Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3920/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 12.09.2022. Зареєстровано: 12.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2022.

Результат оскарження 21.06.2023 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"01" вересня 2022 р.м. Одеса  Справа № 916/3920/21
		За позовом: Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ - 05383649, електронна адреса: sergeevkaotg@gmail.com, lex.results@gmail.com)
		За участю третьої особи на стороні позивача,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд.4, код ЄДРПОУ - 00022585, електронна адреса: law@odessa.gov.ua)
		До відповідачів:  Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Центральна, 63, код ЄДРПОУ - 04378043, електронна адреса:  shabo.rada@gmail.com); Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ - 39767547, електронна адреса:  vinnytsia@land.gov.ua); Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, 34, код ЄДРПОУ - 39825404, електронна адреса:  mykolaiv@land.gov.ua); Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, 4, код ЄДРПОУ - 39769942, електронна адреса: lviv@land.gov.ua)
		про визнання незаконними дій та рішення, скасування державної реєстрації
		 
		Суддя Рога Н.В.
		Секретар с/з Богомолова В.С.
		Представники сторін:
		Від позивача:  Лупу С.С. - на підставі ордера серії ВН №1104718 від 13.01.2022р.;
		Від третьої особи: Леоненко Ю.А. - в порядку самопредставництва;
		Від відповідача (Шабівська сільська рада):  Шараг О.В. - на підставі ордера серії ВН №1104518 від 13.01.2022р.;
		Від відповідача (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області):  не з`явився;
		Від відповідача (ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області):  не з`явився;
		Від відповідача (ГУ Держгеокадастру у Львівській області):  не з`явився.
		 
		СУТЬ СПОРУ:  Позивач - Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про:
		- визнання незаконними дій Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області із замовлення у Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га;
		- визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності»;
		- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024;
		- скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, площею 5 га, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 10.12.2021р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.01.2022р. Ухвалою суду від 13.01.2022р. відкладено судове засідання на 03.02.2022р.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2022р. залучено як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Одеську обласну державну адміністрацію, відкладено підготовче засідання на 22.02.2022р
		Ухвалою суду від 22.02.2022р. продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 10.03.2022р.
		Ухвалою суду від 16.03.2022р. призначено підготовче засідання на 05.05.2022р.
		Ухвалою суду від 05.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 26.05.2022р. Крім того, протокольною ухвалою від 05.05.2022р. суд відмовив у задоволенні клопотання Шабівської сільської рали про зупинення провадження у справі з підстав впровадження на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022р. №2102-ХІ. 
		В обґрунтування даного клопотання заявник зазначає, що порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний або має право зупинити провадження у справі.
		Відмовляючи у задоволенні даного клопотання відповідача, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:
		1) смерті або  оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
		2) необхідності призначення або заміни  законного представника  учасника справи;
		3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
		31) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;
		4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
		5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані  докази  дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Шабівською сільською радою не наведено обставин, за яких, відповідно до положень зазначеної статті ГПК, суд був би зобов`язаний зупинити провадження у справі №916/3920/21. 
		Відповідно до ст.228 ГПК України суд може за заявою  учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за  місцем проживання  або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання  доказів  у порядку, встановленому  статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення  виклику  до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 5) виключено; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для  дослідження  судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого  представника.
		З клопотання Шабівської сільської ради не вбачається наявність обставин щодо зупинення провадження у справі з підстав, наведених у ст.228 ГПК України. 
		Ухвалою суду від 26.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 07.07.2022р. Ухвалою суду від 07.07.2022р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 28.07.2022р. Ухвалою суду від 28.07.2022р. відкладено судове засідання на 18.08.2022р. Ухвалою суду від 18.08.2022р. відкладено розгляд справи по суті на 01.09.2022р. 
		Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч.4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
		Зокрема, у п.45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.
		У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
		Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи. 
		При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
		Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії до 21.11.2022р., суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
		Представник позивача позов підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 07.02.2022р., письмових поясненнях, що надійшли до суду 10.08.2022р. 
		Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська обласна державна адміністрація, відповідно до пояснень, що надійшли до суду 28.03.2022р., повністю підтримує позицію Сергіївської селищної ради. 
		Відповідач - Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 14.01.2022р., запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 21.02.2022р. 
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 13.01.2022р., у якому також просив розглядати справу за відсутності свого представника. 
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 17.01.2022р., у якому також просив розглядати справу за відсутності свого представника. 
		Відповідач- Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, відзив на позовну заяву до суду не надав, представник цього відповідача участі у розгляді справи не брав. 
		За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.165 ГПК України. 
