Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/2170/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2022. Зареєстровано: 15.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/556/34/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021186050000189

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 556/2170/21  
		Номер провадження 1-кп/556/34/2022 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                 
		Рядок статзвіту № 18                 
		 
		15.09.2022 
		Володимирецький районний суд Рівненської області у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої, цивільного відповідача ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченої ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021186050000189 по обвинуваченню  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, пенсіонерки, раніше не судимої,-
		 
		за ч.1 ст.122 КК України;
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_5 умисно заподіяла потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило довготривалий розлад здоров`я, при наступних обставинах. 
		Так, 10.08.2021 приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи на території храму Православної церкви України, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, с. Заболоття, вул. Соборна, діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_4 , що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла предметом, схожим на металеві вила, один удар у праву руку, а саме в ділянку передпліччя потерпілого ОСОБА_4 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток нижньої третини правого передпліччя зі зміщенням, який відноситься до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили довготривалий розлад здоров`я.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинило довготривалий розлад здоров`я, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КК України.
		Будучи допитаноюв судовомузасіданні, ОСОБА_5 пояснила, що в с.Заболоття певний час існує конфлікт між вірними різних релігійних конфесій з приводу використання храму. 10 серпня 2021 року до неї передзвонив батюшка, та повідомив, що вірні ПЦУ перебувають на території церкви, і попросив прийти до храму. Підійшовши до церкви, ОСОБА_7 побачила, що частина огорожі храму поломана, на подвір"ї було багато людей, в т.ч. там був і потерпілий ОСОБА_8 . Оскільки вона особисто приймала участь у будівництві храму, а після цього протягом багатьох років разом з іншими односельчанами доглядала будівлю, покращувала, підтримувала належний стан, постійно відвідує богослужіння, і це є дуже важливо для неї, вона сприйняла події на подвір"ї храму дуже емоційно. 
		Під час судових дебатів та в останньому слові обвинувачена визнала, що вона нанесла удар по руці потерпілого палкою, яку вона тримала в руці. Попросила вибачення у потерпілого, пояснила, що шкодує про свій вчинок. Пояснила, що готова відшкодувати вартість лікування потерпілого. 
		Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він проживає в с.Заболоття, в селі певний час існує релігійний конфлікт з приводу користування храмом. 10.08.2021 року він разом з іншими особами вирішили прибрати територію біля храму, для цього прийшли до церкви, почали прибирати, косити та збирати траву. В це час до церкви прибігли віруючі московського патріархату, вони були агресивно налаштовані, почали сваритись, кричати. Під час цієї сварки ОСОБА_7 металевою частиною вил, які тримала в руках, нанесла йому удар по руці. Він відчув сильний біль, йому відразу стало погано. Працівники поліції, які були неподалік храму, підійшли, припинили конфлікт, відібрали у нього пояснення, після цього знайомий відвіз його до лікарні. ОСОБА_9 діагностували закритий перелом зі зміщенням, він тривалий час лікувався, проходив реабілітацію. Потерпілий не наполягав на реальній мірі покарання для обвинуваченої, однак просив обрати покарання згідно із законом. 
		Підтримав свій цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 10.08.2021 він разом із жителями с. Заболоття домовився поприбирати біля церкви. Того ж дня, приблизно о 18:00 год. він та жителі с. Заболоття вийшли до церкви та стали прибирати. Прибиранням займались також ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші жителі с. Заболоття. Під час прибирання на територію до церкви прийшли прихильники московського патріархату ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та інші, де почали провокувати конфліктну ситуацію щодо користування церквою. Він та жителі які прибирали навколо церкви, являються прихильниками української церкви. Далі між прихильниками українського патріархату та московського почався словесний конфлікт який переростав у бійку. Штинь ОСОБА_16 під час сварки взяла в ОСОБА_17 вилки з дерев`яною ручкою. та підбігла до ОСОБА_4 , при цьому нецензурно висловлювалась, замахнулась та металевою частиною нанесла один удар по правій руці потерпілого.
		Аналогічні показання дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , який додатково пояснив, що після нанесення удару по руці, ОСОБА_19 надав пояснення працівникам поліції в їх патрульній машині, і після цього ОСОБА_20 власним автомобілем відвіз його до лікарні, оскільки потерпілому стало погано, він скаржився на сильний біль. 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що 10.08.2021 року під час конфлікту на території церкви в с.Заболоття ОСОБА_5 не наносила ударів потерпілому, не мала в руках ніяких предметів, агресивно поводив себе якраз потерпілий ОСОБА_19 та інші особи, які незаконно проникли на територію храму, зламавши частину огорожі. 
		Крім показань обвинуваченої, потерпілого та свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_20 , вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена сукупністю інших досліджених судом доказів, в т.ч.
		- рапортом чергового №3953 від 10.08.2021 (а.с. 7);
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2021, в якому потерпілий ОСОБА_19 повідомляє про нанесені йому тілесні ушкодження та особу, яка їх заподіяла (а.с.8);
