Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/1298/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано судом: 13.09.2022. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.

Номер судового провадження: 3/509/1029/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 509/1298/22
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 вересня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі: 
		головуючого судді Кириченко П.Л. 
		при секретарі Осадченко С.В., 
		за участю захисника правопорушника Новічкова О.В. 
		розглянувши у відкритому судовму засіданні в селище Овідіополь , Одеського району Одеської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області (серія ААД № 322064 від 03.04.2022 року, серія ВАВ №304708 від 03.04.2022 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у скоєні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 130 ч.1,185 КУпАП, 
		ВСТАНОВИВ:
		   08 квітня 2022 року до Овідіопольського районного суду Одеської області від Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області надійшли вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення , з яких вбачається, що 03 квітня 2022 року о 16 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MERSEDES» д/н НОМЕР_1 ,в Одеській області Одеський район, с. Лиманка, ж/м Совіньойн, вул. Південна (Южна), 2, в ставні алкогольного сп`янінні та відмовився від проходження на стан алкогольного сп`яніння порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також 03 квітня 2022 року в 16.30 годин в тому ж місці здійснив злісну непокору законним вимогам працівника поліції. 
		В обґрунтуванні вини у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ст. 130 ч.1,185 ч.1 КУпАП працівники поліції поклали наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 322064 від 03.04.2022 року, протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №304708 від 03.04.2022 року, письмові пояснення фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , письмові матеріали, які встановлюють особу правопорушника його місця роботи та інші письмові матеріали, диски з відео відображенням сотий за участю правопорушника, яке мало місце 03.04.2022 року 
		   Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність об`єднання справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 ч. 1, ст. 185 КУпАП, які були складені щодо ОСОБА_1 в одне провадження, виходячи з наступного.
		   Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено права на об`єднання справ про адміністративні правопорушення. Проте, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування кожної справи.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
		   Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.
		   Під час судового розгляду з боку посадових осіб ГУНП в Одеської області надійшла заява про залучення їх представника до розгляду даної справи в якості учасника судового розгляду, з урахуванням положень глави 21 КУпАП участь даних осіб не передбачена, а тому дана заява під час судового розгляду не знайшла свого обґрунтування. 
		   Дослідивши адміністративні матеріали, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступного. 
		   У відповідності дост. 251 КУпАПдоказами по справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		   Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідноє одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
		   Відповідно до умовстатті 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		   Частиною 1статті 256 КУпАПпередбаченоу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
		   У відповідності дост. 266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`янінняпрацівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. При чому, огляд осіб на стан сп`янінняздійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
		   Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статтівважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого оглядуздійснюється в порядку, визначеному КМУ.
		Суд приходить до висновку, що працівник поліції при виконанні своїх службових обов`язків не в повному обсязі виконав вищевказаний спільний наказ МВС та вимоги ст. 256 ч.1 КУпАП.
		   З протоколу серії ААД № 322064 від 03.04.2022 року, вбачається, що 03.04.2022 р. о 16:30 год., ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz» д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (шатка хода, невиразна мова, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився в присутності двох понятих, чим порушив вимоги п. 2.5ПДРУкраїни, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.
		   Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		   Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено уст. 266 КУпАПта Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(Інструкція), а також в «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Порядок).
		   Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
		   У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
		   Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		   Інструкцією та Порядком встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно дост. 266КУпАП.
		   Згідно з п.3 Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. 
		   Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
		Згідно Глави І п. 7 Наказу № 1452/735від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» працівники поліції зобов`язані у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.2 66 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дані вимоги наказу працівник поліції не виконав.
		Працівником поліції не було виконано вимоги ст. 10 Глави ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме: результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Дані дії особа, яка складала протокол не виконала.
		   Судом встановлено,що впротоколі проадміністративне правопорушеннясерії ААД № 322064 від 03.04.2022 року відсутній акт огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу; відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.
		   Зазначене підтверджене в судовому засіданні при допиті свідка ОСОБА_8 , який складав протокол серії ААД № 322064 від 03.04.2022 року, що свідчить про те, що поліцейський порушив встановлений законом порядок проведення огляду та направлення ОСОБА_1 узаклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.
		   Згідно ч. 5ст. 266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
		   Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. 
