Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/3321/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2022.
Дата набрання законної сили: 15.02.2023
Результат оскарження 15.02.2023 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/0274/249/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060050000153

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 274/3321/20
		Провадження № 1-кп/0274/249/22
		ВИРОК 
		І м е н е м У к р а ї н и
		13.09.2022 року м. Бердичів 
		 
		Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 
		за участі 
		секретарів судового засідання . . . . . . . . . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/3321/20 про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працював оператором устаткування в СП ТОВ «РІФ-1», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого: 07.08.00 Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.ст. 117 ч. 3, 118 ч. 2, 42 КК України 1960 року на 5 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 11.04.05 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст.ст. 152 ч. 3, 152 ч. 2, 153 ч. 2, 186 ч. 2, 15 ч. 2, 152 ч. 3, 15 ч. 2, 153 ч. 2, 15 ч. 2, 152 ч. 2, 70, 71 КК України на 13 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого 02.05.18 після відбуття строку покарання,
		за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України,
		за участі 
		прокурорів . . . . . . . . . . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		потерпілих . . . . . . . . . . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		захисника . . . . . . . . . . . ОСОБА_12 
		обвинуваченого . . . . . . ОСОБА_6 ,
		в с т а н о в и в :
		24січня 2020року близько 18 год. 10 хв. ОСОБА_6 знаходився біля старої будівлі лінійного відділу міліції ст. Бердичів, що за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 113, де помітив раніше невідому йому ОСОБА_11 . В цей час та місці у нього виник злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_11 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи правом на статеву недоторканість, волю, честь і свободу особи, ОСОБА_6 ззаду наздогнав потерпілу ОСОБА_11 , яка рухалась в цей час від ринку «Привокзальний» у напрямку пішохідного переходу через залізничні колії ст. Бердичів.
		ОСОБА_11 , почувши кроки позаду себе, обернулась, а ОСОБА_6 наблизився до неї впритул та схопив її лівою рукою за праве передпліччя. При цьому ОСОБА_6 у правій руці тримав невстановлений досудовим слідством ніж, який притулив до лівого боку ОСОБА_11 , у такий спосіб вчинивши дії для попередження її опору.
		Після цього ОСОБА_6 почав штовхати ОСОБА_11 , спрямовуючи її рух спиною вперед, за ріг паркану будинку бувшого лінійного відділення міліції ст. Бердичів, що за адресою м. Бердичів, вул. Європейська, 113. За рогом паркану ОСОБА_11 , реально сприймаючи погрозу своєму життю та статевій недоторканості, запропонувала ОСОБА_6 грошові кошти та свій мобільний телефон, на що останній сказав: «Мені потрібна тільки ти».
		Однак ОСОБА_6 не довів свій злочинний намір, спрямований на зґвалтування ОСОБА_11 до кінця, з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із втечею останньої.
		 
		Крім того, 15лютого 2020року близько 18 год. 09 хв. ОСОБА_6 знаходився біля залізничних колій на відстані близько 500 метрів від приміщення залізничного вокзалу «Бердичів», де помітив раніше невідому ОСОБА_10 . В цей час та місці у нього виник злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи правом на статеву недоторканість, волю, честь і свободу особи, ОСОБА_6 наздогнав потерпілу ОСОБА_10 , обхопив правою рукою шию останньої, чим позбавив потерпілу особистої волі, та, тримаючи в іншій руці ніж, виказав вимогу розстебнути куртку і штани з метою проведення з нею насильницького статевого акту, погрожуючи при цьому фізичною розправою і у такий спосіб намагаючись подолати волю потерпілої до опору, яка в цей час почала кричати про допомогу та здійснювала опір.
		Продовжуючи свої злочинні дії, всупереч її бажанню, повалив потерпілу ОСОБА_10 на залізничні колії, ліг на неї, долаючи опір потерпілої, яка продовжувала його чинити.
		Однак ОСОБА_6 не довів свій злочинний намір щодо зґвалтування ОСОБА_10 до кінця з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із неспроможністю стягнути з потерпілої одяг та втечею останньої.
		В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді лінійних ран в ділянці шиї справа, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я, а також ран в ділянці III пальця правої кисті, V пальця лівої кисті, садна на тильній поверхні нігтьового суглобу, подряпин на першому пальці правої кисті та на 2-му пальці правої кисті, які є легкими тілесними ушкодженнями.
		 
