Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/26562/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2022. Зареєстровано: 14.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/752/1166/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105010001903

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/26562/21 
		Провадження №: 1-кп/752/1166/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 вересня 2022 року                                 м. Київ 
		 
		Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105010001903, відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з освітою вищою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 171 та ч.3 ст. 171 КК України,
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Першотравневе, Першотравневого району, Донецької області, громадянина України, з освітою вищою, працюючого АТ «Укрексімбанк» на посаді директора Департаменту банківської безпеки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 171; ч.3 ст. 171; ч.1 ст. 126 КК України,
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з освітою вищою, працюючого начальником управління внутрішньої безпеки цивільного захисту та охорони АТ «Укрексімбанк», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 171; ч.3 ст. 171; ч.1 ст. 126 КК України,
		з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
		захисників: обвинуваченого ОСОБА_9 ,адвокатів ОСОБА_12 ОСОБА_13 ; обвинуваченого ОСОБА_10 , адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_16 ,
		потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ,
		представника потерпілих адвоката ОСОБА_19 , 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В ході досудового розслідування встановлено, що Законом України «Про інформацію» врегульовано діяльність журналістів, зокрема:
		Стаття 5. Право на інформацію
		Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Стаття 7. Охорона права на інформацію
		Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
		Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
		Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду.
		Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб`єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.
		Стаття 24. Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації
		Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
		Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.
		Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб`єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
		Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов`язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
		Стаття 25. Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів
		Під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо - та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
		Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
		Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов`язано до цього рішенням суду на основі закону.
		Після пред`явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні га медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
		Крім того, відповідно до Статуту акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1250 від 10.08.2000, правління - виконавчий орган Банку, що здійснює поточне управління його діяльністю.
		Правління діє у межах своїх повноважень та підзвітне наглядовій раді.
		Так, 22.09.2021 редакцією представництва «Радіо Свобода» узгоджено час та перелік питань для інтерв`ю за участю голови правління AT «Укрексімбанк» ОСОБА_9 та прес-секретаря банку ОСОБА_20 
		04.10.2021року приблизноо 12годині,перебуваючи вприміщенні кабінетуголови правлінняAT«Укрексімбанк» заадресою:м.Київ,Голосіївський р-н,вул.Антоновича,127,журналіст ОСОБА_18 ,діючи напідставі запитута редакційногозавдання представництва«Радіо Свобода»,керуючись положеннямиЗакону України«Про інформацію»,здійснюючи своюпрофесійну діяльність,з участю ОСОБА_17 ,оператора «РадіоСвобода»,який здійснюваввідеозапис,проводив інтерв`юіз записомвідео коментаряза участюГолови правлінняAT«Укрексімбанк» ОСОБА_9 та прес-секретаряAT«Укрексімбанк»,(вподальшому особа№ 2)провадження щодоякого зупинено в зв`язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації. Запис відео коментаря, який здійснював оператор ОСОБА_17 , фіксувався за допомогою відео камер «Саnоn» та зберігався на носій інформації - карти пам`яті об`ємом 32 GB.
		Приблизно о13.10год.04.10.2021року,під часпроведення інтерв`юіз застосуваннямаудіо тавідеозапису,у зв`язкуз виниклиминовими питаннямизі сторонижурналіста, ОСОБА_9 ,достовірно знаючипро вимогидіючого законодавстващодо захиступрав журналістів,займаючи посадуголови правлінняAT«Укрексімбанк»,будучи службовоюособою,маючи умиселна перешкоджаннязаконній професійнійдіяльності журналіста,діючи впорушення вимогст.ст.24,25Закону України«Про інформацію»,посягаючи насвободу думкиі слова,використовуючи своєслужбове становище,вчинюючи вербальнийвплив нажурналістів зметою перешкоджаннявиконання нимипрофесійних обов`язків,надав вказівкуособі №2,провадження щодоякого зупинено в зв`язкуз проходженнямвійськової службиза призовомпід часмобілізації - прес-секретарю AT «Укрексімбанк» та ОСОБА_10 - директору Департаменту банківської безпеки AT «Укрексімбанк», які перебували в приміщенні службового кабінету, вилучити журналістське обладнання та видалити запис інтерв`ю.
		В тойже час,до вказаногокабінету зайшовначальник управліннявнутрішньої безпекицивільного захистута охорониAT«Укрексімбанк» ОСОБА_21 та разомз особою№ 2,провадження щодоякого зупинено в зв`язкуз проходженнямвійськової службиза призовомпід часмобілізації та ОСОБА_10 , перебуваючи в службовому кабінеті голови правління AT «Укрексімбанк», розташованого в приміщенні банку за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 127, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.24, 25 Закону України «Про інформацію», почали виконувати незаконну вказівку ОСОБА_9 , який, будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, надав вказівку підлеглим вилучити журналістське обладнання та видалити запис інтерв`ю.
		Взв`язку зцим,ігноруючи вимогижурналіста ОСОБА_18 щодо припиненняпротиправних дій, ОСОБА_21 та ОСОБА_10 діючи умисно,застосовуючи фізичнусилу,а такожздійснюючи впливна  ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вербальнійформі,а такожшляхом застосуванняфізичного впливуна оператора ОСОБА_17 ,який викликавболісні відчуття,а самевикрутили рукиостанньому,та разомз особою№ 2,провадження щодоякого зупинено в зв`язкуз проходженнямвійськової службиза призовомпід часмобілізації, відібрали у ОСОБА_17 , оператора «Радіо Свобода», техніку, зокрема відеокамери «Саnоn» та карти пам`яті із зафіксованим інтерв`ю, винесли їх з кабінету де проводилось інтерв`ю та, за допомогою комп`ютерної техніки, протиправно, не дивлячись на заперечення журналістів представництва « ІНФОРМАЦІЯ_4 », видалили запис здійснений під час інтерв`ю.