		 
		Позивач у справі зазначає, що на підставі рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області №92 від 01.07.2016р. було розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території м. Білгород- Дністровського Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план, суміщений з детальним планом території смт Сергіївка, який був затверджений рішенням Сергіївської селищної ради №75 від 17.06.2016р. Проектом землеустрою передбачено збільшення площі смт Сергіївка за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси (землі Білгород-Дністровського району за межами будь-якої з сільських або селищних рад).
		19 жовтня 2020р. Одеська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження №730/од-2020 «Про проведення інвентаризації земельної ділянки», яким надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки державної власності орієнтованою площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївській селищній раді Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).
		На підставі вказаного розпорядження Одеської обласної державної адміністрації Сергіївською селищною радою прийнято рішення №1127 від 21.10.2020р. «Про організацію заходів щодо інвентаризації земельної ділянки, орієнтовною площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади смт Сергіївка», яким вирішено замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації вказаної земельної ділянки.
		Також, Сергіївська селищна рада зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст.186 Земельного кодексу України 24.02.2021р. вперше та 28.05.2021р. повторно нею було подано на погодження до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж смт Сергіївка, в основу якого покладено генеральний план, суміщений з детальним планом території смт Сергіївка, затверджений рішенням Сергіївської селищної ради №75 від 17.06.2016 р. Проект землеустрою був розроблений на підставі рішення Сергіївської селищної ради №92 від 01.07.2016 р.
		12 липня 2021р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка №1406/01-19/1/1843, яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області. Зокрема, у вказаному висновку Білгород-Дністровська районна державна адміністрація зазначила, що враховуючи цілеспрямованість затвердженого генерального плану селища Сергіївка щодо розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі на території та збереження і використання лікувальних природних ресурсів Будацького лиману, загальна площа населеного пункту за проектом землеустрою збільшується та складає 1518,3830 га, і передбачає включення додаткових територій: піщаний бар «Будацька коса» загальною площею 45,3149 га, та частини акваторії Будацького лиману загальною площею 840,2681 га. Існуюча площа селища Сергіївка складає 632,8000 га, за проектом землеустрою - 1518,3830 га.
		Крім того, на підставі рішення Сергіївської селищної ради №295 від 25.05.2021р. розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план, суміщений з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області (затверджений рішенням Приморської сільської ради №1299-VІ від 30.04.2015р.). Вказаним проектом землеустрою передбачено збільшення площі с. Попаздра Білгород- Дністровського району Одеської області за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси (землі Білгород-Дністровського району за межами будь-якої з сільських або селищних рад).
		У зв`язку з цим, Сергіївська селищна рада, відповідно до вимог ч.2 ст.186 Земельного кодексу України, 01.06.2021р. подала на погодження до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план, суміщений з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області.
		Як зазначає позивач, 12.07.2021р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра №1125/01-40/1/1856, яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області, у якому зазначено, що враховуючи цілеспрямованість затвердженого генерального плану с. Попаздра щодо розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі на території та збереження і використання лікувальних природних ресурсів Будацького лиману, загальна площа населеного пункту за проектом землеустрою збільшується та складає 1571,4000 га, і передбачає включення додаткових територій: піщаний бар «Будацька коса» загальною площею 48,3664 га та частини акваторії Будацького лиману загальною площею 1185,0098 га, а також подальше розширення меж с. Попаздра планується за рахунок включення в межі населеного пункту земель Сергіївської селищної ради загальною площею 338,0238 га. 
		Посилаючись на положення п.д) ч.1 ст.17, п.1 ч.3 ст.186 Земельного кодексу України, ч.8 ст.46 Закону України «Про землеустрій», позивач дійшов висновку, що погодження Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією зміни меж населених пунктів: смт. Сергіївка та с. Попаздра шляхом включення до них території Будацької коси виключає можливість погодження іншим територіальним громадам зміни меж населених пунктів в частині включення до них вказаної території Будацької коси та, з огляду на включення до меж населених пунктів смт Сергіївка та с. Попаздра території Будацької коси, її земельні ділянки підлягають формуванню та здійсненню за ними державної реєстрації права комунальної власності за Сергіївською територіальною громадою, до якої входять смт Сергіївка та с. Попаздра в особі Сергіївської селищної ради.
		Позивач зазначає, що, як йому стало відомо, рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 29.09.2021р. №2/593-VІІІ «Про інвентаризацію земель та земельних ділянок комунальної власності Шабівської сільської ради» вирішено, зокрема, провести інвентаризацію земель та земельних ділянок на території Шабівської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, з метою формування земельних ділянок комунальної власності на території Шабівської сільської ради; Шабівській сільській раді замовити технічну інвентаризацію земельних ділянок в організації, яка має ліцензію на виконання робіт із землеустрою; технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок після розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку, подати на затвердження до Шабівської сільської ради.
