Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3930/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2022. Зареєстровано: 12.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2022.

Результат оскарження 25.04.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю із залишенням заяви без розгляду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"01" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3930/21
		Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
		при секретарі судового засідання Ліннік І.А.
		 
		за участю представників:
		від прокурора: Дичко В.О. - посвідчення
		від позивача: не з`явився
		від відповідача 1 (ОМР): Танасійчук Г.М.  самопредставництво
		від відповідача 2 (ТОВ «Кредо і Ко»): - адвокат Поправка Д.Ю.  ордер 
		 
		розглянувши матеріали справи № 916/3930/21 
		за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871)
		до відповідачів: 
		1) Одеської міської ради (площа Думська, № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691);
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко» (вул. Пантелеймонівська, 21, оф. 9/1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 35504008)
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ
		1. Суть спору.
		Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади міста Одеси та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко», в якому просить суд:
		- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2822-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3099 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко»;
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.02.2018, укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко» зареєстрований у реєстрі правочинів за №248;
		- застосувати наслідки недійсності договору оренди земельної ділянки від 23.02.2018, а саме: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко» повернути Одеській міській раді земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028, площею 0,3099 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		 
		2. Позиція учасників справи.
		2.1. Аргументи Прокурора.
		2.1.1. Одеською обласною прокуратурою установлено, що рішенням Одеської міської ради від 04.10.2017 № 2578-VІІ ТОВ «Кредо і Ко» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3500 га за адресою м. Одеса, Фонтанська дорога 151А, 151Б, 151В для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території.
		В подальшому, рішенням ОМР від 14.12.2017 № 2822-VII був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:35:001:0028), площею 0,3099 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В та присвоєно цій земельній ділянці адресу Фонтанська дорога 151 А.
		На виконання вказаного рішення між ОМР (орендодавцем) та ТОВ «Кредо і Ко» (орендарем) 23.02.2018 був укладений договір оренди земельної ділянки.
		2.1.2. Разом з тим, Прокурор, вважає, що рішення ОМР від 14.12.2017 № 2822-VIІ має бути визнано незаконним та скасовано, договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 23.02.2018 зареєстрований у реєстрі правочинів за № 248, має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка повернута до земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси, з огляду на наступне.
		Посилаючись на приписи ст. 59, 60, 61, 62 Земельного кодексу України, ст. 88, 90 Водного кодексу України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) Прокурор вважає, що зазначені норми законодавства дають всі підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.
		У той же час, як стверджує Прокурор, спірна земельна знаходиться на відстані від урізу Чорного моря меншої, ніж та що передбачена вимогами чинного законодавства України.
		Отже, Прокурор зазначає, що самим оспорюваним договором оренди від 23.02.2018 (п. 8.1) передбачено обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме встановлена водоохоронна зона та зона особливого режиму забудови, відносно всієї площі орендованої ділянки.
		Таким чином, Прокурор вважає, що будучи достеменно обізнаними про те, що земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги, Одеська міська рада передала її в оренду юридичній особі, для цілей які суперечать цілям використання землі вказаної категорії.
		2.1.3. Крім того, Прокурор зазначає, що в супереч приписам ст. 124 Конституції України, передача в оренду спірної земельної ділянки, відбулася без проведення земельних торгів. 
		В обґрунтування зазначеного Прокурор звертає увагу на те, що площа спірної земельної ділянки, яка була відведена ОМР ТОВ «Кредо і Ко» значно перевищує, площу нерухомого майна яке знаходилось у власності ТОВ «Кредо і Ко» на час прийняття оспорюваного рішення ОМР.
		Як вказує Прокурор із посиланням на норми чинного законодавства, можливість отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів передбачена з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку в оренду. При цьому, площа такої земельної ділянки повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна. А також може бути дещо більше такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об`єктів, що повинно бути обґрунтованою у відповідній технічній документації із землеустрою з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема Державних будівельних норм та Державних санітарних норм і правил.
		Отже, Прокурор вважає, що спірним рішенням ОМР від 14.12.2017 № 2822-VIІ всупереч встановленого законодавством порядку (без проведення земельних торгів) був затверджений проект землеустрою та надано в оренду ТОВ «Кредо і Ко» земельну ділянку площею 0,3099 га (з яких ділянка площею 0, 2767 га - вільна від забудови) для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території. Водночас, як на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, загальною площею лише 331,9 м2, право власності на які ТОВ Кредо і Ко» набуло на підставі договорів купівлі-продажу.
		Вказане, на переконання Прокурора, призвело до надання Відповідачу 2 вільної від забудови землі площею 0,2767 га з порушенням ст. 134 ЗК України - у поза конкурентному порядку.
		Прокурор звертає увагу на те, що у тексті рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2822-VII та проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду не зазначено, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу) призначалася та була необхідна саме для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.
		Таким чином, Прокурор вважає, що ТОВ «Кредо і Ко» не мало право отримувати спірну земельну ділянку у користування для експлуатації та обслуговування будівель такої великої площі оскільки, площа під цими будівлями складає 0,03319 га, що більше виділеної земельної ділянки (0,3099 га) на 0,2767 га або більше ніж в 9 разів. Площа земельної ділянки під цими будівлями складає лише 10,7 % від площі земельної ділянки, яка була виділена в оренду.
		2.1.4. Прокурор стверджує, що надання ОМР спірної земельної ділянки в оренду ТОВ «Кредо і Ко» в порушення вимог ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України, призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів, оскільки надання земель на засадах конкурсних торгів є запорукою надходження більшого обсягу грошових коштів, адже ціна за якою відповідні фізичні та юридичні особи отримують права на земельні ділянки поза процедурою земельних торгів є лише початковою.
		2.1.5. Обґрунтовуючи свій позов Прокурор також вказує на те, що з висновку державної експертизи землевпорядної документації від 08.12.2017 № 2134-17 (п.11) вбачаєтеся що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Кредо і Ко» не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства України та був повернутий на доопрацювання. Серед іншого, вказано на необхідність долучити погодження проекту землеустрою з органами виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природнього середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України, однак, данні щодо усунення вказаних недоліків у проекті землеустрою відсутні, що є окремою підставою для скасування оспорюваного рішення ОМР від 14.12.2017.
		2.1.6. Прокурор також зауважує, що ТОВ «Кредо і Ко» не є добросовісним користувачем земельної ділянки, оскільки не мало реального наміру використовувати її для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель адміністративного призначення та благоустрою території, оскільки менше ніж через два місяці після укладання 23.02.2018 оспорюваного договору оренди землі, а саме 10.04.2018, за замовленням ТОВ «Кредо і Ко» йому були видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, відповідно до п. 1 яких, забудовник планує нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд.
		Вказані обставини, у своїй сукупності, на переконання Прокурора, підтверджують те, що ТОВ «Кредо і Ко» фактично не мало наміру використовувати відведену земельну ділянку саме для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі адміністративного призначення, вже розміщеної на цій території, а його дії були спрямовані на отримання у користування земельної ділянки площею 0,3099 га для будівництва елітного апарт-комплексу, що заборонено чинним законодавством у нормативно-визначених межах прибережної захисної смуги. При цьому, територія на якій ТОВ «Кредо і Ко» заплановано будівництво відповідно до Генерального плану м. Одеси та Зонінгу м. Одеси відноситься до зони Р-Зп, тобто зелених зон загального користування, а відтак здійснення будівництва у вказаній зоні заборонено.
		З огляду на викладене, ураховуючи допущені під час прийняття Одеською міською радою порушення чинного земельного, водного та містобудівного законодавства, оскаржуване рішення ОМР від 14.12.2017 № 2822-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151А, 151Б, 151В, присвоєння нової адреси, та надання її в оренду ТОВ «Кредо і Ко» є підставою для визнання його незаконним і скасування в судовому порядку.
		2.1.7. Ураховуючи незаконність рішення ОМР від 14.12.2017 № 2822-VII, якими передбачено передачу ТОВ «Кредо і Ко» спірної земельної ділянки, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, Прокурор також вважає, що договір оренди вищевказаної земельної ділянки, укладений 23.02.2018 між Одеською міською радою та ТОВ «Кредо і Ко», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрованим у реєстрі за № 248 також має бути визнаний недійсним.
		2.1.8. В якості обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління Дергеокадастру в Одеській області у суді Прокурором зазначено, що держава через її органи запровадила сталу процедуру надання земельних ділянок в користування, яка є прозорою і ясною та сприяє юридичній визначеності у земельних правовідносинах. Саме шляхом дотримання законодавчих засад розпорядження земельними ділянками забезпечується рівність прав громадян та юридичних осіб перед законом. Отже, звернення Прокурора до суду в визначених ним спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення у розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав юридичної особи.
		Нормами чинного законодавства державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Тобто, з наведеного вбачається, що обов`язок діяти в інтересах територіальної громади є запорукою державного регулювання на певній території.
		Як зазначає Прокурор, в силу норм Земельного кодексу України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, та відповідно до приписів Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, оскільки територіальна громада міста Одеси, як власник спірної земельної ділянки делегує Одеській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
		Таким чином, розпорядження Одеською міською радою земельною ділянкою всупереч вимогам законодавства, не може вважатись вираженням волі територіальної громади. Водночас, територіальна громада міста Одеси не являється окремою зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, як наслідок в останньої відсутні повноваження на звернення до суду за захистом порушених прав.
		Натомість, як зазначає Прокурор у позові, ОМР при прийнятті оспорюваного рішення внаслідок допущених порушень розпорядилась земельною ділянкою усупереч норм чинного законодавства, а відтак діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та, відповідно, і держави, внаслідок чого позбавила територіальну громаду права розпорядження земельною ділянкою прибережної захисної смуги.
		При цьому, про наявні порушення Одеська обласна прокуратура повідомляла ОМР, проте, належних заходів щодо усунення виявлених порушень, Одеською міською радою протягом розумного строку вжито не було.
		З огляду на викладене, з урахуванням того, що згідно норм Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
		Оскільки відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).
		Наведене, на переконання Прокурора, свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності та функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. 
		Як вказує Прокурор, згідно з приписами Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		Отже, Прокурор вважає, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення територіальній громаді незаконно відчужених у приватну власність земельних ділянок водного фонду.
		2.1.9. У зв`язку із викладеним, із метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, а також надання органу контролю можливості самостійно звернутися до суду для захисту інтересів держави, Одеською обласною прокуратурою листом від 23.07.2021 за № 15/1/1-1541 вих21 повідомлено Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області про виявлені факти порушень Одеською міською радою вимог земельного законодавства під час передачі в оренду спірної земельної ділянки. Водночас, ГУ Держгеокадастру в Одеській області листом від 27.08.2021 за № 10-15-0.4-5983/2-21, лише повідомлено про факт проведення ним перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно спірної земельної ділянки у квітні 2021 року, за наслідками якої станом на дату перевірки порушень не встановлено.