		Тобто, судом визнаються винними:
		обвинувачений ОСОБА_9  зач.1ст.171КК України,- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв`язку із своєю професійною діяльністю;
		за ч.3 ст. 171 КК України, - вплив у будь-які формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища,
		обвинувачений ОСОБА_10  зач.1ст.171КК України,- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв`язку із своєю професійною діяльністю;
		за ч.2 ст. 171 КК України, - вплив у будь-які формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків; 
		ч. 1 ст. 126 КК України, - умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень,
		обвинувачений ОСОБА_11  зач.1ст.171КК України,- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв`язку із своєю професійною діяльністю;
		за ч.2 ст. 171 КК України, - вплив у будь-які формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов`язків; 
		ч. 1 ст. 126 КК України, - умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_9 , якому було роз`яснено суть пред`явленого обвинувачення, винним себе не визнав. Користуючись своїм правом, згідно ст. 63 Конституції України від дачі детальних показань та відповідати на запитання сторін, відмовився. Однак, коротко відмітив, що банк є об`єктом критичної інфраструктури. Через департамент з «Радіо Свобода» отримали заявку на проведення інтерв`ю, погодили перелік питань. Надав усі необхідні відповіді на питання журналістів. Однак, коли почали задавати інші провокаційні, не погоджені завчасно питання, зокрема, щодо можливого кредитування банком тероризму, відмовився відповідати на запитання. Мав намір зайнятися своїми поточними питаннями, однак журналіст ОСОБА_22 прямував по кабінету за ним та продовжував задавати питання. Викликав охорону. Незважаючи на його дві вимоги щодо припинення запису та інтерв`ю, помітив, що оператор продовжує запис. З цього приводу були певні емоції, однак діяв виключно згідно Закону «Про банки та банківську діяльність».
		Обвинувачений ОСОБА_20  (особа№ 2,провадження щодоякого зупинено в зв`язкуз проходженнямвійськової службиза призовомпід часмобілізації), якому було роз`яснено суть пред`явленого обвинувачення, винним себе не визнав. Користуючись своїм правом, обмежився власними поясненнями та відмовився відповідати на запитання сторін. Повідомив, що з травня 2020 року працював в «Укрексімбанку» на посаді директора департаменту інформаційної політики. Був запит з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » щодо організації проведення інтерв`ю з головою правлінням банку ОСОБА_23 , яке буде брати журналіст ОСОБА_24 . Запит було узгоджено та погоджено перелік питань, а домовленість про проведення інтерв`ю була на 04.10.2021 року. На цю дату вранці прибули журналісти, яких провів в кабінет ОСОБА_25 . Оператор розклав дві відеокамери. Відмітив журналістам, що якщо будуть провокаційні або не узгодженні питання, інтерв`ю припиниться. В певний час журналіст сказав фразу до ОСОБА_26 , що ви та ваш банк фінансує тероризм. Як реакція на зазначене питання відмітив, що усе, запис та інтерв`ю припиняємо та попросив журналістів залишити кабінет. Однак журналісти продовжували задавати провокаційні питання. ОСОБА_27 викликав охорону. Оператор направився за ОСОБА_23 та почав знімати його стіл та робоче місце на що він поставив вимогу припинити несанкціонований збір інформації. Прибув ОСОБА_28 та почали роз`яснювати журналістам їх незаконні дії. Помітили, що одна з камер залишена включеною. Взяв обидві камери та виніс в приймальню, з метою безпеки, де їх залишив та повернувся. Наказів про стирання інформації не надавав. Бачив, як ОСОБА_22 щось писав на телефоні. Через певний час журналісти покинули приміщення банку, пізніше прибула поліція.
		Обвинувачений ОСОБА_10 винним себе у пред`явленому обвинуваченні не визнав. Повідомив, що перебував на посаді директора Департаменту банківської безпеки AT «Укрексімбанк». 04.10.2021 року був запрошений в кабінет голови правління для вирішення інциденту суть якого зводилася до того, що особи медійного характеру не виконують обов`язки. В кабінеті були ОСОБА_27 , ОСОБА_29 та двоє невідомих осіб, які на даний час є потерпілими. Один з них, це ОСОБА_22 розмовляв з ОСОБА_30 . Йому повідомили, що було інтерв`ю, яке припинено, і особи не хочуть покинути кабінет. На запитання хто вони, потерпілі відповіли що представники редакції. ОСОБА_27 відмітив, що запис припинено, однак один з журналістів почав доводити, що є документи про сумнівне кредитування проведене банком і ці документи отриманні в результаті проведення журналістського розслідування, є докази фінансування банком терористів з ЛНР та ДНР. Він в свою чергу повідомив журналістів, що банк є об`єктом критичної інфраструктури, та тут є документи для службового користування та які становлять банківську таємницю, а тому, якщо ставиться вимога припинити відеозапис, це слід зробити. Усі необхідні документи щодо кредитування на письмовий запит будуть надані через певний час. Незважаючи на його роз`яснення, запис продовжувався, а тому запропонував журналістам покинути кабінет. Довгий час намагався також з`ясувати, де межа між журналістською етикою та хамством. Ніяких протизаконних дій не вчиняв, виконував свої професійні обов`язки. Відеокамер не чіпав, записів не видаляв, він за посадою самостійно приймає рішення що стосуються безпеки. Немає наміру відповідати на запитання сторін. 