		На підставі вказаного рішення Шабівської сільської ради Інститутом землекористування Національної академії аграрник наук України розроблено три Технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності в межах Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, метою складання яких є формування земельних ділянок комунальної власності та закріплення меж ділянок довгостроковими межовими знаками встановленого зразка. При цьому, згідно документації об`єктом інвентаризації є окремі земельні ділянки в межах Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме: земельні ділянки орієнтовною площею - 10,00 га/ 10,00 га/ 5,00 га відповідно; наявні обмеження: 05.03 - прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.
		Позивач зазначає, що Шабівська сільська рада не надала розробнику технічної документації містобудівну документацію, відповідно до якої розробник міг би встановити, що вказані земельні ділянки знаходяться поза межами Шабівської сільської ради, а не в її межах. Зазначене випливає з пункту 2.6. Пояснювальних записок вказаних Технічних документацій, відповідно до яких на момент розробки землевпорядної документації не було використано містобудівну документацію.
		Сергіївська селищна рада зазначає, що у складі Технічних документацій знаходиться лист Шабівського сільського голови Павленка П.П. за №08-04/4034 від 26.11.2021р., яким останній просить розробити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах Шабівської сільської ради, а з п. 2.2 Пояснювальних записок вбачається, що дані земельні ділянки розташовані в Одеській області, Білгород-Дністровському районі, Шабівській сільській раді.
		Однак, як зазначає позивач, з Публічної кадастрової карти України вбачається, що вказані земельні ділянки є частинами земельних ділянок, на яких розташована Будацька коса, та відповідно до яких 12.07.2021р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновки №1406/01-19/1/1843 та №1125/01-40/1/1856, та погоджено проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області та с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно зазначених Висновків вказані ділянки знаходяться в межах Сергіївської селищної ради.
		Також позивач зазначив, що відповідно до матеріалів проєкта формування території та встановлення меж сільських, селищних і районних рад народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 30.01.1992р. №137-ХХІ, піщаний пересип - Будацька коса Білгород-Дністровського району знаходиться за межами сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району Одеської області (лист Одеської обласної державної адміністрації №7525/5/01-19/7234/2-21 від 13.08.2021р.).
		Таким чином, Сергіївська селищна рада дійшла висновку, що земельні ділянки площею 10,00 га/ 10,00 га/ 5,00 га відповідно, щодо яких розроблена технічна документація на замовлення Шабівської сільської ради, фактично розташовані за межами Шабівської сільської ради, є земельними ділянками державної форми власності.
		Позивач зазначає, що згідно з ч.3 ст.83 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
		Позивач зазначає, що вказані земельні ділянки площею 10,00 га/ 10,00 га/ 5,00 га є частинами земельних ділянок державної форми власності, які відповідно до затвердженого Генерального плану, суміщеного з детальним планом території смт Сергіївка, затвердженого рішенням Сергіївської селищної ради №75 від 17.06.2016р., а також Генерального плану, суміщеного з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженого рішенням Приморської сільської ради №1299-VІ від 30.04.2015р., включені у межі населеного пункту - смт Сергіївка та с. Попаздра за проектами землеустрою, які погоджено Білгород-Дністровською районною державною реєстрацією, та у зв`язку з чим підлягають передачі Сергіївській селищній раді у комунальну власність.
		Але, як стало відомо позивачу, 02.12.2021р. на підставі Технічної документації державним кадастровим реєстратором Відділу №2 Управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Куйбідою Юрієм Петровичем внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 10,00 га та присвоєно їй кадастровий номер 5120887700:05:003:0022; 03.12.2021р. на підставі Технічної документації державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Варнаковою Тетяною Олександрівною внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 10,00 га та присвоєно їй кадастровий номер 5120887700:05:003:0023; 03.12.2021р. на підставі Технічної документації державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Червонограді Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Алешко Тетяною Анатоліївною внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 5,00 га та присвоєно їй кадастровий номер 5120887700:05:003:0024.
		Таким чином, враховуючи, що вказані земельні ділянки є земельними ділянками державної форми власності, та які за погодженими Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проектами землеустрою знаходяться в межах населених пунктів Сергіївської територіальної громади: смт Сергіївка та с. Попаздра, органом місцевого самоврядування де є Сергіївська селищна рада, позивач вважає незаконними дії Шабівської сільської ради в особі Шабівського сільського голови Павленка Павла Петровича із замовлення в Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00 га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00 га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00 га, які перебувають за межами земель територіальної громади Шабівської сільської ради.