		Тобто, на переконання Прокурора, з наведеного вбачається що незважаючи на наявність контрольних повноважень та очевидність порушень, про які йде мова у позові, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області порушень не виявило та з відповідним позовом до суду не зверталось.
		У даному випадку, ураховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до земель з обмеженою оборотоздатністю та перебуває під посиленою правовою охороною держави у ГУ Держгеокадастру в Одеській області з часу виникнення порушення було достатньо часу для вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства та захисту інтересів держави та територіальної громади міста Одеси.
		У зв`язку із викладеним, на думку Прокурора ефективним засобом захисту державних інтересів у подібних правовідносинах є звернення саме органами прокуратури до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Ураховуючи, що територіальна громада міста Одеси не є самостійною юридичною особою та позбавлена можливості самостійного звернення до суду з метою захисту своїх інтересів, а Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області, як орган контролю не вжив достатніх заходів, спрямованих на усунення порушень чинного законодавства то у прокурора наявні підстави для звернення до суду із позовною заявою в інтересах територіальної громади міста Одеси та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
		Прокурор зазначає, шо у даному випадку, оскільки ОМР визначена Прокурором відповідачем у справі, територіальна громада м. Одеси не може бути самостійним позивачем, а Головне управління Держгеокадастру в Одеській області до суду із відповідним позовом не звернулося, то спір належить до передбачених законом випадків, коли прокурор може звертатися до суду як позивач.
		 
		2.2. Аргументи Позивача
		Ознайомившись з позовною заявою Одеської обласної прокуратури, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області зазначило наступне..
		2.2.1. В Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028, площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, дорога Фонтанська, 151А; категорія земель - Землі рекреаційного призначення; цільове призначення - 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території; дата державної реєстрації земельної ділянки - 14.12.2017; підстава внесення до Державного земельного кадастру: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробник ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС».
		2.2.2. В порядку інформаційного обміну із суб`єктами реєстрації речових прав на нерухоме майно до Державного земельного кадастру надійшла інформація про реєстрацію 23.02.2018 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, та права оренди земельної ділянки за ТОВ «Кредо і Ко».
		2.2.3. На підставі наказу Головного управління від 13.04.2021 № 202-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення планової перевірки дотримання земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028, площею 0,3099 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А.
		Під час перевірки Управлінням встановлено наступне.
		Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 796243051101), право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва, адміністративна будівля, допоміжні споруди та інфраструктура відпочинку (відсоток готовності об`єкту незавершеного будівництва - 7%), загальною площею 2480,8 м2, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А, зареєстровано за ТОВ «Кредо і Ко».
		Відповідно до інформації з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів наявні наступні відомості: 1) повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 061191261234 від 06.05.2019, найменування об`єкта - «Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд, за адресою: м. Одеса, Київський р-н, вул. Фонтанська дорога, 151-А. Коригування» замовник - ТОВ «Кредо і Ко» (код ЄДРПОУ 35504008); 2) дозвіл на будівельні роботи від 29.08.2019 № ІУ 113192411515 найменування об`єкта - «Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А», замовник - ТОВ «Кредо і Ко» (код ЄДРПОУ 35504008).
		Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради ТОВ «Кредо і Ко» 10.04.2018 видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за № 65, назва об`єкта будівництва: Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А», замовник - ТОВ «Кредо і Ко».
		2.2.4. Під час обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028, площею 0,3099 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А, потрапити на вказану земельну ділянку не надалось за можливе. Обстеження здійснено поза межами земельної ділянки. Візуальним обстеженням встановлено, що на земельній ділянці розташований будівельний кран, будівельні матеріали та бетонна споруда (один поверх). У зв`язку із вищезазначеним, станом на момент перевірки порушень земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:0001:0028, площею 0,3099 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 151-А, не встановлено. 
		2.2.5 З урахуванням наведеного Головне управління Держгеокадастру в Одеській області просить суд врахувати надані пояснення під час вирішення справи.
		 
		2.3. Аргументи Відповідача 1 (ОМР).
		2.3.1. З посилання на норми ст. 4, 46 ГПК України Відповідач 1 звертає увагу на те, що територіальна громада міста Одеси як самостійний суб`єкт в розумінні законодавства не є належним Позивачем та не може бути стороною у справі, з огляду на те, що відповідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОМР є органом місцевого самоврядування, і саме ОМР повинна представляти територіальну громаду м. Одеси та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		2.3.2. Щодо ствердження Прокурора про порушення земельного, водного та містобудівного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення Відповідач 1 із посиланням на норми Конституції України, Цивільного, Земельного, Водного кодексу України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає що оскільки на момент прийняття ОМР спірного рішення був відсутній затверджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо встановлення особливого режиму частини водоохоронної зони, то Відповідачем 1 не допущено порушення меж прибережних захисних смуг.
		Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення окремий проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги у м. Одесі не затверджений у встановленому законодавством порядку та межі відповідної смуги не встановлені.
		Як вказує ОМР згідно наданих Департаментом архітектури та містобудування витягів з Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 № 6489-VI, та Плану зонування території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 № 1316-VII, стосовно спірної земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, знаходиться поза межами проектованої прибережної захисної смуги моря та не відноситься до земель водного фонду.
		Тобто, Відповідач 1 вказує на те, що Прокурор у своєму позові, посилаючись на загальні «нормативні» розміри прибережної захисної смуги, жодним чином не співставляє її розміри з положеннями містобудівної документації та конкретними умовами забудови м. Одеси.
		Крім того, ОМР звертає увагу на те, що аналіз господарського комплексу міста Одеси в межах 2-х кілометрової водоохоронної зони, на яку посилається Прокурор, демонструє неможливість дотримання цих вимог. Так, «нормативні» водоохоронні зони і прибережні захисні смуги займають площу 7970 га., що становить майже 50% всієї території міста. На цій території розташовано близько 115 промислових підприємств різних форм власності (майже 40 % об`єктів усього промислового комплексу міста), біля 56 % загальноміського обсягу житлового фонду, з якого основна частина (89 %) - багатоквартирний житловий фонд. 
		Як вказує Відповідач 1, дотримання нормативно встановлених меж прибережної смуги може привести до повної деградації господарського комплексу, нераціонального використання основного багатства міста - землі і перешкодити інвестиційній діяльності.
		2.3.3. Як вказує ОМР оспорюване рішення від 14.12.2017 та укладений на його виконання договір оренди землі від 23.02.2018 огляду на приписи ст. 1 Закону України «Про землеустрій», ст. 19, 20, 51 Земельного кодексу України повністю відповідають вимогам як зазначених приписів законодавства так і містобудівній документації м. Одеси. ОМР вказує на те, що своїм рішенням від 04.10.2017 № 2578-VII він надав ТОВ «Кредо і Ко» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території.
		В подальшому, рішенням від 14.12.2017 № 2822-VII ОМР був затверджений проект землеустрою щодо відведення Відповідачу 2 спірної земельної ділянки площею 0,3099 га з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення та надав її в оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території.
		Посилаючись на ст.1, 16, 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ОМР зауважила, що План зонування території - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, який розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Згідно з Генеральним планом м. Одеси, затвердженим рішенням ОМР від 25.03.2015 р. № 6489-VІ та Планом зонування території міста Одеси, затвердженим рішенням ОМР від 19.10.2016 № 13-16-VII спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення та знаходиться в межах проектної рекреаційної зони озеленених територій Р-3 (Р-Зп). Одним із супутніх видів використання рекреаційної зони озеленених територій загального користування Р-3 (Р-Зп) є адміністративні будівлі, допоміжні споруди та інфраструктура для відпочинку.
		Отже, на переконання ОМР, наведене свідчить про відповідність встановленого цільового призначення та виду використання спірної земельної ділянки чинному законодавству та відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення Одеської міської ради.
		2.3.4. Стосовно доводів Прокурора про те, що спірна земельна ділянка відведена для цілей, які не відповідають вимогам діючого законодавства щодо використання земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги ОМР зазначила що згідно з ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України у користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Аналогічні положення містяться у ч. 4 ст. 59 ЗК України.
		Таким чином, ОМР стверджує, що у будь-якому випадку, навіть беручи до уваги посилання Прокурора на нормативно визначені межі прибережної захисної смуги у розмірі 2 км від урізу води, Одеською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення були враховані всі обмеження, встановлені положеннями Водного кодексу України стосовно проектної прибережної захисної смуги та надано спірну земельну ділянку в оренду саме для рекреаційних цілей. Вказане також підтверджується п. 8.1. оспорюваного договору оренди землі, яким встановлені обмеження Відповідачу 2 у використанні спірної земельної ділянки.
		Як зазначає ОМР, вказані обмеження встановленні з урахуванням вимог ГУ Держгеокадстру в Одеській області (лист від 13.11.2017) та висновку управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 14.11.2017 № 01-11/4947-321пз.
		Таким чином, ОМР вважає, що передача в оренду ТОВ «Кредо і Ко» земельної ділянки здійснювалася нею виключно з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
		2.3.5. Стосовно доводів Прокурора про те, що ТОВ «Кредо і Ко» не мали наміру використовувати спірну земельну ділянку за встановленим видом використання ОМР в якості своїх заперечень зазначила, що ТОВ «Кредо і Ко» у вересні 2017 звернулось до Одеського міського голови з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки саме для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою прилеглої території. 
		Можливість використання спірної ділянки за встановленим видом використання підтверджується розробленим проектом землеустрою щодо відведення Відповідачу 2 в оренду спірної земельної ділянки, який містить всі необхідні передбачені законодавством погодження.
		ОМР у своєму рішенні від 14.12.2017, з урахуванням наданого ТОВ «Кредо і Ко» проекту землеустрою, визначила вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території в межах цільового призначення - землі рекреаційного призначення, тобто оскаржуваним рішенням ОМР було встановлено цільове призначення спірної земельної ділянки, яка відводилась ТОВ «Кредо і Ко» на умовах оренди, виключно у межах земельного та водного законодавства
		Також ОМР вказує на те, що всупереч наявним у позові посиланням Прокурора, оскаржуване рішення та укладений на його виконання договір оренди землі не передбачали жодного будівництва на спірній земельній ділянці. 
		Відповідач 1 зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, установлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації щодо землеустрою. Тобто, невідповідність виду використання, визначеного користувачем, в межах цільового призначення певної земельної ділянки не є підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого ним у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Таким чином, ОМР вважає, що обставини, якими Прокурор обґрунтував свою позовну заяву, по-перше не існували на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладення відповідного договору оренди, по-друге не є підставою скасування прийнятого у відповідності до норм чинного законодавства рішення та не можуть враховуватись судом при розгляді даної справи.
		2.3.6. Щодо посилання Прокурора на невідповідність площі відведеної земельної ділянки вимогам чинного законодавства, ОМР вказує на те, що Прокурор не надав суду жодного належного доказу, який би підтверджував вказані обставини.