		Кримінальна відповідальність за злочини, у вчиненні яких ОСОБА_6 визнається винуватим, передбачена ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6  свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, вказавши, що не причетний до нападів на потерпілих. Показання потерпілих він вважає його обмовленням. Так, він раніше відбував покарання у виді позбавлення волі у Бердичівській виправній колонії № 70. Після звільнення, маючи адміністративний нагляд, він залишився жити у Бердичеві, знайшов жінку, місце проживання, працевлаштувався. Водночас він здійснював передачі засудженим у виправній колонії, в тому числі передавав заборонені предмети, його телефон всі знали. Знаючи, що йому загрожує за передачу заборонених предметів, якщо його спіймають, не повідомляв жінці про таку свою діяльність. І першого, і другого випадку дійсно перебував поблизу місць нападів на потерпілих, оскільки передав заборонені предмети, які йому пересилалися Новою поштою. По епізоду Лозінської йому ввечері взимку подзвонили на його мобільний телефон, сказали, що є «діло». Він поїхав на маршрутці на вокзал, перейшов міст, зустрівся на зупинці з невідомим чоловіком у цивільному одязі, передав йому пакунок (невеликий, розміром з пачку на 25 цигарок). Чоловік пішов у одну сторону, а він пішов в іншу сторону - в напрямку вул. Низгірецької, прошов повз ВК-70 та по залізничним коліям пішов знову на вокзал, зробивши коло. Цей шлях прослідковується по геолокації з прив`язкою до базових станції. Мобільний телефон у нього був один, з однією сім-картою з номером НОМЕР_1 , телефон і сім-картку він не міняв. 
		По епізоду ОСОБА_13 йому так само о 17.20-17.30 надійшов дзвінок на телефон з приводу «діла». Він взяв інший пакунок, цього разу був більший  десь 20х20 см, у скотчі. Він на маршрутному автобусі № 1 доїхав на залізничний вокзал, по залізничних коліях дійшов до обумовленого місця зустрічі  невелика балка, яка веде до поселення (Бердичівський виправний центр № 108). Дорога зайняла 15-20 хвилин. Там був інший чоловік у цивільному одязі, якому він віддав пакунок. Після цього він по коліям, між вагонами, щоб не «світитися» повернувся на вокзал, а далі на маршрутці  додому. Ні першого, ні другого разу по дорозі нікого зі знайомих не бачив.
		Він відбував раніше покарання за такі злочини, був під адміністративним наглядом, після першої події ніхто до нього ніяких питань не мав. Були інші напади на жінок: і біля районної лікарні, і під мостом, але до нього ніхто не приїжджав. Після ОСОБА_13 він прийшов до дільничного на відмітку, дільничний без його дозволу його фотографував, а вже через два дні до нього прийшли з обшуком і вилучили куртку, на яку сказали, що вона підходить, а його арештували. Жодних доказів його винуватості слідчий і прокурор не знайшли, є лише путані слова потерпілих, без жодного сліду. Прив`язка його телефону до базових станції не дає точної геолокації, він знаходився поруч, а не на місцях скоєння злочинів. Ножа з собою не носив. Ніяких дій щодо потерпілих він не вчиняв. 
		 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
		 
