Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/8715/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 14.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2022.
Дата набрання законної сили: 23.08.2022
Номер судового провадження: 2/367/222/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 367/8715/16-ц
		                                                       Провадження №2/367/222/2022
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 липня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: 
		головуючого судді   - Карабаза Н.Ф.,  
		при секретарі   -             Глушко М.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,
		в с т а н о в и в :
		 
		До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1  з позовом до ПАТ КБ «Приват банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, вказавши, що 14 серпня 2016 року не встановлена досудовим розслідуванням особа,  зателефонувала на її особистий номер телефону, представилася працівником відділу безпеки ПАТ КБ «ПриватБанк» та повідомила, що на даний час проходить перекодування карток банку  і про успішність здійснення операції на особистий її телефон надійде CMC повідомлення з кодом, який вона повинна назвати особі, яка представилася працівником служби безпеки відповідача. Інформацію з отриманого CMC повідомлення, вона надала співрозмовнику будучи впевненою, що розмовляє з працівником банку. Сумніви щодо шахрайства були відсутні, оскільки співрозмовник чітко володів інформацією щодо її персональних даних та банківських продуктів, якими вона користується. 15 серпня 2016 року звернулася до Бучанського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», яке знаходиться по місту реєстрації для з`ясування, чому у вихідний день, а саме 14.08.2016 року телефонував їх співробітник з приводу перекодування карток, а пізніше з`ясувалось, що були списані ще й грошові кошти, які фінансова установа начебто перерахувала на її картковий рахунок. Працівник вищезазначеного відділення звернулася до головного офісу у м. Дніпро встановити причину списання кредитних коштів з картки за № НОМЕР_1 . Відповідача зняття великої суми грошей дуже збентежило і її працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» було запевнено, що кошти, які не санкціоновано було знято з кредитної картки № НОМЕР_1 будуть відновленні на картковому рахунку у повному обсязі у найближчий термін. 24 серпня 2016 року, не дочекавшись обіцянок вищезазначеної фінансової установи, звернулась із заявою про злочин до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якій вказала, що 14.08.2016 року невстановлена особа, шляхом обману заволоділа грошовими коштами на загальну суму 20 000грн. 00 коп., які відповідач начебто зарахував на її кредитну картку з лімітом на суму 25 000,00грн. Слідчим Ірпінського відділення поліції винесено постанову, якою кримінальну справу за кримінальним провадженням №12016110040002871, порушено за ч. 1 с. 190 КК України 
		05 жовтня 2016 року звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою щодо несанкціонованого списання кредитних коштів з картки №  НОМЕР_1  14 серпня 2016 року, які відкриті у вищезазначеній банківській установі у якій виклала обставини з приводу ситуації, яка склалася не з її провини та просила відповідача розібратися з цією ситуацією та пояснити звідки на кредитній картці №  НОМЕР_1  взявся кредитний ліміт на суму 25 000грн. 00 коп., просила призупинити нарахування відсотків та виплату спірних кредитних коштів до з`ясування всіх обставин справи, провести службове розслідування та сприяти виявленню винних осіб у скоєнні вищеописаного кримінального правопорушення, провести службове розслідування, щодо розголошення її персональних даних. 20 жовтня 2016 року відповідачем на її адресу було відправлено лист за вихідним номером 20.1.0.0.0/7-20161013/291 у якому банківська установа посилалась на кредитний договір, начебто укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» при цьому, ані номер вищезазначеного договору, ані дату підписання останнього у своєму листі відповідач не зазначив. Копію кредитного договору банк теж не надав.02 листопада 2016 року на свою адресу отримала ще одного листа від відповідача за вихідним № 20.1.0.0.0/7-20161012/7625 у якому банківська установа звинуватила її, як клієнта вищезазначеної установи в порушенні «Умов та правил надання банківських послуг» посилаючись на те, що банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС - повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації. Служба безпеки банку повинна вжити всіх належних заходів та провести розслідування за фактом несанкціонованого списання грошових коштів з її карткового рахунку. За крадіжку грошей з банківської картки відповідальність несе та банківська установа у якій відкриті відповідні карткові рахунки є така позиція Верховного суду України. Таку позицію підтримує і Національний Банк України та у своєму листі від 09.01 98 року за № 25-011/46-181 «Про управління платіжних систем та касового виконання Держбюджету» дав такі роз`яснення: «...