Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/24308/22-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2022. Зареєстровано: 14.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кс-23130/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022000000000291

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/24308/22-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022000000000291 від 12.04.2022,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 №757/22031/22-к у кримінальному провадженні №12022000000000291 від 12.04.2022.
		В обґрунтування клопотання посилається на те, що арештовані грошові кошти ТОВ «ІС «Либідь» не мають жодного відношення до нібито вчиненого злочину. Кримінальне провадження №12022000000000291 здійснюється за фактами нібито ухилення ТОВ «ІС «Либідь» від сплати податків.
		Вказує, що ТОВ «ІС «Либідь» уклало кредитні договори з Ethoder Investments Limited на суму 150 млн. дол. США. При виплаті відсотків за кредитом, ТОВ «ІС «Либідь» нібито незаконно застосовувало пільгову ставку - 2%, передбачену Конвенцією між Україною та Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. За версією слідства, підлягала застосуванню базова ставка - 15%, оскільки Ethoder Investments Limited не є бенефіціарним отримувачем доходу. Вказує, що ТОВ «ІС «Либідь» після сплати до державного бюджету податку, утриманого з доходу Ethoder, перераховує повну суму відсотків, за виключенням утриманого податку, на користь кредитора. Таким чином, набувачем можливого предмету злочину є виключно Ethoder, оскільки на його рахунок перераховується вся сума відсотків, в яку, зокрема, включається нібито недоплачений податок. Таким чином, кошти сплачені ТОВ «ІС «Либідь», які можуть мати відношення до вчиненого злочину, знаходяться на рахунках Ethoder, та не можуть перебувати на рахунках ТОВ «ІС «Либідь».
		Крім того, грошові кошти, які перебувають на рахунках, що арештовані, отримані в результаті здійснення товариством законної господарської діяльності. Зазначає, що арештовані грошові кошти ТОВ «ІС «Либідь» не відповідають критеріям речового доказу, які визначені ч. 1 ст. 98 КПК України та не мають відношення до розслідуваного злочину, оскільки: не є знаряддям злочину - не використовувалися з метою вчинення злочину, будь- які операції направленні на ухилення від сплати податків з ними не вчинялися; не зберегли сліди злочину та не містять відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин - існують в бездокументарній формі, будь-які операції направленні на ухилення від сплати податків з ними не вчиняли; не були об`єктом кримінально протиправних дій - перебували тільки у власності ТОВ «ІС «Либідь»; не набуті кримінально протиправним шляхом - на законних підставах перебувають у власності ТОВ «ІС «Либідь». Крім того, сторона обвинувачення не надала жодних доказів на підтвердження того, що арештоване майно відповідає ст. 98 КПК України. Таким чином вважає, що грошові кошти на рахунках ТОВ «ІС «Либідь» не є речовими доказами у кримінальному провадженні, а відтак, не могли і не можуть бути арештованими.
		Одночасно зазначає, що позбавлення ТОВ «ІС «Либідь» права розпоряджатися власними грошовими коштами за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у даному кримінальному провадженні, є втручанням у їх право мирно володіти своїм майном. Також це позбавляє ТОВ «ІС «Либідь» можливість здійснювати свою господарську діяльність, оскільки перешкоджає можливості користуватися розрахунковими рахунками, які відкриті у банку. Арешт коштів на рахунках ТОВ «ІС «Либідь» призводить до неможливості відновлення роботи багатофункціональним торговим центром «Оушен Плаза», власником якого є товариство. Слідчий суддя під час накладення арешту на рахунки ТОВ «ІС «Либідь» не врахував негативні наслідки для третіх осіб у зв`язку з припиненням функціонування БТЦ «Оушен Плаза», оскільки БТЦ «Оушен Плаза» є місцем здійснення фактичної господарської діяльності більше 350 орендарів та близько 100 компаній, які забезпечують технічний стан та функціонування торгового центру. В сукупності це понад 7000 робочих місць. Контрагенти ТОВ «ІС «Либідь» не можуть отримати оплату за надані ними послуги з підтримки технічного стану БЦТ «Оушен Плаза». На даний час ТОВ «ІС «Либідь» не може розраховуватись з контрагентами за надані послуги. В результаті виникла поточна заборгованість перед постачальниками послуг, які забезпечують повноцінне функціонування БТЦ (постачання комунальних послуг, надають послуги телефонного та інтернет зв`язку; здійснюють технічну експлуатацію БТЦ, здійснюють охорону БТЦ тощо).