		Із посиланням на приписи ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України ОМР вказала, що зазначеними нормами законодавства передбачено, що у разі розташування на земельних ділянках державної чи комунальної власності об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, законом охороняються і права зазначених осіб на відповідні земельні ділянки, на яких розташовано згадані об`єкти, при цьому такі земельні ділянки або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
		За наведених обставин, Відповідач 1 вважає, що ТОВ «Кредо і Ко», набувши право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151А, 151Б, 151В, набуло право користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розташовані, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування такого об`єкта.
		Прокурор, зазначаючи про необхідність ОМР під час прийняття оскаржуваного рішення врахувати вимоги Закон України «Про планування і забудову територій», діючі державні будівельні правила та норми, при цьому не звернув увагу на те, що перелічені ним нормативні акти не містять норм, які б прямо встановлювали нормативи розміру та межі земельних ділянок та не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і не ставлять площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться.
		Як стверджує ОМР, у даному випадку Прокурором не зазначено які саме норми чинного законодавства чи/або права та інтереси інших осіб Одеською міською радою порушено під час прийняття оскаржуваного рішення. Також у позовній заяві відсутні будь-які докази невідповідності площі відведеної земельної ділянки вимогам, встановленим законодавством.
		Також, Відповідач 1 звертає увагу на те, що Прокурором не врахований той факт, що належні ТОВ «Кредо і Ко» на праві власності об`єкти нерухомого майна розташовані один від одного на певній відстані і таке розміщення будівель на місцевості потребує наявності під`їздів та проходів, що також підтверджується матеріалами проекту землеустрою, з яких вбачається що значна частина спірної земельної ділянки знаходиться під проїздами та проходами. 
		Як вказує ОМР, саме проектом землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, погодженим у встановленому законом порядку, було визначено необхідну площу для обслуговування нежилих будівель, належних ТОВ «Кредо і Ко» на праві приватної власності, у розмірі 0,3099 га.
		Одеська міська рада також звертає увагу на те, що вона не наділена повноваженнями з визначення необхідного розміру земельної ділянки. Вказане питання вирішується виключно під час розробки проекту землеустрою та під час його погодження відповідними органами, у відповідності до матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.
		2.3.7. Стосовно необхідності погодження спірного проекту землеустрою зі структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації ОМР зазначила, що відповідно до наданої Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації (від 08.11.2017 р. № 7230/03-47/6235), Одеським обласним управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (від 20.11.2017 р. № 1820/23/10) та Сектором в Одеській області Держводагентства (від 30.11.2017 р. № 1176/ОД/30-17) інформації розробнику проекту землеустрою на його запити, погодження відповідної проектної документації не входить до їх компетенції. 
		Отже, ОМР звертає увагу на те, що державні органи, про необхідність погодження проекту землеустрою з якими зазначає Прокурор, самі визначили відсутність у них повноважень для такого погодження, що повністю спростовує відповідні підстави позову.
		2.3.8. Щодо вимоги Прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі ОМР вказує, що в якості обґрунтування цієї вимоги Прокурор зазначає, що оспорюваний договір оренди землі від 23.02.2018 відповідно до ст. 215 ЦК України повинен бути визнаний недійсним, оскільки прийняття Одеською міською радою рішення від 14.12.2017 р. № 2822-VII відбулось з порушенням чинного законодавства. Втім, Одеська міська рада стверджує, що виключно в межах наданих їй законодавством України повноважень та з урахуванням нормативно встановлених вимог щодо відведення земельної ділянки вона розпорядилась земельною ділянкою, а тому вказана вимога Прокурора не підлягає задоволенню.
		 
		2.4. Аргументи Відповідача 2 (ТОВ «Кредо і Ко»).
		2.4.1. Відповідач 2 зауважує, що відповідно до чинного законодавства земельні ділянки водного фонду можуть передаватися в оренду в тому числі й для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. 
		Як вказує Відповідач 2 п. 5.1. оспорюваного договору оренди землі визначає, що земельна ділянка передана йому в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території. Визначений вказаним пунктом вид використання земельної ділянки не є цільовим призначенням безпосередньо земельної ділянки. Тобто, зазначений пункт договору оренди землі визначає виключно ціль (мету використання орендарем земельної ділянки та для досягнення якої сторони і укладали оспорюваний договір оренди землі.
		У пункті 5.2. оспорюваного договору оренди землі, категорія земель за основним цільовим призначенням визначена як землі рекреаційного призначення, зазначений вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - Е.07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		Із посиланням на приписи ст. 51 Земельного кодексу України, Відповідач 2 зауважує що спірна земельна ділянка була передана йому з дотриманням положень ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу - для оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
		2.4.2. Відповідач 2 звертає увагу на те, що положення ст. 61 Земельного кодексу України стосується виключно обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах і жодним чином не стосуються прибережних захисних смуг морів.
		Також Відповідач 2 зазначає, що саме норми ст. 62 Земельного кодексу України безпосередньо встановлюють обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.
		Отже, на переконання Відповідача 2, Земельний кодекс України не забороняє відводити та в подальшому використовувати земельні ділянки в межах прибережної захисної смуги уздовж моря з метою будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення або експлуатацію та обслуговування вже побудованих нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території. 
		2.4.3. Заперечуючи проти доводів Прокурора, що відстань від спірної земельної ділянки до урізу води не відповідає положенням законодавства Відповідач 2 зазначає, що докази надані Прокурором на підтвердження зазначеного є неналежними й достовірними, оскільки невідомо коли і як здійснювалися заміри будівельного майданчика, невідомо яким чином здійснювалися вимірювання та чи здійснюватися вони взагалі, чи відповідає кваліфікаційний рівень осіб, що імовірно здійснювали заміри, вимогам законодавства. 
		На підтвердження свого ствердження Відповідач 2 послався на висновки земельно-технічної експертизи, яка була проведена в межах адміністративної справи № 420/3883/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: ТОВ «Кредо і Ко», Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 01-06/55 від 10.04.2018 яка розглядалась Одеським окружним адміністративним судом, відповідно до яких судовими експертами було надано відповідь, що приймаючи до уваги відсутність топографічно-геодезичних даних по урізу води Чорного моря, в районі об`єкта дослідження встановити відстань від земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151- а (кадастровий номер 5110136900:35:001:0028) до лінії урізу Чорного моря не надається можливим.
		Також Відповідач 2 в обґрунтування своєї правової позиції посилається на Технічний звіт про виконання кадастрової зйомки земельної ділянки за адресою: Одеська область, м. Одеса, дорога Фонтанська. 151А, виконаний 21.01.2021 ФОП Кононенко Д.Ю. на замовлення ТОВ «Кредо і Ко», на Генеральний план м. Одеса, затверджений рішенням ОМР від 25.03.2015 №6489-VI, в якому були надані пропозиції щодо встановлення меж водоохоронної зони Чорного моря і лиманів та прибережних захисних смуг для подальшої розробки проектів землеустрою щодо їх визначення згідно порядку, встановленого чинним законодавством та на рішення ОМР від 10.06.2015 № 6760-VІ яким надано згоду на розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, Куяльницького та Хаджибейського лиманів на території м. Одеси. 
		При цьому ТОВ «Кредо і Ко» звертає увагу, що на сьогоднішній день, відповідний проект землеустрою не затверджено, та конкретні розміри та межі водоохоронної зони та прибережної захисної смуги з установленою пляжною зоною не визначені.
		Вказане, на переконання Відповідача 2, спростовує доводи Прокурора щодо порушень приписів Водного кодексу України в частині недотримання 100 метрової відстані до лінії урізу води під час використання земельної ділянки.
		2.4.4. Заперечуючи проти стверджень Прокурора, що відповідно до положень земельного та водного законодавства у межах прибережної захисної смуги діє режим обмеженої господарської діяльності, відповідно до якого заборонено зведення об`єктів капітального будівництва, у тому числі і оздоровчого призначення, Відповідач 2 зазначає, що режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом. 
		Спірна земельна ділянка відноситься до складу земель рекреаційного призначення, яка відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України може використовуватися для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, а в силу приписів ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки, зокрема, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту , туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
		Отже, на переконання Відповідача 2, твердження Прокурора, відносно того, що в прибережній зоні моря заборонене будівництво стаціонарних будівель, в тому числі оздоровчого призначення є надуманим та таким, що не відповідає чинному законодавству України.
		2.4.5. Проти стверджень Прокурора, що під час укладення оскаржуваного договору оренди мали б бути проведені торги й ТОВ «Кредо і Ко» не мало право отримувати спірну земельну ділянку у користування для експлуатації та обслуговування належних йому будівель більшої площі ніж площа цих будівель, Відповідач 2 зазначив, що приписи ст. 134 Земельного кодексу України, крім іншого, встановлюють, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Враховуючи, що у власності ТОВ «Кредо і Ко» знаходились окремі нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В, Відповідач 2 стверджує, що відповідно до законодавства України проведення земельних торгів для оформлення ним землекористування спірною земельною ділянкою не вимагалось.
		Також Відповідач 2 зауважує, що з метою оформлення документів на належне землекористування, він у вересні 2017 звернувся до Одеського міського голови з заявою щодо розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за вказаною адресою, орієнтовною площею 0,35 га для експлуатації та благоустрою прилеглої території. Отже відповідно до норм Земельного кодексу України Відповідач 2 звернувся до Одеської міської ради, як власник об`єктів нерухомості в порядку визначеному чинним законодавством України.
		Як вказує Відповідач 2, рішенням за № 2578- VII від 04.10.2017 ОМР як власник землі з метою з`ясування можливості відведення спірної земельної ділянки в оренду надав Відповідачу 2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3500 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території, на підставі якого проектною організацією був розроблений Технічний звіт по топографо-геодезичним вишукуванням земельної ділянки та погоджений з усіма відповідними службами та організаціями Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, зокрема, й з Позивачем.
		В подальшому зазначений проект землеустрою був наданий на розгляд ОМР, за результатами його розгляду 14.12.2017 ОМР було прийняте рішення № 2822-VII про затвердження проекту землеустрою, присвоєння земельній ділянці нової адреса та вирішене питання щодо надання спірної земельної ділянки Відповідачу 2 в користування на умовах оренди строком на 20 років.
		Отже, як вказує Відповідач 2 ним були дотримані всі вимоги земельного законодавства для отримання спірної земельної ділянки у користування, а тому у Одеської міської ради, яка діяла в порядку та межах визначених законодавством повноважень, були відсутні правові підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою та наданні Відповідачу 2 спірної земельної ділянки у користування на умовах оренди.
		2.4.6. Щодо посилання Прокурора на Постанову Верховного суду від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19 та Постанову від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, як на підставу для задоволення його позову оскільки, на думку Прокурора, Верховним судом прийнято рішення в аналогічних спорах, Відповідач 2 звертає увагу на те, що фабула зазначених рішень значною мірою відрізняється від тієї правової ситуації, яка склалася у даному спорі.
		2.4.7. Щодо стверджень Прокурора про неможливість здійснення будівництва на спірній земельній ділянці відповідно до затвердженого плану зонування м. Одеси Відповідач 2 зазначив наступне.