у разі, якщо помилкове зарахування (списання) коштів виникло з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (в залежності від конкретних обставин - безпосередньо або через банк, де обслуговується одержувач) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів згідно із статтею 6 Указу Президента України від 16.03.95 р. N 227 ( 22/95 ). Одночасно, з метою запобігання відповідальності за безпідставне списання коштів або несвоєчасне перерахування їх за призначенням, банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані з рахунка клієнта кошти або перерахувати їх належному одержувачу. Кожний випадок помилкового списання або зарахування коштів має ретельно аналізуватися банківськими працівниками, проводитися службове розслідування і винні притягатися до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.»Відповідач навмисно відмовив їй у запиті про надання спірного договору про відкриття кредитного ліміту посилаючись на неможливість виконання її вимог з підстав зберігання та захисту, використання та розкриття банківської таємниці, таке твердження відповідача не відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність». Сам банк, а також його посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці. Вважає, що винні особи повинні нести відповідальність за це відповідно до закону - від цивільно-правової до кримінальної.Чинним законодавством України, зокрема частини 2 статті 1076 ЦК України встановлено, що у разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди. Відповідно до умов та правил використання платіжних карток банку, а саме п. 2.1.1 «Кредитні картки» п.п. 2.1.1.1 «Загальні положення» умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанку» пам`ятка Клієнта/довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт (тарифи), а так само Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанку» - встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Дані умови регулюють відносини між банком та клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої та підписаної клієнтом. Відповідно п. 2.1.1.2 «Умови обслуговування» вищезазначених правил, а саме п.п. 2.1.1.2.1. банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві. Клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата отримання карти, зазначена в заяві. За приписами п.п. 2.1.1.2.2. картка є власністю банку і видається у тимчасове користування. За регламентом п.п. 2.1.1.2.3. після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.Відповідно до п.п. 2.1.1.2.4. підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Враховуючи вищезазначене відповідач повинен був підписати з нею угоду про встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Вона  обов`язково повинна була дати свою згоду відповідачу на встановлення кредитного ліміту і зарахування відповідних коштів на її кредитну карту. Договір банківського рахунку є публічною офертою, до якої клієнт приєднується шляхом підписання анкети-заяви. Такий договір є двостороннім, а тому винна сторона повинна нести відповідальність. При незбереженні коштів на рахунку банк повинен відшкодувати завданні збитки, з тих підстав, що: картка є власністю банку і видається у тимчасове користування, згоду на встановлення кредитного ліміту вона не давала та ніяких договорів з відповідачем не підписувала, що є обов`язковим для встановлення кредитного ліміту. За приписами ч. 1 статті 1071 ЦК України визначає, що банк може списати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта. Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк у свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою, - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому, у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунка позивача, фінансова установа повинна нести відповідальність. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки компенсуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування в меншому або більшому розмірі. Положенням статті 1073 ЦК України установлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання або порушення розпорядження клієнта про перерахування коштів банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки. Вважає, що не вчинила жодних дій стосовно переказування коштів, тому таке списання є незаконним. Виконала всі вимоги на які посилається відповідач, а саме: працівника банку було повідомлено про незаконне списання коштів та було надано заяву про здійснення несанкціонованого списання коштів; як власник рахунку не надавала розпорядження, щодо списання коштів, не отримувала СМС - повідомлення з кодом та не вводила його, не отримувала СМС-повідомлення про зняття певної суми грошей з карткової рахунку, не передавала сім-картку третім особам; платіжний засіб та його реквізити не були передані третім особам; не укладала договір про надання кредитних грошей та не давала згоди на встановлення кредитного ліміту. Отже, дії відповідача, направленні на ухилення від відновлення грошових засобів на картковий рахунок № НОМЕР_1  є протиправними.23 вересня 2016 році у Бучанському відділенні Київського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», щоб отримати депозит у повному обсязі працівниця цього відділення змусила її сплатити суму у розмірі 1 045 грн.27 коп. на поповнення карти в зв`язку з шахрайськими діями, які відбувалися 14.08.2016. Таким чином, відповідачем завдано їй збитків у результаті неправомірних дій працівниками вищезазначеної фінансової установи. Крім того, за весь час невиконання відповідачем своїх зобов`язань були завдані і моральні страждання у вигляді душевних страждань і переживань. Неправомірні дії відповідача здійснили негативний вплив на її психологічний стан, оскільки весь час переживає і нервує з приводу списання коштів, бо відповідач постійно шантажує та морально тисне на неї. Погрожує кожного