		1. По епізоду замаху на зґвалтування ОСОБА_11 винуватість  ОСОБА_6  підтверджується:
		*показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, показала, що вона працює продавщицею на ринку «Привокзальному». Зазвичай йде додому з чоловіком, але це була п`ятниця 24.01.20 і вона близько 18 години поверталася додому сама. Йшла повз склади для завантаження вагонів, щоб перейти залізничний пішохідний міст і сісти на маршрутку. Коли доходила до воріт, як йти на міст, людей поруч не було, але звідкись збоку до неї підійшов трохи вищий за неї, у темній куртці якийсь чоловік. Їй дуже тяжко згадувати, але про подію може розповісти, що чоловік взяв її за плече, вона повернулася до нього обличчям, побачила у руках у нападника лезо, яке він направив у її бік. Вона дуже злякалася, почала пропонувати гроші, телефон, але злочинець російською мовою відповів: «Мне ничего не нужно, мне нужна только ты». Вона зрозуміла, що напад скоєно з метою зґвалтування, чоловік навіть дихав збуджено. Злочинець почав відштовхувати її за кут, тикаючи у неї лезом в області живота, порізавши при цьому її курточку. Це все було дуже швидко, секунди. Вона опиралася, почала кричати на допомогу та побігла у бік залізничного вокзалу. Зустріла знайому на ім`я ОСОБА_14 , подзвонила чоловікові. Наступного дня пішла у поліцію. В подальшому дізналася, що її справа закрита. З посту сестри іншої потерпілої у Інтернеті дізналася про другий випадок, саму іншу потерпілу не знала. Тому знову звернулася у поліцію. ЇЇ возили на місце події, вона показувала обставини. Також в Житомирі вона впізнавала куртку і серед чотирьох чоловіків нападника. Впізнала обвинуваченого ОСОБА_6 . На впізнанні крім тих чоловіків, був слідчий, якісь дві дівчини. Адвоката ОСОБА_6 не просив. Вона дуже добре запам`ятала злочинця, його очі, які бачила зблизька і до кінця життя їх не забуде, з того часу вони сняться їй у жахіттях. Вона на 100% впевнена, що нападником був саме ОСОБА_6 , вважає, що покарання йому має бути максимально суворим, у неї росте дитина і вона не хоче, щоб таке ще з кимось трапилося;
		*показаннями свідка  ОСОБА_15 , яка пояснила суду, що вона є сімейним лікарем і потерпіла ОСОБА_16 була її пацієнткою десь протягом року до подій. У потерпілої дуже хворіє дитина, тому вони тісно спілкувалися. В січні 2020 року вона була на курсах підвищення кваліфікації. Вранці їй зателефонувала потерпіла, поскаржилася на підвищення тиску, що було дивно, так як та є молодою дівчиною. Вона повідомила потерпілій, що не на місці. Через годину ОСОБА_16 знову передзвонила, сказала, що стан погіршився, що тиск все підвищується, з`явився тремор всередині, тремтять руки. На запитання, що трапилося, розповіла, що на неї напередодні ввечері було здійснено напад. Потерпіла думала, що засне, накачавшись краплями, але всю ніч боялася, не змогла стулити очей. На ранок сильно підвищився тиск, з`явилася сильна тривога, потерпіла навіть боялася підійти до хворої дитини. Вона порадила потерпілій сходити зробити кардіограму, звернутися до психіатра. Потерпіла скинула перелік ліків: транквілізатори, антидепресанти, вона їй порадила звернутися у амбулаторію, що та і зробила. В подальшому, помаленьку потерпіла почала розповідати про обставини, спочатку боялася, бо думала, що скажуть, що вона несповна розуму. Потерпіла розповіла, що поверталася з роботи, в районі вокзалу хотіла скоротити дорогу, обійти склади і йшла до колій, де розвантажують дрова. В цей час до неї підбіг якийсь чоловік і приставив ніж. Потерпіла взагалі-то розбитна і почала говорити з нападником, що віддасть йому все коштовне, що у неї є. Але нападник сказав, що йому потрібна тільки вона і почав тягнути, як вона зрозуміла, з метою зґвалтувати;
		*показаннями свідка ОСОБА_17 , з яких вбачається, що вона є сімейним лікарем. У січні 2020 року її колега поїхала на курси, у зв`язку з чим у неї значно збільшилося навантаження. Якщо по нормі вона приймає 18-20 пацієнтів в день, то на той час було 40-50-60. В один з днів останньою з черги зайшла раніше незнайома їй потерпіла ОСОБА_16 . Пацієнтка скаржилася на стривоженість, що не може спати, їсти, працювати, що боїться. Вона поцікавилася, що трапилося, пацієнтка розповіла про напад за два дні до того. Зі слів пацієнтки вона о 18.10-18.20 поверталася додому з роботи. В районі залізничного вокзалу, біля мосту на неї ззаду напав чоловік з ножем. Зі слів пацієнтки, чоловік напав з метою зґвалтування, хотів її затягнути до складів. Потерпіла розповіла, що злочинець порізав ножем її куртку, вона відбивалася і, коли нападник перекладав ніж з рук в руки, змогла вирватися і втекти. Інших людей під час нападу не було. Сама потерпіла зі своїм станом впоратися не змогла, вона призначила їй заспокійливе, порадила звернутися до лікарів психіатра і психолога, зробила запис у медичній картці; 
		*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.05.20, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_11 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в січні 2020 року о 18 год. 10 хв. поблизу старої будівлі лінійного відділу міліції вчинила на неї напад з ножем та намагалася зґвалтувати (т. 1, а.п. 8);
		*даними копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.01.20, в якому слідчий СВ Бердичівського ВП ОСОБА_18 при відібранні заяви про вчинення злочину у ОСОБА_11 у протоколі зазначив, що 24.01.20 близько 18 год. 20 хв. невідома особа, перебуваючи по АДРЕСА_3 , погрожувала ОСОБА_11 фізичною розправою (т. 1, а.п. 29);
		*показаннями допитаного за клопотанням обвинуваченого свідка ОСОБА_18 , слідчого СВ Бердичівського ВП, який показав, що обставини події детально не пам`ятає, бо кожен день щось трапляється. Пам`ятає, що тоді він чергував, до чергової частини звернулася потерпіла. Він відібрав заяву, пояснення, суть їх вже не пам`ятає, записав те, що казала. Потерпіла була у збудженому стані, тому він порадив їй прийти наступного дня, щоб розповісти про події у більш спокійній обстановці. Матеріали за заявою віддав у чергову частину, начальник слідства їх розписав, хто далі ними займався, приймав рішення  не знає. Більше у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , ніби, ніяких дій не вчиняв;
		*показаннями допитаної за клопотанням захисника свідка ОСОБА_19 , оперуповноваженої СКР Бердичівського ВП, яка показала, що час подій вона тільки прийшла на посаду, до її району обслуговування входив район вокзалу. Після ознайомлення з матеріалами може пояснити, що вона не приймає рішення по внесенню до ЄРДР, вона отримала матеріали після слідчого, пояснень у потерпілої не відбирала, ті вже були відібрані слідчим. Проаналізувавши матеріали, враховуючи, що у тому районі відсутні відеокамери, вона склала висновок про відсутність підстав для внесення відомостей у ЄРДР. Про інші напади на жінок у тому районі їй нічого не відомо; 
		*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.06.20, під час якого потерпіла ОСОБА_11 на місцевості показала коли, де та як саме скоював щодо неї злочинні дії нападник. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину повністю відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням потерпілої в залі суду та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 13-21); 