		Рішенням Одеської міської ради № 1316-VІІ від 19.10.2016 було затверджено план зонування території (зонінгу) м. Одеси. Спірна земельна ділянка знаходиться в зоні Р-Зп, в якій супутнім видом використання земельної ділянки передбачена можливість розташування адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку.
		Як вказує Відповідач 2 за умовами п. 5.1. оспорюваного договору оренди землі спірна земельна ділянка передається в оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території. 
		Отже, із посиланням на приписи ст.19,20, 51, 95 Земельного кодексу України та п. 5.1. оспорюваного договору Відповідач 2 вказує, що категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - Е.07.01 «Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення». Отже, на думку Відповідача 2, спірна земельна ділянка використовується ним відповідно до зонінгу та її цільового призначення.
		Крім того, Відповідач 2 в якості обґрунтування своєї правової позиції посилається на висновки експертів комплексної судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 04.12.2020 № 20-4872/4875, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до яких експерти дійшли висновків, що фактичний порядок користування земельною ділянкою в частині загальної площі та зовнішніх меж в цілому відповідає правовстановлювальним документам на спірну земельну ділянку. При цьому, за фактичним використанням спірна земельна ділянка характеризується незначними надлишками та недоїмкою площі, які вірогідно пов`язані із неточним улаштуванням тимчасової огорожі. В частині обмежень, передбачених документацією із землеустрою, фактичне використання земельної ділянки не протирічить та не впливає на можливість подальшої реалізації проектних рішень і використання її за цільовим призначенням.
		Таким чином будь-які твердження Прокурора, на переконання Відповідача 2, щодо невідповідності використання ним спірної земельної ділянки, затвердженому рішенням ОМР № 1316-VІІ від 19.10.2016 Зонінгу м. Одеси є безпідставними та необґрунтованими.
		2.4.8. Отже, посилаючись на вищенаведені підстави, Відповідач 2 вважає, що Прокурором не надано належних та допустимих доказів порушення Відповідачами прав та законних інтересів Позивача, норм чинного законодавства України, а тому його позов задоволенню не підлягає.
		 
		3. Процесуальні питання, вирішені судом.
		21.12.2021 заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 4058/21) до Одеської міської ради (ОМР) та ТОВ «Кредо і Ко» із позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення ОМР № 2822-VII від 14.12.2017, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.02.2018, укладеного між ОМР та ТОВ «Кредо і Ко» (за реєстр №248), застосування наслідків недійсності оспорюваного договору, а саме: зобов`язати ТОВ «Кредо і Ко» повернути ОМР спірну земельну ділянку площею 0,3099 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А з кадастровим номером: 5110136900:35:001:0028.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 позовну заяву (вх. № 4058/21) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
		Разом із позовною заявою (вх. № 4058/21 від 21.12.2021) прокурор надав до Господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 ГПК України (вх. № 2-1514/21), відповідно до якої прокурор просить:
		- задовольнити заяву і вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кредо і Ко» та іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А;
		- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А;
		- заборонити Одеській міській раді, ТОВ «Кредо і Ко» здійснювати будь які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А;
		- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна - нежитлових чи інших приміщень, розташованих на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А.
		Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.12.2021 заяву про забезпечення позову (вх. № 2-1514/21) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
		22.12.2021 ухвалою Господарського суду заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вх. № 2-1514/21 від 21.12.2021) про забезпечення позову була задоволена. Було заборонено: ТОВ «Кредо і Ко» та іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А; Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А; Одеській міській раді та ТОВ «Кредо і Ко» здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна - нежитлових чи інших приміщень, розташованих на земельнійділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		23.12.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області позовна заява прокурора (вх.№ 4058/21 від 21.12.2021) була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3930/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2022 об 11:00 год.
		30.12.2021 до канцелярії Господарського суду від Відповідача 2  ТОВ «Кредо і Ко» надійшов відзив (вх. № 35505/21) з додатками, який судом долучений до матеріалів справи.
		11.01.2022 на електронну адресу Господарського суду Одеської області надійшла ухвала Південно-західного апеляційного суду (посвідчена КЕП) від 11.01.2022 про витребування у Господарського суду Одеської області матеріалів справи № 916/3930/21 у зв`язку із поданням ТОВ «Кредо і Ко» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 про забезпечення позову.
		14.01.2022 від Відповідача 1  ОМР до канцелярії Господарського суду був поданий відзив з додатками (вх. № 1056/22), який судом долучений до матеріалів справи.
		17.01.2022 від Прокурора до канцелярії Господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. № 1275/22) та відповідь на відзив (вх. № 1279/22), які судом були долучені до матеріалів справи.
		Того ж дня ухвалою Господарського суду провадження у справі № 916/3930/21 було зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
		17.01.2022 до канцелярії Господарського суду Одеської області від ТОВ «Кредо і КО» надійшла заява про зустрічне забезпечення (вх. № 2-40/22), в якій Відповідач 2, у зв`язку із вжиттям судом ухвалою від 22.12.2021 заходів забезпечення позову, просив суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання Одеської обласної прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 4 511 385,28 грн.
		19.01.2022 листом суду ТОВ «Кредо і Ко» було повідомлено, що 18.01.2022 супровідним листом матеріали справи №916/3930/21 були направлені до Південно-західного апеляційного господарського суду та, враховуючи скерування та перебування матеріалів справи № 916/3930/21 в Південно-західному апеляційному господарському суді, заява Відповідача-2 про зустрічне забезпечення позову буде розглянута після повернення справи №916/3930/21 до Господарського суду Одеської області.
		31.01.2022 від Прокуратури на адресу Господарського суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «Кредо і Ко» (вх. № 2712/22), яка в подальшому судом була долучена до матеріалів справи.
		02.06.2022 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ «Кредо і Ко» була залишена без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2022 по справі № 916/3930/21 залишена без змін.
		23.06.2022 року матеріали справи № 916/3930/21 Південно-західним апеляційним господарським судом були повернуті до Господарського суду Одеської області.
		05.07.2022 ухвалою Господарського суду провадження у справі № 916/3930/21 було поновлено, підготовче засідання було призначено на 26.07.2022 об 11:40 год.
		07.07.2022 ухвалою Господарського суду у задоволенні заяви ТОВ «Кредо і Ко» (вх. 2-40/22 від 17.01.2022) про застосування заходів зустрічного забезпечення позову у справі № 916/3930/21 було відмовлено.
		26.07.2022 від представника ТОВ «Кредо і КО» на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № 14396/22) (засвідчене КЕП), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази  копію висновку експерта № 22.02./01 економічної експертизи від 14.02.2022. Клопотання судом було розглянуто та задоволено, додаткові докази долучені до матеріалів справи.
		27.07.2022 в підготовчому засіданні судом була постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви в засіданні до 18.08.22 об 11:40 год. Позивач, відповідно до приписів ст. 120 ГПК України, був повідомлений про час та місце наступного засідання ухвалою суду від 27.07.2022.
		12.08.2022 від Позивача  ГУ ДЗК в Одеській області через систему «Електронний суд» надійшли Додаткові пояснення по справі (вх. № 16101/22) разом із додатками, які судом були долучені до матеріалів справи.
		17.08.2022 від представника ТОВ «Кредо і КО» на електронну адресу суду надійшло клопотання про залишення позову Позивача (вх. № 16586/22) (засвідчене КЕП), в якому він просив суд залишити позовну заяву Прокурора без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду від 22.12.2021.
		18.08.2022 в підготовчому засіданні судом була розглянута заява Відповідача 1 про застосування строків позовної давності та в якій Відповідач 1 також просив поновити йому процесуальні строки для надання додаткових доказів, судом були заслухані думки учасників справи, після чого судом клопотання ОМР було задоволено, строк для подання доказів був поновлений, а докази залучені до матеріалів справи. 
		Також в цьому підготовчому засіданні, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, з`ясувавши думку учасників справи, судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та про призначення справи № 916/3930/22 до судового розгляду по суті на 01.09.2022 об 14:20 год.
		01.09.2022 Прокурором до канцелярії суду були подані заперечення проти заяви ОМР про застосування строків позовної давності (вх. № 18101/22), які судом були долучені до матеріалів справи.
		01.09.2022 під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, Судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
		Прокурор у судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.
		Представники Відповідачів (ОМР та ТОВ «Кредо і Ко») у судових дебатах проти позовних вимог Прокурора заперечували повністю з підстав, викладених у своїх заявах по суті спору, просили суд у позові відмовити повністю.
		Позивач (Головне управління Держкомзему в Одеській області) про час та дату судового розгляду справи по суті повідомлявся судом належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи протокол підготовчого засідання від 18.08.2022 та розписка про особисте ознайомлення представника Позивача про дату та час розгляду справи по суті, проте в судове засідання з розгляду справи по суті представник Позивача не з`явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив. Як встановлено з наданих суду письмових пояснень Позивача, ним під час проведення перевірки використання спірної земельної ділянки порушень земельного законодавства не виявлено, а тому він просив врахувати надані пояснення під час вирішення справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своїй постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018.
		Враховуючи належне повідомлення Позивача про час, дату та місце судового засідання з розгляду справи по суті, наявність в матеріалах справи письмових пояснень Позивача, а також враховуючи строки розгляду справи, суд дійшов висновку про його належне повідомлення та можливість розглянути справу за відсутності представника Позивача.
		В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.
		Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.
		В судовому засіданні, 01.09.2022 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті.
		Після виходу з нарадчої кімнати судом була проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, відповідно до якої провадження у справі № 916/3930/21 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Одеси до ОМР, ТОВ «Кредо і Ко» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки було закрите, а також відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судом. 
		28.11.2009 між МПП «КІН» (продавець) та ТОВ «Кредо і Ко» (покупець) був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М. (зареєстр. у реєстрі за № 1358) договір купівлі-продажу, за яким продавець продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) індивідуально визначене майно у вигляді нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151-В, що складається з однієї нежитлової одноповерхової будівлі, загальною площею 111,5 м2, що розташована на земельній ділянці, площа якої не визначена, документи на яку не оформлені та яка належить Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради (т.с. 1, а.с. 104-106).
		У відповідності до п. 6 розділу «Права та обов`язки сторін» договору покупець прийняв на себе зобов`язання використовувати об`єкт купівлі-продажу відповідно до вимог «Градобудівного обґрунтування розробки правил використання та забудови прибережних територій третього рекреаційного комплексу», затвердженого рішенням ОМР від 26.01.2001 за № 1971-ХХІІ, дотримуватися діючих норм при виконанні робіт по утриманню фасаду та благоустрою прилеглої території згідно проектної документації, узгодженої з органами архітектури та містобудування міської ради, забезпечувати доступ до інженерних мереж, службам які їх експлуатують.
		Того ж дня, між МПП «КІН» (продавець) та ТОВ «Кредо і Ко» (покупець) був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М. (зареєстр. у реєстрі за № 1361) договір купівлі-продажу, за яким продавець продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) індивідуально визначене майно у вигляді нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151-Б, що складається з однієї нежитлової будівлі, загальною площею 88,4 м2, що розташована на земельній ділянці, площа якої не визначена, документи на яку не оформлені та яка належить Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради (т.с. 1, а.с. 108-110).