дня по телефону стягнути заборгованість у судовому порядку, вимагаючи повернути кредитні кошти, на які вона згоди не давала. Також має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку я виховую сама, тому весь час переживає і нервує з приводу нестачі коштів на належне утримання дитини. Моральну шкоду оцінює в 10 000,00грн. Має право відповідно до ч. 1 статті 22 ЦК України на відшкодування з врахуванням суми стягнутої з неї працівником вищезазначеної фінансової установи, кредитних коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотка річних на день подання позовної заяви. З урахуванням встановленого індексу інфляції із розрахунку 68,50грн. (25000грн. : 365дн. = 68,50грн.) за одну добу, що становить на день подання цієї заяви - 6 850,00 грн. із розрахунку (100 днів * 68 грн. 50 коп. = 6 850,00 грн. Із розрахунку 02,86грн. (1045грн. 27коп.: 365дн. = 02 грн. 86 коп.) за одну добу, і становить на день подання цієї заяви - 286грн. 00коп. із розрахунку (100днів * 02грн. 86 коп. = 286грн. 00коп.) за завданні їй збитки за поповнення карти у зв`язку з шахрайськими діями. Усього 25000грн. + 1045грн. 27коп. + 6850грн. + 286грн. = 33181грн. 27коп. Просить суд визнати дії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» щодо несанкціонованого списання грошових коштів з рахунків № НОМЕР_1 незаконними; визнати дії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» щодо встановлення кредитного ліміту і зарахування суми у розмірі 25000грн. 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_1 незаконними; зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити грошові засоби на картковому рахунку № НОМЕР_1 на загальну суму у розмірі 25000,00грн.; стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на її користь суму у розмірі 1045грн. 27коп. незаконно стягнутих на поповнення карти у зв`язку з шахрайськими діями скоєними 14.08.2016 року, інфляційні витрати період розрахунку з 14.08.2016 року по 21.11.2016 року у розмірі 286грн. 00коп. за поповнення карти у зв`язку з шахрайськими діями скоєними 14.08.2016 року, інфляційні витрати період розрахунку з 14.08.2016 року по 21.11.2016 року у розмірі 6 850 грн. 00 коп. за кредитні кошти відповідно до ч. 1 статті 22 ЦК України та 10 000,00грн. заподіяної моральної шкоди.
		       Відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав. Встановлено, що між сторонами укладено договір про надання банківських послуг. Позивач не заперечує, що підписала Анкету-заяву про приєднання до умов та правилам надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", відповідно до якої погодилася з тим, що дана заява з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Згідно заяви позивач підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які їй були надані для ознайомлення в письмовій формі. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" www.privatbank.ua Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду, а також за наслідки виконання доручень, наданих неуповноваженими особами, і у тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами процедур Банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами. Позивачка в позовній заяві зазначає, що вона надала інформацію, яку отримала в смс-повідомленні про здійснення операції по її картці не відомій особі. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що вказана операція була проведена без відома позивача суду не надала. Позивач, порушила вимоги безпеки користування картою, передала інформацію, яка дала змогу третім особам ініціювати платіжну операцію, тому відсутні підстави вважати непричетність позивача до здійснення вказаної операції. Таку ж позицію висловлено Верховним Судом України в справі №6-71цс15. По факту звернення клієнта банком було проведено службове розслідування, по факту якого в діях банку не виявлено будь-яких протиправних дій, списання коштів відбулося за вини позивача, у зв`язку з розголошенням інформації третім особам. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювана шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові; протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювана шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності). Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом. Указаний правовий висновок за аналогічних фактичних обставин і правовідносин викладений у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року № 6-168цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів України. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг. Позивач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, що затверджені наказом Nо СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.uа/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до п. 21 Постанови ПВССУ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Крім того, договором між сторонами не визначено цільове використання кредитних коштів, наданих клієнтові, а тому кредит не визначається як споживчий відповідно до ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", тому застосовувати норми даного закону в даному випадки є недоцільним. Позовні вимоги стосовно стягнення відшкодування моральної шкоди не доведені позивачем, оскільки згідно п. 4 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві має бути зазначено, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, пояснила, що кредиту вона не брала. Списання коштів відбулося в результаті шахрайських дій невідомої особи.
		Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, додатково пояснила, що позиція банку викладена у відзиві, щодо задоволення позовних вимог заперечує.
		Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зверталась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з питанням отримання банківських послуг. 09.09.2015 року ОСОБА_1 заповнила та підписала анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку». З тексту якої вбачається, що відповідач ознайомився із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі-договір). Позивач шляхом підписання 09.09.2015 цієї заяви приєдналась до договору в редакції, яка на день приєднання розміщена на https://privatbank.ua/terms та уклала з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
		П. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг. Позивач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, що затверджені наказом Nо СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.uа/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. 
		П. 1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBaпkiпg або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування о перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. 
		П. 1.1.5.13. умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		П. 2.1.1.7.3. умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що у разі якщо держатель дає згоду на проведення операцій з картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.
		Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг. Позивач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, що затверджені наказом Nо СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.uа/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		В силу ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору. 
		Відповідно до п. 21 Постанови ПВССУ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
		За змістом п.2 ч.1 ст.208 ЦК України договір банківського рахунку між банком і фізичною особою укладається у письмовій формі.
		Згідно з ч.1,2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Викладені обставини, дають підстави для висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 09.09.2015 року укладений договір на умовах, викладених у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.09.2015 року.
		05.10.2015 року ОСОБА_1 у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» отримала картку, (що вбачається з роздрукованих фото у відділенні КБ «ПриватБанк» - клієнт з карткою) з кредитним лімітом 0,00грн, даний факт знайшов підтвердження в поясненнях позивачки у відповіді на відзив до позовної заяви. Позивачем також зазначено, що звернення не стосувалось отримання кредитних коштів, а стосувались виключно розміщення власних коштів в банківській установі.
		З довідки від 14.09.2016 року № 0000000698478427 ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунках за 14.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 згідно договору SAMDNFF000245637710, видано картку за № НОМЕР_1 , тип: Універсальна, сума кредитного ліміту 25000,00грн., термін дії картки 30.09.2018р., дата встановленого ліміту 14.08.2016 рік.
		З довідки від 09.09.2016 року № I3EI-H2PU-AD6S-T9QK ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунках за 09.09.2016 року вбачається, що клієнту ОСОБА_1 видано картку за № НОМЕР_1 , тип: Універсальна GOLD, сума кредитного ліміту 25000,00грн., доступний залишок з урахуванням кредитного ліміту 4007,27грн., сума залишків у валютному еквіваленті 4007,27грн.
		Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період 05.10.2015 - 16.08.2016 вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення за договором.
		Згідно витягу з кримінального провадження № 12016110040002871 від 30.08.2016 року вбачається, що 25.08.2016 року внесено до ЄРДР заяву про кримінальне правопорушення за ст. 1 ст. 190 КК України по факту заволодіння шляхом обману 14.08.2016 року невстановленою особою грошовими коштами ОСОБА_1 на загальну суму 20,000грн. 
		       З заяви ОСОБА_1 від 05.10.2016 року вбачається, що вона звернулась ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо несанкціонованого списання кредитних коштів з картки № НОМЕР_1 14 серпня 2016 року, які відкриті у вищезазначеній банківській установі у якій виклала обставини з приводу ситуації, яка склалася не з її провини та просила відповідача розібратися з цією ситуацією та пояснити звідки на кредитній картці № НОМЕР_1 взявся кредитний ліміт на суму 25 000грн. 00 коп., просила призупинити нарахування відсотків та виплату спірних кредитних коштів до з`ясування всіх обставин справи, провести службове розслідування та сприяти виявленню винних осіб у скоєнні вищеописаного кримінального правопорушення, провести службове розслідування, щодо розголошення її персональних даних. 
		Згідно листа від 20 жовтня 2016 року за вихідним номером 20.1.0.0.0/7-20161013/291 банківська установа повідомили про неможливість виконання вимог, оскільки Банк не надає інформації, яка містить банківську таємницю на паперових носіях поштою. Інформація, що складає банківську таємницю, може бути розкрита особисто клієнту у відділенні банку.
		Згідно листа від 02 листопада 2016 року за вихідним № 20.1.0.0.0/7-20161012/7625 банківська установа повідомляє ОСОБА_1 , що нею були порушені умови та правила надання банківських послуг. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в СМС - повідомленні ПІП-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.
