на власне створеному 21.11.2013 каналі у загальнодоступному відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під назвою « ОСОБА_6 », за інтернет-посиланням:  ІНФОРМАЦІЯ_3 який єзагальнодоступним,тобто зйого вмістомможе ознайомитисянеобмежена кількістьосіб,бажаючи настанняшкідливих наслідківу виглядіпоширення зазначенихматеріалів,тобто наданняїм публічногохарактеру,використовуючиелектронне обладнання  власний ноутбук марки «ASUS», S/N:X75VD-TY016D, та встановлене на ньому програмне забезпечення, авторизувавшись на відеохостингу «YouТube» на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » розмістив на вказаному каналі попередньо створений ним особисто відеозапис підназвою:« ІНФОРМАЦІЯ_5 »за інтернет-посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 тривалістю 1 хв. 59 сек., яке має 280 переглядів, 3 відмітки з позначкою «подобається» та 7 коментарів.
		Вище вказана публікація має наступний зміст: «Моя хата с краю, я ничего не знаю. Именно эта пословица дала основание Американскому институту Гелопа сделать вывод нация украинцы - олигофрены. Еще древние греки называли людей которые не интересуются политикой - идиотами. И это логично. Человек живет в обществе и не интересуется чем живет само общество. Получается он жив физически и мертв духовно - идиот. Мертвые не потеют и таких людей никому не жалко, поэтому был разработан план на годы по превращению Украины в выжженную землю. Свидетельство тому два майдана и война, которая идет сейчас. Парадокс в том, что Америка выступает в роли благодетеля Украины, но цель ее уничтожить Украину. В этом их главное лицемерие наших дней. Россия пыталась противостоять первому и второму майдану, но безуспешно. Дело дошло до полномасштабной войны. И здесь каждый должен задать себе вопрос. Кто он такой? И что ему нужно от этой жизни? Воевать и быть убитым или жить счастливо и радоваться жизни? Защищать свой дом и семью от агрессора благородная задача каждого мужчины. Вопрос в том, кто агрессор Россия или США. Исторически сложилось, что Россия нам ближе, но тут приходят янки и за напечатанные фантики, формируют из Украины армию и посылают убивать русских, а сами в это время на нашей земле разрабатывают вирусы, чтобы уничтожить нас окончательно. Пора раскрыть глаза и взглянуть правде в глаза. Выбор за тобой». Таким чином, у вказаному публічному висловлюванні міститься заперечення тобто спростування факту збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 111-1 КК України - «Колабораційна діяльність», за кваліфікуючими ознаками: публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України. 
		Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно.
		Згідно угоди про визнання винуватості від 14.06.2022, укладену між прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні  прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022160000000130внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 09.06.2022,з одного боку, та між підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку, останній під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні. 
		Враховуючи визнання своєї вини під час досудового та судового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення, щирого каяття, сторони прийшли до згоди призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.111-1 ККУкраїни, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на її затвердженні. 
		   Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 14.06.2022, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .
		Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 14.06.2022. 
		   Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком. 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3  судом не встановлені. 
		За таких обставин суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_3 , при усіх зазначених обставинах, можливо застосувати покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років.
		Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає,що угодапро визнаннявинуватості від14.06.2022,укладена між прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні  прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022160000000130внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 09.06.2022,зодного боку,та міжпідозрюваним  ОСОБА_3 з іншогобоку,відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду про визнання винуватості від 14.06.2022, укладену між прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні  прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22022160000000130внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 09.06.2022,з одного боку, та між підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку - затвердити.
		ОСОБА_3  визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч.1 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		   Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
		Речові докази по справі - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд, апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.
		 
		 
		 
		Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...