Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2782/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2022. Зареєстровано: 15.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2022.
Дата набрання законної сили: 25.01.2023
Результат оскарження 25.01.2023 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/420/2806/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/2782/22 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 вересня 2022 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого судді: Білостоцького О.В.
		При секретарі: Носач В.О.
		 
		За участю сторін:
		Прокурора: Шептіліс О.І.
		Представника позивача: Лех. А.О.
		Представника відповідача: Білик Н.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914;
		- зобов`язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		В обґрунтування своїх позовних вимог Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси зазначив, що листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 23.11.2021 року №6965/3 Суворовську окружну прокуратуру м.Одеси було повідомлено, що у період з 23.10.2021 року по 03.11.2021 року посадовими особами позивача було проведено повторний позаплановий захід за дотриманням Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради вимог природоохоронного законодавства, а саме в частині виконання припису від 03.09.2021 року №392. За результати проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було складено акт №77 від 03.11.2021 року, у якому зазначено, що несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м.Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 Суворовської райадміністрацією не ліквідовано в повному обсязі, припис від 03.09.2021 року №392 не виконано.
		Також у зазначеному листі вказано, що заходи представницького характеру по захисту інтересів держави в судовому порядку Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) не вживались у зв`язку із відсутністю необхідних сум коштів на сплату судового збору.
		З огляду на вищезазначене, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 29.04.2022 року позовну заву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
		Ухвалою суду від 30.06.2022 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
		20.07.2022 року у справі №420/2782/22 було проведено підготовче судове засідання, в якому представники сторін надали заяви по суті справи, додаткові письмові докази ти висловили власні правові позиції щодо суті спірних правовідносин.
		20.07.2022 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		05.09.2022 року у судовому засіданні прокурор позовні вимоги Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та зазначених у судових засіданнях, та просила їх задовольнити.
		Представник Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) також наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних зазначеним в адміністративному позові.
		Представник Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 06.06.2022 року та зазначила про відсутність у відповідача підпорядкованих підприємств, установ, організацій для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, та цільових коштів на виконання зазначених робіт силами залучених підприємств, установ, організацій. Також відповідач посилався на відсутність у нього відповідно до Положення про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року №1934-VII, обов`язку щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, а також на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
		Судом у справі встановлено наступне.
		06.07.2021 року до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) надійшла заяви ОСОБА_1 про проведення виїзної позапланової перевірки за фактом функціонування на території Суворовського району м.Одеси нелегального сміттєзвалища, в тому числі за адресою: м. Одеса, пляж Лузанівка, 29; поля зрощення у м. Одесі за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 32-34).
		26.07.2021 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області Островським А.К., Орловським І.А. із залученням головного спеціаліста відділу комунального господарства Департаменту міського господарства Ярової Н.Б. було здійснено виїзд до Суворовського району м. Одеси. 
		За результатами обстеження посадовими особами контролюючого органу було складено акт від 26.07.2021 року (т. 1 а.с. 35-36), в якому встановлено, зокрема, на полях зрошення у м. Одесі (земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914) на площі приблизно 4 га, земельній ділянці загального користування, на землях територіальної громади велику кількість побутових та будівельних відходів.
		27.07.2021 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було винесено вимогу №4453/3.5 від 27.07.2021 року (т. 1 а.с. 43-46), якою Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради у пункті 7 було зобов`язано, серед іншого, забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ у строк до 13.08.2021.
		17.08.2021 року Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було надіслано лист №01-05-5/564вх, в якому зазначено, що відповідач є виконавчим органом Одеської міської ради і створений нею для виконання чітко визначених функцій місцевого самоврядування. У своїй діяльності райадміністрація зобов`язана керуватись «Положенням про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради», затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 07.12.2016 року №1328-VII, (із змінами) в якому визначені повноваження райадміністрації.
