Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/8914/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2022. Зареєстровано: 08.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2022.

Номер судового провадження: 2/369/430/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/8914/20
		Провадження № 2/369/430/22
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		07.09.2022 року                                 м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді                Дубас Т.В.
		при секретарі судових засідань        Мазурик Д.С., Шило М.І., Житар А.А.,
		за участю представника позивача        Поліщук Л.І., Красовського І.І.,
		представника відповідача            Шалденко Є.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва №6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція про відшкодування шкоди-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2020 року позивачка звернулася до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 11 лютого 2019 року в с.Віта Поштова, Києво-Святошинського району Київської області відбувалась санітарно-вибіркова вирубка дерев, що призвело до падіння дерева на автомобіль BMW, державний № НОМЕР_1 .
		Дана пригода сталась у кварталі 140 виділ 40, що знаходиться у постійному користуванні Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція.
		У зв`язку з вказаною пригодою відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 083836 згідно якого, останній будучи посадовою особою - лісничим лісової дільниці №5 Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція, порушив правила, норми і стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушив нормативи обладнання місця провадження робіт по вулиці Вітянській, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виконання умов зрізування дерев, які загрожують безпеці руху, що призвело до падіння дерева на автомобіль позивача, чим порушив ч.4 ст.140 КУпАП.
		19 лютого на замовлення ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого автомобіля, за результатами чого ФОП  ОСОБА_3  було складено звіт №10-D/51/8 згідно якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю склала 322 944,20 грн.
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
		Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року було скасовано та провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
		Зазначає, що посадовими особами Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція не вжили заходів щодо проведення санітарної вирубки, внаслідок чого відбулося пошкодження її автомобіля. Просить суд стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 322 944,20 грн. та судові витрати.
		19 жовтня 2020 року до суду від представника відповідача- адвоката Шалденка Є.М. надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовом, посилаючись на ст.22, 1166 Цивільного кодексу та судову практику, зазначив про відсутність у діях відповідача складу правопорушення, просив відмовити у задоволені позову.
		Також представником відповідача було подано клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
		26 жовтня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 погодився з тим фактом, що під час проведення санітарної рубки у кварталі 140 виділ 40, де відбулась ДТП не було забезпечено безпеки дорожнього руху та порушено нормативи, щодо обладнання на вулиці Вітянській місця проводження робіт, не вжито заходів, щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виконанні умов зрізування дерев, які загрожують безпеці руху. Це підтверджує той факт, що саме посадові відповідальні особи відповідача не вжили заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху під час проведення санітарної рубки, чим порушили вимоги Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, що спричинило шкоду автомобілю позивача у сумі 322 944,20 грн. таким чином, присутні всі складові правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, шкода та причинний зв`язок, у діях посадових осіб відповідача присутні. Вважає, що клопотання представника відповідача про проведення експертизи є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає. Просив задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.02.2021 року було задоволено клопотання представника відповідача про призначення автотоварознавчої експертизи. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено наступні питання :
		-яка вартість матеріального збитку на час розгляду справи в суді, завданого власнику транспортного засобу марки BMW 525D (державний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 11 лютого 2019 року о 08:45 годині в с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області?;
		-А у випадку, якщо на час розгляду справи в суді відносно транспортного засобу марки BMW 525D (державний номер  НОМЕР_1 ) проводився відновлювальний ремонт, яка вартість відновлювального ремонту КТЗ BMW 525D (державний номер  НОМЕР_1 ) після пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 11 лютого 2019 року о 08:45 годині в с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області.
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року ухвала Києво-Святошинського суду Київської області від 03 лютого 2021 року була скасована.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.07.2021 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
		У судове засідання 25.07.2022 учасники справи не зявилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
		Представник позивача подав до суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.
