Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/8319/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 08.09.2022. Зареєстровано: 09.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2022.
Дата набрання законної сили: 15.08.2022
Номер судового провадження: 2/711/214/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/8319/21
		Номер провадження2/711/214/22
		 
		               РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого  судді - Кондрацької Н.М.
		за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
		за участю
		представника позивача - адвоката Конопатського О.О. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, -
		в с т а н о в и в:
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовною заявою про встановлення порядку користування квартирою.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам у справі на праві спільної часткової власності. Кожній з сторін належить право власності на Ѕ частку квартири. З технічного паспорту на квартиру вбачається, що квартира розташована на 9-у поверсі 12-ти поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 32,3 кв.м., у тому числі 1-а кімната №2 на плані технічного паспорта  площею 18,0 кв.м., 2-а кімната №3 на плані технічного паспорта  площею14,3кв.м., кухні №4 на плані технічного паспорта  площею 16,9 кв.м., вбиральні (сполученої) №5 на плані технічного паспорта  площею 5,8 кв.м., коридор №1 на плані технічного паспорта  площею 10,8 кв.м. Загальна площа квартири становить 65,8 кв.м. Відповідач своєю поведінкою створила несумісні для спільного проживання умови через те, що не бажає нарівні з позивачем утримувати дану квартиру. Вказує, що на будь-які пропозиції врегулювати питання користування квартирою відповідач вчиняє сварки та вимагає, щоб позивач виселився з квартири. Фактично між сторонами вже склався певний порядок користування квартирою, відповідно до якого позивач займає та користується житловою кімнатою АДРЕСА_2 на плані технічного паспорта  площею 18,0 кв.м., а відповідач користується кімнатою АДРЕСА_3 на плані технічного паспорта  площею 14,3 кв.м. нежитлові приміщення знаходяться у спільному користуванні сторін. В даному випадку квартира, відносно якої має бути встановлений порядок користування, є двокімнатною, житлові кімнати не прохідні, а є ізольованими одна від одної. У квартирі є один самостійний вихід та зробити з неї декілька ізольованих жилих приміщень неможливо. Виходячи з того, що співвласників двоє, а загальна житлова площа квартири складає 32,3 кв.м., то кожному співвласнику припадає по 16,15 кв.м. житлової площі. Та як кімнат житловою площею 16,15 кв.м. в квартирі не існує, а існують житлові кімнати площею 18 кв.м. та 14,3 кв.м., то вважає за можливе виділити позивачеві у користування займану ним кімнату №2 на плані технічного паспорта  площею18,0 кв.м., а відповідачеві кімнату № НОМЕР_1 на плані технічного паспорта  площею 14,3 кв.м. Такий порядок користування не порушить наявних житлових умов та відповідає умовам нормального співіснування з відповідачем. Вважає, що при такому визначені порядку користування житлом житлові умови сторін не погіршаться. А тому, просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування Ербай Ондеру кімнату №2 на плані технічного паспорта  площею 18,0 кв.м., кімнату №3 на плані технічного паспорта  площею 14,3 кв.м. виділити в користування ОСОБА_2 , кухню, коридор, вбиральню (сполучену) залишити в спільному користуванні.
		Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2022 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		В судовому засіданні представник позивача адвокат Конопатський О.О. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Судові витрати залишає за собою.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. 
		З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.
		Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
		В судовому засіданні встановлено, що 18.06.2016 між ОК «ЖБК «БУКОВИНА 4» та ОСОБА_4 було укладено договір № 48/3 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «БУКОВИНА 4». 
		Згідно додатку №1 до договору №48/3 від 18.06.2016, ОСОБА_4 вніс пайовий внесок у розмірі 525742(п`ятсот двадцять п`ять тисяч сімсот сорок дві) гривень 00 коп., згідно побудованої площі.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
		Відповідно до рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси по справі №711/2202/18 від 22.11.2018, яке набрало законної сили 20.02.2019, квартиру АДРЕСА_1 визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
		Як зазначено позивачем, відповідач своєю поведінкою створила несумісні для спільного проживання умови через те, що не бажає нарівні з позивачем утримувати дану квартиру. Фактично між сторонами вже склався певний порядок користування квартирою, відповідно до якого позивач займає та користується житловою кімнатою АДРЕСА_2 на плані технічного паспорта  площею 18,0 кв.м., а відповідач користується кімнатою АДРЕСА_3 на плані технічного паспорта  площею 14,3 кв.м. нежитлові приміщення знаходяться у спільному користуванні сторін. 
		Згідно з статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
		Згідно ч. 1ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За правиламист. 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
		Відповідно дост. 391 ЦК України,власника майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження свої майном.
		Статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
		Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 14 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
		Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		Ця норма свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
		При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
		Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року № 6-1500 цс 15.
		Позивач просить суд виділити йому у користування займану ним кімнату №2 на плані технічного паспорта  площею18,0 кв.м., а відповідачеві кімнату № НОМЕР_1 на плані технічного паспорта  площею 14,3 кв.м., враховуючи те, що загальна житлова площа квартири складає 32,3 кв.м., то кожному співвласнику припадає по 16,15 кв.м. житлової площі, але кімнат житловою площею 16,15 кв.м. в квартирі не існує, а існують житлові кімнати площею 18 кв.м. та 14,3 кв.м.
		Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідач заперечень щодо встановлення порядку користування квартирою не надав.
		Оскільки відповідач у судове засідання не прибула, відзиву на позов не подала, відтак не висловила свою позицію щодо встановлення порядку користування квартирою, суд приходить до переконання, що запропонований позивачем порядок користування житлом відповідатиме інтересам всіх співвласників та підлягає до затвердження судом.
		Встановлення порядку користування квартирою жодним чином не впливає на розмір часток сторін у праві власності на квартиру і не обмежує їх право власності.
		Допоміжні приміщення квартири: кухня (№4  16,9 кв.м.), вбиральня (сполучена) (№5  5,8 кв.м.), коридор  (№1  10,8 кв.м.) підлягають залишенню в спільному користуванні.
		Суд вважає необхідним встановити порядок користування квартирою відповідно до запропонованого позивачем варіанту. Вказаний порядок відповідатиме інтересам всіх проживаючих у квартирі, крім того, виявляє право позивача на визначення порядку користування як власником майна.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 355, 358, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 206, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) про встановлення порядку користування квартирою задовольнити.
		Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та виділити в користування:
		Ербай Ондеру  кімнату площею 18,0 кв.м., яка зазначена в технічному паспорті під цифрою 2;
		ОСОБА_2  кімнату площею 14,3 кв.м., яка зазначена в технічному паспорті під цифрою 3.
		Кухню площею  16,9 кв.м., вбиральню (сполучену) площею  5,8 кв.м., коридор площею  10,8 кв.м. залишити в спільному користуванні всіх співвласників .
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення складено 25.07.2022.
		 
		Головуючий:  Н.  М.  Кондрацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...