		01.12.2009 за актами приймання-передачі (т.с.1, а.с.107, 111) МПП «КІН» (продавець) передав, а ТОВ «Кредо і Ко» (покупець) прийняв продані за договорами купівлі-продажу від 28.11.2009 нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151-В, загальною площею 111,5 м2 та нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151-Б, загальною площею 88,4 м2.
		02.12.2009 за актом приймання-передачі (т.с.1, а.с.113) МПП «КІН» передало, а ТОВ «Кредо і Ко» прийняло нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 151-А, загальною площею 132 м2.
		05.12.2009 державним реєстратором Одеського міського управління юстиції було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно  нежитлову будівлю розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, загальною площею 132 м2, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Кредо і Ко» (т.с. 1, а.с 112).
		17.09.2017 ТОВ «Кредо і Ко» звернулось до Одеського міського голови з листом (т.с.1, а.с.51), в якому із посиланням на те, що воно є власником нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В, просило розглянути на ближчій сесії ОМР питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,35 га для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою прилеглої території. До письма були додані правовстановлюючі документи на будівлі, статутні документи заявника, техпаспорт на будівлі та схема з межами бажаної земельної ділянки.
		04.10.2017 ОМР прийняла рішення за № 2578-VIІ (т.с.1, а.с.52) , яким надала дозвіл ТОВ «Кредо і Ко» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3500га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б,151В, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території та зобов`язала ТОВ «Кредо і Ко» після формування земельних ділянок надати до виконавчого органу ОМР щодо забезпечення реалізації повноважень ОМР у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
		05.10.2017 між ТОВ «Кредо і Ко» (замовник) та ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС» (виконавець) був укладений договір № 37-юр про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.с. 2, а.с. 36-39) на підставі якого виконавцем був розроблений, погоджений у відповідних службах і органах та переданий замовнику Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В (т.с.1, ас. 36-59).
		Листом від 08.11.2017 № 720/03-7/6235 департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації повідомив розробника проекту відведення, що до компетенції відповідного департаменту не входить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель рекреаційного призначення.
		14.11.2017 управлінням архітектури та містобудування за № 01-11/4947-321пз був виданий Висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.с. 2, а.с.42,43) в якому були рекомендовані обмеження по праву оренди земельної ділянки, згідно ст. 111 ЗК України та зроблений висновок, що межі земельної ділянки та наданий на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В управлінням погоджений.
		Листом від 20.11.2017 № 1820/23/10 Одеське обласне управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України повідомило ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС» що проект землеустрою підлягає погодженню з Сектором Держводагенства в Одеській області.
		21.11.2017 листом за № 01-18/2116-02-09 Департамент комунальної власності ОМР надав відповідь на запит ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС» стосовно надання інформації щодо встановлення меж прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, Куяльницького та Хаджибейського лиманів на території м. Одеси, в якій зазначив, що рішенням ОМР від 30.06.2016 за № 900-VІІ був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон уздовж Чорного моря, Куяльницького та Хаджибейського лиманів на території м. Одеси. А також повідомив що рішення стосовно затвердження зазначеного проекту ОМР не приймалося (т.с.1, а.с. 53).
		25.11.2017 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області Довідкою за № 97.15-240-175/172.17 повідомило що згідно Звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01.01.2016 (форма 6-зем), земельна ділянка площею 0,3099 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В відводиться ТОВ «Кредо і Ко» за рахунок земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі ОМР, угіддя визначаються матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, також зазначив, що відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		27.11.2017 Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області за № 9299/82-17 був виданий Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.с.1, а.с.44), в якому у п. 8 зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В пропонується за рахунок земель рекреаційного призначення і відповідає вимогам законодавства та прийнятим відповідно до цього нормативно-правовим актам. Підсумкова оцінка проекту (п.10) погоджується.
		Сектор Держводагенства в Одеській області своїм листом від 30.11.2017 № 1176/ОД/30-17 повідомив, що погодження проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Кредо і Ко» в оренду не входить до його компетенції.
		06.12.2017 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру був виданий Висновок державної експертизи землевпорядної документації за № 2134-17 (т.с.1, а.с. 47, 48), в якому у п.10 були викладені зауваження до проекту та у п.11 зазначено, що проект не у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Контроль за усуненням зауважень покладається на Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.
		07.12.2017 начальником відділу землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на Висновок державної експертизи землевпорядної документації за № 2134-17 від 06.12.2017 зроблена відмітка про усунення зауважень, зазначених у п.10 Висновку (т.с.1, а.с. 48).
		14.12.2017 ТОВ «Кредо і Ко» був отриманий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5105641672017 (т.с.1, а.с. 49- 51) в якому було визначено, зокрема: кадастровий номер земельної ділянки  5110136900:35:001:0028; адреса земельної ділянки, цільове призначення: код 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території; площа земельної ділянки - 0,3099 га. Також у Витязі були визначені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, тощо.
		14.12.2017 ОМР було прийнято рішення за № 2822-VII, яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:35:001:0028), площею 0,3099 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А, 151 Б, 151В (п.1), присвоєно цій земельній ділянці адресу Фонтанська дорога 151 А (п.2), надано ТОВ «Кредо і Ко» земельну ділянку, вказану у п.1, 2 рішення , в оренду на 20 років, до реконструкції території для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території (цільове призначення  Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення), затверджений договір оренди землі між ОМР та ТОВ «Кредо і Ко», затверджена орендна плата у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобов`язано ТОВ «Кредо і Ко» (п.6), зокрема, дотримуватись положень статті 96 Земельного кодексу України, виконувати вимоги та умови землекористування, передбачені договором оренди землі, визначені службами й організаціями міста та області, викладені в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п.п. 6.1), оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди землі, передбачений п. 4 рішення (п.п.6.2.) тощо.
		23.02.2018 між ОМР (орендодавець) та ТОВ «Кредо і Ко» був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. (реєстр. № 248) договір оренди землі, за умовами п.1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,3099 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, кадастровий номер: 5110136900:35:001:0028, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території.
		Пунктом 1.2. договору оренди землі визначено, що земельна ділянка, яка є об`єктом оренди належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси і сформована із земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
		Пунктом 2.1. договору оренди землі визначено, що земельна ділянка, що надається в оренду площею 0,3099 га, в тому числі по угіддях: землі під соціально-культурними об`єктами  0,3099 га. 
		У п.2.2. договору оренди землі визначено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать ТОВ «Кредо і Ко» та перелічені зазначені об`єкти.
		Пунктом 3.1. договору оренди землі визначений строк договору оренди  20 років, до реконструкції району, для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території.
		Пункт 5.2. договору оренди землі встановлює, що категорія земель за основним цільовим призначенням  землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення згідно Класифікацією видів цільового призначення земель  Е.07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		У пункті 8.1. договору оренди землі приватним нотаріусом, що посвідчував договір, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 5105935102018 від 22.02.2018 щодо земельної ділянки, яка є предметом цього договору, зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки, зокрема: вид обмеження - водоохоронна зона; площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження  0,3099 га; підстава виникнення  Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково; вид обмеження  зона особливого режиму забудови; площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження  0,3099 га; підстава виникнення - Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково, тощо. 
		10.04.2018 наказом управління архітектури та містобудування ОМР за № 01-06/55 були затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва № 65, в яких окрім іншого, Управлінням також визначені містобудівні умови та обмеження нового будівництва (т.с.1, а.с 95-100). 
		02.10.2020 комунальне підприємство «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» на запит прокуратури Одеської області від 01.10.2020 щодо надання інформації щодо відстані від урізу води Чорного моря до початку земельної ділянки та зовнішньої межі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, кадастровий номер: 5110136900:35:001:0028, що знаходиться у користуванні ТОВ «Кредо і Ко» своїм листом за № 1989вих повідомило, що у результаті огляду зазначеної земельної ділянки за результатами проведених вишукувань встановлено, що станом на 03.01.2020 відстань від урізу води Чорного моря до початку (паркану) будівельного майданчику становить близько 62 м та до кінця (паркану) будівельного майданчику близько 120,6 м (т.с. 1, а.с. 83,84).
		06.10.2020 департаментом комунальної власності ОМР на запит прокуратури Одеської області від 17.09.2020 щодо надання інформації повідомило прокуратуру про наявну у Департаменті інформацію, а саме: рішення ОМР від 14.12.2017 № 2822-VII, укладений на підставі зазначеного рішення ОМР договір оренди землі від 23.02.2018 та зазначило, що заборгованості у ТОВ «Кредо і Ко» зі сплати орендної плати за землю не має (т.с.1, а.с. 89).
		07.10.2020 управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР на запит прокуратури Одеської області від 17.09.2020 щодо надання копій дозвільних документів та проекту будівництва «Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку», із знесенням існуючих на ділянці будинків і споруд , за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А. Коригування» листом за № 01-6/491-пр повідомило прокуратуру, зокрема, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів наявні наступні відомості: 1) дозвіл на виконання будівельних робіт № IV 113192411515 від 29.08.2019, найменування об`єкту  «Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку», із знесенням існуючих на ділянці будинків і споруд , за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А. Коригування; Одеська обл., м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 151А». Клас наслідків (відповідальності) СС3. Замовник  ТОВ «Кредо і Ко». 
		Окрім цього управління повідомило Прокуратуру про те що з урахуванням того, що дозвіл на виконання будівельних робіт № IV 113192411515 відноситься до значного класу наслідків (СС3), здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на вказаному об`єкті будівництва відноситься до повноважень Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, на підставі чого в розпорядженні управління відсутня проектна документація та відсутні судові спори між власником будуємого об`єкту та Управлінням (т.с.1, а.с.85,86). 
		04.12.2020 на виконання ухвали судді Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2020, постановленої під час розгляду адміністративної справи № 420/3883/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування ОМР, третя особа на стороні позивача  ОМР, третя особа на стороні відповідача  ТОВ «Кредо і Ко», про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, судовими експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередньо ознайомленими з кримінальною відповідальністю, передбаченою ст. ст. 384, 385 КК України, була проведена комплексна судова земельно-технічна та будівельно-технічна експертиза.
		На вирішення експертизи були поставлені наступні питання, зокрема: 1) чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою правовстановлювальним документам на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А (кадастровий номер: 5110136900:35:001:0028) та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування?; 2) яка відстань становить від земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А (кадастровий номер: 5110136900:35:001:0028) до лінії урізу Чорного моря?; 3) яка відстань становить від об`єкту будівництва, який знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А (кадастровий номер: 5110136900:35:001:0028) до лінії урізу Чорного моря?; 6) чи відповідає порядок використання земельної ділянки затвердженій містобудівній документації?