		У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		При розгляді справи судом встановлено, що 11 лютого 2019 року в с.Віта Поштова Києво-Святошинького району Київської області відбувалась санітарно-вибіркова вирубка дерев, що призвело до падіння дерева на автомобіль BMW, державний № НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є позивачка - ОСОБА_1 .
		11 лютого 2019 року старшим сержантом Шаламай Р.С було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №083836 відносно ОСОБА_2 
		ФОП  ОСОБА_3  було складено звіт №10-D/51/8 згідно якого вартість матеріального збитку, завданого автомобілю BMW, державний № НОМЕР_1 , склала 322 944,20 грн. Вказаний звіт відповідачем не заперечувався.
		Відповідно до ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
		Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року було скасовано та провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
		Судом встановлено, що Відокремленим підрозділом Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція було отримано лісорубний дозвіл на проведення рубки дерев.
		Відповідно до 15.1.27 Правил охорон праці працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом №119 від 13.07.2005 року Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, якщо лісосічні роботи виконуються на територіях, що прилягають до доріг, які з`єднують населені пункти, вздовж них необхідно встановлювати також знаки безпеки, передбачені ДСТУ 4100-2002.
		Відповідно до п.15.1.25 Правил охорон праці працівників лісового господарства та лісової промисловості додаткові заборонні знаки безпеки необхідно встановлювати перед проведенням лісосічних робіт вздовж шляхів найбільш вірогідного переміщення людей (доріг, стежок, волоків, водних об`єктів тощо), що перетинають лісосіку, а також додаткову робочу територію бригад або наближаються до неї на відстань, меншу, ніж радіус небезпечної зони звалювання дерев.
		З матеріалів справи вбачається, а саме протоколу та схеми місця ДТП, що на місці дорожньо-транспортної пригоди були відсутні будь-які знаки та обладнання, які б попереджували про проведення рубки дерев або про обмеження транспортних засобів. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадовими особами Відокремленим підрозділом Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція не було вжито заходів щодо проведення заходів по забезпеченню дорожнього руху під час проведення санітарної рубки 11 лютого 2019 року.
		Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідним є доведення таких фактів:
		а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
		б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
		в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
		г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.
		Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Частиною другою статті 1192ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Суд зазначає, що спір у даній справі про стягнення збитків, з огляду на заявлені предмет і підстави, виник з делікту, а отже фактично позовні вимоги у даній справі заявлено про стягнення шкоди, у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		За таких обставин, з огляду на наведене вище, заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, завданої внаслідок того, що посадовими особами відповідача не було вжито заходів щодо проведення заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху під час проведення санітарної рубки, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобіля , позивач повинен довести наявність усіх зазначених вище елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди
		Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру шкоди, заподіяної автомобілю, позивачем надано суду звіт№10-D/51/8 від 19 лютого 2019 про вартість матеріального збитку, відповідно до якого загальний розмір збитків становить 322 944,20 грн. Відповідачем заперечень чи сумнівів щодо правильності наданого позивачкою звіту не надав.
		Оскільки майну позивача було завдано збитків внаслідок невжиття посадовими особами відповідача заходів щодопроведення заходівпо забезпеченнюдорожнього рухупід часпроведення санітарноїрубки,відповідач вдобровільному порядкушкоду невідшкодував,тому звідповідача навідшкодування матеріальноїшкоди слідстягнути 322944,20грн.
		Частиною 1 статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
		Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що шкода, завдана автомобілю позивача, мала наслідком вини іншої особи. Відповідач обмежився лише наданням оцінки доказів, які подані позивачем. Разом з тим, доказів, які б підтверджували його заперечення суду не надав, не заявив клопотань про їх витребування, у разі складнощів в їх отриманні, не повідомив суд про причини неможливості подати такі докази, Тому вимоги про відшкодування матеріального збитку підлягають до задоволення. 
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція про відшкодування шкоди - задовольнити .
		Стягнути з Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 322 944,20 грн. (триста двадцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири грн.. 20 коп.)
		Стягнути з Відокремленого підрозділу Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 229,40 грн. (три тисячі двісті двадцять дев`ять грн. 40 коп.).
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Інформація про сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Відокремлений підрозділ Національного університету Біоресурсів та природокористування України Боярська лісова дослідна станція, ЄДРПОУ 33441250, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул. Лісодослідна, 12.
		 
		Суддя                                        Т.В. Дубас

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...