		*даними протоколу огляду місця події від 22.05.20 з фототаблицею до нього, під час якого потерпіла добровільно надала працівникам поліції рожеву куртку, в якій вона була 24.01.20. На куртці в нижній передній частині зафіксовано пошкодження у вигляді розрізу тканини (т. 1, а.п. 23-25):
		*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 28.05.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_11 серед 4-х пред`явлених їй для впізнання чоловіків (всі четверо мають однаковий вид одягу (неофіційний, штани і кофти), всі з дуже короткою стрижкою, двоє трішки вищих, ОСОБА_6 у відсутності потерпілої сам вибрав місце серед інших) впізнала ОСОБА_6 , як особи, яка 24.01.20 вчинила напад на неї з метою зґвалтування. Потерпіла впізнала за рисами обличчя, формі губ, очах, формі носа, старому ушкодженню на переніссі. Жодних скарг, зауважень до протоколу від будь-кого, в тому числі і він ОСОБА_6 щодо надання захисника, не було (т. 1, а.п. 36-40);
		*показаннями свідка ОСОБА_20 , яка показала, що на той час вона навчалася у Житомирі. На вулиці зупинили працівники поліції, запитали, чи не хоче бути понятою. Їх з подругою ОСОБА_21 повезли у відділення на Лесі України. Там проводили впізнання з потерпілою. Та була за дверима, коли четверо осіб ставали по номерам. Потім зайшла потерпіла, впізнала чоловіка. Яка реакція того, кого впізнали, що той пояснював, не пам`ятає. Під час подій писався протокол, який їм зачитувався вголос, там все було правильно, ні у кого зауважень, скарг не було. Особа, яку впізнали, казала щось за адвоката, здається, вже після впізнання, але точно сказати не може, так як пройшло багато часу. Підписи на оглянутому протоколі належать їй;
		*показаннями свідка ОСОБА_22 , яка будучи допитаною в залі суду 08.09.22, пояснила, що через подругу ОСОБА_23 її запросили бути понятою на впізнанні. Разом з поліцейськими пройшли у ІТТ відділу поліції на вул. Л. Українки в м. Житомирі. Там була раніше незнайома їй потерпіла. У кімнату завели незнайомих їй чоловіків, роздали їм номерки, всім роз`яснили права і обов`язки. Вона спостерігала за процесом. Потім завели потерпілу і та серед чоловіків самостійно, по лицю впізнала обвинуваченого. Чи просив обвинувачений захисника, чи погрожував потерпілій, вона не пам`ятає. При впізнанні поліцейський складав документи, велася зйомка. Після завершення вона самостійно прочитала протокол, там все було записано правильно, вона його підписала. Зауважень ні у кого до дій поліцейських не було. Після цього вона пішла додому. Всього у житті вона декілька разів була понятою, але у цьому провадженні  більше ні, обвинуваченого ОСОБА_6 більше не бачила;
		*показаннями допитаного заклопотанням обвинуваченого свідка  ОСОБА_24 , старшого слідчого Бердичівського ВП, який показав, що він не може сказати, що робилося працівниками поліції до потрапляння йому заяви потерпілої ОСОБА_11 . Наскільки він знає, у ЗМІ ОСОБА_6 не показували. Впізнання за участі потерпілої він проводив відповідно до вимог КПК, для впізнання залучав більш-менш схожих на ОСОБА_6 чоловіків, всі права і обов`язки роз`яснив, вся процедура впізнання зафіксована у протоколі. ОСОБА_6 не клопотав про залучення захисника. Наскільки він пригадує, був момент, що обвинувачений погрожував потерпілій; 
		*даними протоколу огляду місця події від 19.02.20 з фототаблицею до нього, під час якого у Бердичівському ВП у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон марки Huawei Y6 Prime, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_1 (т. 2, а.п. 58-66);
		*даними отриманої на підставі ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду від 16.04.20 у оператора телекомунікації та опрацьованої інформації про зв`язок з урахуванням місця вчиненого злочину (довідка УОТЗ ГУНП в Житомирській області № 1690/18/01-2020 від 16.06.20, протокол тимчасово доступу до речей і документів від 04.05.20 з описом та DVD-R-диском), відповідно до якої встановлено, що користувач абонентського номеру НОМЕР_4 з 16 год. 48 хв. до 19 год. 20 хв. 24.01.20 фіксувався в зонах дії базових станцій, які обслуговують місце скоєння злочину (о 16.48, з 17.00 до 17.22 в зоні дії базової станції по АДРЕСА_4 , з 17.33 до 19.20 в зоні дії базових станцій, що покривають одна одну: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ) (т. 1, а.п. 94-95, 71-76, 83-84, 88-92, 96);
		*даними протоколу обшуку від 19.02.20,при проведенніякого замісцем проживання ОСОБА_6 виявлено тавилучено,серед іншого,куртку темно-сірогокольору знадписом Kangol.Вказаний речовийдоказ булооглянуто судому судовомузасіданні 15.07.22(т.2,а.п.31-32,т.1,а.п.100-101,107-111,112).; 
		*даними протоколу огляду місця події від 26.06.20 з фототаблицею до нього, в ході якого у Бердичівському ВП у потерпілої ОСОБА_11 вилучено медичну карту амбулаторного хворого № 1383 (т. 1, а.п. 116-119);
		*даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 27.06.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_11 серед 4-х пред`явлених їй для впізнання темних курток, впізнала куртку з матерії темно-сірого кольору, яку було вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 1, а.п. 121-126);
		*показаннями допитаної за клопотанням захисту свідка ОСОБА_25 , яка показала, що на час подій вона навчалася у БКПЕП. Їх, студентів 3-4 курсу, які досягнули 18-річного віку, часто направляли з коледжу бути понятими, щоб отримати досвід. Пам`ятає, що 27.06.20 була понятою при тому, як якась жінка впізнавала одну з пред`явлених їй темних курток. Яка саме куртка була впізнаною, за якими ознаками, вже не пригадає. Протокол впізнання читала особисто, там все було правильно, вона підписала, зауважень не було. Після ознайомлення з текстом протоколу у судовому засіданні свідок підтвердила, що підписи у протоколі належать їй; 
		*показаннями допитаного заклопотанням обвинуваченого свідка  ОСОБА_24 , старшого слідчого Бердичівського ВП, який з приводу цього впізнання показав, що 27.06.20 з 12.40 до 13.40 були слідчі дії з ОСОБА_11 , о 12-50  впізнання. Всі права і обов`язки під час слідчої дії він роз`яснив. Одна понята була на двох слідчих діях, бо була незалежною і не працівником поліції. Він все робив відповідно до вимог КПК;
		*даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.06.20, в ході якого здійснено приховану фіксацію розмов ОСОБА_6 за місцем його перебування з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_6 у розмовах обурюється, що йому за спробу загрожує від 5 до 10, хоча він навіть не знімав штани, він розумів би за що, якщо хоча б зняв штани, намагався просунути і все решта, а так може він хотів курточку у неї вкрасти (т. 1, а.п. 194-197);
		*даними листа СП ТОВ «РІФ-1» № 70 від 19.02.20 з витягом з програми, яка знаходиться на прохідній, відповідно до яких ОСОБА_6 працював на підприємстві з листопада 2019 року до лютого 2020 року за графіком у три зміни, 24.01.20 пішов з роботи о 16 год 18 хв. (т. 2, а.п. 55-57); 
		*даними протоколу огляду місця події від 19.02.20, в ході якого з приміщення кабінету начальника безпеки СП ТОВ «РІФ-1» вилучено фрагменти записів з камер відеоспостереження за 24.01.20 та 15.02.20 (т. 2, а.п. 85-86);
		 