		Обвинувачений ОСОБА_11 винним себе у пред`явленому обвинуваченні не визнав. Відмітив, що працював начальником управління внутрішньої безпеки цивільного захисту та охорони «Укрексімбанку». Підпорядковується директору департаменту банківської безпеки. 04.10.2021 року отримав телефонний дзвінок з вимогою з`явитися в приймальню до голови правління банку, що і зробив. Помітив, що двері в кабінет голови відкриті. Там був ОСОБА_27 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 . Оскільки був його безпосередній керівник, зрозумів, що потреби в ньому немає, а тому повернувся на робоче місце. На питання сторін відповідати не бажає.
		 
		Незважаючи на позицію обвинувачених щодо категоричного заперечення своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів, що підтверджують винність обвинувачених у вчинені кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом, однак саме в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним.
		 
		Так, потерпілий ОСОБА_18 повідомив, що працює журналістом в редакції «Радіо Свобода», зокрема бере участь в підготовці програми «Схеми», журналісти якої займаються розслідуванням топ корупції. Було доручення провести журналістське розслідування щодо зміни власників ТРЦ «Скаймол» пов`язаного з видачею кредиту «Укрексімбанк». В зв`язку з викладеним було вирішено взяти інтерв`ю у ОСОБА_26 з приводу чого отримав він та оператор ОСОБА_32 редакційне завдання. Попередньо з прес секретарем банку обговорили коло питань та направили запит з переліком загальних питань, які будуть під час інтерв`ю і отримали погодження. 04.10.2021 року разом з оператором ОСОБА_33 прибули до будівлі «Укрексімбанк». Представник банку ОСОБА_34 зустріла їх та провела до приміщення, де заповнили необхідні анкети, отримали перепустки і їх провели на третій поверх до кабінету ОСОБА_25 .Також повідомили про заборону пересуватися банком без супроводу. В приймальній був ОСОБА_29 , який провів їх з оператором до кабінету голови правління ОСОБА_26 , якого очікували біля 15 хв. Почали інтерв`ю щодо видачі кредитів «Укрексімбанком». Також запитав з приводу кредиту на 60 млн. доларів компанії, яка значиться в ДНР. Як реакція на незручне питання, почав втручатися в інтерв`ю ОСОБА_29 , з`ясовуючи чому задаються питання, які не були узгоджені. Також ОСОБА_29 запитав ОСОБА_26 чи той бажає продовжити інтерв`ю, на що той сказав, що відповідати не буде, нехай готовлять письмовий запит на який буде відповідь. Хотів, щоб ОСОБА_27 віддав мікрофон закріплений на піджаку. Однак ОСОБА_27 дав сигнал ОСОБА_35 щоб той закрив двері, і мікрофон не повернув. Потім ОСОБА_27 почав комусь телефонувати, а ОСОБА_29 відмітив, що ними порушуються правила журналістської етики. Прийшов ОСОБА_36 , як потім з`ясувалося. ОСОБА_27 сказав, що у них є записи, які слід вилучити. ОСОБА_37 почав пояснювати, що нові власники не сплачують податки в ДНР, по суті їх питання дав фаховий коментар. ОСОБА_27 сказав, що камери залишалися включені, їх знімають, та дав команду забрати камери. ОСОБА_37 сказав, щоб покликали ОСОБА_38 , потім схопив камеру та заломив йому два пальці на руці. Зайшов ОСОБА_28 , а ОСОБА_27 перегородив їм вихід з кабінету. Розуміючи що виникла нестандартна ситуація, завчасно включив аудіо запис на телефоні. При спробі фізично покинути кабінет, ОСОБА_29 перегородив вихід, а ОСОБА_28 та ОСОБА_37 заломили руки та кинули на диван оператора ОСОБА_39 , який стогнав та просив припинити такі дії. Потім ОСОБА_37 наказав сісти за стіл, на що підкорилися, враховуючи ситуацію що склалася, в тому числі пов`язану з застосуванням насильства до оператора. ОСОБА_40 обшукав ОСОБА_41 та почали з`ясовувати, для чого прийшли, хто дав доручення, тощо. В цей час на вікнах закрилися металеві штори. Щоб трохи розрядити обстановку, відповідав на запитання та непомітно призупинив запис і передав повідомлення редактору ОСОБА_42 , що їх не випускають. Почали телефонувати з редакції, але слухавку спочатку не брав, бо боявся, а потім на його прохання дозволили відповісти. Потім ОСОБА_29 вивів їх у приймальну, однак їх відеокамер він там не побачив. Через певний час камери, які у них забрали, повернули. ОСОБА_32 виявив відсутність записів. Потім їх вивели з приміщення банку. Він набрав редактора, отримав рекомендацію чекати, що і зробили. Через певний час прибули представники редакції, викликали поліцію. З`ясували, що картки з записами можливо відновити та передали їх спеціалістам. Обвинувачені перешкоджали законній журналістській діяльності з моменту, коли ОСОБА_27 дав команду вилучити камери. ОСОБА_27 не казав, що інформація з приводу запитуваного кредиту становить банківську таємницю. Інформація про кредитування мала суспільний інтерес, тому задав таке питання. До нього обвинувачені, які були обізнані що вони журналісти, застосовували вербальні дії, а до ОСОБА_41 насильницькі. Коли закінчилося інтерв`ю, хотіли покинути приміщення банку, але їм перешкоджали, тому він продовжив збір інформації. ОСОБА_27 дав конкретну вказівку підлеглим стерти все з здійсненого ним запису та сказав ОСОБА_43 забрати камери, що і було зроблено. ОСОБА_27 не давав вказівок чинити фізичний вплив на них. «Радіо Свобода» є власником записів.
