Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/1297/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2022. Зареєстровано: 16.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.12.2022
Результат оскарження 19.12.2022 Апеляційний суд Житомирської області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 1-кп/0285/226/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060090000875

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер № 285/1297/21 
		Провадження № 1-кп/0285/226/22 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    
		15 вересня 2022 року м. Новоград-Волинський
		Колегія Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в складі:
		головуючого-судді     ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3 
		участі секретаря         ОСОБА_4 ,
		прокурора             ОСОБА_5 
		захисника             ОСОБА_6 
		представника потерпілої ОСОБА_7 
		законного представника потерпілої ОСОБА_8 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Новоград-Волинський кримінальне провадження № 12020060090000875 по обвинуваченню
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, українця, громадянина України, освіта загальна середня, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України
		УСТАНОВИВ:
		29.11.2020 року близько 22 години 50 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні буд. АДРЕСА_1 , вирішив умисно зґвалтувати малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, розуміючи, що перед ним малолітня дитина, яка не досягла 14 років, та не зможе чинити опір, використовуючи свою значну перевагу, за добровільною згодою малолітньої ОСОБА_10 , яка за своїм віком могла не розуміти значення своїх дій, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним    проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 із використанням своїх геніталій.
		Окрім цього, 30.11.2020, близько 7 год. 20 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні буд. АДРЕСА_1 , вирішив умисно, повторно вчинити дії сексуального характеру пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне зґвалтування малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , порушуючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, розуміючи, що перед ним малолітня дитина, яка не досягла 14 років, та не зможе чинити опір, використовуючи свою значну перевагу, зняв руками з потерпілої її штани та труси та за її добровільною згодою вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , з використанням геніталій.
		В судовомузасіданні обвинуваченийвину невизнав тапояснив,що неоспорює факт,що ОСОБА_10 була втой деньв йогобудинку,що вінїї самзапросив.Також,не заперечує,що бувобізнаний провік потерпілої.Статевий актз ОСОБА_10 відбувся тількиодин развночі приобставинах вказанихв обвинувальномуакті заїї згодою.Повторного статевогоакту вранцінаступного дняне було. 
		Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_9 його вина підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та доповнила, що в листопаді 2020 прийшла в гості до свого раніше знайомого ОСОБА_9 на його телефонне запрошення в його будинок, що по АДРЕСА_1 , де в той час знаходились ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та її чоловік пішли спати. ОСОБА_9 запропонував залишитись в нього на ніч. На що вона погодилась, та вже близько 22 год. розстелила ліжко та лягла спати в кімнаті ОСОБА_9 , в якій знаходилось два ліжка. Вночі вона прокинулась від того, що на її ліжко ліг ОСОБА_9 , він почав її роздягати, потім роздягнувся сам, після чого відбувся статевий акт природнім шляхом, не насильно без засобів контрацепції. Після чого останній переліг назад на своє ліжко. Також, ще раз статевий акт відбувся вранці 30.11.2020 за його пропозицією та її згодою. Через деякий час її бабуся ОСОБА_13 , прийшла до ОСОБА_9 , двері будинку відкрила ОСОБА_14 , яка випустила її з будинку, оскільки бабуся сильно сварилась. Після чого вони пішли додому. По дорозі додому вона втекла від бабусі, оскільки остання почала допитувати її чому там була, та що робила там. Коли бігла від бабусі, то по дорозі її зустріла соціальний працівник ОСОБА_15 , яка забрала до себе в кабінет де вона їй все розповіла. Після чого, матір забрала додому. Вдома вона змінила свою спідню білизну (труси рожевого кольору) які залишила в своїй кімнаті. Душ після статевих відносин вона не приймала. Доповнила, що ОСОБА_9 був обізнаний про її малолітній вік, оскільки про це йому повідомила її мати. Крім того, він знав, що вона є школяркою.
		Показами свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є соціальний працівник. 30.11.2020 вона зустріла ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , яка від неї втікала, зупинивши останню, вона повела їх в сільську раду. Від ОСОБА_10 вона дізналась, що та ночувала у ОСОБА_9 та вступала з ним у статевий акт. Після почутого ОСОБА_15 повідомила працівника ювенальної превенції Новоград-Волинського РВП про даний факт, а з ОСОБА_16 провела профілактичну бесіду. ОСОБА_10 на час вказаних подій виглядала на свій вік.