		Одночасно адвокат звернув увагу, що фактично всі договори, які забезпечують роботу БТЦ «Оушен Плаза» укладені з компаніями - резидентами України та задовго до початку війни і пов`язані виключно з наданням послуг та робіт з обслуговування в межах території міста Києва, оскільки сам комплекс розташований у м. Києві, щодо яких ніколи не існувало ніяких претензій з боку правоохоронних чи податкових або інших контролюючих органів. Таким чином, накладений арешт на рахунки ТОВ «ІС «Либідь» є неспіврозмірним та порушує права не лише ТОВ «ІС «Либідь», а також права третіх осіб. 
		Таким чином вважає, що арешт накладено безпідставно та необгрунтовано, а подальше обмеження права власності є надмірним обтяженням і суперечить принципу справедливого балансу, а тому є підстави для скасування вказаного арешту, підстави у подальшому застосуванні якого на даний час відсутні. 
		Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
		Прокурор про місце, день і час судового розгляду повідомлявся, не з`явився, слідчий суддя визнав можливим провести розгляд клопотання за його відсутності. 
		Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
		Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12022000000000291 від 12.04.2022 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.
		У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, на якого, як володільця майна, йдеться посилання у змісті ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 про арешт майна.
		Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
		Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 при накладенні арешту слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
		Вирішуючи клопотання адвоката про скасування арешту, слідчий суддя виходить з наступного. 
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		У відповідності до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в постанові № 4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
		Так, із фабули кримінального провадження №12022000000000291 від 12.04.2022 вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, залучивши інших підконтрольних осіб, у тому числі службових осіб ТОВ «ІС «Либідь», організували злочинну діяльність спрямовану на ухилення від сплати податку з доходів нерезидента та легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом з метою виведення їх до російської федерації та подальшого фінансуванні дій, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території України, в особливо великому розмірі що призвело до настання тяжких наслідків.
		Як свідчить зміст ухвали слідчого судді від 25.08.2022 та матеріали за клопотанням, ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) або його посадові особи до кримінальної відповідальності не притягуються і статусом підозрюваних в даному кримінальному провадженні не наділені, як на момент накладення арешту, так і на момент розгляду клопотання про скасування арешту.
		Слідчим суддею з наданих адвокатом матеріалів встановлено, що 27.10.2009 між Ethoder Investments Limited та ТОВ «ІС «Либідь» укладено кредитний договір №1, за умовами якого кредитор Ethoder Investments Limited надає позичальнику ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) кредит розміром 150 000 000, 00 доларів США. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки за ставкою із розрахунку 20,0% річних.
		Жодних подій чи обставин, які б вказували на причетність ТОВ «ІС «Либідь» або його посадових осіб до кримінального правопорушення, по якому здійснюється досудове розслідування не має, оскільки повідомлення про підозру у вчиненні злочину посадовим особам ТОВ «ІС «Либідь» не оголошено.
		При цьому, слідчий суддя погоджується з запереченнями заявника, що арештоване майно не підпадає під визначення речових доказів в кримінальному провадженні згідно ст.98 КПК України, оскільки органом досудового розслідування на даний час не представлено слідчому судді докази того, що майно набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке б виправдовувало таке подальше обтяження майна. 
		Підсумовуючи викладене, враховуючи, що ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, про підозру у вчиненні злочину його посадовим особам не оголошено, що виключає можливість накладення арешту на його майно з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особою майном та обумовлювали арешт її майна, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ІС «Либідь» (код ЄДРПОУ 34693827) задовольнити.
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2022 року у справі №757/22031/22-к, на грошові кошти, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, із забороною відчуження, користування та розпорядження таким майном, які знаходяться на рахунках у банківських установах:
		- ТОВ «ІС «ЛИБІДЬ» (код ЄДРПОУ 34693827) № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
		- ТОВ «ІС «ЛИБІДЬ» (код ЄДРПОУ 34693827) № НОМЕР_2 , який відкрито у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43, - скасувати, 
		за виключенням видаткових операцій з платежів за межі України, виплати дивідендів громадянам та юридичним особам іноземних держав, виплат на рахунки, які відкриті в іноземних банках та рахунки нерезидентів України. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...