		Потерпілий ОСОБА_17 в своїх показаннях зазначив, що є оператором «Радіо Свобода». За декілька днів до події, отримав завдання редакції на запис інтерв`ю ОСОБА_44 у ОСОБА_26 04.10.2021 року приблизно о 12 год. приїхали з ОСОБА_45 до приміщення банку. Зустріла прес секретар ОСОБА_46 , яка, після заповнення ними анкет та отримання перепусток, провела їх до кабінету голови правління. В приймальній зустрілися з ОСОБА_47 , який провів їх до кабінету. Приїхав ОСОБА_27 , почався запис інтерв`ю. Оскільки його робота полягає у здійсненні якісного запису, він у тему та зміст питань не вникає, це його не цікавить. На одне з питань ОСОБА_27 відмовився відповідати, та ОСОБА_29 зазначив, що запис інтерв`ю припиняється. До нього підійшов ОСОБА_29 та виключив одну з двох камер, однак він знову її включив. ОСОБА_27 піднявся та зняв мікрофон, однак запис не завершувався. Сказали звертатися з запитами з приводу питань які цікавлять. ОСОБА_22 спитав, чи можна забрати мікрофон, на що ОСОБА_27 заперечив та показав ОСОБА_35 закрити двері, після чого комусь зателефонував. Почалися розмови з приводу дотримання журналістської етики. Зайшов ОСОБА_37 , та на його запитання повідомили, що вони журналісти. Той почав цікавитися, звідки інформація про кредит, тощо. В цей час ОСОБА_27 помітив, що одна з камер включена, та крикнув, - «ви що, пишите?». Після цього ОСОБА_27 дав команду ОСОБА_35 та ОСОБА_43 забрати камери. Одну з камер у ОСОБА_44 , викрутивши пальці рук, забрав ОСОБА_48 . Він, з метою збереження запису, хотів забрати флеш накопичував. ОСОБА_37 помітивши це, штовхнув його та схопив за руку. Він перекинувся через крісло, а в цей час, викручуючи руку та заломлюючи пальці, флеш накопичувач у нього забрали ОСОБА_37 та ОСОБА_28 , який також зайшов в кабінет. Після цього ОСОБА_37 , сказав усім сісти. ОСОБА_29 обшукав його толстовку та кепку на предмет наявності записів. ОСОБА_28 та ОСОБА_29 камери у них забрали та винесли з кабінету, після чого повернулися та стали в дверях. Потім почалася розмова ОСОБА_44 з ОСОБА_49 з приводу запитуваної інформації. Коли вийшли через певний час в приймальну, їм повернули камери, однак на одній з камер був відсутній запис, а на іншій був відсутній флеш накопичував, який на вимогу повернули однак без запису. Фізичну силу до нього застосовували ОСОБА_37 та ОСОБА_50 . На той момент був штатним працівником редакції «Радіо Свобода», є договір про надання послуг оператора. Він отримував зарплатню за роботу оператора, а техніку отримував по журналу обліку в редакції «Радіо Свобода». Спочатку ОСОБА_29 поставив вимогу виключити камеру, потім сам це зробив повідомивши, що інтерв`ю припинено. Саме ОСОБА_27 дав вказівку забрати камери та стерти інформацію.
		Свідок ОСОБА_51 в своїх показаннях відмітив, що є членом правління банку та 04.10.2021 року був на роботі. Дізнався про подію з журналістами. Бачив ролики в Інтернеті, та з цього приводу були розмови з причетними особами. Він був в підпорядкуванні Голови правління банку ОСОБА_52 події не був. На скільки йому відомо, після інциденту були службові розслідування.
		Свідок ОСОБА_53  суду повідомив, він як водій доставляв до приміщення банку ОСОБА_44 та ОСОБА_41 , де голова правління мав дати інтерв`ю. Вони взяли необхідне та пішли в приміщення. Вийшли приблизно через 2 години та ОСОБА_22 сказав, що у них забрали флешки та апаратуру. Зателефонували в редакцію, звідки прибув представник ОСОБА_54 , та викликали поліцію.
		Свідок ОСОБА_55  в своїх показаннях повідомив, що в жовтні 2021 року працював редактором програми «Схеми» та готував матеріали по «Укрексімбанку». Журналіст ОСОБА_22 та оператор ОСОБА_32 на виконання редакційного завдання, мали взяти інтерв`ю з Головою правління ОСОБА_23 на що отримали дозвіл та згоду керівництва банку. Журналіст та оператор направилися на виконання редакційного завдання, однак їх довгий час не було. ОСОБА_22 не звітував та не відповідав на СМС повідомлення, що викликало занепокоєння. Після 13 години отримав повідомлення від ОСОБА_56 , що їх затримали і забрали речі. Зазначене повідомлення ОСОБА_57 скинув в чат. З приводу події провели оперативну нараду та виїхали на місце до приміщення банку. Коли побачили ОСОБА_44 та ОСОБА_41 вони розповіли що сталося. Вирішили викликати поліцію. Коли перевірили флешку, виявили, що записи були стерті, а тому вирішили їх відновити. Для відновлення записів звернулися до відповідної установи. Поліція, яку в приміщення банку не пустили, проводила необхідні дії, опитування. ОСОБА_22 та ОСОБА_32 повідомили, що до них застосовували фізичне насильство, вилучили апаратуру, насильно забрали відзнятий матеріал. Підтверджує, що на інтерв`ю з ОСОБА_23 потерпілі отримали редакційне завдання, не виключено що усне.
