Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/7276/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2022. Зареєстровано: 15.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2022.
Дата набрання законної сили: 14.09.2022
Номер судового провадження: A/855/9689/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7276/21                                                      Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  14 вересня 2022 року                                                                         м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		          Головуючого судді:                                                         Чаку Є.В., 
		          суддів:                                                                              Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
		          за участю секретаря                                                           Дудин А.С.          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Черкаської міської ради,  про визнання протиправними дій, -
		                                                     В С Т А Н О В И В:
		Черкаська окружна прокуратура в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про  визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не вчиненні дій спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Черкаси; зобов`язання відповідача вжити заходів щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Черкаси.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року  позов задоволено часткового. Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Черкаської міської ради у не здійсненні замовлення з розроблення історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси. Зобов`язано відповідача вжити заходи щодо замовлення розроблення у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць міста Черкаси. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що діяв виключно у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством, зокрема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та містобудівною документацією під час проектування та будівництві об`єктів на території міста Черкаси. Відповідач зазначив, що Черкаська окружна прокуратура не має процесуальної правоздатності пред`являти позов в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, оскільки наразі проводяться заходи з коригування історико-архітектурного опорного плану (актуалізація).
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно  залишити без змін, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 до Списку по Черкаській області включені наступні історично населені місця: міста Черкаси, Городище, Звенигородка, Золотоноша, Кам`янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Тальне, Умань, Чигирин та смт. Лисянка і Стеблів.
		Листом Міністерства культури України від 26 квітня 2018 року №638 надані роз`яснення обласним державним адміністраціям щодо неможливості здійснення нового будівництва в населених пунктах, віднесених до Списку історичних населених місць України.
		Міністерством культури та інформаційної політики України на адреси обласних державних адміністрацій направлено рекомендаційний лист від 11 серпня 2020 року №9996/6.11.6 щодо необхідності додержання вимог ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших законодавчих вимог в частині розробки та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.
		На виконання відповідного листа Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслано лист від 21 вересня 2020 року №02/01-01-08/9295 до органів управління адміністративних одиниць, віднесених до історичних населених місць щодо вжиття відповідних заходів в межах компетенції із розробки та затвердження у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних планів історичних населених місць Черкаської області.
		Також Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслано лист до Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2020 року № 22698/02/01-03-25 щодо вжиття відповідних заходів та листи Черкаської обласної державної адміністрації від 21 грудня 2020 року №23231/01/01-57 та від 17 лютого 2021 року №3558/01/01-56 до органів управління адміністративних одиниць, віднесених до Історичних населених місць щодо вжиття відповідних заходів в межах компетенції із розробки та затвердження у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку історико-архітектурних опорних планів у складі генеральних кланів історичних населених місць Черкаської області, копії яких додаються.
		У листі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 02/01-03-13/304/02/01-03-13/7551 від 06.04.2021, наданого на запит Черкаської окружної прокуратури № 145-205 від 25.03.2021, зазначено, що історико-архітектурний опорний план м. Черкаси не затверджений. 
		З інформації наявної на офіційному сайті міської ради не встановлено складової Генерального плану м.Черкаси - історико-архітектурного опорного плану.
		Листом від 12.04.2021 №6635-01-21 Виконавчий комітет Черкаської міської ради повідомив Черкаську окружну прокуратуру  про те, що Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради доручено до 01.11.2020 здійснити передбачені законодавством заходи для розробки історико-архітектурного опорного плану міста та внесення відповідних змін до генерального плану, проте видатки на зазначені заходи затверджені не були.
		13.05.2021 Черкаською міською радою було прийнято рішення № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Черкаси (Актуалізація)», яким вирішено забезпечити замовлення науково-проектної роботи «Коригування історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси».
		24.06.2021 у відповіді на запит прокуратури відповідач зазначив, що  ним проводяться заходи із коригування історико-архітектурного опорного плану міста.
		          Вважаючи протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка полягає у невчиненні дій спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Чернігова, прокуратура звернулась до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.
		Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-ІІІ) визначено, що:
		- охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
		- історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що берегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;
		- історичне населене місце - це населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
		Згідно ч. 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого, належить забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади: виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
		Частинами 3, 4 статті 32 Закону №1805-ІІІ передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за Поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується вентральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної Політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (ч. 3, 4, 5 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Згідно пп. 6 п. «а» ч. 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі Закон - № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед власних (самоврядних) повноважень передбачені, у тому числі, підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Серед делегованих повноважень згідно з підпунктом 5 пункту «б» вказаної статті Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних Довідників.
		Підпунктом 10 п. «б» ч. 1 статті 32 Закону №280/97-ВР передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, віднесено забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