		Відносно п.7 вимоги №4453/3.5 від 27.07.2021 року Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради було повідомлено, що райдміністрація не має підпорядкованих підприємств для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих звалиш сміття, які утворюються внаслідок протиправних дій невстановлених осіб (т. 1 а.с. 47-48).
		В подальшому, з метою перевірки усунення Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами, зазначених у вимозі №4453/3.5 від 27.07.2021 року, фахівцями Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) на підставі направлення №926пр від 18.08.2021 року (т. 1 а.с. 49-50) у період з 20.08.2021 року по 31.08.2021 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), зокрема щодо земельної ділянки з географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було складено акт №56 від 31.08.2021 року (т. 1 а.с. 51-56), у якому зазначено, що 20.08.2021 року посадовими особами контролюючого органу було проведено обстеження території земельних ділянок з географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914, та встановлено наявність несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену орієнтованими розмірами 115 м х 100 м х 2 м (висота). Таким чином Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради не виконано вимогу №4453/3.5 від 27.07.2021 року та не ліквідовано несанкціоноване сміттєзвалище.
		03.09.2021 року Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було винесено припис від 03.09.2021 року №392 (т. 1 а.с. 57-58), яким відповідача зобов`язано забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м. Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		У період з 23.10.2021 року по 03.11.2021 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) на підставі наказу від 20.10.2021 року №1334, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.10.2021 року №1197 (т.1 а.с. 65-66) було проведено повторний позаплановий захід за дотриманням Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради вимог природоохоронного законодавства, а саме в частині виконання припису від 03.09.2021 року №392. 
		За результати проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) було складено акт №77 від 03.11.2021 року (т.1 а.с. 67-70), у якому зазначено, що в ході обстеження території за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 встановлено, що на частині території полів фільтрації здійснюється будівництво автомобільної дороги державного значення «Під`їзд до Одеського морського торгового порту». На ділянці території полів фільтрації, на якій здійснюється будівництво автомобільної дороги, здійснено розчищення території від відходів. На всій іншій частині території полів фільтрації за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 наявне несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену. Таким чином, виїздом на місце встановлено, що несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м.Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 не ліквідовано Суворовської райадміністрацією в повному обсязі.
		Станом на час звернення до суду, докази на підтвердження виконання припису та докази щодо виконання вимог чинного законодавства у сфері поводження з відходами відсутні. Також матеріали справи не містять відомостей, щодо оскарження Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради вимог припису від 03.09.2021 року №392.
		Листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) від 23.11.2021 року №6965/3 (т. 1 а.с. 24-31) було повідомлено Суворовську окружну прокуратуру м.Одеси, що Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м.Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 не ліквідовано в повному обсязі. Заходи представницького характеру по захисту інтересів держави в судовому порядку Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) не вживались у зв`язку із відсутністю необхідний сум коштів на сплату судового збору.
		З огляду на вищезазначене, заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернувся до суду з даним позовом.
		Під час перевірки правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши заяви сторін по суті справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. 
		Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. 
		Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Поняття інтереси держави відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду у справах №911/620/17, №910/2989/18.
		В основі інтересів держави згідно рішення Конституційного Суду України завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. 
		У пункті 3 зазначеного судового рішення Суд вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. 
		У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Ураховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
		Системне тлумачення положень ст.53 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
		2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18).
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		У правовідносинах, які виникли у цій справі, захист інтересів держави здійснює Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область), як суб`єкт владних повноважень, на яку покладено обов`язок державного контролю за дотриманням охорони навколишнього природного середовища.
		З матеріалів справи вбачається, що звернення Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави з позовом до суду фактично зумовлено відсутністю фінансування позивача, про що останній зазначав у листах на адресу прокурора.
		Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		Суд також звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 11.03.2021 року у справі №920/821/18 за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів висловлена подібна правова позиція щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави, які тотожні підставам, наведеним у даній справі.
		За таких умов суд критично ставиться до посилання представника відповідача про те, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275).