		Свідок ОСОБА_58  в ході судового розгляду відмітив, що в один з днів жовтня 2021 року під час патрулювання отримали виклик від чергового про перешкоджання журналістській діяльності, та були спрямовані до приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Там були журналісти, які повідомили, що працівники банку забрали у них апаратуру та застосували фізичну силу. Було викликано СОГ. На уточнюючі питання особи, які представлялися журналістами, повідомляли, що апаратуру забрали в окремому кабінеті двоє осіб, напевно охоронці.
		Крім детальних, ґрунтовних, логічних та послідовних показань потерпілих, які прямо вказали на обвинувачених, як осіб, які вчинили щодо них кримінальні правопорушення, та свідків, які суд не ставить під сумнів, вважає правдивими та бере до уваги, винність обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується іншими доказами наданими стороною обвинувачення та потерпілими в ході судового розгляду, які узгоджуються між собою та з іншими доказами, зокрема:    
		протоколом огляду відеозапису з фото таблицями в додаток до нього, на яких зафіксовано входження журналістів з апаратурою та пересування по приміщенню «Укрексімбанк» (т.1 а.с. 51-56);
		ДВД диском, який був визнаний речовим доказом, з аудіо записом зафіксованим потерпілим ОСОБА_18 на телефон марки «Самсунг», який в розпорядження слідчого надав представник потерпілого, та запис на якому був безпосередньо прослуханий під час судового розгляду та на якому зафіксовано аудіо перебіг події, яка є предметом судового дослідження, зміст запису якого повністю збігається з показаннями потерпілих з приводу дій учасників події (т.1. а.с. 68-69);
		протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, в яких відображено, що потерпілий ОСОБА_17 серед фото інших осіб впізнав саме фото з зображеннями ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , як осіб, які 04.10.21 року перебували в приміщенні кабінету голови правління банку (т.1 а.с. 70-78);
		протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_17 , в якому зафіксовано, що потерпілий розповів та на місці детально показав про обставини вчинення щодо них кримінального правопорушення, та відеозапис зазначеної процесуальної дії, який міститься на флеш носії, який визнаний речовим доказом, був переглянутий в ході судового розгляду (т.1 а.с.79-85);
		протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, в яких відображено, що потерпілий ОСОБА_18 серед фото інших осіб впізнав саме фото з зображеннями ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , як осіб, які 04.10.21 року перебували в приміщенні кабінету голови правління банку під час інтерв`ю (т.1 а.с. 136-144);
		протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_44 , в якому зафіксовано, що потерпілий розповів та на місці детально показав про обставини вчинення щодо них кримінального правопорушення (т.1 а.с.143-149);
		протоколом огляду веб-сторінки, на веб сайті який належить незалежній медіа корпорації « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з назвою «забирай у них камеру!» Напад на «Схеми» у кабінетів голови «Укрексімбанку» після незручного питання (відео), на якому розміщено інформаційний матеріал з відео сюжетом який містить аудіо запис події, що відбулася у кабінеті голови правління АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_59 , в якому відображено стенограму запису (т.1 а.с.211-214) (зазначений ресурс є загальнодоступним для перегляду);
		протоколом огляду особової сторінки ОСОБА_59 у соціальній мережі, в якому містяться скріншоти, що були предметом дослідження в ході судового розгляду (т.1 а.с.215-217) (зазначений ресурс є загальнодоступним для перегляду);
		протоколом огляду веб - сторінки з назвою ««Схеми» відновили відео, видалене працівниками «Укрексімбанку» під час нападу на знімальну групу», на якому розміщено матеріал з відео сюжетом який містить запис з кабінету Голови правління АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_59 , в якому містяться скріншоти та в додаток стенограма розмов учасників події, з яких без сумнівів можна зробити категоричний висновок, що керівництвом банку було надано категоричну вказівку вилучити апаратуру у журналістів та знищити записи, та які збігаються з показаннями потерпілих та аудіо записом події, яка була записана потерпілим ОСОБА_18 та була предметом дослідження в ході судового розгляду (т.1 а.с.219-227), (зазначений ресурс є загальнодоступним для перегляду);
		документами наданими головою представництва «РФІ/РЛ, Інк», які містять копії цивільно-правових угод з ОСОБА_60 та ОСОБА_18 , довідку про редакційне завдання, матеріали листування журналістів «Радіо Свобода» з АТ «з АТ «Укрексімбанк», що підтверджують повноваження потерпілих як журналістів (т.2 а.с.55-67);
		протоколом тимчасового доступу до речей та документів.
		Під час судового розгляду було встановлено законність виконання потерпілими професійних обов`язків журналістів, що підтверджено документально та підтвердив свідок ОСОБА_54 , відмітивши, що потерпілі виконували редакційне завдання.
		Аналізуючи результатисудового розгляду,суд прийшовдо висновкупро доведеністьвинності обвинуваченихпоза розумнимсумнівом,у вчиненнікримінальних правопорушень,саме в об`єміобвинувачення доведеногосудом.По сутіпотерпілі прямовказали,що запрямою вказівкоюобвинуваченого ОСОБА_26 , обвинуваченіособа №2,провадження щодоякого зупинено в зв`язкуз проходженнямвійськової службиза призовомпід часмобілізації,  ОСОБА_21 та ОСОБА_10 діючи умисно, застосовуючи фізичну силу, а також здійснюючи вплив у вербальній формі, а також шляхом застосування фізичного впливу вилучити журналістське обладнання та видалити запис інтерв`ю.
