Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/11121/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2022. Зареєстровано: 15.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2022.
Дата набрання законної сили: 01.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/712/59/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22016250000000023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа №712/11121/16-к
		Провадження №1-кп/712/59/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 вересня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого судді              ОСОБА_1 
		за участю секретарів              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурора                  ОСОБА_5 
		захисника                  ОСОБА_6 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично поживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 , у період з 2014 року по вересень 2016 рік, приймав участь у терористичній організації так званій «Донецька народна республіка», яка відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. Її учасники на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
		Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР». 
		Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно, з єдиним планом спільних злочинних дій.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаної терористичної організації. 
		«ДНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. 
		Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Луганська народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов`язки: систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції; з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями; створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; скоєння терористичних актів та диверсій на території України; захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Донецької області; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
		Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
		Так, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел з березня 2016 року, усвідомлюючи незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ДНР», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України та здійснення терористичної діяльності, добровільно вступив до силового блоку даної терористичної організації  «Республіканської гвардії ДНР». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на участь в незаконному збройному формуванні терористичної організації «ДНР».
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду кримінального провадження, шляхом публікації повістки у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр»
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України ухвалою суду від 06.06.2022 призначено спеціальне судове провадження.
		Належний захист прав обвинуваченого було забезпечено участю захисника, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.
		При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Вина  ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме: 
		- даними актами огляду від 17.05.2016 та 18.05.2016 з додатками, відповідно до яких проведено огляд сторінки Інтернет  видання «ВІКА» та Інтренет сервісу «YouTube на яких розміщена інформація про участь ОСОБА_7 в діяльності т.зв «Донецька народна республіка» та бойових дій проти сил Антитерористичної операції, «Как штурмовали Данецький аеропорт», що підтверджується знімками з екрану манітора;
		- даними протоколу огляду від 27.05.2016 з додатком та оптичним диском, відповідно до якого було оглянуто мережі Інтернет та отримано інформацію про участь ОСОБА_7 у діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» та зображено фотографія ОСОБА_7 , яка підписана « ОСОБА_8 родом із села Цибулів Монастирищенського району Черкащини. Воює і тренує бойовиків на Донеччині»;
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів ТОВ «Лайфселл» від 04.07.2016 з оптичним диском, на якому міститься інформація про вхідні та вихідні телефонні з`єднання і надіслані та отримані SMS та MMS повідомлення проведені з 01.10.2014 по 31.06.2016 з телефонного номеру, яким користувався ОСОБА_7 та постійно знаходився у населених пунктах м.Донецьк та Донецьких областях та брав участь у терористичній організації;
		- даними протоколу від 21.07.2016 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, відповідно до якого розсекречено проведену негласну слідчу дію  знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_7 , який користується мобільними телефонами операторів стільникового зв`язку «МТС» та «Лайфселл» із застосуванням відповідних технічних засобів відбору та фіксації змісту інформації;
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «МТС Україна» від 08.08.2016 з оптичним диском, на якому міститься інформація про вхідні та вихідні телефонні з`єднання і надіслані та отримані SMS та MMS повідомлення проведені з 01.10.2014 по 31.06.2016з телефонного номеру, яким користувався ОСОБА_7 та постійно знаходився у населених пунктах м.Донецьк та м. Макіївка Донецької області;
		-даними протоколуогляду від29.08.2016з додатком,в ходіякого булооглянуто мережі Інтернет з метою отримання інформації про участь ОСОБА_7 у діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».
		До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.
		Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.
		Відповідно до ст. 297-1 ч. 2 КПК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч. 1 ст. 258-3 КК України, за якою обвинувачується  ОСОБА_7 . 
		Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого  ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України доведена в повному обсязі.
		Всі докази,досліджені безпосередньосудом,в даномукримінальному провадженніє належнимита допустимимидоказами,оскільки булиотримані впорядку,передбаченому КПКУкраїни іу своїйсукупності повністюпідтверджують винуватістьобвинуваченого ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними,узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість та у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 , займаючи посаду заступника командира батальйону по роботі з особовим складом 1 окремого штурмового батальйону «Республіканської гвардії ДНР» та має звання майор гвардії, зазначена вище «Республіканська гвардія ДНР» створена наказом Голови «ДНР» ОСОБА_9 №05 від 12.01.2015 «Про створення Республіканської гвардії», яка здійснює збройний опір силам антитерористичної операції (далі  АТО) на території Донецької області та сприяє терористичній діяльності зазначеної терористичної організації, з 2014 рокудіючи умисно, достеменно усвідомлював , що «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входять до силового блоку терористичних організацій «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях. Вказаними діями він бере участь у терористичній організації «ДНР» та сприяє її діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області.
		До такого висновку суд дійшов із того, що поняття терористичної організації визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, і відповідно до цього Закону, це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Діяльність «ДНР» як терористичної організації підтверджується зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року № 129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VIII, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 року № 13 утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що  ОСОБА_7  усвідомлював, що «ЛНР» «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР» «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість  ОСОБА_7  у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
		Дії  ОСОБА_7  суд кваліфікує за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як умисну участь у терористичній організації та сприянні її діяльності.
		Суд, при призначенні  ОСОБА_7  покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
		Призначаючи покарання  ОСОБА_7 відповідно до ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке мало місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Донецькій області та суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суспільну небезпеку яка полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 1 ст. 258-3 КК України з конфіскацією майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 неможливе без ізоляції його від суспільства.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
		 
		ЗАСУДИВ:
		Визнати  ОСОБА_7  винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_7 рахувати з часу, коли він буде фактично затриманим.
		Речові докази, а саме оптичні диски DVD-R, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.
		Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
		 
		 
		 
		Головуючий                                О.І.Кончина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...