Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/982/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 09.09.2022. Зареєстровано: 12.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 11.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/573/121/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022200000000136

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 573/982/22 
		Номер провадження 1-кп/573/121/22 
		 
		В И Р О К
		і м е н е м У к р а ї н и
		09 вересня 2022 року м. Білопілля
		 
		 
		Білопільський районний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, Білопільського району, с. Іскрисківщина, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, непрацюючого, у лікаря нарколога, психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимого,
		за ч. 1 ст. 4362 КК України,
		в с т а н о в и в :
		Статтями 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18.10.1907, яка вступила в дію 26.01.1910 та 07.03.1955 визнана СРСР, правонаступником якого є РФ, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24.08.1991 Верховною Радою УРСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і США підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та РФ, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 №42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору РФ зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та РФ про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований РФ 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі ст. 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Згідно зі ст. 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Всупереч вказаним нормам Президент РФ ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме: віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ на територію України.
		22.02.2022 Президент РФ, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022 о 5 годині Президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб і в подальшому продовжено.
		У громадянина України ОСОБА_4 , який, будучи проросійсько-налаштованою особою, яка підтримує агресивну політику РФ, звинувачує українську владу в розв`язанні та ескалації конфлікту між Україною та РФ з 2014 року, у кінці березня 2022 року (точний час у ході досудового розслідування не встановлений), виник злочинний умисел, направлений на виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, шляхом схиляння інших людей до своєї позиції під час особистого спілкування з ним.
		При цьому ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що його співрозмовники не поділяють його антиукраїнських думок і тверджень, ініціативно, систематично, активно з використанням різних аргументів і власного авторитету, під час особистого спілкування з іншими особами, маючи на меті схиляння інших людей до своєї позиції, формував у співрозмовників антивладні та проросійські настрої, запевнював, що в збройній агресії РФ винний український уряд, який не виконував укладені між Україною та РФ Мінські угоди.
		Так, наприкінці березня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи біля місцевого магазину, розташованого в с. Іскрискіщина, Сумського району, Сумської області, серед місцевих мешканців ініціативно, активно, з використанням різних аргументів, під час особистого спілкування з ними, маючи на меті схиляння інших людей до своєї позиції, формував у адресатів антивладні та проросійські настрої. При цьому, визнавав правомірним вторгнення збройних сил РФ на територію України, стверджував, що після звільнення України від так званого «бандерівського режиму» та прийнятті рішення про приєднання України до РФ для українського населення покращиться життя.
		Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на схиляння інших людей до виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, 23.05.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, під час особистого спілкування по мобільному телефону з громадянкою України ОСОБА_7 . ОСОБА_4 висловив останній твердження наступного змісту:
		ОСОБА_4 : Почему вони мені того не кажуть, що нахлобучили вас? Це ж фраза «русский мир» вона ними і придумана. Та просто на просто, я 24-го февраля мені скинули послухати силку (1-2 сл.) і подивиться, путин там виступає. Який русский мир? Я послухав, що він каже: «Спецоперация по защите Донбасса». Не выполнены минские соглашения. Германия, ОСОБА_8 отказалась, як гарант выполнения, вони ще заставляют ОСОБА_9 за не(?)выполнение минских соглашений в силовом порядке выполнять. Дурочка включили як всегда. А то, що вони бігали, плигали, він вже за місяць (не дог.). Та действительно, если с київськими балакали(?) ж за місяц. Предупреждал ОСОБА_10 , що дивися, потому что хоть за тебя ОСОБА_11 вписалась, ОСОБА_12 не той человек, якого можна на йо... Выполняя або минские соглашения або в силовом порядке. Він уже ж у 2008 году Саакашвили принуждал к миру, мгновенно. Там буквально за 2-3 дня и быстро все на місце стало.
		ОСОБА_4 : ОСОБА_13 , що? Танюша, факт того, що мы никогда ни в чем не винуваті. У нас всегда хтось винуватий, бачиш? Получается ситуация, що мы никогда ни в чем не винуваті. Там наші ріднесенькі пани те, що подписали - должно бути виповнено. І ніякої би війни не було, я тобі сразу сказав би. Вони подписали? - Підписали, їх ніхто за руку не тянув підписувати. Виповняй. А не выполнение соглашений - розв`язують ці всі війни. Ти ж не знаєш, що вони там, это самое пани, не лізь туди, куди не знаєш. От нас з тобою ровным счетом нічого не зависит, Танюша.
		ОСОБА_4 : Я нікого не защищаю! Я хочу, щоб її не було. Це наші ріднесенькі пани своїми оцими всякими заходами поробили войну у нас. У нас же до 14-го року войни не було ніякої, Танюша.
		Згідно з науково-консультаційним висновком спеціаліста - філолога від 12.07.2022 під час проведення огляду стенограми розмови ОСОБА_4 і ОСОБА_7 від 23.05.2022 встановлено, що у висловлюваннях ОСОБА_4 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України.
		Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 4362 КК України, оскільки він вчинив виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України.
		01 вересня 2022 року відповідно до ст. 471 КПК України між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою останні дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 4362 КК України. Обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, обставини вчинення злочину, викладені в угоді та обвинувальному акті, не заперечував, просив затвердити угоду.
		Прокурор і захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
		З огляду на положення п. 1 ч. 3 ст.314,п.2ч.1ст.468КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, який, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
		З урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має незадовільний стан здоров`я, скарги до старостинського округу не надходили, обставин, які пом`якшують його покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.
		Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 07 липня 2022 року, якою накладено арешт на речові докази, необхідно скасувати, оскільки в ньому відпала потреба.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 475 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		Затвердити угоду від 01 вересня 2022 року про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37КПК України наданіповноваження прокурорав даномукримінальному провадженні,та обвинуваченим ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання за цим злочином у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Скасувати арешт мобільних телефонів «Samsung» Duos, «Samsung» GT4, листівки з текстом, на титульній стороні якої є прапор РФ та напис «с 23 февраля, успехов, удачи, новых побед!», брошури з текстом на титульній сторінці «духовные истории русской революции», брошури з текстом на титульній сторінці «молитва за Президента России», який накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 07 липня 2022 року.
		Речові докази:
		- мобільні телефони «Samsung» Duos, «Samsung» GT4, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Сумській області, повернути ОСОБА_4 ;
		- листівку з текстом, на титульній стороні якої є прапор РФ та напис «с 23 февраля, успехов, удачи, новых побед!», брошуру з текстом на титульній сторінці «духовные истории русской революции», брошуру з текстом на титульній сторінці «молитва за Президента России», які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Сумській області, знищити.
		На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...