		В результаті проведеного службового розслідування по заяві ОСОБА_1 встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку підтверджено, ознак шахрайства зі сторони працівників банку не встановлено, у поверненні грошових коштів в сумі 20000,00грн ОСОБА_1 відмовлено. Аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами показав, що клієнтом були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме: порушення вимог п.п.1.2.1 і 1.2.10 умов та правил надання банківських послуг, - ОСОБА_1 особисто передала третій особі свої дані та реквізити по рахунку.
		       Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Володілець банківського рахунку є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку від 12.11.2003 №492, Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою правління Національного банку України № 705 від 05.11.2014 та Положенням про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затвердженим постановою правління Національного банку України від 25.09.2007 №348.
		За нормою частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Положеннями ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).
		Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (частини 1, 2 ст. 1069 ЦК України). 
		Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.
		Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
		За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (частина 1 ст. 1066 ЦК України).
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (частина 3 ст. 1066 ЦК України).
		За нормою статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Складовими частинами цивільного правопорушення є протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв`язок та вина особи.
		Відповідно до пунктів 1, 6, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц та постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 05 серпня 2020 року у справі № 759/423/19.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що 14 серпня 2016 року повідомила не встановленій особі, яка телефонувала на особистий номер телефону та представилася працівником відділу безпеки ПАТ КБ «ПриватБанк» інформацію з отриманого CMC повідомлення. Сумніви щодо шахрайства у неї були відсутні, оскільки співрозмовник чітко володів інформацією щодо її персональних даних та банківських продуктів, якими вона користується. 
		Відповідно пункту 2.1.1.5.1 Умов і правил надання банківських послуг, до обов`язків клієнта належить: не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечить чинному законодавству. Згідно п. 2.1.1.7.3. Банк не несе відповідальності перед держателем за виникнення конфліктних ситуацій поза сферою його контролю, пов`язаних зі збоями в роботі систем оплати, розрахунків, обробки і передачі даних, а також, якщо картка не була прийнята до оплатами третіми особами.
		Згідно п. 2.1.1.7.4 держатель карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення власника карти в банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в стоп-лист платіжною системою. Відповідно п. 2.1.4.7 Умов, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами.
		Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору за період 05.10.2015 - 16.08.2016 поданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 14.08.2016 року по рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 було здійснено п`ять операції по зняттю готівки в розмірі по 4002,0грн. в банкоматі без картки: м. Херсон, вул. Будівельників, 19, Шуменське відділення ПриватБанку, код карти отриманий в банкоматі.
		Таким чином, позивач своїми діями сприяла незаконному використанню ПІН-коду невідомою особою, що дало змогу нею ініціювати платіжні операції. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що вказані операції були проведені без незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції позивач суду не надала.
		За правилами частин 1, 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з рахунку позивача дійсно було здійснено несанкціоноване списання коштів, але позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили, що особиста передача інформації з СМС -повідомлення, що надійшло їй на телефон невідомій особі (розголошення піну чи іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію) не призвела до несанкціонованого отримання грошових коштів з її рахунку невідомою особою.
		Твердження позивача, про відсутність угоди про встановлення кредитного ліміту на кредитну карту та її згоди на збільшення кредитного ліміту, є безпідставним.
		При цьому суд також звертає увагу на те, що зняття коштів позивача 14.08.2016 року було здійснено в результаті правильного ведення ПІН-коду в банкоматі.
		За таких обставин, наявність несанкціонованого списання коштів, доведеність вини позивача, як користувача банківської картки в розголошенні інформації щодо банківської картки: ПІН-коду чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третій особі та враховуючи, що відповідач довів відсутність доказів своєї вини у знятті коштів, а також відсутність причинного зв`язку між несанкціонованим списанням коштів та поведінкою відповідача, а саме причини несанкціонованого списання коштів з рахунку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
		В зв`язку з відсутністю підстав для відшкодування відповідачем спричиненої матеріальної шкоди несанкціонованим списанням коштів позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягають.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
		Керуючись ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 3, 11, 12, 14, 15, 16, 203, 215, 626, 627, 628, 638, 1054, 1066, 1067, 1068, 1073 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктами 1, 6, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, ст. 4, 10, 76-81, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в:
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
		Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
		Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
		 
		Суддя:                                                        Н.Ф. Карабаза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...