		Враховуючи положення ст.12 Земельного кодексу України,абз.9 ст.1, п. «а» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій» позивач вважає, що Шабівська сільська рада має право здійснювати дії з організації землеустрою виключно у межах територіальної громади Шабівської сільської ради, у зв`язку із чим, на думку позивача, дії Шабівської сільської ради щодо здійснення землеустрою (інвентаризації) земельних ділянок, розташованих за межами земель територіальної громади Шабівської сільської ради є діями за межами повноважень останньої, у зв`язку із чим порушено законний інтерес іншого учасника земельних правовідносин - Сергіївської селищної ради.
		Більш того, рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VI11 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада: кадастровий номер 5120887700:05:003:0022, площею 10, 00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); кадастровий номер 5120887700:05:003:0023, площею 10, 00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); кадастровий номер 5120887700:05:003:0024, площею 5, 00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). 
		При цьому, як зазначає позивач, з викопіювання за місцем розташування земельних ділянок на території с. Попаздра та смт Сергіївка, виконаного TOB «ТЕРРА КОМ», вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023 знаходяться в межах смт Сергіївка, згідно рішення про затвердження генерального плану №75 від 17.06.2016 р., прийнятого Сергіївською селищною радою, а земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 знаходиться в межах с. Попаздра, згідно рішення про затвердження генерального плану №1299-VI від 30.04.2015 р., прийнятого Приморською сільською радою.
		Таким чином, позивач вважає, що рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» є незаконним та підлягає скасуванню, адже порушує цивільний інтерес Сергіївської селищної ради на вказані земельні ділянки.
		Також позивач зазначив, що відповідно до ч.ч.1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Законний інтерес Сергіївської селищної ради полягає в тому, щоб формування земельних ділянок, присвоєння кадастрового номеру, державна реєстрації у Державному земельному кадастрі, наступне набуття права власності на вказані земельні ділянки було здійснено у встановленому законом порядку, в тому числі державна реєстрація права комунальної власності. Від цього залежить можливість законної реалізації Сергіївською селищною радою її прав на здійснення за нею державної реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки, які на підставі рішень про встановлення меж смт Сергіївка та с. Попаздра підлягають включенню до цих адміністративно- територіальних одиниць.
		Недотримання учасниками земельних правовідносин (органом місцевого самоврядування, Державними кадастровими реєстраторами, державним реєстратором речових прав) встановленого законом порядку формування земельних ділянок, присвоєння кадастрового номеру, державної реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрі речових прав на нерухоме майно, наступне набуття права власності на ці земельні ділянки, на думку позивача, порушує законний інтерес Сергіївської селищної ради, як учасника цих правовідносин.
		Позивач зазначає, що ст. 4 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, Законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про захист персональних даних», інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Інформація про зміну відомостей про земельну ділянку вноситься до Державного земельного кадастру відповідно до вимог, визначених в Законі України «Про Державний земельний кадастр».
		Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 5 зазначеного Закону ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
		В силу ст.9 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
		Приписами ст.22 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, документи мають відповідати законодавству.
		Відповідно до приписів абз.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про державний земельний кадастр» перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого ст. 21 цього Закону для їх внесення (строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання відповідних документів).
		Таким чином, позивач вважає, що Державний кадастровий реєстратор у силу приписів ст.ст. 22-23 Закону України «Про державний земельний кадастр», зобов`язаний самостійно здійснювати перевірку документів, на підставі яких вносить відомості до Державного земельного кадастру.
		Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» унормовано, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
		Враховуючи викладене, Сергіївська селищна рада вважає, що технічна документація, надана Інститутом землекористування Національної академії аграрник наук України Державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок площею 10,00 га/ 10, 00 га/ 5, 00 га та присвоєння їм кадастрових номерів, мала бути перевірена останнім на відповідність вимогам законодавства України, а саме приписам Закону України «Про державний земельний кадастр», Земельного кодексу України, Законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про захист персональних даних», інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Частиною 5 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
		При цьому, абз.5 ч.10 цієї статті визначено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
		За таких обставин, позивач дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024 у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024, оскільки її наявність унеможливлює здійснення Сергіївською селищною радою прав на отримання у комунальну власність та проведення державної реєстрації земельних ділянок, проекти землеустрою на які погоджено Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, та до складу яких входять спірні земельні ділянки.
		Позивач також зазначив, що 10.12.2021р. на підставі рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» за Шабівською сільською радою здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 5 га з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024.
		Абзацом 3 ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Таким чином, враховуючи все викладене вище, позивач вважає, що наявні підстави для скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 площею 5 га за Шабівською сільською радою, з одночасним припиненням усіх речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024,площею 5 га.
		 
		Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст. 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються виключно за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. 
		Тобто, такою документацією не передбачено встановлення чи зміна меж адміністративно-територіальних одиниць чи земельних ділянок.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції від 09.12.2015р., чинній на момент затвердження генерального плану позивачем) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Згідно п.6 ч.7 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції від 09.12.2015 року) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.