		Що стосуєтьсяпоказань обвинувачених,які заперечувалифакт умисного перешкоджанняними здійсненнюжурналістами законноїпрофесійної діяльностіу спосібнезаконного вилученнязібраних матеріаліві технічнихзасобів,а такожпро відсутність впливуна журналістіву спосібвисунення категоричнихвимог припинитизйомку,та застосуванняв подальшому фізичногонасильства зметою вилученнявідзнятого матеріалу, тадо інформації,яка міститьсяв протоколах проведенняслідчих експериментівз участю ОСОБА_9 , ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , яківідтворили своюверсію подіїта намісці показали їїобставини, то до них суд відносить критично до уваги не бере та відкидає, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілих, свідків, які є логічними, послідовними та іншими доказами наданими стороною обвинувачення, які узгоджуються між собою і які суд, незважаючи на категоричні доводи захисту, вважає належними, допустимими та в сукупності достатніми для визнання осіб винуватими.
		В той же час, за результатами судового розгляду, керуючись вимогами ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі висунутого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення в частині кваліфікації їх дій за ч.3 ст. 171 КК України та перекваліфікувати їх дії на ч.2 ст. 171 КК України, оскільки це не погіршує становище обвинувачених, а навпаки. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.
		Так, як видно з формулювання обвинувачення та правової кваліфікації відображеної в обвинувальному акті, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи службовими особами вчинили вплив на журналіста з метою перешкоджання ним професійних обов`язків з використанням свого службового становища.
		Незважаючи на те, що в ході судового розгляду здобуто докази вербального впливу зазначеними обвинуваченими на журналіста та застосування при цьому фізичного насильства з метою перешкоджання виконання ним професійних обов`язків, за що передбачено кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 171 КК України, стороною обвинувачення не надано доказів того, що зазначені дії були вчиненні обвинуваченими з використанням свого службового становища. Навіть якщо вважати, що зазначені обвинувачені будучи службовими особами вчинили вплив на журналіста, то при цьому вони не використовували своє службове становище, оскільки по суті лише виконували розпорядження голови правління банку ОСОБА_59 , перебуваючи в його підпорядкуванні, який будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, дав вказівку їм та особі № 2, провадження щодо якого зупинено, вилучити журналістське обладнання та видалити запис інтерв`ю, що останні і зробили. 
		Як вважає суд, в цьому випадку, лише сам факт перебування осіб на посадах, які дають підстави стверджувати що вони є службовими особами, не свідчить що вплив на журналістів вони вчиняли використовуючи своє службове становище, оскільки такі дії вчиняли не за своєю ініціативою, а в зв`язку з виконанням вказівки іншої службової особи в підпорядкуванні якої перебували.
		За вищевказаних обставин, та частково погоджуючись з доводами захисту, суд прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з ч.3 ст. 171 КК України на ч.2 ст. 171 КК України.
		Суд відмічає,що в ході судового розгляду, обвинувачені під час допиту, даючи поверхові свідчення та відмовляючись відповідати на запитання, не змогли спростувати доводи сторони обвинувачення та потерпілих, та не надали взагалі своїх доказів, на спростування обставин встановлених судом під час судового розгляду, вибудувавши лінію захисту та спрямувавши її лише на дискредитацію доказів сторони обвинувачення та визнання наданих доказів неналежними та не допустимими, з чим суд не може в повній мірі погодитися.
		Так, неодноразово в ході судового розгляду та під час виступу в судових дебатах сторона захисту висловлювалася з приводу того, щоб взагалі не брати до уваги та визнати недопустимими доказами документи та відеозаписи надані представником потерпілого, в яких міститься відео події, де чітко зафіксовано, як обвинувачені вчиняють дії пов`язані з незаконним вилучення зібраних матеріалів та технічних засобів наявних у журналістів, при цьому здійснюючи на них вплив в тому числі застосовують насильницькі дії, при цьому посилаються на обставини того, що ці документи та записи взагалі не є доказами, згідно ст. 84 КПК України, оскільки їм не відкривалися та вони зібрані з порушенням вимог процесуального законодавства. З зазначеним твердженням сторони захисту суд не погоджується, зважаючи на ті обставини, що згідно ст. 56 КК України, протягом кримінального провадження, потерпілий має право, наряду з іншим, подавати докази, в тому числі суду. Відповідно до вимог ч.3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, здійснює збираннядоказів,шляхом витребуваннята отриманнявід органівдержавної влади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ таорганізацій,службових тафізичних осібречей,копій документів,відомостей,висновківекспертів,висновків ревізій,актів перевірок,а такожшляхом здійсненняінших дій,які здатнізабезпечити поданнясуду належнихі допустимихдоказів.Тобто,представник потерпілогов розпорядженнясуду надавдокументи тавідеозаписи,отримані нимна запити,тобто згідновимог процесуальногозаконодавства.Що стосуєтьсяподання їхпід чассудового розглядута недотриманняпроцедури їхпопереднього відкриття,згідно ст.290КПК України,про щовідмічає стороназахисту,то такідоводи єсумнівними,з оглядуна те,що у ч.11ст.290КПК Українивстановлено обов`язоксторін кримінальногопровадження здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. При цьому відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України потерпілий, його представник та законний представник віднесені до сторони обвинувачення лише у випадках, установлених цим Кодексом (зокрема, у разі зміни прокурором обвинувачення в суді або при його відмові від обвинувачення). І лише у таких випадках обов`язок відкриття матеріалів за ст. 290 КПК може покладатися на потерпілого. Тобто, враховуючи вищевказане, обов`язок відкриття матеріалів у цьому кримінальному провадженні на представника потерпілих не поширюється, оскільки документи, долучені представником під час судового розгляду, у розпорядженні прокурора не перебували. 
