Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/7590/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 14.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2022.
Дата набрання законної сили: 13.09.2022
Номер судового провадження: К/9901/25492/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 вересня 2022 року 
		м. Київ
		справа №140/7590/20
		адміністративні провадження №К/9901/23417/21, № К/9901/25492/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Загороднюка А.Г.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Волинської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
		про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
		провадження у якій відкрито
		за касаційними скаргами Волинської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 (головуючий суддя - Волдінер Ф.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді - Судова-Хомюк Н.М., Шевчук С.М.)
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		1.    У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати постановлене щодо позивача рішення Кадрової комісії №2 з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 №348 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Волинської області №173к від 29.04.2020 про звільнення позивача з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури;
		- поновити позивача на роботі в прокуратурі Волинської області на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Волинської області та органів прокуратури;
		- стягнути з прокуратури Волинської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.04.2020 і до моменту фактичного поновлення на роботі, в порядку та за алгоритмом, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати. 
		2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Кадрової комісії №2 від 09.04.2020 №348 вимогам щодо вмотивованості із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття не відповідає, оскільки в ньому вказано лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи комісії щодо виставлення саме такої кількості балів та не вказано з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення. Крім того, позивач вважав, що відсутність у спірному наказі конкретної підстави звільнення не дозволяє встановити дійсні підстави звільнення. При цьому вказував, що проведення реорганізації чи ліквідації прокуратури Волинської області та скорочення посади прокурора у відділі, в якому працював позивач, не відбулося. На переконання позивача, він не міг бути звільнений за цією нормою без наявності юридичного факту реорганізації чи ліквідації прокуратури Волинської області, де він був працевлаштований.
		2.1. Також, позивач зазначав, що під час тестування 05.03.2020 при складанні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички мали місце непоодинокі випадки збоїв в роботі програмного забезпечення через некоректну роботу комп`ютерної техніки, неналежно функціонувала комп`ютерна техніка та програмне забезпечення, «підвисав» процес тестування та запізно реагувало обладнання при наданні відповідей на запитання, та вказані обставини підтверджуються значною кількістю звернень щодо проходження повторного тестування як до Генерального прокурора, так і до суду. Звертав увагу, що здачі іспиту передувала фактично ідентифікація особи, що нівелює критерії анонімності тестування. Зокрема, позивач отримував логін користувача, зазначивши своє ім`я, по-батькові та прізвище.
		3. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі було замінено первісного відповідача - прокуратуру Волинської області на Волинську обласну прокуратуру.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 позовні вимоги задоволено повністю.
		Визнано протиправним та скасовано постановлене щодо ОСОБА_1 рішення Кадрової комісії №2 з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 №348 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки».
		Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Волинської області від 29.04.2020 №173к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури.
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Волинській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури з 01.05.2020.
		Стягнуто з Волинської обласної прокуратури на ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 245    320,20 грн.
		5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірному рішенні кадрової комісії вказано лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи комісії щодо виставлення саме такої кількості балів та не вказано з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про його невмотивованість. 
		6. Суд першої інстанції вказав на те, що відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки є неналежним, недопустимим та недостатнім доказом в розумінні статей 73-76 КАС України, оскільки за відсутності змісту тестів (питання, відповіді, визначення яка з відповідей є правильною, критеріїв оцінки), такі не підтверджують заперечення суб`єкта владних повноважень та інші обставини, що мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення та не можуть прийматись судом до уваги.
		7. На цій підставі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачами не доведено у судовому порядку обґрунтованості та правомірності, в контексті частини другої статті 2 КАС України, рішення другої кадрової комісії №348 від 09.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», оскільки посилання лише на засоби встановлення відповідності прокурора займаній посаді та кількість виставлених за результатами кваліфікаційного оцінювання балів не дають змоги встановити, за яким конкретно критерієм позивач не відповідає займаній посаді та дійсних підстав і мотивів його прийняття, що є підставою для визнання такого протиправним та скасування.
		8. Задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення на посаді у Волинській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області, суд першої інстанції зазначив, що за умови неможливості поновлення позивача на посаді, з якої його звільнено і якої (формально) вже немає, належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, що аналогічна тій, з якої його звільнили, і яка існуватиме на дату поновлення.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 змінено в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі у Волинській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури.
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі у прокуратурі Волинської області на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури.
		10. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції, та також зазначив, що спірне рішення кадрової комісії є невмотивованим, оскільки рішення має містити судження Комісії щодо професійної, особистої, соціальної компетентності прокурора, його доброчесності та професійної етики.
		11. Змінюючи рішення суду першої інстанції у вказаній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до хронології подій спірні рішення та наказ були видані до утворення Волинської обласної прокуратури, а тому позивач підлягає поновленню у прокуратурі Волинської області посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури.