		При цьому, як зазначає відповідач, всупереч вимогам ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідний генеральний план Сергіївською селищною радою був затверджений без погодження з Шабівською сільською радою, яка є суміжною територіальною громадою.
		Також відповідач зазначає, що погодження Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією проекту встановлення (зміни) меж смт Сергіївка та с. Попаздра відповідно до Земельного кодексу України не є підставою для внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, адже, згідно ст. 10 Земельного кодексу України до повноважень районних рад, крім іншого, відноситься організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів, встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району.
		Крім того, згідно з ч.8 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, які, виходячи з п.22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051, мають бути затверджені.
		Оскільки відомості про зміну меж смт Сергіївка та с. Попаздра не були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, то, на думку відповідача, у розумінні ст.ст. 173-175 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зміна меж таких населених пунктів не відбулась.
		При цьому, Шабівська сільська рада вважає, що наразі вищевказані генеральні плани Сергіївської територіальної громади, а також проекти землеустрою суперечать чинному законодавству України, адже, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020р. №720-р. до складу Шабівської територіальної громади входять Шабівська, Бритівська, Салганська, Софіївська, та Адамівська громади. Відповідно до Інтерактивної карти адміністративно-територіальних одиниць України, розробленої Міністерством розвитку громад та територій України на підставі вищевказаного Розпорядження та Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 р., територія Шабівської територіальної громади складається з двох відокремлених частин, одна з яких займає значну частину Будацької коси.
		Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, крім іншого, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
		Згідно п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності (27.05.2021р.) цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а)          що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г)          під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д)під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е)          визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
		Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
		Таким чином, оскільки в Державному земельному кадастрі були відсутні відомості щодо віднесення земель Будацької коси до виключень, встановлених п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, Шабівська сільська рада вважає, що такі землі за межами населених пунктів Шабівської територіальної громади в межах Будацької коси, які не були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, перейшли у комунальну власність Шабівської територіальної громади з 27 травня 2021 року (дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»), що, на думку відповідача, також підтверджується картосхемою територіальної громади, розробленою Міністерством розвитку громад та територій України.
		Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що генеральні плани, а також проекти землеустрою, розроблені на замовлення Сергіївської селищної ради у 2016 році та у травні 2021 року, не відповідають дійсному адміністративно-територіальному устрою рівня територіальних громад, затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» від 12.06.2020 р. №720-р.
		Крім того, відповідач вважає, що враховуючи чинний адміністративно-територіальний устрій, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. №720-р та Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 р. №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», якими були затверджені території територіальних громад, проект формування території та встановлення меж сільських, селищних і районних рад народних депутатів Білгород- Дністровського району Одеської області, затверджений рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 30.01.1992р. №137-ХХІ проект формування територій, відповідно до якого піщаний пересип - Будацька коса знаходилась за межами сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району Одеської області, втратив чинність.
		Враховуючи все викладене, Шабівська сільська рада вважає, що нею не було допущено порушення прав та інтересів Сергіївської селищної ради та порушення законодавства при прийнятті рішення від 06.12.2021р. №2/761-VI11 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» та вчинення на підставі цього рішення дій, направлених на його виконання, а саме: звернення до державного кадастрового реєстратора з заявами про державну реєстрацію земельних ділянок, а також державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 
		 
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.6 і п.7 Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. (втратив чинність 31.12.2021р.) після надходження та реєстрації заяви про державну реєстрацію земельної ділянки площею 10,00 га з доданими документами, в Державному земельному кадастрі програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості було обрано територіальний орган Держгеокадастру, державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки, а саме: Державний кадастровий реєстратор Відділу №2 Управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
		За результатом розгляду документів, 02.12.2021р. Державним кадастровим реєстратором Відділу №2 Управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Куйбідою Ю.П. здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 10,00 га та присвоєно кадастровий номер 5120887700:05:003:0022. 
		Відповідач зазначив, що у своїй діяльності Державний кадастровий реєстратор керується Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021р. №1051.
		При цьому, відповідно до ч.6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених ч.4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 
		Відмова у державні реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. 
		Відповідач зазначає, що на момент державної реєстрації земельної ділянки площею 10,00 га кадастровий номер 5120887700:05:003:0022 у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про включення вказаної земельної ділянки до території Сергіївської територіальної громади.
		За таких обставин, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області вважає, що дії Державного кадастрового реєстратора Відділу №2 Управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Куйбіди Ю.П. щодо реєстрації земельної ділянки площею 10,00 га у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера 5120887700:05:003:0022, було здійснено у повній відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру та Тимчасового порядку. 
		 
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно ст.204 Земельного кодексу України ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону. 
		Статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах, зокрема, як внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону. 