		За результатами проведення судової експертизи був виготовлений висновок експертів № 20-4872/4875 (т.с. 2, а.с. 54-79), в якому на поставлені судом питання експертами були надані наступні відповіді: 
		на перше питання - фактичний порядок користування земельною ділянкою в частині загальної площі та зовнішніх меж в цілому відповідає правовстановлювальним документам на земельну ділянку за адресою: м. Одеса. Фонтанська дорога, 151-а (кадастровий номер 5110136900:35:001:0028). При цьому за фактичним використанням земельна ділянка характеризується незначними надлишками та недоїмкою площі, які вірогідно пов`язані із неточним улаштуванням тимчасової огорожі. Графічно вказані невідповідності зображено у додатку №3 «Схема зіставлення меж земельної ділянки ТОВ «Кредо і Ко» розташованої по вул. Фонтанська дорога, 151-А в м. Одесі відповідно до правовстановлюючих документів та результатів фактичних обмірів ділянки». В частині обмежень, передбачених документацією із землеустрою фактичне використання земельної ділянки не протирічить та не впливає на можливість подальшої реалізації проектних рішень і використання її за цільовим призначенням;
		на друге питання- приймаючи до уваги відсутність топографо-геодезичних даних по урізу води Чорного моря, в районі об`єкта дослідження встановити відстань від земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога. 151- а (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:001:0028) до лінії урізу Чорного моря не надається можливим;
		на третє питання - приймаючи до уваги відсутність топографо-геодезичних даних по урізу води Чорного моря, в районі об`єкта дослідження, встановити відстань від об`єкту будівництва, який знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-а (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:001:0028) до лінії урізу Чорного моря не надається можливим; 
		на шосте питання: порядок використання земельної ділянки відповідає затвердженій містобудівній документам.
		10.12.2020 між Одеською обласною прокуратурою (замовник) та ФОП Скальським І.В. (виконавець) був укладений договір № 22/11/20 на проведення робіт у сфері геодезії, предметом якого було здійснення заходів по топографічній зйомці для встановлення максимально точних даних про досліджувану територію, відновлення меж земельних ділянок, визначення відстані від меж земельної ділянки до урізу води, кадастрова зйомка фактичного розташування земельної ділянки.
		15.12.2020 ФОП Скальським І.В. був виготовлений Технічний звіт геодезичних вишукувань на об`єкті: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:35:001:0028) (т.с.1, а.с.146-236), у висновках якого зазначено, що були відновлені межі земельної ділянки; зйомка урізу води проводилась 12.12.2020; на кадастровому плані (т.с. 1, а.с. 236) графічно зображені відстані від кутів повороту меж земельної ділянки до урізу води, які склали: від т.1 (земельна ділянка) до т.746 (уріз води)  57,49 м; від т.12 (земельна ділянка) до т.751 (уріз води)  60,93 м; від т.20 (земельна ділянка) до т.751 (уріз води)  118,99 м та від т.38 (земельна ділянка) до т.746 (уріз води) 115,33 м.
		23.07.2021 Одеською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» були направлені повідомлення до ГУ Держгеокадастру в Одеській області за № 15/1/1-1541-вих21 (т.с.1, а.с.132-136) та до Одеської міської ради за № 15/1/1-1540-вих21 (т.с.1, а.с.137-140), в яких, із посиланням на виявлені на думку прокуратури порушення земельного законодавства з боку ОМР під час відведення ТОВ «Кредо і Ко» спірної земельної ділянки, повідомив про вказані у Повідомленнях факти порушень законодавства з метою вжиття вичерпних заходів реагування в межах наданих повноважень, у тому числі щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028 до земель комунальної власності у розпорядження територіальної громади міста Одеси. 
		Також Прокурор у зв`язку із необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» інформацію про результати розгляду повідомлень з наданням відповідних копій документів щодо вжитих заходів реагування на усунення порушень вимог законодавства, вимагав надати до Прокуратури у найкоротший термін, а у разі невжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на повернення незаконно відчуженої земельної ділянки, розташованої у нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря до земель комунальної власності  повідомити про причини.
		05.08.2021 департамент земельних ресурсів ОМР листом за № 01-19/405 (т.с.1, а.с.141, 142) надав відповідь на повідомлення Прокурора від 23.07.2021, в якій зазначив про неможливість розірвання договору оренди землі, укладеного з ТОВ «Кредо і Ко» 23.02.2018, в односторонньому порядку та про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		27.08.2021 ГУ Держгеокадастру в Одеській області своїм листом за № 10-15-0.4-5983/2-21 (т.с.1, а.с.143, 144) надало відповідь на повідомлення Прокурора від 23.07.2021, в якій зазначило, що ним для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності була здійснена перевірка викладених у повідомленні Прокуратури відомостей, за результатами якої був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом  земельної ділянки від 26.04.2021 № 202-ДК/203/АП/09/01/-21 (т.с.3, а.с 202-205). За результатами перевірки встановлено, що станом на час її проведення , порушень земельного законодавства під час використання земельної ділянки, площею 0,3099 га, з кадастровим номером 5110136900:35:001:0028, яка розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А не виявлено.
		Не вжиття ГУ Держгеокадастру в Одеській області своєчасних та дієвих заходів для усунення зазначених у приписі порушень водного та земельного законодавства, порушення ОМР при прийнятті оспорюваного рішення порядку оформлення прав на спірну земельну ділянку, на думку Прокурора, порушують права держави та територіальної громади міста Одеси, що й стало підставою для його звернення до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
		 
		5. Висновки суду за результатами вирішення спору.
		5.1. Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. 
		У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. 
		Конституційний Суд України вирішив, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
		Водночас, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
		Обґрунтовуючи своє звернення до суду із вказаним позовом, прокурор зазначає, що предметом спору у справі є рішення про надання землі органом, який відповідно до ст. 19 Конституції України повинен діяти у межах повноважень та в інтересах територіальної громади, проте зазначеними рішеннями порушуються інтереси останньої, а тому подання позову прокуратурою є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави. У даному випадку прокурор виступає не як альтернативний, а як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду. Питання відчуження комунальної власності, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є виключною компетенцією Одеської міської ради, яка повинна представляти інтереси територіальної громади, проте ухвалила рішення всупереч таким інтересам, у зв`язку з чим захистити права територіальної громади у даному випадку може лише прокуратура шляхом реалізації повноважень, наданих їй державою в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України.
		За переконанням Прокурора, за наявності суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки територіальній громаді, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав юридичної особи, він обґрунтовано звернувся до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.
		З урахуванням наведеного Прокурором обґрунтування, вищезазначених норм матеріального та процесуального права і судової практики, а також враховуючи те, що Прокурором дотримані вимоги передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд вважає, що представництво прокурором інтересів держави в суді в даному випадку є законним та правомірним. У зв`язку з викладеним суд не погоджується з доводами відповідачів щодо відсутності у прокурора права звертатися до суду із вказаним позовом та вважає за необхідне розглянути позовні вимоги по суті.
		 
		5.2. Щодо розташування об`єкту в межах прибережної захисної смуги.
		У позовній заяві прокурор зазначає, що в порушення норм Земельного кодексу України та Водного кодексу України Одеською міською радою спірна земельна ділянка, розташована в межах прибережної захисної смуги, була відведена ТОВ «Кредо і Ко» для цілей, що суперечать цілям використання землі вказаної категорії, а також за відсутності необхідних погоджень проекту відведення спірної земельної ділянки з органами виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, відповідно до вимог ст. 186 Земельного кодексу України.
		Суд розглядає питання розташування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги з урахуванням двох аспектів: першого - врахування обмежень щодо здійснення господарської діяльності на цій земельній ділянці та другого - наявність або відсутність необхідності отримання погодження з органами виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства на затвердження проекту землеустрою.
		5.2.1. Щодо обмежень у здійсненні господарської діяльності на земельній ділянці. 
		Відповідно до статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
		Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88, 90 Водного кодексу України.
		Згідно ст. 1 ВК України прибережна захисна смуга  це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
		За положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
		Згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
		За змістом ст. 62 ЗК України, ст. 90 ВК України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об`ємом понад 1 кубічний метр на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів; застосування сильнодіючих пестицидів. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій. 
		Відповідно до п. п. 2, 4, 5, 11, 12 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486, водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. 
		У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінекоенерго, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад. 
		Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води. У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар`єрів, струмків тощо. Прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов`язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України.
		Отже, прибережна захисна смуга  це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
		Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово з урахуванням висновків Верховного Суду України (постанови від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14, і від 24 грудня 2014 року у справі № 6-206цс14) вказувала, що, надаючи земельну ділянку, за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно враховувати саме нормативні розміри прибережних захисних смуг, установлені статтею 88 ВК України, та орієнтовні розміри та межі водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19).
		При цьому, такі висновки, викладені у зазначених вище постановах Великої Палати Верховного Суду, стосувалися оскарження передання земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги саме у межах населеного пункту.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що земельна ділянка (кадастровий номер 5110136900:35:001:0028), площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А, незважаючи на відсутність відповідного проекту землеустрою щодо визначення прибережної захисної суги, знаходиться у прибережній захисній смузі Чорного моря у м. Одесі.
		Водночас, вказане жодним чином не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення ОМР. 
		Так, за змістом ч.4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Аналогічні положення встановлені ч.3 ст.85 ВК України. 
		З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А, на підставі оскаржуваного рішення Одеської міської ради надана ТОВ «Кредо і Ко» саме в оренду, що дозволено нормами ч. 4 ст. 59 ЗК України з урахуванням дотримання обмежень, встановлених законом.
		Судом встановлено, що як в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А в оренду ТОВ «Кредо і Ко», так й в оспорюваному договорі оренди вказаної земельної ділянки від 23.02.2018, укладеному між Одеською міською радою та ТОВ «Кредо і Ко», враховані та зазначені всі обмеження для здійснення на ній господарської діяльності, встановлені законом.
		Зокрема, у висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 14.11.2017 за № 01-11/4947-321пз (т.2, а.с.42, 43), яким погоджено межі земельної ділянки та відведення ТОВ «Кредо і Ко» земельної ділянки площею 0, 3099 га в оренду, строком на 20 років, до реконструкції території, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території, визначено: 1) що у відповідності з планом зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням ОМР від 19.10.10.2016 № 1316-VІІ, земельна ділянка розташована на території рекреаційної зони Р-3п (проектна рекреаційна зона озеленених територій загального користування, де переважним та супутнім видами користування даної зони є розташування адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку, зелених насаджень загального користування); 2) земельна ділянка знаходиться в проектній водоохоронній зоні Чорного моря та лиманів; 3) відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України рекомендовані обмеження по праву оренди земельної ділянки, зокрема: 
		заборона проектування та будівництва об`єктів без дотримання державних стандартів, норм і правил (ст. 25 ЗУ «Про планування та забудову територій»)  діє на всю площу земельної ділянки; 
		заборона проектування та будівництва об`єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації (ст. 25 ЗУ «Про планування та забудову територій»)  діє на всю площу земельної ділянки; 
		заборона проектування та будівництва об`єктів без вихідних даних на проектування та дотримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (ст. 26 ЗУ «Про планування та забудову територій»)  діє на всю площу земельної ділянки;
		заборона проектування та будівництва об`єктів, що не відповідають рекреаційній зоні Р-3п (рекреаційна зона озеленених територій загального користування)(ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування», ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»)  діє на всю площу земельної ділянки;
		заборона експлуатації земельної ділянки без забезпечення безперешкодного проходу (п. 7.27. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»)  діє на всю площу земельної ділянки.
		зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України.
		У підпунктах 3, 4, п. 6 висновку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.11.2017 № 9299/82-18. (т. 2, а.с. 44), яким погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду ТОВ «Кредо і Ко» для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель адміністративного призначення та благоустрою території за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, 151Б, 151В зазначено: категорія земель відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України - землі рекреаційного призначення; склад угідь - землі громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки на момент складання проекту землеустрою - не визначене, запропоновано проектом землеустрою - для 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. У підпункті 6 п. 6 висновку зазначена наявність обмежень на земельній ділянці: код 01 охоронна зона - 0,0673 га; код 01.05 - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичних системи  0,0181 га; код 01.08 - охоронна зона навколо інженерних комунікацій  0,0492 га; код 05.01 водоохоронна зона - 0, 3099 га; код 06.01 зона особливого режиму забудови - 0,3099 га; код 07.01 право проходу та проїзду на велосипеді - 0,0417 га. У відповідності до п. 8 висновку проект землеустрою відповідає вимогам законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Пунктом 9 висновку встановлено, що зауваження по проекту землеустрою відсутні.
		Пунктом 5.2. договору оренди землі визначено категорія земель за основним цільовим призначенням  землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення згідно Класифікацією видів цільового призначення земель  Е.07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		Згідно п. п. 8.1., 8.2. договору оренди землі від 23.02.2018. на орендовану земельну ділянку згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 5105935102018 від 22.02.2018 встановлені такі обмеження у використанні земельної ділянки: 
		вид обмеження  охоронна зона (вздовж) об`єкта енергетичної системи: площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється обмеження  0,0181га; Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково;
		вид обмеження - водоохоронна зона; площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження  0,3099 га; підстава виникнення  Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково; 
		вид обмеження  зона особливого режиму забудови; площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження  0,3099 га; підстава виникнення - Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково;
		вид обмеження  охоронна зона навколо інженерних комунікацій: площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється обмеження  0,0166га; Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково; 
		вид обмеження  охоронна зона навколо інженерних комунікацій: площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється обмеження  0,0326га; Закон, Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», 17.10.2012; строк дії  безстроково.
		Інші обмеження та сервітути можуть бути встановлені відповідно до вимог чинного законодавства. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання Орендарем.
		Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
		Таким чином, судом встановлено, що передача в оренду ТОВ «Кредо і Ко» земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А загальною площею 0,3099 га, здійснювалася ОМР з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
		Водночас, посилання прокурора на висновки, які містяться у постановах Верховного суду від 26.02.2020 року у справі № 911/3315/17, від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16, від 25.09.2019 року у справі №367/2022/15-ц, тощо стосуються відведення земельної ділянки у приватну власність, у зв`язку з чим судом до уваги не приймаються.
		5.2.2. Щодо зауважень державної експертизи землевпорядної документації по проекту землеустрою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Як встановлено судом, та не заперечується учасниками справи, Листом від 08.11.2017 № 720/03-7/6235 департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації повідомив розробника проекту відведення  ПП «Одесгеосервіс» що до компетенції відповідного департаменту не входить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель рекреаційного призначення.
		Листом від 20.11.2017 № 1820/23/10 Одеське обласне управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України повідомило ПП «Одесгеосервіс» що проект землеустрою підлягає погодженню з Сектором Держводагенства в Одеській області.
		21.11.2017 листом за № 01-18/2116-02-09 Департамент комунальної власності ОМР надав відповідь на запит ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС» стосовно надання інформації щодо встановлення меж прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, Куяльницького та Хаджибейського лиманів на території м. Одеси, в якій зазначив, що рішенням ОМР від 30.06.2016 за № 900-VІІ був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон уздовж Чорного моря, Куяльницького та Хаджибейського лиманів на території м. Одеси. А також повідомив що рішення стосовно затвердження зазначеного проекту ОМР не приймалося (т.с.1, а.с. 53).
		Листом від 30.11.2017 № 1176/ОД/30-17 Сектор Держводагенства в Одеській області повідомив, що погодження проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Кредо і Ко» в оренду не входить до його компетенції.
		Враховуючи посилання учасників справи на вищезазначені листи та відсутність у суду підстав вважати їх недостовірними, суд приймає обставини, викладені у вказаних листах, які такі, що визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню.
		Згідно ч. 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Відповідно до частини 1 статті 20 ЗК віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ «Кредо і Ко» земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, рішення Одеської міської ради спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель за цільовим призначенням як до земель рекреаційного призначення.
		Частиною 5 статті 20 ЗК встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки  використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		За змістом положень частини 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Така містобудівна документація на місцевому рівні відповідно до статті 16 зазначеного Закону розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який, відповідно до статті 193 Земельного кодексу України, є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташованих в межах кордонів України, у якій зазначене їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		У пояснювальній записці проекту відведення спірної земельної ділянки у розділі  Проектне рішення (т.с.1, а.с.44,45) визначено, що категорія земель на запроектованій до відведення земельній ділянці за основним призначенням відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України  землі рекреаційного призначення, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель земельна ділянка відноситься до розділу: секція Е  землі рекреаційного призначення, підрозділ 07.01  для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		У відповідності з доданими до листа від 25.05.2020 № 01-11/1941 департаменту архітектури та містобудування витягом з Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-VI, та Плану зонування території м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 № 1316-VII (т.с.2, а.с. 107-109), стосовно спірної земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А вбачається що вона знаходиться поза межами проектованої прибережної захисної смуги моря та не відноситься до земель водного фонду.
		Згідно висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27.11.2017 № 01-11/4947-21пз (т.2, а.с.42, 43) відповідно Плану зонування території (Зонінг) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 № 1316-VII, земельна ділянка, площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, розташована на території рекреаційної зони Р-3п. 
		У Висновку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.11.2017 № 9299/82-17 (т.2 а.с.44) зазначено, що цільове призначення запроектованої земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, код 07.01  для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2017 № НВ-5105641672017 (т.с. 1, а.с.49-51) земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Фонтанаська дорога, 151А, відноситься до земель рекреаційного призначення. 
		Так само, згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 14.12.2017 за № 6891 Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (т.2 а.с.52,53) земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Фонтанаська дорога, 151 А, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.
		У Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 06.12.2018р. № 2134-17, наданому Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (т.2 а.с.47,48), в якому було зазначено зауваження та пропозиції до землевпорядної документації (п.10), міститься напис начальника відділу державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 07.12.2017, засвідчений печаткою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно якого зауваження, визначені у п. 10 висновку, усунені.
		Відповідно до статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту. 
		Отже, земельні ділянки в межах прибережних захисних смуг можуть належати до будь-якої категорії земель. Враховуючи зазначене та інформацію, наявну в проекті відведення земельної ділянки, висновках відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування за результатами розгляду проекту відведення спірної земельної ділянки, зазначений проект не підлягає погодженню 
		За таких обставин, суд вважає, що в порядку ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України прокуратурою належних та допустимих доказів на спростування зазначених вище висновків контролюючих органів, що погодили проект землеустрою, суду не надано, а наявність порушень відповідачами чинного законодавства не доведено. 
		За таких обставин, не можуть бути визнані обґрунтованими доводи Прокурора, наведені у позові з цих питань.
		5.2.3. Щодо принципу «належного урядування».
		Суд наголошує, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії").
		Отже в даному випадку йдеться про дотримання принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
		З урахуванням наведених принципів суд зазначає, що спірна земельна ділянка була отримана ТОВ «Кредо і Ко» в оренду в результаті проведення державними органами та органами місцевого самоврядування законодавчо встановлених процедур. А отже, відповідальність за вказані процедури у жодному випадку не може покладатися на ТОВ «Кредо і Ко», яке розраховувало на їх належність та легітимність.
		З урахуванням вищевикладеного у сукупності, оскільки Прокурор не довів суду належними та допустимим доказами незаконності рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2822-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3099 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко», суд приходить до висновку, що підстави для визнання незаконним зазначеного рішення відсутні, а відтак, позов Прокурора у цій частині задоволенню не підлягає.
		5.3. Щодо необґрунтованості площі спірної земельної ділянки та не проведення аукціону
		Прокурор у позові вказує, що спірним рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 № 2822-VIІ усупереч встановленого законодавством порядку (без проведення земельних торгів) затверджено проект землеустрою та надано в оренду ТОВ «Кредо і Ко» земельну ділянку площею 0,3099 га (з яких ділянка площею 0,2767 га - вільна від забудови) для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території. Водночас, на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, загальною площею лише 331,9 м2, які на праві власності належали ТОВ «Кредо і Ко». 
		Згідно зі ст. 73, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Таким чином, звертаючись до суду із зазначеним позовом і обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що площа, наданої ТОВ «Кредо і Ко» у користування земельної ділянки для обслуговування існуючих нежилих адміністративних будівель площею 331,9 м2 є необґрунтованою, із наданих 0,3099 га вільними від забудови є 0,2767 га та, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 120, 134 ЗК України та ч. 1 ст. 377 ЦК України, прокурор у відповідності до вище перелічених норм ГПК України повинен був довести належними та допустимими доказами, яка саме площа спірної земельної ділянки необхідна для обслуговування нерухомості, що знаходиться на вказаній земельній ділянці та належить ТОВ «Кредо і Ко», а також спростувати висновки відповідних контролюючих органів щодо меж спірної земельної ділянки, зроблені при погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Кредо і Ко», про розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування об`єктів нерухомості  0,3099 га.
		Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Кредо і Ко» звертаючись до ОМР з приводу оформлення документів на землекористування, зазначило орієнтовний розмір земельної ділянки, потрібної на його думку, для експлуатації та обслуговування нежилих адміністративних будівель 0,35 га.
		З наявного в матеріалах справи Плану опису меж спірної земельної ділянки (т.с. 1, а.с.57) вбачається, що розташовані на ній будівлі знаходяться на певній відстані одна від одної, тобто не являються єдиним об`єктом, що потребує наявності під`їздів та проходів на місцевості до кожної із будівель (які також відображені на плані), а отже визначити площу земельної ділянки, що є необхідною для їх експлуатації, можливо лише за допомогою спеціальних знань. 
		Суд наголошує на тому, що жодний нормативний акт не встановлює порядку визначення або нормативу розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомого майна.
