Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/8638/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 08.09.2022
Номер судового провадження: 61-8033ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а  
		 
		08 вересня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 756/8638/21
		провадження № 61-8033ск22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,                   Стрільчука В. А., 
		 
		розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - акціонерне товариство «ПУМБ», про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		В с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), третя особа - акціонерне товариство «ПУМБ» (далі - АТ «ПУМБ»), в якому просила визнати недійсною банківську операцію                    від 08 грудня 2020 року щодо переказу з її банківського рахунку                       25 710,28 грн; визнати недійсною банківську операцію від 08 грудня                   2020 року щодо переказу з її банківського рахунку 23 300,99 грн; визнати недійсною банківську операцію від 08 грудня 2020 року щодо переказу з її банківського рахунку 9 134,63 грн; зобов`язати АТ «Універсал Банк» списати кредитну заборгованість, що виникла в результаті шахрайських дій третіх осіб та суму нарахованої пені і штрафних санкцій; зобов`язати банк припинити нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій; визнати неправомірними дії АТ «Універсал Банк» щодо нарахування процентів, пені та штрафних санкцій; списати нараховані проценти, пеню та штрафні санкції з 08 грудня 2020 року по фактичний час; зобов`язати банк припинити дзвінки із вимогами погасити заборгованість у нічний час, та вихідні дні.
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада                       2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року - без змін.  
		16 серпня 2022 року заявник надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року.
		У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. 
		Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:                    а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу;  справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щовиникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
		 
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на                  01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
		 
		Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
		 
		Як убачається з матеріалів касаційної скарги предметом позову є визнання недійсними операцій щодо переказу з банківського рахунку заявника грошових коштів узагальномурозмірі 58 145,90 грн (25 710,28 + 23 300,99 + 9 134,63); зобов`язання АТ «Універсал Банк» списати кредитну заборгованість, пеню та штраф; зобов`язання АТ «Універсал Банк» припинити нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій; визнаннянеправомірними дій АТ «Універсал Банк» щодо нарахування процентів, пені та штрафних санкцій; списати нараховані проценти, пеню та штрафні санкції з 08 грудня 2020 року по фактичний час; зобов`язання банку припинити дзвінки із вимогами погасити заборгованість у нічний час та вихідні дні.
		 
		Ціна позову в даній справі становить 58 145,90 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00*100=248 100,00 грн).
		 
		Верховний Суд урахував ціну, предмет спору, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільствата дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
		 
		Разом із цим, у касаційній скарзі заявник посилається на обставини, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що справа має для заявника виняткове значення, оскільки заявник є пенсіонером, а розмір списаних кредитних коштів є для неї значною сумою.
		 
		При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		 
		Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. 
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
		 
		Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		 
		Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій в даній справі не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в даній справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Зазначене відповідає Рекомендації № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
		 
		З урахуванням указаного, оскільки заявник подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
		 
		З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
		 
		На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		У х в а л и в:
		                                                                                                                                      
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Акціонерне товариство «ПУМБ» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії.
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                          В. М. Ігнатенко
		 
		                                                                                                                      С. О. Карпенко
		                                                                                                                      
		В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...