		- висновком судово-медичної експертизи №79 від 12.08.2021 (а.с. 12), з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток нижньої третини правого передпліччя зі зміщенням. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень спричинивши довготривалий розлад здоров`я;
		-    протоколами проведення слідчого експерименту та фототаблицями до них з потерпілим ОСОБА_4 від 13.10.2021 (а.с.33-36); свідком ОСОБА_10 від 13.10.2021 (а.с.37-39); свідком ОСОБА_18 від 13.10.2021 (а.с.40-43), під час яких потерпілий та свідки підтвердили обставини нанесення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. 
		Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 повністю доведена в ході досудового розслідування та знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження належними та допустимими доказами.
		Показання свідка ОСОБА_21 не спростовують висновків суду, оскільки вони суперечать сукупності інших досліджених судом доказів, в т.ч. і показанням самої обвинуваченої. При цьому суд також враховує, що у відповідності до показань потерпілого, свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 свідок ОСОБА_21 не була очевидцем події, оскільки прийшла на територію храму пізніше, коли потерпілий вже перебував в патрульній поліцейській машині і давав пояснення. 
		Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.122 КК України є правильною, і знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. 
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин,що пом`якшуютьта обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено. 
		Обвинувачена ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, визнала свою вину у вчиненому. 
		Згідно висновку досудової доповіді відносно ОСОБА_5 , орган пробації на підставі інформації, що характеризує особу обвинуваченої та її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробацїї вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Враховуючи вищевикладені обставини, а також відомості про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, викладену у досудовій доповіді та рекомендації органу пробації, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства та відбування покарання, у зв`язку із чим вважає за необхідне обрати їй міру покарання в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України із звільненням її від покарання за правилами ст.ст.75, 76 КК України, з встановленням іспитового строку. 
		При цьому суд також враховує позицію потерпілого ОСОБА_23 , який не наполягав на призначенні обвинуваченій реального покарання. 
		З приводу заявленого потерпілим цивільного позову судом встановлено наступне. 
		Потерпілий ОСОБА_4 заявив позов про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в загальному розмірі 51573,73 грн, яка складається з матеріальної шкоди, в розмірі 1573,73 грн, а також моральної шкоди в сумі 50000 грн.
		В судовому засіданні потерпілий підтримав позовні вимоги, пояснив, що тривалий час лікувався від отриманих ушкоджень, у зв"язку з цим не лише поніс матеріальні витрати на придбання ліків, а також зазнав фізичних та моральних страждань, біль, приниження, витрачав час і зусилля для відновлення здоров"я та звичайного ритму життя. Просив задоволити позов в повному обсязі.
		Обвинувачена та цивільний відповідач ОСОБА_5 визнала позов в частині відшкодування витрат на лікування. 
		Як вбачається зі ст.1166, 1167 ЦК України матеріальна шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім визначених законом випадків. Зокрема, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. 
		Як вбачається зі ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Аналізом платіжних документів (чеків, рахунків, накладних), наданих потерпілим, виписного епікризу а також медичної карти стаціонарного хворого, встановлено, що за період стаціонарного лікування ОСОБА_4 у відповідності до лікарських призначень витратив на придбання ліків та медичного обладнання, оплату лабораторних та інших обстежень, проїзд до лікувального закладу 1573,73 грн, і вказані кошти підлягають відшкодуванню обвинуваченою. 
		Потерпілим також заявлено позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. В обґрунтування позову в цій частині ОСОБА_4 вказував, що внаслідок отримання травми він зазнав сильного болю, приниження, образи, тривалий час лікувався. Потерпілий відчував як фізичні, так і моральні страждання та біль, пригнічення, змушений був затрачати значні зусилля, час та кошти для відновлення належного рівня свого життя. 
		Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини, а в разі завдання шкоди здоров`ю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки  незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала. Ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Враховуючи характер та обсяг страждань потерпілого, істотність вимушених змін у його житті, які пов`язані з отриманими травмами, суд, виходячи із принципів розумності, співрозмірності та справедливості, приходить до висновку про наявність підставі для часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 10000 грн.
		Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що заходи забезпечення кримінального провадження в даній справі не застосовувались, запобіжний захід не обирався, речові докази відсутні, та керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із дворічним іспитовим строком.
		Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
		Позов потерпілого задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 1573 (одну тисячу п`ятсот сімдесят три) гривні 73 копійки матеріальної шкоди, 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього стягнути 11573 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) гривні 73 копійки. 
		На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити копію вироку потерпілому.
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...