		Відповідно до абз.2 п.18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
		Суд зазначає, що враховуючи те, що у експлікації до технічних паспортів, виготовлених КП ОМБТІ та РОН 20.08.2009, 25.11.2009 та 26.11.2009 (т.1 а.с.114-130) не визначені площі земельних ділянок, то визначити яка саме площа необхідна для обслуговування нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, загальною площею 331,9 м2, які на праві власності належали ТОВ Кредо і Ко» можливо лише під час розроблення землевпорядної документації. Доводів, спростовуючих зазначені висновки суду Прокурор не навів.
		Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено спеціальний порядок передачі земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам та юридичним особам.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
		Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		Згідно з ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
		- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;
		- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуванні підприємствами, установами та організаціями;
		- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
		Матеріали справи свідчать, що землевпорядною організацією  ПП «Одесгеосервіс» був розроблений проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Кредо і Ко» земельної ділянки площею саме 0,3099 га за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А. Вказаний проект був погоджений Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (висновок від 27.11.2017 № 01-11/4947-21пз) (т.2, а.с.42, 43) та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (висновок від 27.11.2017 № 9299/82-17) (т.2 а.с.44), у тому числі щодо меж і розміру земельної ділянки.
		При цьому судом враховано висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/23595/17, в якій Верховний Суд зазначає: «Водночас судами не надано правової оцінки тому, якими належними і допустимими доказами прокурор як позивач у справі підтвердив свої доводи про безпідставне, значне перевищення площі земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «ВТП Лангора», порівняно з площею об`єктів нерухомості відповідача і необхідності проведення в такому випадку земельних торгів, з огляду на те, що нормами чинного законодавства не встановлено порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд, виключно в межах периметру фундаменту такого нерухомого майна».
		Прокурор, зазначаючи про необхідність врахування під час прийняття оскаржуваного рішення державних будівельних норм, не врахував, що Закон України «Про планування і забудову територій»; Державні будівельні норми та правила на які він посилався у позовіне містять норм, які б прямо встановлювали нормативи розміру та межі земельних ділянок, не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як і не ставлять площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходиться.
		За таких обставин, суд вважає, що перший заступник Одеської обласної прокуратури, не підтвердив свої доводи про безпідставне, значне перевищення площі земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «Кредо і Ко» та належним чином не спростував того факту, що визначена у проекті землеустрою площа спірної земельної ділянки є необхідною для обслуговування об`єктів нерухомості, належних ТОВ «Кредо і Ко», оскільки докази, що підтверджують розмір площі земельної ділянки та є частиною затвердженого проекту землеустрою, є більш вірогідними ніж аргументи, надані Прокурором у підтвердження своєї правової позиції щодо розміру спірної земельної ділянки.
		Крім того, з матеріалів справи та наданих під час розгляду справи пояснень її учасниками судом встановлено, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151 А, на якій розташовані належні ТОВ «Кредо і Ко» на праві власності об`єкти нерухомого майна, належить до земель комунальної власності. Право користування попереднього власника нерухомого майна спірною земельною ділянкою в установленому законом порядку оформлено не було.
		Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 ЗК). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК).
		Згідно із частиною 2 статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		За змістом частини 2 статті 134 ЗК не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина 3 статті 124 ЗК).
		Отже, зазначеними нормами законодавства передбачено, що у разі розташування на земельних ділянках державної чи комунальної власності об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, законом охороняються і права зазначених осіб на відповідні земельні ділянки, на яких розташовано згадані об`єкти, при цьому такі земельні ділянки або права на них в силу частини 2 статті 134 ЗК не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
		З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Прокурор у справі не довів суду необхідність та можливість проведення земельних торгів, а отже, і отримання земельної ділянки у користування у поза конкурентний спосіб.
		Суд також не приймає до уваги посилання Прокурора на постанову Верховного суду від 09.02.2018 року у справі № 910/4528/15-г, оскільки правовідносини, які були предметом розгляду у справі № 910/4528/15-г (відведення земельної ділянки під звичайне будівництво житлових будинків) відрізняються за змістом від правовідносин, що розглядаються в даній справі (відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежилих будівель адміністративного призначення та благоустрою території).
		З урахуванням наведеного у сукупності, доводи прокурора, викладені у п.2.1. рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		5.4. Щодо визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі  це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Приписами ст.ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
		При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.
		Відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, яка делегує відповідній раді повноваження щодо передачі права користування від імені цієї громади, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
		Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		При цьому, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні свої функцій, у тому числі щодо розпорядження майном шляхом укладення правочинів, повинно відповідати чинному законодавству. Воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях відповідного органу, які відповідають вимогам закону та інтересам територіальної громади.
		Як вже було встановлено судом, підстав для визнання рішення Одеської міської ради №2822-VII від 14.12.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,3099 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, та надання її в оренду ТОВ «Кредо і Ко», на підставі яких між Одеською міською радою та ТОВ «Кредо і Ко» був укладений договір оренди землі від 23.02.2018, незаконними немає.
		З огляду на вказане, оскільки вимоги про визнання недійсним договору є похідними, підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні. 
		5.5. Щодо здійснення Відповідачем-2 незаконного будівництва.
		З урахуванням п.5 ч.4 ст.238 ГПК України суд не надає оцінку аргументам учасника справи, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмету спору.
		Суд зазначає, що питання використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зокрема шляхом здійснення незаконного, за думкою Прокурора, будівництва, може бути розглянуто в контексті виконання договору оренди земельної ділянки від 23.02.2018, та у визначених договором та законом випадках може бути підставою для його розірвання, проте зазначених вимог та підстав Прокурором у позовній заяві не зазначено.
		Водночас, вказані обставини не можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору оренди спірної земельної ділянки від 23.02.2018 недійсним, вимоги про що є предметом даного позову.
		За таких обставин, суд не приймає та не надає оцінки відповідним аргументам Прокурора, викладеним у його позові з цього питання.
		З урахуванням наведеного, питання законності будівництва комплексу нерухомого майна на спірній земельній ділянці відноситься до юрисдикції адміністративного суду та на сьогоднішній день, як встановлено судом під час розгляду цієї справи є предметом розгляду у адміністративній справі № 420/5820/20, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом. Доказів наявності рішення адміністративного суду, яке наразі набрало законної сили, про визнання такого будівництва незаконним, Прокурором суду також не надано.
		5.6. Щодо зобов`язання повернути Одеській міській раді земельну ділянку, площею 0,3099га.
		Як встановлено судом, зазначені вимоги заявлені Прокурором виключно як похідні від вимог про визнання незаконними рішення Одеської міської ради та визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки та в їх обґрунтування не зазначено окремої правової підстави.
		Водночас, правовідносини щодо витребування майна регулюються, зокрема ст. 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, статтею 212 ЗК України, яка визначає необхідність повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, ч.3 ст.1212 ЦК України щодо повернення виконаного за недійсним правочином.
		Водночас, як вже було встановлено судом, ТОВ «Кредо і Ко» отримало спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 23.02.2017, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Кредо і Ко», згідно п.п.4.1, 4.2. якого орендна плата за земельну ділянку площею 0,3099 га розрахована у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 45184,03 грн. на рік. 
		У матеріалах справи відсутні також докази того, що вказана земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Одеси не з волі Одеської міської ради.
		Також судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Кредо і Ко» на підставі отриманих містобудівних обмежень № 65, виданих Управлінням архітектури та містобудування ОМР 10.04.2018 за № 01-06/55 (т.с.1, а.с.95- 100) та дозволу на виконання будівельних робіт № IV 113192411515 від 29.08.2019 (лист управління архітектурно-будівельного контролю ОМР від 07.10.2020) (т.с.1, а.с 85,86) здійснює Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд. Доказів скасування або визнання недійсними зазначених дозвільних документів матеріали справи не містять.
		При цьому суд звертає увагу на те, що заявляючи вимоги про зобов`язання ТОВ «Кредо і Ко» повернути Одеській міській раді земельну ділянку, площею 0,3099 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А (тобто всю надану в оренду земельну ділянку), Прокурор не визначив що робити із землею, на якій розташоване належне ТОВ «Кредо і Ко» нерухоме майно та об`єкт нового будівництва.
		Тобто суд зауважує, що Прокурором належним чином не визначено підстави позову у цій частині.
		Частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Право ТОВ «Кредо і Ко» на об`єкт незавершеного будівництва - адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку, розпочатого на підставі отриманих дозвільних документів, який розташований на спірній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151А, у розумінні Конвенції становить «майно», яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Судом під час розгляду справи встановлено що Прокурором не заперечується, що у ТОВ «Кредо і Ко» існує право на нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку, розпочатого на підставі отриманих дозвільних документів на підставі отриманих у встановленому законом порядку дозвільних документів на будівництво, не наведено належних та допустимих доказів того, що зазначені дозвільні документи визнані недійсними або скасовані, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «Кредо і Ко» повернути Одеській міській раді спірну земельну ділянку без вирішення питання щодо об`єкту триваючого будівництва за своїми наслідками становлять втручання прокурора у право ТОВ «Кредо і Ко» на мирне володіння своїм майном, передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		Крім того, згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
		Саме положеннями вказаних статей Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, про необхідність повернення спірної земельної ділянки Одеській міській раді.
		Натомість, суд зазначає, що відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами, в свою чергу, є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
		Разом з тим, Одеську міську раду, на користь якої Прокурор просить зобов`язати ТОВ «Кредо і Ко» повернути спірну земельну ділянку, ним визначено в якості Відповідача. При цьому, зобов`язання одного відповідача виконати певні дії на користь іншого відповідача господарським процесуальним законодавством не передбачено, що, у сукупності з вищенаведеним, зумовлює відмову й у задоволенні вказаних позовних вимог.
		5.7. Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав.
		Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
		Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
		За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. 
		На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
		З урахуванням викладеного Судом вжиті всі можливі заходи для надання учасникам справи часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, в тому числі, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо учасниками справи заяв по суті спору.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У рішенні ЄСПЛ у справі "Ван деГурк проти Нідерландів" зазначено, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами.
		Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
		Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
		Тому інші доводи та аргументи учасників справи, які викладені в заявах по суті спору, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду та з урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом, не впливають на правильність їх оцінки судом та вирішення спору по суті.
		Оцінивши подані учасниками справи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Заступником керівника Одеської обласної прокуратури позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. 
		5.8. Згідно із частиною дев`ятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову
		5.9. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на Одеську обласну прокуратуру.
		Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. У позові - відмовити повністю.
		2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2021у справі № 916/3930/21, а саме:
		- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко» (вул. Пантелеймонівська, № 21, оф. 9/1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 35504008) та іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		- заборону Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		- заборону Одеській міській раді (пл. Думська, № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо і Ко» (вул. Пантелеймонівська, № 21, оф. 9/1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 35504008) здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, розташованій за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		- заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна - нежитлових чи інших приміщень, розташованих на земельнійділянці площею 0,3099 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0028, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 151-А.
		3. Судові витрати по справі № 916/3930/21 покласти на Одеську обласну прокуратуру (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
		Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 р.
		 
		 
		Суддя О.В. Цісельський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...