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор, зокрема, здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
		Відповідач зазначає, що за приписами ст.24 цього Закону Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
		Головне управління Держгеокадастру у Львівській області зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 площею 5,00 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі заяви Шабівської сільської ради від 02.12.2021р. №ЗВ-9718412362021, до якої було додано технічну документацію з землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності в межах Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а також електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру. 
		Відповідач вважає, що ним не було допущено порушень законодавства при вчиненні дій щодо проведення державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, яка була проведена у повній відповідності до положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021р. №1051. При цьому, підстав для відмови у державній реєстрації не було. 
		 
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області своїм правом на судовий захист не скористався. 
		 
		Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.16 зазначеного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. 
		Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного, не визнаного або оспорюваного права та інтересу. 
		Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Отже, звертатися з позовом може не будь-яка, а лише заінтересована особа.
		Відповідно до  ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		При цьому, обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав та інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.
		Аналогічна правова позиція викладена у  постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019р. у справі №331/6927/16-ц.
		Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Разом з тим, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019р. у справі №916/3156/17, від 16.06. 2020 р. у справі №145/2047/16-ц.
		Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у п.п. 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі №916/1415/19). 
		Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020р. у справі №369/10789/14-ц).
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 29.09.2021р. №2/593-VІІІ «Про інвентаризацію земель та земельних ділянок комунальної власності Шабівської сільської ради» вирішено, зокрема, провести інвентаризацію земель та земельних ділянок на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, з метою формування земельних ділянок комунальної власності на території Шабівської сільської ради; Шабівській сільській раді замовити технічну інвентаризацію земельних ділянок в організації, яка має ліцензію на виконання робіт із землеустрою; технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок після розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку, подати на затвердження до Шабівської сільської ради.
		Зазначене рішення було виконане шляхом замовлення технічної інвентаризації земельних ділянок в Інституті землекористування Національної академії аграрних наук України, затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок Шабівською сільською радою, та внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зазначені земельні ділянки із присвоєнням їм кадастрових номерів. 
		У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 зазначено, що «рішення суб`єкта владних повноважень у сфері майнових відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного права». 
		Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з положеннями ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (власні (самоврядні) повноваження) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
		Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
		Згідно з ч. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування України» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 зазначено, що зі змісту ч.2 ст. 144 Конституції України та ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
		Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019р. по справі №820/6649/17.
		Виходячи з викладеного, суд вважає, що у даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту, який буде ефективним, оскільки у випадку задоволення позову призведе до поновлення прав позивача. 
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сергіївської селищної ради від 17.06.2016р. №75 «Про затвердження Генерального плану поєднаного з детальним планом смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області» затверджено Генеральний план поєднаний з детальним планом смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, розроблений ПП «Сергіївка-Буд-Сервіс». 
		Відповідно до ст.173 Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.07.2016р.) межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою  щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням  генеральних планів населених пунктів.
		Рішенням Сергіївської селищної ради від 01.07.2016р. №92 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту смт Сергіївка Сергіївської селищної ради» вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту смт Сергіївка Сергіївської селищної ради. 
		На підставі зазначених рішень Сергіївської селищної ради розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території м. Білгород- Дністровського Одеської області, яким передбачено збільшення площі смт Сергіївка за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси (землі Білгород-Дністровського району за межами будь-якої з сільських або селищних рад).
		19 жовтня 2020р., відповідно до ст.ст.17, 122 Земельного кодексу України, п.п.4,7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст.57 Закону України «про землеустрій», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. №476, Одеська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження №730/од-2020 «Про проведення інвентаризації земельної ділянки», яким надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки державної власності орієнтованою площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).
		Враховуючи дане розпорядження Одеської обласної державної адміністрації, 21.10.2020р. Сергіївська селищна рада прийняла рішення №1127 «Про організацію заходів щодо інвентаризації земельної ділянки, орієнтовною площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) з метою прийняття до комунальної власності територіальної громади смт Сергіївка», яким було вирішено замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, орієнтовною площею 45,0 га, розташованої на піщаному пересипу між Чорним морем та Будацьким лиманом, Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту). 
		Враховуючи положення ч.2 ст.186 Земельного кодексу України в редакції, що набрала чинності з 13.02.2021р., та відповідно до якої проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж, Сергіївська селищна рада 24.02.2021р. вперше та 28.05.2021 повторно подала на погодження до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж смт Сергіївка, та 12.07.2021р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка №1406/01- 19/1/1843, яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Сергіївка на території Білгород-Дністровського району Одеської області.
