Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/11778/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 07.09.2022. Зареєстровано: 08.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 вересня 2022 року Справа № 160/11778/22 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05.08.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач), у якій просить:
		- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. бази оподаткування;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №1044891-2405-0463 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 4902,87 грн.
		Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що загальна площа його квартири (розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ) складає 85,9 кв.м. тобто більше ніж 85 кв.м. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті за квартиру нараховується на перевищення, а саме, на 0,9 кв.м. за ставкою 1,5%. Інша частина бази оподаткування, оподатковується за нульовою ставкою згідно рішень Дніпровської міської ради №12/27 від 06.12.2017 та №4/32 від 23.05.2018. Крім того, позивач посилається на ненадання відповідачем позивачу розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим неможливо встановити, яким чином здійснено розрахунок визначеного зобов`язання.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/11778/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
		Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
		30.08.2022 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у відповідності до якого відповідач просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на наступне. На виконання положень Податкового кодексу України, Додатком 2 до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 встановлено Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно якого база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується для квартири/кватир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м. З урахуванням викладеного, на думку відповідача, податковим органом правомірно застосовано пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки під час розрахунку сум зобов`язань у вигляді зменшення бази оподаткування квартир саме на 60 кв.м. Відповідач також зазначає, що Законом України від 28.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності 01.01.2016, виключено абзац шостий пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ, відповідно до якого сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі надавалася можливість збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ). Враховуючи зазначене, на думку відповідача, органи місцевого самоврядування не мають права збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ. Крім того, з огляду на той факт, що рішеннями Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 та від 23.05.2018 №4/32 не встановлювались нульові ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач вважає безпідставним застосування до об`єкту нерухомості, що перебуває у власності позивача «нульової» ставки податку. Також відповідач зазначає, що не направлення позивачу розрахунку податку на нерухоме майно не може бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,9 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.07.2012 серії НОМЕР_1 .
		ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №1044891-2405-0463, яким нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2020 роки у розмірі 4902,87 грн.
		Відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Дніпропетровській області визначило суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 рік у сумі 1446,52 грн із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (55,85 грн) за 25,9 кв.м., за 2019 рік у сумі 1621,34 грн із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (62,60 грн) за 25,9 кв.м., за 2020 рік у сумі 1835,01 із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (70,85 грн) за 25,9 кв.м., як власнику квартири загальною площею 85,9 кв.м., що підтверджується наданим до суду розрахунком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Так, згідно з вимогами п.4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України..
		У відповідності до вимог пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		За приписами пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
		У відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
		Також повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплені у пункті 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
		Так, статтею 265 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
		Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		При цьому об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, що передбачено підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України.
		Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.
		Згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
		Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. 
		Так, на виконання вказаних вимог податкового законодавства Дніпровською міською радою прийнято рішення №12/27 від 06.12.2017 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», яким встановлено розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв.м., до якого згодом внесено зміни рішенням №4/32 від 23.05.2018 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста».
		Рішенням №4/32 від 23.05.2018 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» змінено редакцію примітки 2 додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №12/27, встановивши, що житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м., оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою. Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м., то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
		Таким чином, аналізуючи наведені норми чинного податкового законодавства, суд робить висновок, що повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також і пільги зі сплати наведеного податку, встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад або рішеннями рад об`єднаних територіальних громад.
		При цьому судом встановлено, що рішенням Дніпровською міською радою №12/27 від 06.12.2017 із змінами, внесеними рішенням №4/32 від 23.05.2018 встановлено пільги зі сплати згаданого податку для об`єктів житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб, у тому числі у період з 2018 по 2020 рік, зокрема, на квартиру/квартири, загальна площа яких не перевищує 85 квадратних метрів встановлена нульова ставка податку.
		Так, у відповідності до наданих документів, таких як, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.07.2012 серії НОМЕР_1 , наданого позивачем та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №307569163, наданої відповідачем, ОСОБА_1 з 17.07.2012 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,9 квадратних метрів.
		Отже, з урахуванням встановлених рішенням Дніпровською міською радою №12/27 від 06.12.2017 із змінами, внесеними рішенням №4/32 від 23.05.2018 вимог, 85 квадратних метрів належної позивачеві на праві приватної власності квартири оподатковується за нульовою ставкою, а перевищення вказаного показника у розмірі 0,9 квадратних метрів оподатковується податком за ставкою 1,5% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року.
		Таким чином, нарахуванню підлягає податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 0,9 квадратних метрів квартири, належної позивачеві на праві приватної власності, розмір якого складає 170,37 грн, виходячи з наступного розрахунку:
		- за 2018 рік у сумі 50,265 грн із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (55,85 грн * 0,9 кв.м.);
		- за 2019 рік у сумі 56,34 грн із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (62,60 грн * 0,9 кв.м.);
		- за 2020 рік у сумі 63,765 із розрахунку 1,5% ставки податку від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (70,85 грн * 0,9 кв.м.).
		З огляду на викладене, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.09.2021 №1044891-2405-0463 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині суми визначеного зобов`язання у розмірі 4732,50 грн.
		Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. бази оподаткування, суд зазначає наступне.
		Так, як і зазначалось раніше, відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.
		Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		Отже, саме прийняте податковим органом рішення, яким визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, впливає на права платника такого податку, у зв`язку з чим визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2021 №1044891-2405-0463 про нарахування відповідних податкових зобов`язань є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
		Однак, дії щодо обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить фізичним особам, є обов`язком податкового органу, що також визначено Податковим кодексом України, наслідком яких є саме прийняття відповідного рішення.
		В такому випадку, з огляду на те, що на права позивача в рамках цього спору впливає саме рішення, а не дії відповідача стосовно обчислення відповідного податку, позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за ставкою у розмірі 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. бази оподаткування, не є ефективним способом захисту порушених прав позивача, у зв`язку з чим у цій частині позовних вимог має бути відмовлено.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.
		Розподіл судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. 
		Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №1044891-2405-0463 про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині суми визначеного зобов`язання у розмірі 4732,50 грн.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя Р.З. Голобутовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...