Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/13160/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Контрабанда культурних цінностей та зброї.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2022. Зареєстровано: 12.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2730/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021000000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/13160/22
		Провадження №1-кп/761/2730/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		08 вересня 2022 року Шевченківський районнийсуд м.Києва ускладі головуючогосудді ОСОБА_1 ,секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,у присутностісторін кримінальногопровадження:прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , розглянувши під час підготовчого відкритого судового засідання в місті Києві в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2021 за № 22021000000000008 по обвинуваченню    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Моршин, Стрийського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, є ФОП, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України, 
		  В С Т А Н О В И В:
		      Культурнаспадщина,відповідно достатті 54Конституції Україниохороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Відповідно до вимог ст.1Закону України«Про вивезення,ввезення таповернення культурнихцінностей» (далі - Закон), культурні цінності  об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
		Статтями 11, 12вказаного Закону передбачено, що заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов`язковій державній експертизі. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. 
		Відповідно до статті 6 Конвенції «Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності» від 14.11.1970, ратифікованої Указом Президії Верховної ради Української РСР від 12.10.1988 №5396-ХІ, держава учасниця зобов`язана запровадити відповідне свідоцтво, яким держава-експортер підтверджує, що вона дала дозвіл на вивезення однієї чи декількох культурних цінностей; заборонити вивезення зі своєї території культурних цінностей, до яких не додано зазначене свідоцтво.
		Статтею 13 Закону передбачено, що у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей, чи уповноваженій ним особі, видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Таке свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
		Крім того, відповідно до ч.5 ст.374 Митного кодексу України, культурні цінності за кодами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 9706 00 00 00 згідно зУКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
		Відповідно до п.п. 3.2, п. 8 Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень (далі - МПВ), затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (далі - Мінюст) 17.11.1999, будь-яке товарне вкладення в міжнародне поштове відправлення підлягає декларуванню, не підлягають пропуску через митний кордон України в МПВ предмети на переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження внаслідок застосування державних заходів нетарифного регулювання (ліцензування, сертифікації тощо) або щодо яких діє дозвільна система з боку державних органів контролю, у разі відсутності відповідних дозвільних документів.
		У порушення вказаних законодавчих норм, ОСОБА_4 будучи особою, яка тривалий час здійснює діяльність у сфері обігу предметів старовини та археології, і достовірно обізнаною про особливий порядок вивезення таких предметів за межі території України, вирішив перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурні цінності за наступних обставин.
		Так, 20.05.2020 ОСОБА_4 , використовуючи площадку для продажу та покупки антикваріату та інших предметів колекціонування «www.violity.com», що використовується для купівлі-продажу предметів старовини на території України, використавши власний акаунт (обліковий запис) користувача на цій площадці - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », придбав з метою подальшого продажу за кордоном у користувача « ОСОБА_6 » хрест натільний, розміром 43х30х5,5 мм, який є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь та відповідно є культурною цінністю. 
		Після отримання поштового відправлення у поштовому відділенні оператора поштового зв`язку України АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » або ТОВ«Нова Пошта», точна дата та місце отримання досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_4 перевіз вказаний хрест натільний до свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 23.03.2021.
		Далі, 20.01.2021 ОСОБА_4 , використовуючи площадку для продажу та покупки антикваріату та інших предметів колекціонування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що використовується для купівлі-продажу предметів старовини на території України, використавши власний акаунт (обліковий запис) користувача на цій площадці - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », придбав з метою подальшого продажу за кордоном у користувача « ОСОБА_7 » підвіску ажурну із вміщеним хрестом, розміром 25х31 мм, яка є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь та відповідно є культурною цінністю.
		Після отримання поштового відправлення у поштовому відділенні оператора поштового зв`язку України АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » або ТОВ«Нова Пошта», точна дата та місце отримання досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_4 перевіз вказану підвіску ажурну із вміщеним хрестом до свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 23.03.2021.
		Продовжуючи свої злочинні дії, на початку березня 2021 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою отримання прибутку від збуту культурних цінностей шляхом здійснення їх контрабанди за кордон, перебуваючи у власному домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_2 , розмістив в мережі Інтернет на міжнародній площадці для продажу та покупці антикваріату та інших предметів колекціонування «www.ebay.com» оголошення про продаж підвіски ажурної із вміщеним хрестом, розміром 25х31 мм, та хреста натільного, розміром 43х30х5,5 мм, які є археологічними предметами особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь, використавши для цього власний аккаунт (обліковий запис) користувача « ОСОБА_8 ».
		Після розміщення оголошення, у період з початку березня 2021 по 23березня 2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 під час особистої переписки на сайті «www.ebay.com» досяг домовленості з невстановленими особами зі Сполучених Штатів Америки під іменами « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 », про продаж культурних цінностей та передачу їх поштовими відправленнями.