		У Висновку, зокрема, зазначено, що враховуючи цілеспрямованість затвердженого генерального плану селища Сергіївка щодо розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі на території та збереження і використання лікувальних природних ресурсів Будацького лиману загальна площа населеного пункту за проектом землеустрою збільшується та складає 1518,3830 га, і передбачає включення додаткових територій: піщаний бар «Будацька коса» загальною площею 45,3149 га, та частини акваторії Будацького лиману загальною площею 840,2681 га. Існуюча площа селища Сергіївка складає 632,8000 га, за проектом землеустрою - 1518,3830 га
		Крім того, на підставі рішення Сергіївської селищної ради №295 від 25.05.2021р. розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план, суміщений з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області (затверджений рішенням Приморської сільської ради №1299-VІ від 30.04.2015р.).Вказаним проектом землеустрою передбачено збільшення площі с. Попаздра Білгород- Дністровського району Одеської області за рахунок акваторії Будацького лиману та Будацької коси (землі Білгород-Дністровського району за межами будь-якої з сільських або селищних рад).
		У зв`язку із цим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 186 Земельного кодексу України в редакції, що була чинною станом на той час, 01.06.2021р. було подано на погодження до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород- Дністровського району Одеської області, в основу якого покладено Генеральний план, суміщений з детальним планом території с. Попаздра Білгород-Дністровського району Одеської області, затверджений рішенням Приморської сільської ради №1299-VІ від 30.04.2015р.
		12 липня 2021р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією складено Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра №1125/01-40/1/1856, яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Попаздра Білгород- Дністровського району Одеської області.
		Зокрема, у вказаному висновку, зокрема, зазначено, що враховуючи цілеспрямованість затвердженого генерального тану с. Попаздра щодо розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі на території та збереження і використання лікувальних природних ресурсів Будацького лиману, загальна площа населеного пункту за проектом землеустрою збільшується та складає 1571,4000 га, і передбачає включення додаткових територій: піщаний бар «Будацька коса» загальною площею 48,3664 га та частини акваторії Будацького лиману загальною площею 1185,0098 га, а також подальше розширення меж с. Попаздра планується за рахунок включення в межі населеного пункту земель Сергіївської селищної ради загальною площею 338, 0238 га.
		Пунктом 1 ч.3 ст. 186 Земельного кодексу України в редакції, яка є чинною з 26.11.2021р., визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
		Крім того, відповідно до ч.8 ст.46 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
		Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст.
		Таким чином, зміна меж населених пунктів: смт Сергіївка та с. Попаздра шляхом включення до них території Будацької коси правомірно була погоджена Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, адже зміна меж цих населених пунктів шляхом включення до них території Будацької коси відбулась за рахунок земель державної власності, повноваження на розпорядження якими покладено на Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію, а не за рахунок територій Шабівської сільської ради.
		Враховуючи все викладене, суд дійшов висновку, що Сергіївською селищною радою дотримано норми законодавства в ході проведення процедури зміни меж території Сергіївської територіальної громади. 
		Натомість, рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VIІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада: кадастровий номер 5120887700:05:003:0022, площею 10, 00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 5120887700:05:003:0023, площею 10, 00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), кадастровий номер 5120887700:05:003:0024, площею 5,00 га (цільове призначення згідно КВЦПЗ: 07.07 - землі запасу, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); зобов`язано Шабівського сільського голову Павла Павленка здійснити державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		При цьому, з викопіювання за місцем розташування земельних ділянок на території с. Попаздра та смт Сергіївка, виконаного TOB «ТЕРРА КОМ» вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023 знаходиться в межах смт Сергіївка, згідно рішення про затвердження генерального плану №75 від 17.06.2016 р., прийнятого Сергіївською селищною радою, а земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 знаходиться в межах с. Попаздра, згідно рішення про затвердження генерального плану №1299-VI від 30.04.2015 р., прийнятого Приморською сільською радою.
		Приписами п. «д» ч. 1 ст. 12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить, зокрема організація землеустрою.
		Згідно вимог пункту «а» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать, зокрема, організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
		Отже, враховуючи зазначені приписи законодавства, Шабівська сільська рада має право здійснювати дії з організації землеустрою, виключно, у межах територіальної громади Шабівської сільської ради.
		При цьому, згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 18.11.2021р. за №ГП-821/0-0.21-1230/69-21 дані, що відображаються на Публічній карті України в інформаційному шарі «Межі територіальних громад» надані міністерством розвитку громад та територій України, а шар «Межі територіальних громад» не містять офіційних відомостей Державного земельного кадастру та носить інформативний характер. 
		Слід зауважити, що ст.46-1 Закону України «Про землеустрій» унормовано, що для з`ясування дійсної межі територіальної громади має бути розроблений проект землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад. Проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021р.) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
		Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
		При цьому, слід врахувати, що Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п.24 згідно із  Законом України від 28.04.2021р. №1423-IX, яким одночасно доповнено Закон України «Про землеустрій» статтею 46-1, яка, як вже зазначалося вище, встановлює необхідність розробки проекту землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад для з`ясування дійсної межі територіальної громади.
