Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/236/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2022.
Дата набрання законної сили: 31.08.2022
Номер судового провадження: 61-13820ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		(додаткова)
		 
		31 серпня 2022 року          
		м. Київ
		 
		справа № 340/236/17
		провадження № 61-13820св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
		Яремка В. В. (суддя-доповідач), 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		відповідачі: Голівська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув заяву ОСОБА_5 , від імені якого діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		У травні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Голівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (далі - Голівська сільська рада), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано державний акт на право приватної власті, виданий 30 березня 2012 року ОСОБА_5 на підставі рішення Голівської сільської ради від 30 грудня 2009 року, на земельну ділянку, площею 0,5657 га, для ведення особистого селянського господарства в селі Чорна Річка. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено. Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 3 520 грн - витрати зі сплати судового збору.
		Короткий зміст вимог заяви
		У травні 2022 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла заява ОСОБА_5 , від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив стягнути з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 16 000,00 грн, витрати на прибуття представника відповідача до Верховинського районного суду Івано-Франківської області у розмірі 4 585,00 грн, витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 500,00 грн за подання заяви про ухвалення додаткового рішення. 
		На обґрунтування заяви посилається на те, що Верховний Суд ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, проте не вирішив питання про відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу у суді першої інстанціїта витрат на прибуття представника відповідача до зазначеного суду.
		Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено. Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 3 520,00 грн - витрати зі сплати судового збору.
		Заявник просить стягнути з позивачів на його користь витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 16 000,00 грн, витрати на прибуття представника відповідача до Верховинського районного суду Івано-Франківської області у розмірі 4 585,00 грн, витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 500,00 грн за подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
		Зазначена заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Пунктами 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
		Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18.
		Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18 (провадження 
		№ 61-17688св20).
		Відповідач на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції надав копію договору про надання правової допомоги від 30 травня 2017 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 30 травня 2017 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 13 березня 2018 року № 14 про оплату ОСОБА_5 на користь адвоката Парфана Т. Д. коштів у сумі 16 000,00 грн та фіскальні чеки на підтвердження сплати витрат на прибуття представника відповідача до Верховинського районного суду Івано-Франківської області у розмірі 4 585,00 грн (т. 2, а. с. 8, 9, 10, 11, 12).
		Відповідач підтвердив документально, що ним дійсно були понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції.
		Позивачі не звернулися до Верховного Суду з клопотанням про зменшення заявлених відповідачем до відшкодування витрат на правничу допомогу, не спростували їх розмір та не довели неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертій статті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій іншої сторони.
		Також відповідно до статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
		Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати
		Отже, наявні підстави про задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн та витрат на прибуття представника відповідача до Верховинського районного суду Івано-Франківської області у розмірі 4 585,00 грн,у рівних частках з кожного (по 5 146,25 грн).
		Проте не підлягає задоволенню заява про ухвалення додаткового рішення в частині вимог про стягнення з позивачів на користь відповідача витрат за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки розподіл судових витрат, понесених однією із сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи, а саме вирішення спору по суті (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 905/671/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 904/4380/21, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/4862/21).
		Водночас заява про ухвалення додаткового рішення в указаній частині не стосується вирішення спору по суті, а тому немає підстав для задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за подання зазначеної заяви.
		Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Заяву ОСОБА_5 , від імені якого діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та на прибуття представника відповідача до Верховинського районного суду Івано-Франківської області по 5 146,25 грн з кожного.
		У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 О. В. Ступак
		 
		Судді:                                                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                        А. С. Олійник
		 
		                                                                                                                        С. О. Погрібний
		 
		                                                                                                                        В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...