		Надалі, 23.03.2021 близько 8 години ранку ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на вчинення контрабанди культурних цінностей та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, помістив підвіску ажурну із вміщеним хрестом, що є культурною цінністю, до паперового конверту білого кольору, самостійно оформив поштову накладну форми 16 на міжнародне поштове відправлення №RA091857175UA, до якого з метою приховування від митного контролю переміщення культурної цінності, вніс неправдиві відомості щодо відправника, зазначивши що відправником є « ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 )», незважаючи на те, що відправник несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації при здійсненні міжнародного поштового відправлення, та приховав від працівника пошти інформацію про те, що підвіска ажурна із вміщеним хрестом, є культурною цінністю, а її пересилання за межі України, відповідно доЗакону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, Митного кодексу України, Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.10.1999, зареєстрованого в Мінюсті 17.11.1999, заборонено.
		Також, в той же час ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на вчинення контрабанди культурних цінностей та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, помістив хрест натільний, що є культурною цінністю, до паперового конверту білого кольору, самостійно оформив поштову накладну форми 16 на міжнародне поштове відправлення №RA091857189UA, до якого з метою приховування від митного контролю переміщення культурної цінності, вніс неправдиві відомості щодо відправника, зазначивши що відправником є « ОСОБА_12 (до запитання, м. Біла Церква, 09117)», незважаючи на те, що відправник несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації при здійсненні міжнародного поштового відправлення, та приховав від працівника пошти інформацію про те, що хрест натільний, є культурною цінністю, а її пересилання за межі України, відповідно доЗакону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, Митного кодексу України, Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого Наказом Державної митної служби України і Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27.10.1999, зареєстрованого в Мінюсті 17.11.1999, заборонено.
		Того ж дня ОСОБА_4 прибув до відділення №17 оператора поштового зв`язку АТ«Укрпошта», за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар Олександрійський, 43, та відправив міжнародні поштові відправлення, а саме:
		-№RA НОМЕР_7 з культурною цінністю - підвіскою ажурною із вміщеним хрестом, розміром 25х31 мм, яка є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь, на ім`я ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 ;
		-№ НОМЕР_8 з культурною цінністю - хрест натільний, розміром 43х30х5,5 мм, який є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь, на ім`я ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5 .
		ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, однак не довів свого наміру до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки 25.03.2021 міжнародні поштові відправлення №RA091857175UA та №RA091857189UA разом із вмістом, затримані на митному посту «Укрпошта» Київської митниці Дермитслужби за адресою: м.Київ, вул.Георгія Кірпи, 2.
		Таким чином ОСОБА_4 , вчинив закінчений замах на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України.
		Згідно з оголошеною у судовому засіданні угодою про визнання винуватості від 12 липня 2022 року, укладеною між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_4 , під час досудового розслідування та в перебігу судового провадження, останній повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України в обсязі та за обставин, викладених у обвинувальному акті, що затверджено 12.07.2022 року прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , та добровільно погодився на укладання угоди про визнання винуватості, при цьому узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із звільненням ОСОБА_4 на підстав ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України, а також застосування спецконфіскації до предметів, які є культурною цінністю, роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди. 
		Тим самим, на час підготовчого судового провадження, встановлено достатність фактичних даних для визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України. Дане кримінальне провадження у відповідності до положень ст. 12 КК України класифіковане як тяжкий злочин.
		Прокурор в судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості, зауваживши про важливість тих показань, які надавав обвинувачений, вказав, що укладення угоди є важливим в інтересах держави, та на активне сприяння обвинуваченим у розкритті вчиненого ним злочину. Також прокурор просив вирішити питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна просив скасувати. 
		    Захисник ОСОБА_13 та обвинувачений ОСОБА_4 також просили суд про затвердження угоди про визнання винуватості, обвинувачений вказав, що ініціатива щодо укладення угоди виходила від нього, йому зрозуміло наслідки її затвердження, його позиція є добровільною. Тяжкий матеріальний стан обвинуваченого, наявність на його утриманні дитини, яка потребує тривалого дороговартісного лікування, що є підставою до застосування положень ст. 119 КПК України та звільнення обвинуваченого від процесуальних витрат у зв`язку із залученням експертів. Також заявили клопотання про скасування арештів, на майно яке не є предметом кримінального правопорушення. 
		    Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором у кримінальному провадженні з наступних підстав.
		   Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угодапро примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, 2)угодаміж прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим провизнання винуватості.
		Відповідно до ч. 4 ст.469 КПК України,угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, судом під час судового засідання з`ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє зміст положення п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження цієї угоди судом.
		Також, судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторонам угоди, зокрема, відомо та зрозуміло про обмеження їх прав на оскарження вироку у разі її затвердження.