		Таким чином, безпідставним є посилання відповідача - Шабівської сільської ради на те, що землі у межах Будацької коси, які не були зареєстровані у Державному земельному кадастрі, перейшли у комунальну власність Шабівської територіальної громади з 27.05.2021р. 
		Отже, у Шабівської сільської ради не було правових підстав для замовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га; прийняття рішення від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності»; здійснення у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га; здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5 га з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виключно на підставі Інтерактивної мапи адміністративно-територіальних одиниць України. 
		Слід також зауважити, що з розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Одеської області згідно з додатком, не вбачається, що піщаний пересип Будацької коси віднесено до меж сільських, селищних рад Білгород-Дністровського району.
		Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
		Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
		Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
		Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
		Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. 
		Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
		Враховуючи матеріали справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що дії Шабівської сільської ради щодо замовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, прийняття рішення від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності»; здійснення у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га; здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5 га з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виключно на підставі Інтерактивної мапи адміністративно-територіальних одиниць України, є неправомірними, такими, що мали наслідком порушення положень законодавства, а також прав та охоронюваних законом інтересів Сергіївської селищної ради. 
		Таким чином, наявні підстави для визнання рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» незаконним та його скасування.
		Щодо вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024, суд зазначає наступне: 
		За матеріалами справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області було здійснено державну реєстрацію спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі із присвоєнням їм кадастрових номерів 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024 на підставі наданого Шабівською сільською радою пакету документів, передбаченого Законом України «Про Державний земельний кадастр».
		Але, суд дійшов висновку про неправомірність дій Шабівської сільської ради щодо замовлення технічної документації із землеустрою, а рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності» визнано судом незаконним та скасовано.
		Таким чином, відсутні правові підстави для наявності у Державному земельному кадастрі інформації про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, за Шабівською сільською радою з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок.
		За приписами п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Отже, у розумінні положень наведеної норми, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав ; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Аналогічні правові висновки наведені у постанові від 13.10.2021р. у справі №911/1968/20, де Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Таким чином, наявні правові підстави для задоволення вимоги Сергіївської селищної ради про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 10.12.2021р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024. 
		Що стосується вимог, заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, то суд вважає, що у даному випадку зазначеними відповідачами не було вчинено дій, які б свідчили про порушення ними вимог законодавства при проведенні реєстраційних дій та які б в момент їх вчинення порушили права та охоронювані інтереси Сергіївської селищної ради, адже, згідно ч.1 ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
		Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		За приписами ст.22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.
		Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.  
		Крім того, відповідно до п.15 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у електронній формі відповідно до вимог  Закону України «Про землеустрій»  та у формі електронного документа відповідно до вимог  Закону України «Про Державний земельний кадастр».
		Згідно ч.5 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
		Відповідно до п.67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до  Закону України «Про Державний земельний кадастр»  та цього Порядку.
		Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених  Законом України «Про Державний земельний кадастр».
		Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам  Закону України «Про Державний земельний кадастр»  та цього Порядку.
		Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відмова в державній реєстрації земельної ділянки з підстав, не передбачених цією частиною, заборонена. (ч.6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		Крім того, відповідно до ст.32 цього Закону відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.
		Рішення подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру  в електронній формі, разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.
		Таким чином, враховуючи те, що на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про їх включення до території Сергіївської територіальної громади та враховуючи документацію, яку було надано Шабівською сільською радою, дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів було здійснено у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру.
		За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову у частині позовних вимог, заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача - Шабівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
		 
		На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позовну заяву Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про: - визнання незаконними дій Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області із замовлення у Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га; - визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності»; - скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, площею 5 га, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 10.12.2021р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024 - задовольнити у частині вимог до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
		2.          Визнати незаконними дії Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області із замовлення у Інституту землекористування Національної академії аграрних наук України проведення технічної інвентаризації та розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га.
		3.          Визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.12.2021р. №2/761-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності».
		4.          Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, площею 10,00га; 5120887700:05:003:0023, площею 10,00га, 5120887700:05:003:0024, площею 5,00га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5120887700:05:003:0022, 5120887700:05:003:0023, 5120887700:05:003:0024.
		5.          Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024, площею 5 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 10.12.2021р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 2530430651040, з одночасним припиненням усіх речових прав Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:003:0024. 
		6.           Стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Центральна, 63, код ЄДРПОУ - 04378043) на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ - 05383649) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9  080 грн. 
		7.          У частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
		 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Повний текст рішення складено  12 вересня 2022 р.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                   Н.В. Рога

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...