		Крім того,суд зауважує,що документи,долучені безпосередньов судовомузасіданні представникомпотерпілих (копіїрахунку-фактурита 5дисків),не єєдиними доказами,які покладенов основуобвинувального вироку.Вони єлише тими,що додатковопідтверджують фактичніобставини кримінального правопорушення, встановлені судом, оскільки по суті відображають перебіг події, яка в зафіксована на аудіо записі наданому прокурором. Враховуючи зазначені обставини, документи надані представником потерпілого суд враховує додатково з доказами сторони обвинувачення.
		З приводу доводів сторони захисту на предмет того, що потерпілий ОСОБА_17 не писав заяви про вчинення щодо нього насильницьких дій, що не дає підстав для притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 126 КК України, зважаючи що ця категорія справ відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, то суд відмічає наступне.
		В наданих прокурором матеріалах міститься заява потерпілого ОСОБА_17 (т.1 а.с. 29-30), в якій відмічено, що 04.10.2021 року в приміщенні «Укрексімбанку» невідомі особи разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_47 перешкоджали їх законній діяльності як журналістів, шляхом вимикання камер, незаконному вилученні технічних засобів та зібраних матеріалів, та застосуванням фізичної сили.
		Про фактзастосування насильницькихдій,які завдалифізичного болю,двома обвинуваченими,зокрема  ОСОБА_20 та ОСОБА_11 ,в ходісудового розглядупрямо підтвердилипотерпілі ОСОБА_32 та  ОСОБА_22 ,які вкатегоричній формістверджували,що самеці обвинуваченізаломлювали ОСОБА_61 ,як операторузнімальної групи,руки тазаволоділи відзнятимматеріалом.Тобто,по сутівстановлено  звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення без визначення кримінально-правової кваліфікації, що, як вважає суд, є проявом волі на притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності. А оскільки під час судового провадження потерпілий не виявив бажання відмовитися від обвинувачення, та висловився про необхідність застосування щодо винних кримінально-правових заходів примусу, то відповідне волевиявлення є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
		Що стосується протоколів слідчих експериментів та пред`явлення осіб для впізнання, які сторона захисту просить взагалі не брати до уваги, як такі що не мають доказового значення, то суд з цим не погоджується і такі доводи вважає сумнівними, вважаючи їх належними і допустимими доказами. Оскільки зазначені процесуальні дії проведені з дотриманням загальних вимог до проведення слідчих дій визначених ст. 223 КПК України, та спеціальних, визначених ст.ст. 228, 231 КПК України.
		Слід також відмітити, що незважаючи на те, що під час досудового розслідування не було з потерпілими проведено впізнання обвинуваченого ОСОБА_11 , що відмічає захисник як відсутність доказів винності обвинуваченого, то суд зауважує, що протягом досудового розслідування та під час судового розгляду потерпілі прямо вказали на ОСОБА_11 , який, також брав участь у незаконному вилучені зібраних матеріалів та здійснював вплив на них, як журналістів, застосовуючи насильницькі дії.
		При виступі у судових дебатах сторона захисту також відмітила, що після заяви ОСОБА_26 про припинення інтерв`ю, і ігнорування цієї заяви потерпілими, діяльність журналістів перестала бути законною. Однак, стороною захисту в розпорядження суду не було надано доказів, які би свідчили про реальне існування та встановлення фактів незаконних, протиправних дій журналістів, незаконність методів отримання ними інформації, незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю, що є злочином, тощо, хоча з моменту події минуло майже рік, і ці обставини не є головним предметом для встановлення в ході розгляду даного кримінального провадження, керуючись принципом диспозитивності. Більше того, самі обвинувачені, зокрема ОСОБА_27 та особа № 2, провадження щодо якої зупинено, підтвердили факт погодження на інтерв`ю та безпосередню участь у ньому, однак обвинуваченим пред`явлено обвинувачення не за фактами відмови відповідати на запитання з метою збереження банківської таємниці, про що відмічає захист як мотив дій обвинувачених, а за похідні дії, пов`язані з незаконним вилученням зібраних матеріалів та технічних засобів та подальший вплив на журналістів з метою перешкоджання виконання ними професійних обов`язків, і доказів, які б виправдовували зазначені дії, як спосіб перешкоджання можливій незаконній діяльності журналістів, в розпорядження суду не надано.
		Сторона захисту також ставить під сумнів та просить визнати недопустимим доказом протокол огляду (т.1 а.с. 211-214) веб-сторінки, де предметом огляду був відеоматеріал невідомого походження та виготовлено стенограму, без будь якої достатньої та переконливої ідентифікації осіб, оскільки експертизи з цього приводу не проводилися та протокол огляду (т.1 а.с. 215-217) з відображенням веб-сторінки нібито ОСОБА_26 у соціальній мережі «Фейсбук», оскільки протокол не містить відомостей, які б надавали можливість ідентифікувати сторінку у соціальній мережі, як таку що належить саме ОСОБА_62 , також протокол огляду (т.1 а.с. 219-223) веб-сторінки за відповідним посиланням у мережі Інтернет, на якій містився певний текст та відеосюжет, розміщений власником веб-сторінки, який є невідомого походження та змонтований.