		2. По епізоду замаху на зґвалтування ОСОБА_10 винуватість  ОСОБА_6  підтверджується:
		*показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, показала, що 15.02.20 у вечірній час, вже було темно, вона поверталася від своїх батьків додому. На маршрутному автобусі № 1 доїхала до кінцевої зупинки «Вокзал». Далі пішла звичним маршрутом  по стежці між коліями в напрямку цукрового заводу, тюрми. Відійшла метрів 50 від останньої будівлі вокзалу, назустріч йшов чоловік, який російською мовою запитав котра година. Подивившись на телефон, вона відповіла, була 18.09. Але це питання відразу здалося їй підозрілим  зараз у кожного є телефон, тому вона звернула увагу на чоловіка, запам`ятала, що він був одягнений у чорну шапку, ніби в`язану, темно-сіру дуту куртку, темні спортивні штани. Розминувшись, вона пішла далі, вийнявши через підозру з вуха один навушник. Пройшла ще деяку відстань і коли була на неосвітленому місці, на неї ззаду напав той же чоловік, що запитував час. Нападник обхопив її правою рукою за шию і приставив до її шиї предмет з гострим металевим лезом, утримуючи його в лівій руці. Вона почала кричати і нападник російською мовою сказав: «Закрой рот, а то зарежу» Після цього злочинець сказав розстібати куртку і штани. Будучи наляканою, почала розстібати куртку, але не штани. Нападник поклав її на живіт через рельсу, сам ліг зверху. Вона в цей час пручалася, відштовхувалася і порізала об ніж злочинця шию під підборіддям, два пальці, пішла кров. Відчувши це, нападник втік в бік вокзалу. Вона в істериці, в сльозах побігла у зворотній бік  в сторону тюрми. Звичайно, що мотив нападу був сексуальний, у неї були гроші, телефон, але злочинця вони не цікавили. У сльозах, в істериці вона подзвонила батькові, чоловікові. Чоловік був неподалік, зустрілися на старому переїзді, на таксі поїхали у травмпункт. Там їй зашили шию, перев`язали пальці, була викликана поліція. В подальшому вона у поліції впізнала куртку нападника з чотирьох пред`явлених, а потім впізнала його голос за стіною  четверо чоловіків говорило. Будучи в залі суду, наполягає, що напад на неї здійснив саме обвинувачений ОСОБА_6 , вона дуже добре запам`ятала його обличчя. При призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду;
		*показаннями свідка  ОСОБА_26 , який пояснив суду, що він працює майстром в СП ТОВ «РІФ-1». Про події нічого не знає, знає лише, що до нього приходили оперуповноважені, розпитували за ОСОБА_6 . Обвинувачений був його підлеглим, працював два - два з половиною місяці, по роботі характеризувався добре. На виробництві три зміни: 06.45-15.15, 15.15-23.45 та 23.45-06.45, ОСОБА_6 працював у кожній. Перебування на роботі фіксується по перепусткам, що і перевіряли працівники поліції; 
		*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.02.20, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_10 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 15.02.20 близько 18 год. 15 хв. у безлюдному місці на відстані близько 500 м від залізничного вокзалу м. Бердичева заподіяла тілесні ушкодження (т. 2, а.п. 13);
		*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.02.20, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_10 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого чоловіка, який 15.02.20 близько 18 год. 15 хв. у безлюдному місці на відстані близько 500 м від залізничного вокзалу м. Бердичева намагався її зґвалтувати та заподіяв тілесні ушкодження (т. 2, а.п. 26);
		*даними висновку судово-медичної експертизи № 75 від 18.02.20, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді лінійних ран в ділянці шиї справа, в ділянці III пальця правої кисті, V пальця лівої кисті, садна на тильній поверхні нігтьового суглобу, подряпин на першому пальці правої кисті та на 2-му пальці правої кисті. Тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї відносяться до Легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Шкіряні рани, подряпини та садно кисті  до Легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли від дії гостро-ріжучого предмету. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в термін, вказаний у постанові, тобто 15.02.20 близько 18 год. 15 хв. (т. 2, а.п. 18); 
		*даними протоколу огляду місця події від 15.02.20 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину  оглянуто ділянку місцевості поряд із залізничними коліями на відстані 500 м від будівлі залізничного вокзалу в напрямку заводу «Прогрес». В ході огляду на шпалах виявлено пляму речовини бурого кольору, з якої зроблено змив, а також на ґрунтовому покритті від крайньої лівої колії виявлено та вилучено слід низу взуття (т. 2, а.п. 19-22):
		*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.02.20, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_27 серед 4-х пред`явлених їй для впізнання зображень чоловіків впізнала фото ОСОБА_6 , як особи, яка 15.02.20 близько 18 години вчинила напад на неї. Потерпіла впізнала особу за формою обличчя, носа та іншими загальними рисами обличчя (т. 2, а.п. 23-25);