		Відповідно п. 1 вказаного положення, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Відповідно до п. 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:
		1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
		2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр;
		екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
		3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Згідно п.п. "л" п.п. 2 п. 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
		здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
		дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
		складення і ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;
		перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;
		збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);
		ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;
		дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;
		дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;
		дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;
		своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
		Відповідно до п.п. 3, 5 п. 4 Положення №275 Держекоінспекція:
		проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);
		звертається до суду із позовом щодо:
		обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин;
		визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Згідно з п. 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 року №962-IV "Про охорону земель" (далі - Закон №962-IV).
		Статтею 1 Закону №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
		Стаття 35 Закону №962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
		Згідно статті 45 Закону №962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
		У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.
		Відповідно до статті 46 Закону №962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
		У свою чергу Законом України від 05.03.1998 року №187/98-ВР "Про відходи" (далі - Закон №187/98-ВР) визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.
		У відповідності до статті 1 Закону №187/98-ВР відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону №187/98-ВР встановлено, що суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
		Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
		Статтею 12 Закону №187/98-ВР встановлено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.
		З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.
		Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
		Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
		Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.
		У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.
		У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
		Відповідно до статті 21 Закону №187/98-ВР органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
		Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Згідно з пунктом "а" статті 30 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.
		Відповідно до статті 54 Закону України №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
		Згідно п.3 статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
		Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
		Відповідно до п.7.17 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI визначення територій, прилеглих до територій підприємств, установ, організацій, що підлягають прибиранню, контроль за їх санітарним очищенням, утриманням та збереженням зелених насаджень, своєчасним вивезенням твердих побутових відходів з території приватної забудови, ліквідація стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, власників (користувачів) покладається на районні адміністрації, органи самоорганізації населення, житлово-комунальні кооперативи відповідно до планів-схем закріплених територій, затверджених районними адміністраціями.
		Суворовська районна адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради і створена нею для виконання чітко визначених функцій місцевого самоврядування. В своїй діяльності районна адміністрація зобов`язана керуватись «Положенням про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 року №4584-VІ, в якому визначені всі повноваження райадміністрацїї.
		З огляду на зазначене Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів.
		Як вбачається з акту Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) №77 від 03.11.2021 року Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, будівельних відходів, а також відходів поліетилену на території Суворовського району м. Одеси (поля фільтрації) за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914 не ліквідовано в повному обсязі.
		Станом на дату розгляду справи відповідач також не надав до суду доказів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів на земельній ділянці за географічними координатами 46.526724,30.704914, 46.527331,30.704914, що може призвести до негативних наслідків.
		Зазначене свідчить, що відповідачем не вживаються заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, не зважаючи на неодноразові внесення органом контролю актів реагування щодо окремих порушень.
		При цьому суд критично ставиться до посилання представника відповідача щодо відсутності у нього підпорядкованих підприємств, установ та організацій для виконання робіт з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, та цільових коштів на виконання зазначених робіт силами залучених підприємств, установ, організацій, оскільки зазначені обставини не спростовують обов`язку Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо дотримання вимог чинного законодавства. 
		Таким чином суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову, зокрема, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Таким чином, суд, задовольняючи позов, вважає за необхідне зобов`язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Проте, відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Суд звертає увагу, що заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави виступає як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, - 
		ВИРІШИВ :
		 
		Адміністративний позов Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси (65003, м.Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) (65114, м. Одеса, Лінія 12, 6 станція Люстдорфської дороги, 22) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (65025, м. Одеса, проспект Добровольського, 106) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		Зобов`язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради вжити заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища побутових та будівельних відходів на території полів зрошення (фільтрації) - місто Одеса, земельні ділянки за географічними координатами 46.526724,30.704914 та 46.527331,30.704914.
		Розподіл судових витрат не проводити.
		Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України. 
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 14 вересня 2022 року. 
		 
		Суддя О.В. Білостоцький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...