		   Чинне законодавствопередбачає,що доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.130КУпАП можебути притягненаособа,яка являєтьсяводієм ікерує транспортнимзасобом устані алкогольногосп`яніння,або якщоособа,що керуєтранспортним засобом відмовиться пройти, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан сп`яніння. 
		   Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. 
		   Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. 
		   Відповідно до п. 24 Постанови звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. 
		   Пунктом 27 вказаної Постанови визначено, що відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. 
		   Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.     
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначив, що не бачив керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спирався на пояснення свідків.
		   Свідки, пояснення яких містяться в матеріалах адміністративної справи, в судове засідання викликались, чотири особи, які зазначені як свідки, не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи . Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що не був свідком безпосередньо подій щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, прибув на місце подій пізніше та спирався на пояснення інших осіб, які були присутні на місці вчинення адміністративного правопорушення. 
		   Згідно ПостановиВерховного судупо справі№ 560/751/17пояснення свідків, доданих до матеріалів адміністративного провадження, не є належними доказами правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки чотири особи, зазначені як свідки, у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення.
		   Свідчення ОСОБА_7 судом не приймаються у якості належного та допустимого доказу, адже вказана особа не була безпосереднім свідок обставин вчинення адміністративних правопорушень, а давала пояснення з чужих слів. Оглянутий в судовому засіданні відеофайл, наданий свідком ОСОБА_7 судом оцінюється критично, адже він є ідентичним відеофайлу, що надійшов від органу поліції разом з матеріалами адміністративної справи.
		   Досліджені під час судового засідання відеоматеріали, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
		   Під час розгляду справи та дослідження доказів судом надано оцінку відеоматеріалам, залученим у якості доказів учасниками провадження.
		   Відповідно доп.5розділу ІІІнструкції із застосуванняорганами тапідрозділами поліціїтехнічних приладіві технічнихзасобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,затвердженої НаказомМіністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
		   Працівник поліції Дерябкін Д.В. допитаний в судовому засіданні зазначив, що не здійснював відео фіксацію технічними приладами і технічними засобами, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, що свідчить про порушення працівником поліції зазначеної Інструкції. 
		   Зі слів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , доданий до матеріалів справи відеозапис наданий охоронною фірмою ТОВ «Дефенс».
		   Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, надала до суду відповідь ТОВ «Дефенс» на адвокатський запит з доданими відеоматеріалами, яким було зафіксовано події 03.04.2022 року за участю ОСОБА_1 .
		   Досліджуючи відеодокази суд встановив, що частина відеоматеріалів, наданих органом поліції у якості доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, є усіченою частиною відеозапису, наданого стороною захисту.
		   При цьому, відеофайл, наданий органом поліції не містить дати та часу здійснення відеозапису, натомість відеофайл, наданий адвокатом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, містить дату здійснення відео фіксації  03.04.2022 року та час здійснення такої відео фіксації 13-14 години доби.
		   Також суд приймає до уваги надані адвокатом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, нотаріально посвідчені заяви працівників ТОВ «Дефенс» ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , відповідно до яких 03.04.2022 року вказані працівники групи швидкого реагування ТВО «Дефенс» приблизно о 14 годині 03.04.2022 року здійснювали контроль громадського порядку на території ж/м Совіньйон біля опорного пункту, розміщеного навпроти ресторану «Наві» та бачили, як чоловік вийшов з ресторану, сів в автомобіль марки Mersrdes-Benz білого кольору, місце паркування автомобіль не покидав, чоловік громадського порядку не порушував.
		   Вказаний факт фіксації часу подій (13-14ої години 03.04.2022 року) свідчить про зазначення поліцейським в матеріалах справи про адміністративне правопорушення недостовірних відомостей про час подій (з 16.30 години 03.04.2022 року).
		Згідно зп.27Пленуму ВСУвід 23.12.2005№ 14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під часнавчанняучнів-водіїв,незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП.У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		У випадку, коли наявні розбіжності щодо визначення природи (процесуальної чи матеріальної) окремого правового положення у національному законодавстві та практиці ЄСПЛ, то перевага повинна надаватися тому підходу, який є більш сприятливим для особи. Це випливає із принципів дії Конвенції, зокрема субсидіарності та мінімальних стандартівдержава повинна забезпечити особі мінімальний рівень захисту, гарантований Конвенцією, що не виключає встановлення в національному законодавстві вищих стандартів прав людини.
		 
		Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення у вигляді злісної непокори законним вимогам працівника поліції, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 185 КУпАП відповідальність особи настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. 