		*даними протоколу обшуку від 19.02.20,при проведенніякого замісцем проживання ОСОБА_6 виявлено тавилучено,серед іншого,кросівки чорногокольору знадписом Adidas,куртку темно-сірогокольору знадписом Kangol(вказанийречовий доказбуло оглянутосудом усудовому засіданні15.07.22)(т.2,а.п.31-32,т.1,а.п.100-101,107-111,112); 
		*даними висновку судової трасологічної експертизи № 6/1-127 від 20.02.20, відповідно до якого слід низу взуття розмірами 76х114 мм, який зафіксований на гіпсовому зліпку розмірами 149х237 мм, вилучений під час проведення огляду місця події 15.02.20 поряд із залізничними коліями на відстані близько 500 м від залізничного вокзалу м. Бердичева на відкритій місцевості на ґрунтовому покриті, придатний для встановлення групової належності слідоутворюючого об`єкту та залишений взуттям з таким же рельєфним малюнком, розмірами та взаємним розташуванням елементів низу, що і низ взуття (кросівок) марки Adidas, що вилучені у ОСОБА_6 (т. 2, а.п. 39-49);
		*даними листа СП ТОВ «РІФ-1» № 70 від 19.02.20 з витягом з програми, яка знаходиться на прохідній, відповідно до яких ОСОБА_6 працював на підприємстві з листопада 2019 року до лютого 2020 року за графіком у три зміни, 15.02.20 пішов з роботи о 15 год 22 хв. (т. 2, а.п. 55-57); 
		*даними протоколу огляду місця події від 19.02.20 з фототаблицею до нього, під час якого у Бердичівському ВП у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон марки Huawei Y6 Prime, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_1 (т. 2, а.п. 58-66);
		*даними протоколу огляду місця події від 19.02.20, в ході якого з приміщення роздягальні СП ТОВ «РІФ-1» вилучено одяг ОСОБА_6 , у якому той перебуває на території підприємства (т. 2, а.п. 81-83);
		*даними протоколу огляду місця події від 19.02.20, в ході якого з приміщення кабінету начальника безпеки СП ТОВ «РІФ-1» вилучено фрагменти записів з камер відеоспостереження за 24.01.20 та 15.02.20 (т. 2, а.п. 85-86);
		*даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 19.02.20, а саме DVD-R-диску з відеозаписом з камери відеоспостереження всередині приміщення прохідної СП ТОВ РІФ-1», на якому зафіксовано, як 15.02.20 о 15.19 ОСОБА_6 залишає територію товариства (т. 2, а.п. 87, 88); 
		*даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 19.02.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_10 серед 4-х пред`явлених їй для впізнання темних курток, впізнала темно-сіру майже чорну куртку, яку було вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 2, а.п. 97-100);
		*даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.02.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпіла ОСОБА_10 серед 4-х пред`явлених їй для впізнання за голосом поза візуальним спостереженням чоловіків впізнала голос ОСОБА_6 , як голос чоловіка, який 15.02.20 здійснив замах на її зґвалтування (т. 2, а.п. 102-107);
		*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.20, під час якого потерпіла ОСОБА_10 на місцевості показала коли, де та як саме скоював щодо неї злочинні дії нападник. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину повністю відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням потерпілої в залі суду, даним протоколу огляду місця події від 15.02.20 та іншим дослідженим доказам (т. 2, а.п. 108-117);
		*даними висновку амбулаторної комісійної судової психіатричної експертизи № 101-2020 від 07.04.20, відповідно до якого ОСОБА_6 , 1982 р.н., на даний час виявляє ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації, що відповідає критеріям шифру F 61.0 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться в межах патології особистості та не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, виявляв клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягали ступеню психічного захворювання, знаходилися в межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. (т. 2, а.п. 197-199);
		*даними отриманої на підставі ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду від 16.04.20 у оператора телекомунікації та опрацьованої інформації про зв`язок з урахуванням місця вчиненого злочину (довідка УОТЗ ГУНП в Житомирській області № 1372/18/02-2020 від 08.05.20, протокол тимчасово доступу до речей і документів від 04.05.20 з описом та DVD-R-диском), відповідно до якої встановлено, що користувач абонентського номеру НОМЕР_4 о 17 год. 48 хв., 17 год. 56 хв., 18 год. 12 хв. 15.02.20 перебував на місці скоєння злочину (фіксувався в зоні дії базової станції, яка обслуговує місце скоєння злочину: АДРЕСА_5 ) (т. 2, а.п. 224-225, 219-220, 221);
		*даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.06.20, в ході якого здійснено приховану фіксацію розмов ОСОБА_6 за місцем його перебування з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_6 у розмовах обурюється, що йому за спробу загрожує від 5 до 10, хоча він навіть не знімав штани, він розумів би за що, якщо хоча б зняв штани, намагався просунути і все решта, а так може він хотів курточку у неї вкрасти (т. 1, а.п. 194-197).
		   
