Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21101/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 06.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/21101/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - Васьківський Л.М.,
		відповідача - Вакуляк Ю.А.,
		третьої особи - Волошина Є.В.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду
		у складі колегії суддів: Ходаківська І.П., Демидова А.М., Владимиренко С.В.
		від 01.06.2022
		 
		за позовом Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"
		до Фонду державного майна України
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"
		про визнання наказу недійсним та визнання переважного права на придбання частки.
		 
		Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.07.2022 № 29.3-02/1266 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/21101/20 у зв`язку з запланованою відпусткою судді Баранця О.М.
		 
		Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2022  для розгляду справи № 910/21101/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.08.2022 оголошувалась перерва до 06.09.2022.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		Компанія "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України № 1971 від 07.12.2020 "Про прийняття рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", та про визнання за позивачем переважного права на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" шляхом здійснення викупу.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням переважного права Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" на викуп частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", як його учасника, визначеного положеннями пунктів 6.9, 6.10, 6.11, 6.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також порушенням пункту 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо заборони проведення аукціону в період дії карантину, встановленого на території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
		 
		2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23.01.2012 № 243 "Деякі питання титанової галузі" та від 03.10.2020 № 955 "Деякі питання утворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" за результатами конкурсного відбору недержавного учасника, 22.02.2013 Фондом державного майна України з переможцем конкурсу - Компанією "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" було укладено договір № 85 про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
		 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" є товариством з обмеженою відповідальністю, заснованим на базі об`єднання майна різних форм власності - державної в частці 51% та приватної в частці 49%.
		 
		Відповідно до пункту 6.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 10.08.2020 № 2/2020 (надалі - Статут), статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" розподілений між учасниками наступним чином: Фонд державного майна України - 51% статутного капіталу товариства; Компанія "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"  - 49% статутного капіталу товариства.
		 
		Пунктом 6.9 Статуту передбачено, що учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
		 
		Згідно з пунктом 6.11 Статуту учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
		 
		Відповідно до пункту 6.14 Статуту якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.
		 
		Пунктом 6.16 Статуту передбачено, що продаж (приватизація) частки у статутному капіталі товариства, що належить державі в особі Фонду державного майна України, здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1475-р внесено зміни до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", доповнивши підрозділ "Фонд державного майна" розділу "Переробна промисловість" такою позицією: "38983006 ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 51".
		 
		07 грудня 2020 року Фондом державного майна України видано наказ № 1971 "Про прийняття рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", яким відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України", "Про приватизацію державного і комунального майна", враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" (із змінами), наказано:
		 
		"1. Прийняти рішення про приватизацію державної частки розміром  51% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (статутний капітал товариства становить 1 468 949 019,80 гривень).
		 
		2. Приватизувати державну частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" шляхом продажу на аукціоні з умовами.
		 
		3. Управлінню великої приватизації Департаменту приватизації забезпечити:
		 
		1)   протягом десяти робочих днів з дня видання цього наказу утворення аукціонної комісії з продажу державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат";
		 
		2) конкурсний відбір радника для підготовки до приватизації та продажу державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" відповідно до Порядку залучення радників у процесі приватизації об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 878   (зі змінами).
		 
		4. Управлінню прийому та підготовки об`єктів до приватизації Департаменту приватизації забезпечити протягом одного робочого дня з дня видання цього наказу передачу його копії в електронному вигляді та інформації про прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта (в паперовому та електронному вигляді) Департаменту комунікацій та маркетингу для її опублікування в офіційному друкованому виданні Фонду державного майна України - газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України у визначений законодавством строк.".
		 
		3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20 позов задоволено повністю. Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 07.12.2020 № 1971 "Про прийняття рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Визнано за Компанією "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" переважне право на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"   шляхом викупу. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
		 
		- враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" засновано на базі об`єднання майна різних форм власності - державної в частці 51% та приватної в частці 49%, в договорі про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та в Статуті передбачено переважне право учасника на придбання частки, при проведені приватизації державної частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в розмірі 51%, слід застосовувати положення статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і проводити приватизацію шляхом викупу державної частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" з застосуванням переваженого права Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" на її викуп;
		 
		- Фондом державного майна України всупереч положенням статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" та статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", без урахування переважного права Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" на викуп      частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийнято рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі      товариства саме шляхом продажу на аукціоні з умовами      без надання гарантованої законом можливості позивачу здійснити викуп об`єкту приватизації;
		 
		- Фонд державного майна України, приймаючи оскаржуване рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" шляхом проведення аукціону, оформлене наказом від 07.12.2020 № 1971, порушив пряму заборону на проведення аукціонів в період дії карантину на території України;
		 