		Пунктами 1, 4, 5, 6, 7 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318)визначено, що історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідальними за визначення меж і режимів використання Історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення. Збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах нерухомих об`єктів культурної спадщини, збереження її містоформуючої ролі є пріоритетним напрямом містобудівної діяльності в межах історичних ареалів.
		Згідно п. 2.1. Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (далі - Порядок № 64) історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб`єктами господарювання, спеціалізованими у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат (далі - розробник). Історико-архітектурний опорний план підписується та скріплюється печаткою головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат.
		Оригінал затвердженого історико-архітектурного опорного плану зберігається у відповідному уповноваженому органі містобудування та архітектури та центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну Політику у сфері охорони культурної спадщини. Дані історико-архітектурного опорного плану вносяться до містобудівного кадастру (пункти 2.2. та 2.3. Порядку № 64).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №92 внесено зміни до пунктів 8, 9 Порядку № 318 та визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з врахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.
		У разі не затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону. При цьому, установлено, що вимоги, зазначені в поточному абзаці, застосовуються до 01 січня 2019 року.
		Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що з 01 січня 2019 року за умови відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим.
		          В даному випадку у листі № 02/01-03-13/304/02/01-03-13/7551 від 06.04.2021 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації зазначило, що історико-архітектурний опорний план м. Черкаси не затверджений. 
		Про відсутність історико-архітектурного опорного плану м. Черкаси свідчать й доводи  відповідача, викладені у листі від 12.04.2021 №6635-01-21, в якому зазначено, що  Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради доручено до 01.11.2020 здійснити передбачені законодавством заходи для розробки історико-архітектурного опорного плану міста та внесення відповідних змін до генерального плану, проте видатки на зазначені заходи затверджені не були.
		Судом встановлено, що 13.05.2021 Черкаською міською радою було прийнято № 5-318 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану м. Черкаси (Актуалізація)», яким вирішено забезпечити замовлення науково-проектної роботи «Коригування історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси».
		Про вчинення заходів із коригування історико-архітектурного опорного плану міста відповідач також зазначав у  відповіді на запит.
		Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, Виконавчим комітетом Черкаської міської ради не надано доказів на підтвердження тих обставин, що вжито заходи спрямовані на розробку та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси та/або замовлення і відповідне погодження в установленому порядку. 
		Фактично після затвердження рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505 Генерального плану, відповідачем було вчинено протиправну бездіяльність, що полягає у відсутності замовлення розробки історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси з прийняттям в установленому порядку обов`язкового до виконання рішення.
		Бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, є загрозою для самовільної, хаотичної, неконтрольованої забудови історичних центрів та місць на території громади, є викликом непоправному руйнуванню пам`яток історії та культури, знищенню історичної спадщини громади.
		Апеляційний суд вважає, що наявними матеріалами справи підтверджується неналежне врядування спеціально уповноваженого органу в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради в сфері охорони культурної спадщини, що є підставою для часткового задоволення позову.
		Доводи апелянта щодо відсутності в Черкаської окружної прокуратури повноважень на пред`явлення даного позову, суд першої інстанції вірно визнав необгрунтованими, оскільки наявними матеріалами підтверджується відсутність доброго/належного врядування спеціально уповноваженого органу в сфері охорони культурної спадщини, що є передумовою для звернення прокурора до суду для захисту відповідних прав людини та інтересів держави. 
		Так, аналіз статті 23 Закону України «Про прокуратуру»  свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. 
		Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу, проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться. 
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійсню його неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, коли особа усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але усупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. 
		«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, що проте є неналежною. \          «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, що, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. 
		Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, проте щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21 (адміністративне провадження № К/9901/20127/21) зазначено: інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров`я, безпека, благоустрій населених пунктів, позаяк відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Інтереси держави у справах щодо забезпечення захисту встановленого порядку здійснення забудови територій виявляються у дотриманні вимог містобудівної документації на місцевому рівні під час планування та забудови території, забезпеченні сталого розвитку відповідного населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. У цій справі подання заступником прокурора адміністративного позову мало на меті захист «інтересів держави».
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для правомірного ініціювання прокурором Черкаської окружної прокуратури судового захисту інтересів держави, зокрема, в особі органів, уповноважених охороняти культурну спадщину у зв`язку із допущеною протиправною бездіяльністю відповідачем виконавчим комітетом Черкаської міської ради - у не здійсненні компетенційних повноважень щодо замовлення розробки у складі Генерального плану історико-архітектурного опорного плану міста Черкаси із затвердженням науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць міста Черкаси.
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції належним чином установивши фактичні обставини справи, не допустив неправильного застосування норм матеріального права та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
		Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
		                                                                   П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради - залишити без задоволення.
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повний текст постанови виготовлено 14.09.2022.
		 
		Головуючий суддя:                                                                                            Є.В. Чаку
		 
		          Судді:                                                                                          Н.М. Єгорова
		 
		                                                                                                            А.Ю. Коротких

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...