		   Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами дані протоколів отриманнязразків дляекспертизи від19.02.20,16.03.20, 24.03.20 (т.2,а.п.119,121,123), протоколу огляду місця події від 25.02.20 (т. 2, а.п. 170-172), висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/8808-Б від 22.05.20 (т. 3, а.п. 211-226), протоколу тимчасовогодоступу доречей ідокументів звилученою уПрАТ «Київстар»інформацією протелефонні з`єднанняабонентських номерівз довідкоюУОТЗ ГУНПв областіпро опрацюванняцієї інформації (встановити в зоні дії якої базової станції користувач абонентського номеру НОМЕР_4 фіксувався не представилося можливим, оскільки оператором не надано адреси та координати базових станцій) (т. 2, а.п. 183-185, 179-180, 181), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, протоколи, висновок не містять. 
		 
		   Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, суд вжив всіх можливих заходів для виклику всіх свідків, учасники не наполягали на продовженні виклику та допиту недопитаних свідків, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
		   При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), судом до матеріалів провадження в підготовчих судових засіданнях долучено й інші документи, які надано прокурором, захисником, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.
		 
		   Доводи обвинуваченого про те, що він ніяких дій щодо потерпілих не вчиняв, відсутні будь-які докази його винуватості, крім слів потерпілих, суд оцінює, як захисну позицію, викликану відсутністю свідків-очевидців подій (злочини вчинялися у темну пору доби, у безлюдних місцях) та прямих матеріальних слідів скоєння злочинів.
		   Так, проаналізувавши докази у їхній сукупності, суд вбачає, що наявні як прямі докази винуватості обвинуваченого  це показання обох потерпілих, так і велика кількість непрямих доказів, які підтверджують правдивість показань потерпілих, спростовують показання обвинуваченого, окремо підтверджують частину з обставин, які підлягають доказуванню  час, місце скоєння злочину, перебування у цей час та місці обвинуваченого у тому ж районі тощо.
		   Обидві потерпілі, окремо одна від одної в залі суду впевнено та категорично вказали на те, що незаконні дії щодо них вчинив саме обвинувачений ОСОБА_6 , наполягли на цьому і після допиту стороною захисту. Підстав сумніватися у достовірності та правдивості показань потерпілих у суду немає. Показання потерпілих про скоєння на них нападів чоловіком з використанням ножа підтверджується показаннями свідків, у випадку ОСОБА_10 ще і висновком судово-медичної експертизи, у випадку ОСОБА_11  зафіксованим порізом куртки, та не оспорюються стороною захисту. При цьому потерпілі описують один механізм дій нападника  у темний час, у безлюдних місцях, які розташовані неподалік, з погрозою застосування ножа, з явним мотивом задоволення сексуальної пристрасті. 
		   У той же час достовірно підтверджено перебування у районі скоєння злочинів у час скоєння злочинів у обох випадках ОСОБА_6 , який не є ні мешканцем цього району, ні працівником з цього району. Надана суду 08.09.22, після спливу двох років, дослідження всіх доказів, версія обвинуваченого про перебування у цих місцях випадково, для здійснення іншої незаконної діяльності жодним доказом не підтверджена і не може бути підтверджена, судом оцінюється як вигадана виключно з метою уникнення відповідальності. 
		   Також на місці скоєння злочину виявлено свіжий слід низу взуття залишений взуттям з таким же рельєфним малюнком, розмірами та взаємним розташуванням елементів низу, що і низ кросівок ОСОБА_6 . Це не є прямим доказом, оскільки у експерта відсутня можливість стовідсоткової ідентифікації слідів, однак у сукупності з іншими доказами, суд вважає вкрай маловірогідним перебування на місці скоєння злочину ще якоїсь особи зі взуттям з такими ж характерними ознаками, відповідно доказ непрямо підтверджує винуватість саме ОСОБА_6 . 
		   На скоєння злочинів ОСОБА_6 вказують і дані НСРД, в яких обвинувачений обурюється не тим, що його притягують не за що, а тим, що він фактично нічого не зміг зробити з жінками, а йому все рівно загрожує великий строк.     
		   Доводи захисника про визнання недопустимими всіх речових доказів та відомостей у кримінальному провадженні, оскільки сторона обвинувачення не надала для ознайомлення CD-диску із записом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 судом не можуть бути покладені у основу прийняття рішення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Законодавець не визначив обов`язку прокурора або слідчого ознайомлювати, надавати для ознайомлення будь-які докази, визначено лише обов`язок повідомити про надання доступу до матеріалів. Цей обов`язок слідчим було виконано і ОСОБА_6 і його захиснику було надано такий доступ. Реалізація свого права на ознайомлення залежала виключно від сторони захисту, будь-які відомості про те, що стороні захисту обмежувався доступ до диску відсутні. Висновок судової генетично-молекулярної експертизи відкривався стороні захисту вже в ході судового розгляду, дані висновку судом визнано неналежним доказом. 
		Також судом залишається без задоволення прохання захисника визнати недопустимим доказом дані протоколу пред`явлення особи для впізнання від 28.05.20 за участі потерпілої ОСОБА_11 через порушення вимог ст. 228 КПК України про пред`явлення особи разом з іншими особами, які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі, оскільки ОСОБА_28 був єдиним невисокого зросту та наголо пострижений і, зі слів, був в резинових тапочках. Такі доводи захисника не відповідають дійсності, оскільки відповідно до дослідженої фототаблиці, на яку і посилається захисник, саме різких розбіжності серед пред`явлених потерпілій для впізнання осіб не було: лише двоє з осіб були ненабагато вищими, абсолютно всі четверо пред`явлених мали зачіску з вкрай коротким волоссям, потерпіла ж впізнавала особу ні по росту, ні по зачісці, а за рисами обличчя. У протоколі відсутні будь-які скарги, зауваження, клопотання, в тому числі про залучення захисника, будь-які дані про наявність такого клопотання, в тому числі з врахуванням показань понятих-свідків, у суду відсутні. Доводи захисника про допущені порушення під час складання протоколів пред`явлення речей для впізнання та доступу до речей і документів від 27.06.20, в яких час проведення дій частково накладається один на одного судом приймаються до уваги, однак слідчим під час допиту причини пояснено. Допущені порушення слідчим не є істотними, вимоги КПК України, в тому числі ст. 104 КПК України, слідчим дотримано, законність слідчої дії підтверджена понятими, тому підстав для визнання цих доказів недопустимими у суду немає. Порушення, допущені слідчим, можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 
		Доводи обвинуваченого про те, що за первинною заявою потерпілої ОСОБА_11 навіть кримінальне провадження не було заведено і з`явилося таке провадження лише у травні 2020 року є доречними і підлягають окремій оцінці. Однак, на думку суду, халатне, безвідповідальне відношення працівників поліції (слідчого та оперуповноваженої) до виконання своїх обов`язків, бажання приховати скоєння злочину та небажання вжити заходів для захисту порушених прав потерпілої не може бути підставою для визнання незаконним подальшого проведення все ж такого розслідування та судового розгляду. Докази за епізодом неправомірних дій щодо потерпілої ОСОБА_11 після внесення відомостей до ЄРДР зібрані у відповідності до вимог КПК України. 
		Доводи обвинуваченого про те, що він непричетний до скоєння злочинів, оскільки такі ж злочини продовжували вчинятися і після його затримання (т. 3, а.п. 191-192, 205-207, т. 4, а.п. 1) судом перевірялися та не знайшли свого підтвердження відповідно до відповідей Бердичівського ВП від 07.10.20 та 21.05.21 (т. 3, а.п. 124, 231).
		Доводи обвинуваченого, висловленні у судових дебатах, щодо можливості застосування у його випадку положень ст. 17 КК України  добровільної відмови, судом розцінюються виходячи з того, відповідно до ч. 1 ст. 17 КК України добровільною відомою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця. Разом з тим відповідно до встановлених фактичних обставин злочинів злочинні дії припинялися обвинуваченим не за своєю волею, а виключно через активні дії, активний опір потерпілих і саме дії потерпілих призвели до недоведення кримінальних правопорушень до кінця.
		 