		- враховуючи приписи статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", статті 20 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість застосування таких способів захисту прав позивача, як визнання недійсним акта органу державної влади та визнання права на переважне придбання частки іншого учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		 
		- в межах своїх повноважень і з дотриманням основних принципів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", виданий Фондом державного майна України наказ № 1971 від 07.12.2020, 
		 
		- спірний наказ Фонду державного майна України фактично є першим етапом порядку приватизації і при цьому не передбачається проведення аукціону, тому доводи позивача і відповідний висновок суду першої інстанції про порушення прямої заборони на проведення аукціонів в період дії карантину на території України (пункт 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна") не можна визнати обґрунтованим;
		 
		- аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що терміни "викуп окремих об`єктів приватизації", "переважне право на викуп", передбачені в Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна" та "переважне право на придбання частки", визначений Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" не є тотожними поняттями;
		 
		- така правомочність як "викуп" вживається у нормах статей 16, 18, 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". В той же час переважне право учасника на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі в межах корпоративних відносин, передбачено частиною першою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" і не стосується "викупу" у розумінні Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";
		 
		- право позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", на переважне придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі (частина перша статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю") не порушується спірним наказом відповідача;
		 
		- суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним наказу відповідача через те, що він суперечить      положенням статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" та статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки в оскаржуваному судовому рішенні та позовній заяві не наведені конкретні приписи Законів, всупереч яким виданий оскаржуваний наказ. Також необґрунтованими є твердження суду та позивача про порушення наказом переважного права позивача на придбання спірної частки, адже ним не передбачено приватизацію спірної частки шляхом викупу чи здійснення такої приватизації всупереч переважному праву позивача;
		 
		- без встановлення судом під час розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів обставин, які свідчать саме про недобросовісну поведінку відповідача як органу державної влади, отримання ним вигоди від певних протиправних дій, відсутні підставі для висновку про недотримання ним принципу "належного урядування" у зв`язку з виданням Фондом державного майна України наказу № 1971 від 07.12.2020;
		 
		- позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, фактично прагне набути у власність частку іншого учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат";
		 
		- враховуючи положення статті 362 Цивільного кодексу України   та частини 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", суд апеляційної інстанції зазначив те, що у разі, якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права позивача на придбання частки у праві спільної часткової власності, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов`язків покупця частки (частини частки). 
		 
		- саме у межах позову про переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки підлягають дослідженню обставини наявності частки позивача у спільній частковій власності, зокрема частки позивача у цій справі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", наявності корпоративних прав у товаристві, обставини порушення цих прав (у разі встановлення факту їх наявності);
		 
		- позовна вимога про визнання за позивачем переважного права на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" не відповідає належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, оскільки такий спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства та у разі її задоволення порушені права позивача не будуть відновлені у спосіб, до якого фактично прагне позивач. Враховуючи те, що вказана позовна вимога у цій справі не відповідає належним та ефективним способам захисту, то відповідно не підлягає і розгляду по суті.
		 
		4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
		 
		У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у даній справі.
		 
		Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пункту 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини 7 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах.
		 
		05.08.2022 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вказаний відзив подано відповідачем з пропуском встановлених Судом строків. 
		 
		У зазначеному відзиві відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку подання відзиву на касаційну скаргу та поновити такий строк.
		 
		Вказане клопотання мотивовано дією воєнного стану в Україні та тим, що апарат Фонду державного майна України це цілісний механізм з розподілом функціональних обов`язків між структурними підрозділами та підготовка пояснень Фондом державного майна України передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами, а тому зазначена процедура вимагає більш тривалого строку для підготовки відзиву.
		 
		Згідно із частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
		 
		За змістом частин 1 та 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
		 
		Натомість відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).  
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду від 07.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/21101/20 за касаційною скаргою Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022, та, зокрема, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.07.2022.
		 
		Враховуючи, що строк для подання відзиву на касаційну скаргу встановлений в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2022 на час звернення Фонду державного майна України з заявою про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу сплив, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його задоволення.
		 
		30.08.2022 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" надійшли пояснення на касаційну скаргу позивача, в яких товариство просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		 
		5. Позиція Верховного Суду
		 
		Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Як зазначалось вище, касаційне провадження у справі відкрито згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		 
		Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		 
		Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при постановленні оскаржуваного судового рішення у даній справі в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
		 
		Як зазначалось вище, вважаючи, що внаслідок прийняття відповідачем спірного рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" шляхом продажу на аукціоні з умовами порушуються переважне право Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" на викуп такої частки, останнє звернулось до суду з даним позовом.
		 
		Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		 
		Відповідно до частини 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.
		 
		Частиною 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
		 
		У статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" міститься класифікація об`єктів приватизації.
		 
		Так, відповідно до частини 1 зазначеної статті Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.
		 
		У частині 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" міститься визначення об`єктів, які належать до об`єктів малої приватизації.
		 