		Зазначені доводисторони захистусуд доуваги небере тавідкидає.Слід відмітити,що зазначенівеб-ресурсиу всесвітніймережі Інтернетє загальнодоступнимдля переглядута відтворення. Процесуальне законодавство не містить перешкод отримання таких доказів у визначений слідчим (дізнавачем) спосіб, зокрема шляхом огляду. Більше того, зміст даних відображених у вищезазначених протоколах та стенограмах в додаток до них, як прямо так і опосередковано, зважаючи на показання потерпілих, підтверджують причетність обвинувачених до вчинення кримінальних проступків, і не є єдиними доказами винності обвинувачених, а лише враховуються в сукупності з іншими доказами. Щодо відсутності висновків фоноскопічних та лінгвістичних експертиз зазначених записів, які б надали можливість ідентифікувати осіб, про що відмічає захист, то, зважаючи на специфіку розслідування кримінальних проступків в т.ч. його строків, розширення процесуальних джерел доказів тощо, то зазначені дослідження в дійсності можливо не проводилися, а тому висновки не надавалися, що ніяким чином не звужує об`єм та важливість для з`ясування обставин кримінального правопорушення зазначеної інформації яка міститься в протоколах як доказу, на предмет персоніфікації та визначення ролі кожного обвинуваченого при вчиненні кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для проведення таких експертиз за власною ініціативою, а сторони, зокрема захист, який і ставить під сумнів можливість ідентифікації осіб на записах, до суду з такими клопотаннями, згідно ст. 332 КПК України, не зверталися, що суд розцінює як фактичну та добровільну відмову захисників та їх підзахисних від реалізації права з`ясувати додаткові обставини, що мають значення для кримінального провадження.
		Що стосується того, що, як відмічає захист, протоколи не містять матеріального об`єкту огляду, то це посилання є сумнівним та не доречним, оскільки об`єктом огляду був саме веб-сайт мережі Інтернет, який, в черговий раз відмічає суд, є загальнодоступним.
		З приводу доводів захисту щодо неналежних процесуальних джерел доказів, вичерпний перелік яких визначений ст. 84 КПК України та порушення способу їх зібрання та отримання стороною обвинувачення та потерпілими, то суд відмічає, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кримінальних проступків,а процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначенихстаттею 84цього Кодексу, як зазначено у статті 298-1 КПК України, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Більше того, приймаючи рішення по суті на підставі ретельного аналізу доказів безпосередньо досліджених судом, суд також вважає за необхідне відмітити, про існування особливостей досудового розслідування кримінальних проступків, не тільки в частині визначення розширеного кола процесуальних джерел доказів, так і при вилучені речей     і документів, строків дізнання та особливостей закінчення дізнання, що і було, як вважає суд, у процесуальний спосіб застосовано стороною обвинувачення при розслідуванні зазначеного кримінального провадження.
		Щодо посилань захисту про відсутність в діях обвинувачених об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення який передбачає відповідальність за вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконання ним професійних обов`язків ( суд, оскільки з цього приводу відсутнє посилання захисту, визначає що мова іде про ч.2 ст. 171 КК України), до них суд відноситься критично, до уваги не бере та відкидає. Під час судового розгляду та ретельного дослідження доказів, без сумнівів було встановлено факти умисного перешкоджання обвинуваченими здійсненню журналістами законної професійної діяльності у спосіб незаконного вилучення зібраних матеріалів і технічних засобів, при цьому здійснюючи вплив на журналістів у спосіб висунення категоричних вимог припинити зйомку, та застосування в подальшому насильницьких дій, зокрема фізичного насильства з метою вилучення відзнятого матеріалу та технічних засобів, що і було зроблено. 
		Аналізуючи результати судового розгляду, суд прийшов до висновку про доведеність винності обвинувачених поза розумним сумнівом, у вчиненні кримінальних проступків в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним, суспільна небезпечність яких полягає в тому, що вони перешкоджають законній професійній діяльності журналіста (особа, яка збирає, редагує, створює або готує матеріали для ЗМІ, пов`язана трудовими чи іншими договірними відносинами), призводять до обмеження його прав, внаслідок чого відбувається зазіхання на свободу преси та інших ЗМІ.
		При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які класифікуються як кримінальні проступки. обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особи винних, які виключно позитивно характеризуються, не судимі.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених, не встановлено.
		Підсумовуючи результати судового розгляду, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, також зважаючи на позицію сторони обвинувачення висловлену в судових дебатах щодо покарання та потерпілих і їх представника, суд вважає про необхідність призначення за правилами передбаченими ч.1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання обвинуваченим ОСОБА_20 , ОСОБА_11 у виді штрафу, та ОСОБА_9 у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади.
		Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч.1 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;
		за ч.3 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_9 визначити у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		ОСОБА_5  визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч.1 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;
		за ч.2 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.;
		за ч.1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_10 визначити у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.
		ОСОБА_6  визнати винуватим та призначити покарання:
		за ч.1 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;
		за ч.2 ст. 171 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.;
		за ч.1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_11 визначити у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.
		Речові докази: компакт диск з записами камер відео спостереження; компакт диск з аудіо-записом; флеш носії з фіксацією слідчих дій; флеш носії з записом слідчих експериментів, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...