		На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 , в межах висунутого обвинувачення і лише в межах (обвинуваченому не інкримінується інша кваліфікуюча обставина, пов`язана із наявністю непогашеної судимості за ст. 153 КК України), доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, як незакінчені замахи на вчинення дій сексуального характеру, пов`язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (незакінчений замах на зґвалтування), вчинені повторно.
		 
		Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченому, суд не встановив. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: рецидив злочинів, оскільки обвинувачений має непогашену судимість за статтями 153, 186 КК України. 
		 
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, є тяжкими злочинами.
		Обвинувачений раніше судимий, за останнім місцем відбування покарання характеризувався негативно, 28 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі поміщався до ДІЗО та карцеру, був не працевлаштованим, працювати та брати участь у суспільно корисній праці не бажав, після звільнення проживав з дружиною, за місцем проживання характеризувався з посередньої сторони, з сусідами не конфліктував, спиртними напоями не зловживав, був офіційно працевлаштованим, перебував під адміністративним наглядом. 
		З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки, обставини та характер скоєних злочинів, особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимим за скоєння аналогічних злочинів, протягом тривалого часу відбував покарання у виді позбавлення волі, але на шлях виправлення так і не став і після звільнення через короткий проміжок часу знову вчинив ряд злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості, та беручи до уваги санкцію статті, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. На думку суду, саме призначене покарання є єдиним необхідним і можливим для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами. 
		 
		Цивільний позов потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_10 про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню, так як перебування прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченого та лікуванням потерпілої підтверджено разом з обвинуваченням, в тому числі медичною документацією (т. 3, а.п. 45-47). Разом з тим суд частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_10 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого, враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілої, який пережила напад на себе з метою зґвалтування, вимушена вживати заходів для відновлення попереднього стану здоров`я, назавжди або на вкрай тривалий проміжок часу втратила відчуття захищеності. При цьому суд приймає до уваги вік, матеріальний стан обвинуваченого, який не працює, вже понад двадцять років фактично заходиться у місцях позбавлення волі, тобто фактично не має доходів та майна і найближчим часом мати їх не буде, керується принципом розумності, співмірності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування є достатньою справедливою сатисфакцією. 
		Інша потерпіла має право на пред`явлення такого позову в порядку цивільного судочинства.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_6 .
		Підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого і суспільно небезпечний характер його дій, приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 3 (три) місяці.
		 
		Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_6 обчислювати з 13 вересня 2022 року.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково: стягнути з  ОСОБА_6 (ід.н. НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_10 1174 (одну тисячу сто сімдесят чотири) грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. 
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: 
		куртку та медичну карту № 1383 на ім`я ОСОБА_11 , які передані ОСОБА_11 під розписку  повернути законному володільцю ОСОБА_11 ; 
		кросівки чорного кольору «Adidas», кросівки чорного кольору з надписом «SUPO», куртку темно-сірого кольору з надписом на етикетці «KANGOL», спортивні штани чорного кольору з надписом білого кольору «newline» та на майно, вилучене під час огляду місця події 19.02.2020, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , споряджений сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_6 ; копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 ; картку АТКБ "Приватбанк" «Універсальна» № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_6 , які відповідно до постанови старшого слідчого від 19.02.20 зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Житомирській області  повернути законному володільцю  ОСОБА_6 ;
		DVD-R-диск із відеозаписами з камери відеоспостереження СП ТОВ «РІФ-1», CD-диски за вих. 5073/3/КТ та 6433/3/КТ, які зберігаються в матеріалах провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 (ід.н. НОМЕР_5 ) на користь держави 1256 грн. 08 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової трасологічної експертизи (отримувач: ГУК у Жит. обл./ ТГ м. Житомир/24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300). 
		Стягнути з ОСОБА_6 (ід.н. НОМЕР_5 ) на користь держави 7221 грн. 16 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні ДНДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи. 
		 
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.02.20 на кросівки чорного кольору «Adidas», кросівки чорного кольору з надписом «SUPO», куртку темно-сірого кольору з надписом на етикетці «KANGOL», спортивні штани чорного кольору з надписом білого кольору «newline» та на майно, вилучене під час огляду місця події 19.02.2020, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , споряджений сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером № НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_6 ; копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_5 ; картку АТКБ "Приватбанк" «Універсальна» № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_6 - скасувати.
		 
		Запобіжний західдо набраннявироком законноїсили щодообвинуваченого ОСОБА_6  залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.
		 
		Зарахувати ОСОБА_6 до строку покарання час тримання під вартою з 19 лютого 2020 року до 12 вересня 2022 року у відповідності день тримання під вартою одному дню позбавлення волі.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. 
		 
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...