		Аналізом сукупності досліджених в судовому засіданні наявних у суду матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості правильно та у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наступні обставини: ступінь та характер сприяння обвинуваченого у розслідуванні кримінального провадження щодо нього, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню).
		Умовами угоди правильно враховано, що ОСОБА_4 щиро розкаюється в скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини, сприяв розкриттю вчиненого ним діяння, добровільно, своїми активними діями, надавав сприяння органам досудового розслідування в з`ясуванні обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження. 
		Крім цього, при укладенні угоди вірно враховано, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, він раніше не судимий, враховано його вік, сімейний стан, наявність на утриманні дитини, а також інші обставини, які його характеризують.
		Встановлено обставину, яка, згідно з вимогами ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Вказані вище обставини, на переконання суду, істотно впливають та вказують на допустимість прийняття позитивного рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості з можливістю при цьому застосування покарання за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, визначеного умовами угоди. 
		    На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і, що угода відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим вона підлягає затвердженню. 
		Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не заявлено. 
		Запобіжний захід не застосований та підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не вбачається. 
		Питання речових доказів вирішити в порядку, встановленому ст. 100 КПК України. 
		Застосовані у кримінальному провадженні заходи його забезпечення у вигляді арешту майна підлягають скасуванню.
		Щодо процесуальних витрат, за наявних матеріалів провадження, вбачається наявність витрат на залучення експертів  висновки від 14.04.2022 року №СЕ-19-21/17553-МЗ  18534,96 грн.; від 29.06.2022 року № КСЕ -19-21/17561 -13592,16 грн; висновок від 11.02.2022 року № 23456  6606,95грн.; висновок від 11.02.2022 року № 23457  6606,95грн.; від 15.06.2022 року № КСЕ -19-21/17569 -66073 грн. на загальну суму  111414,02 грн. 
		Стороною захисту заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від сплати судових витрат на залучення експертів, з огляду на матеріальне становище його родини, та перебування на його утриманні малолітньої дитини, яка перебуває на Д-обліку у лікаря невролога, що тягне за особою щоденні додаткові витрати, пов`язані із прийомом дороговартісних ліків, для забезпечення нормальної життєдіяльності дитини. Суд з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин та за наслідком дослідження, наданих стороною захисту в обґрунтування клопотання матеріалів, вважає, що на підставі ст. 119 КПК України, можливе зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат, та стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 60000 грн., іншу частину витрат віднести за рахунок держави. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягають скасуванню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 52, 75, 77, 368, 370, 374, 474-475 КПК України, суд, - 
		                    У Х В А Л И В:
		Угоду провизнання винуватостівід 12липня 2022року,укладенуу кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2021 року за № 22021000000000008, між прокурором прокурор другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затвердити.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15,ч.1ст.201КК Українита призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. 
		На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно дост. 76 КК Україниобов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		В порядку ч. 1 ст. 96-1, п. 3 ч.1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави наступних предметів: підвіска ажурна із вміщеним хрестом, розміром 25х31 мм, яка є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь; хрест натільний, розміром 43х30х5,5 мм, який є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь; хрест-енколпіон («735 1»); хрест натільний ( «770 13»); монета - предмет 13.13 в зіп-пакеті з написом на поверхні «древняя Греція»; монета - предмет круглої форми, в зіп-пакеті з написом на поверхні «801 3». 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів на суму 60000 (шістдесят тисяч) грн., в іншій частині судові витрати в сумі 51414,02 грн. віднести на рахунок держави.    
		Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 27.05.2021 року (справа 761/18848/21) на майно вилучене 20.05.2021 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 , згідно переліку визначеного у судовому рішенні; накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 27.05.2021 року (справа 761/18853/21) на майно вилучене 20.05.2021 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , згідно переліку визначеного у судовому рішенні; накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 27.05.2021 року (справа 761/18856/21) на майно вилучене 20.05.2021 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_6 , згідно переліку визначеного у судовому рішенні.
		Речові докази, визначені постановами слідчого ОСОБА_14 від 20.05.2021 року повернути власникам, за виключенням предметів, щодо яких застосовано спеціальну конфіскацію, а саме: підвіска ажурна із вміщеним хрестом, розміром 25х31 мм, яка є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь; хрест натільний, розміром 43х30х5,5 мм, який є археологічним предметом особистого благочестя ХІІ-ХІІІ сторічь; хрест-енколпіон («735 1»); хрест натільний ( «770 13»); монета - предмет 13.13 в зіп-пакеті з написом на поверхні «древняя Греція»; монета - предмет круглої форми, в зіп-пакеті з написом на поверхні «801 3». 
		Вирок судупершої інстанціїна підставіугоди міжпрокурором таобвинуваченим провизнання винуватостіможе бутиоскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу,в томучислі нероз`яснення йомунаслідків укладенняугоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469КПК України угода не може бути укладена.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...