		12. Крім того, апеляційний суд вказав на те, що автоматизований інструмент вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «Psymetrics» не передбачає можливості ознайомлення з результатами відповідей та запитаннями, що були сформовані під час тестування, їх друку, завантаження чи збереження в електронному форматі. Згідно з висновками суду апеляційної інстанції, за відсутності змісту тестів (питання, відповіді, визначення яка з відповідей є правильною, критеріїв оцінки), неможливо встановити обставини, що мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги Волинської обласної прокуратури та відзиву на неї
		13.    У червні 2021 року Волинською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021. У касаційний скарзі відповідач-1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		14. Касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо:
		- питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ щодо відповідності Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок №221) вимогам чинного законодавства;
		- застосування пункту    6 розділу ІІІ Порядку №221 стосовно ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено під час складання іспиту на загальні здібності та навички;
		- стосовно належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи не проходження іспиту на загальні здібності та навички з огляду на положення Закону України №113-ІХ та Порядку №221;
		- застосування пп. 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ, як підставу для звільнення згідно з п. 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
		15. Відповідач-1 зазначає, що за наслідками складання іспиту на загальні здібності та навички (ІІ етап атестації) ОСОБА_1 набрав 89 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим його не допущено до співбесіди. Вказує, що до матеріалів справи Офісом Генерального прокурора долучено належним чином засвідчену відомість про результати іспиту позивача на загальні здібності та навички, у зв`язку з чим вважає висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачами не доведено правомірність спірного рішення у зв`язку з відсутністю доказів ненабрання позивачем прохідного балу такими, що не відповідають обставинам справи. Вказує, що позивач самостійно закінчив тестування, був обізнаний про факт неуспішного проходження цього етапу атестації, про що свідчить його підпис, поставлений власноруч, під час складання тестування та безпосередньо після нього позивач зі скаргами до членів кадрової комісії не звертався, що свідчить про відсутність у нього будь-яких претензій чи зауважень. 
		16. Скаржник стверджує, що спірне рішення комісії відповідає вимогам п.п. 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, п. 8 розділу І Порядку №221 і з огляду на його специфіку не потребує іншого обґрунтування та мотивування. 
		17. Відзиву на касаційну скаргу Волинської обласної прокуратури у встановлений судом строк учасниками справи не подано.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги Офісу Генерального прокурора та відзиву на неї
		18. Також, не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс Генерального прокурора у липні 2021 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021. У касаційний скарзі відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
		19. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора також мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо:
		- питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ щодо відповідності Порядку № 221 вимогам чинного законодавства;
		- застосування пункту     6 розділу ІІІ Порядку №221 стосовно ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено під час складання іспиту на загальні здібності та навички;
		- стосовно належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи не проходження іспиту на загальні здібності та навички з огляду на положення Закону України №113-ІХ та Порядку №221;
		- застосування пп. 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ, як підставу для звільнення згідно з п.9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
		20. Доводи касаційної скарги Офісу Генерального прокурора є аналогічними з доводами касаційної скарги Волинської обласної прокуратури.
		21. Відзиву на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора у встановлений судом строк учасниками справи не подано.
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		22.    Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 та від 12.07.2021 для розгляду справи №140/7590/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
		23. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Волинської обласної прокуратури на підставі пункту 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		24. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на підставі пункту 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		25. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2022 об`єднано касаційні скарги Волинської обласної прокуратури та Офісу генерального прокурора в одне касаційне провадження, адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював в органах прокуратури Волинської області з 03.10.2002.
		27. Позивачем 04.10.2019 подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
		28. 05 березня 2020 року позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та був допущений до іншого етапу тестування.
		29. Згідно з відомостями про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки середній арифметичний бал позивача склав 89, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, внаслідок чого позивач не допущений до проходження наступного етапу атестації - співбесіди.
		30. Наказом прокурора Волинської області №173к від 29.04.2020 позивача звільнено посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
		31. Наказу №173к від 29.04.2020 передувало рішення Кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 №348 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», що було прийнято за результатами проходження позивачем відповідного етапу атестації.
		ІІІ. Позиція Верховного Суду України
		32. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.
		34. У касаційних скаргах Волинська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора посилаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, та пункту 6 розділу III Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, під час складання іспиту на загальні здібності та навички.
		35. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелічені скаржниками правові норми мають загальний характер та описують саму процедуру атестації, при чому зазначеними нормами оскаржувані судові рішення не мотивовані. Так, судами не встановлено, що при проведенні атестації позивача кадрова комісія в порушення п. 9 розділу ІІ Закону №113-ІХ не застосовувала Порядок №221, або що до позивача не було застосовано положення п. 6 розділу ІІІ Порядку №221. У зв`язку з наведеним доводи касаційних скарг у цій частині відхиляються.