		Судом досліджені пояснення осіб, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. В жодному з пояснень не міститься посилання на висловлення поліцейськими законних розпоряджень або вимог відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так само відсутні будь-які посилання на злісну непокору зі сторони цієї особи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські зобов`язані звертаючись до особи поліцейський зобов`язаний надати своє прізвище, посаду, спеціальне звання.
		При допиті в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_8 повідомив суд про виконання зазначених положень закону, що, однак, спростовується дослідженими у якості доказів відеоматеріалами.
		В протоколі серія ВАВ № 304708 від 03.04.2022 року зазначено, що правопорушення вчинене під час перевірки документів відмовився надати документи, що посвідчують особу.
		Статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений перелік випадків, в яких поліцейський має право вимагати від особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу. Під час допиту в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_8 не зміг назвати підставу, яка надавала йому право вимагати у ОСОБА_1 пред`явлення документів, що посвідчують особу.
		Диспозицією ст.185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. 
		Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. 
		Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків. 
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. 
		Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011. 
		У відповідності до п.7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 року (зі змінами) роз`яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, що адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. 
		Дане правопорушення обов`язково передбачає наявність саме законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов`язків, оскільки вимога працівника міліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований. 
		Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась. Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий до суду протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ст.185 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема не конкретизовано, яке саме правопорушення вчиняв ОСОБА_1 та у зв`язку із цим, яку саме законну вимогу працівник поліції до нього висловлював та яку він зухвало не виконав, та чи була ця вимога наполеглива та неодноразово повторена. 
		При цьому,наявні матеріалиадміністративної справи,досліджені всудовому засіданнівідеодокази спростовуютьфакт вчинення ОСОБА_1 адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.185КУпАП тасвідчать пронедотримання працівникомполіції приписівзаконодавства ЗаконуУкраїни «ПроНаціональну поліцію»та відсутність законності вимог працівника поліції відносно особи, що притягується до кримінальної відповідальності.
		Окремо судом при дослідженні доказів по справі було встановлено, що працівником поліції ОСОБА_8 відносно ОСОБА_1 було застосовано заходи примусу, а саме фізичної сили та спеціальних засобів з грубим порушенням ст. 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію».
		В судовому засіданні судом було допитано у якості свідка ОСОБА_10 , який повідомив про те, що 03.04.2022 року він засобами телефонного зв`язку з ранку домовився про зустріч з ОСОБА_1 в районі обіду за місцезнаходженням кафе «Наві суши бар » та про те, що свідок повинен був на власному автотранспорті забрати ОСОБА_1 та відвести до дому. Також, свідок повідомив суд про те, що у вечері того ж дня, орієнтовно після 18-ої години він, перебуваючи в жм ОСОБА_11 , бачив ОСОБА_1 в поліцейському автомобілі, а також бачив як на місце подій прибув ОСОБА_7 , який розпочав задавати ОСОБА_10 запитання щодо обставин подій та який повідомив, що сам ОСОБА_7 подій не бачив, просивши ОСОБА_10 надати інтерв`ю.
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності надав суду свої пояснення, зазначивши, що зранку 03.04.2022 року перебував у кафе «Наві суши бар», здзвонився з ОСОБА_10 , попросив його приїхати на автомобілі та забрати його до дому. В районі обіду ОСОБА_1 вийшов з кафе, сів в свій автомобіль на місце водія та чекав на ОСОБА_10 . ОСОБА_1 повідомив суд, що підтверджується матеріалами адміністративного провадження, що транспортним засобам не керував, з паркувального місця не рухався. 
		В цей час до автомобілю підійшли незнайомі йому люди, які вели себе агресивно та провокаційно, не давали йому можливості вийти з автомобілю, перешкоджали його вільному пересуванню. Після чого прибули працівники поліції, не представившись, не пояснивши підстав своїх дій, застосували до ОСОБА_1 засоби фізичного впливу та спеціальні засоби, після чого примусово посадили в автомобіль поліції.
		Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). 
		Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64). 
		У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. 
		Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
		Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст.185 КУпАП.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. 
		Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ст.185 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст.247ч.1 п.1 283,284 КУпАП, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.130 ч. 1, 185 КУпАПзакрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
		Копію постанови направити зацікавленим особам .
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня її винесення.
		 
		Суддя  Кириченко П.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...