		Частиною 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено об`єкти, які належать до об`єктів великої приватизації, а саме, до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.
		 
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
		 
		У частині 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України тощо.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		 
		У статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; приймає рішення про приватизацію (рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу (пункт 26 частини 1 статті 1  Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна") тощо.
		 
		Стаття 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає порядок приватизації.
		 
		Так, відповідно до частини 1 вказаної статті порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
		 
		Стаття 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає способи приватизації, а саме, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об`єктів приватизації.
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
		 
		У частині 2 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" розподілений між учасниками наступним чином: Фонд державного майна України - 51% статутного капіталу товариства; Компанія "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"  - 49% статутного капіталу товариства.
		 
		Пунктом 6.16 Статуту передбачено, що продаж (приватизація) частки у статутному капіталі товариства, що належить державі в особі Фонду державного майна України, здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р затверджено Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році.
		 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1475-р внесено зміни до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", доповнивши підрозділ "Фонд державного майна" розділу "Переробна промисловість" такою позицією: "38983006 ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 51".
		 
		Із зазначеного убачається, що враховуючи положення пункту 6.16 Статуту,  Кабінет Міністрів України, здійснюючи повноваження, визначені Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", затвердив Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, до якого внесено такий об`єкт як Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
		 
		Стаття 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає продаж об`єктів великої приватизації.
		 
		У частині 1 статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що порядок та умови продажу об`єктів великої приватизації державної власності затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		 
		Частиною 6 статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що об`єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами.
		 
		Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" було визначено Кабінетом Міністрів України як об`єкт великої приватизації державної власності, такий об`єкт, відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", підлягає продажу на аукціоні з умовами. Такий спосіб приватизації вірно визначено відповідачем у спірному наказі.
		 
		Суд зазначає, що до спірних правовідносин не підлягає застосування положення статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки, як зазначалось вище, у даному випадку застосовуються приписи статті 19 вказаного Закону.
		 
		Також Суд зазначає, що до цих правовідносин не підлягають також і застосуванню приписи статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", з огляду на: приписи частини 3 статті 1 зазначеного Закону, яким передбачено, що управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є частка держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами; положення пунктів 6.14, 6.16 Статуту; приписи статей 3, 5, 7, 10-13, 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
		 
		Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. 
		 
		Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		 
		Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
		 
		Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що у позивача не могло виникнути переважного права учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на купівлю частки іншого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" - Держави. Тому "переважне" право позивача не може бути порушеним, невизнаним або оспорюваним. Відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові.
		 
		Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції по суті спору, але з мотивів, викладених у даній постанові, а саме, відсутністю порушення прав та інтересів позивача.
		 
		З огляду на те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та приписи статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" у даному випадку у Суду відсутні підстави для формування висновків щодо питання застосування зазначених норм права. Оскільки, суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому, безвідносно до конкретних правовідносин та встановлених і належним чином оцінених обставин справи.
		 
		Суд також зазначає про відсутність у даному випадку підстав для формування висновків щодо питання застосування пункту 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", з огляду на таке.
		 
		Пунктом 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, чинній станом на 07.12.2020) передбачено, що тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об`єктів великої приватизації не проводяться.
		 
		Тобто, вказаним пунктом тимчасово обмежено проведення аукціонів з продажу об`єктів великої приватизації.
		 
		Так, станом на 07.12.2020 тривав карантин, введений на території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.
		 
		Натомість, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, чинній станом на 07.12.2020) порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:
		 
		- формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;
		 
		- опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;
		 
		- прийняття рішення про приватизацію;
		 
		- прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;
		 
		- опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;
		проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;
		 
		- проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;
		 
		- перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;
		 
		- затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;
		 
		- затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;
		 
		- опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;
		 
		- проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;
		 
		- укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;
		 
		- опублікування інформації про результати приватизації;
		 
		- прийняття рішення про завершення приватизації.
		 
		Із зазначеної статті убачається те, що перед проведенням аукціону проводяться певні етапи, одним із яких є, у тому числі, прийняття рішення про приватизацію. І спірним наказом оформлено саме таке рішення. 
		 
		Тобто, спірний наказ є одним із перших етапів порядку приватизації державного майна та не є самим аукціоном (його проведенням).
		 
		Тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення пункту 7-2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, чинній станом на 07.12.2020), і, відповідно, у Суду відсутні підстави для формування висновків щодо питання застосування зазначеної норми права.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
		 
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції залишення без змін з мотивів викладених у цій постанові.
		 
		7. Судові витрати
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника. 
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/21101/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              Н.М. Губенко
		 
		 
		Судді                                                                                          С.В. Бакуліна  
		 
		 
		                                                                                                  О.А. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...