		36. Щодо доводів касаційних скарг в частині необхідності сформувати висновок Верховного Суду щодо застосування п. 6 розділу III Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, колегія суддів зазначає наступне.
		37. Згідно із п. 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		38. На переконання колегії суддів, вказана норма надає чітке розуміння наслідків ненабрання прокурором необхідної кількості балів при складанні іспиту та не допускає неоднозначності у її застосуванні Верховним Судом. Так, зазначена правова норма була застосована у постановах від 03.06.2021 у справі №640/9398/20, від 06.01.2021 у справі №520/5064/2020, від 17.11.2021 у справі №140/8233/20, від 28.04.2022 у справі №420/6697/21, від 31.05.2022 у справі №200/10243/20-а, від 23.06.2022 у справі №520/5501/2020 та від 14.07.2022 у справі №580/2021/20 тощо.
		39. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо необхідності формування правового висновку щодо застосування п. 6 розділу ІІІ Поряду №221 з огляду на їх безпідставність.
		40. У касаційних скаргах відповідачі також посилаються на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи не проходження іспиту на загальні здібності та навички з огляду на положення Закону України №113-ІХ та Порядку №221.
		41. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що посилаючись на відсутність правового висновку щодо належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи не проходження іспиту на загальні здібності та навички скаржник не зазначає, висновок стосовно застосування якої норми права він просить сформувати Суд. Не вказує, яку правову норму було неправильно застосовано або не застосовано судами попередніх інстанцій. Колегія суддів зауважує, що положеннями п.    3 ч. 4 ст.    328 КАС України чітко визначено, що висновок має бути сформований стосовно застосування конкретної правової норми, а не просто в контексті спірних правовідносин.
		42. Отже, в цій частині доводи касаційної скарги також відхиляються.
		43. Стосовно порушеного скаржниками питання щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону №113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, колегія суддів зазначає, що Верховним Судом вже досліджувалося питання правильного розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зокрема, у постановах від 21.09.2021 у справах №200/5038/20-а та №160/6204/20, від 27.10.2021 у справі №340/3563/20 та від 21.10.2021 у справі №640/154/20. 
		44. У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що у пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону №113-ІХ, що передбачають умови проведення атестації (а саме три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку №221 відповідно до Закону №113-ІХ).
		45. Крім того, у наведених справах Верховний Суд зазначив, що аналіз положень абзацу першого пункту 19 Закону №113-IX дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1 - 4 пункту 19 цього розділу, і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення. 
		46. Колегія суддів Верховного Суду вважає наведені висновки застосовними і у цій справі, оскільки правовідносини у цих справах є подібними, та вважає за необхідне вказати на те, що оскаржувані судові рішення в цій частині прийняті у відповідності до цих висновків.
		47. Відповідно до ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Верховний Суд вважає за потрібне застосувати до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №420/6697/21, від 20.07.2022 у справі №300/1481/20 та від 19.07.2022 у справі №420/9368/20 з огляду на те, що правовідносини у вказаних справах є подібними з правовідносинами у цій справі. 
		48. У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що набрання прокурором за наслідками атестації (у цьому випадку - за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки) кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для Кадрової комісії безумовною підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації.
		49. Спір у цій справі стосується правомірності прийнятого кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
		50. Відповідно до Додатку 2 до Протоколу №5 засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 89 балів, що є менше ніж прохідний бал для успішного складання іспиту (93 бали).
		51. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що набрання позивачем 89 балів за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички підтверджується матеріалами справи, чого не було враховано судами попередніх інстанцій.
		52. Верховний Суд зауважує, що ці результати відображено у відповідній відомості, достовірність яких ОСОБА_1 підтвердив шляхом проставлення власного підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички не зазначено.
		53. Відповідно до п. 16-17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
		54. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
		Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
		55. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що спірне рішення кадрової комісії прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, містить обґрунтування для його прийняття та належну мотивацію з посиланням на положення пп. 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ та п. 6 розділу І, п. 6 розділу ІІІ Порядку №221, а тому підстави для його скасування відсутні. Оскаржувані судові рішення не відповідають сформованим правовим висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №420/6697/21, від 20.07.2022 у справі №300/1481/20 та від 19.07.2022 у справі №420/9368/20.
		56. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		57. Відповідно до ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		58. Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		59. Під час прийняття рішення Верховний Суд враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами  складання іспиту з використанням комп`ютерної техніки у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрано 89 балів, що є менше прохідного 93 бали для успішного складання іспиту.
		60. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. 
		61. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		62. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		63. Разом з тим, відповідно до частини другої цієї ж статті, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		64. Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.
		65. Відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, утому числі пов`язані зі сплатою судового збору, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
		66. Таким чином, з огляду на положення статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги Волинської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задовольнити.
		2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 скасувати.
		3. Прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		А.Г. Загороднюк 
		 Ж.М. Мельник-Томенко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...