		Показами свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю потерпілої. 29.11.2020 відправила дочку в магазин, яка додому не повернулась. По телефону дочка повідомила, що знаходиться в будинку ОСОБА_9 . Після чого у дочки був виключений телефон, тоді вона почала телефонувати ОСОБА_9 . Він заперечив, що дочка в нього. Тоді вона сама прийшла в його будинок, але її не пустили, крім того ОСОБА_9 погрожував їй. Вона зателефонувала дільничному, працівнику ювенальної превенції. Після чого передзвонив ОСОБА_9 та погрожував її за те, що вона телефонувала в поліцію. Десь о 20-21 годині дзвонила ОСОБА_18 і сказала, що Настя в неї, потім ще раз телефонувала і зізналась, що ОСОБА_19 у ОСОБА_9 . Через деякий час ОСОБА_9 ще раз дзвонив і просив залишити дочку. На ранок вона подзвонила матері ОСОБА_13 , яка приїхала і забрала її дочку. Додала, що Настя дуже довірлива, схильна потрапляти під чужий вплив. Також, вказала, що напередодні ОСОБА_9 приходив і просив щоб вона відпустила Настю до нього, щоб та зробила йому масаж, на що вона зазначила, що Насті мало років, крім того вона особисто повідомила при ОСОБА_20 , що її дитині 12 років та вона ходить в 7 клас. 
		Протоколом про прийняття заяви про зґвалтування дитини від 01.12.2020 відповідно до якого ОСОБА_17 заявила про те, що 29.11.2020 та 30.11.2020 ОСОБА_9 вступив у статеві відносини з її дочкою ОСОБА_10 у будинку останнього за адресою: с. Чижівка Новоград-Волинського району (т. 2 а.с. 60);
		Заявою про залучення до провадження як потерпілої відповідно до якої ОСОБА_10 просить залучити її як потерпілу (т. 2 а.с. 61);
		Копією свідоцтва про народження, відповідно до якого ОСОБА_21 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і на момент вчинення щодо неї кримінального правопорушення їй було повних 12 років. (т.2 а.с. 62);
		Протокол освідування ОСОБА_9 , в ході якого тілесних ушкоджень у нього не виявлено (т. 2 а.с. 68-69);
		Висновком експерта № 617 від 01.12.2020 відповідно до якого у ОСОБА_9 анатомічних перешкод для скоєння статевих актів та ушкоджень не виявлено (т.2 ас. 71);
		Протоколом освідування ОСОБА_10 , в ході якого тілесних ушкоджень не виявлено (т.2 а.с. 73 -74);
		Висновком експерта № 616 від 01.12.2020 відповідно до якого у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень не виявлено. Особливості будови дівочої перетинки не виключають можливості здійснення статевого акту без її ушкодження (т. 2 а.с. 78-79);
		Протоколом огляду місця події від 01.12.2020 в ході якого вилучено у ОСОБА_9 чорні шорти (т. 2 а.с. 82);
		Протоколом огляду місця події від 01.12.2020 в ході якого вилучено у ОСОБА_9 постільну білизну (т. 2 а.с. 84-85);
		Протоколом огляду місця події від 01.12.2020 в ході якого вилучено спідню білизну ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 87-88);
		Протоколом огляду місця події від 01.12.2020, в ході якого вилучено мазки з піхви ОСОБА_10 , змив-контроль човникоподібної ямки статевого члена ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 80);
		Висновком експерта № СЕ-19-20/37212-Б від 11.01.2021 відповідно до якого генетичні ознаки слідів крові, клітин та сперми, виявлених на жіночих трусах ОСОБА_10 (об`єкти №№ 8.3, 8.4) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_10 (об`єкт № 1) та ОСОБА_9 (об`єкт № 2). Домінуючий ДНК-профіль слідів крові та клітин, виявлених у змиві з статевого члена ОСОБА_9 (об`єкт № 10) не збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 (об`єкт № 2) та збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 (об`єкт № 1) (т. 2 п.с. 92-124);
		Висновком судово-психіатричного експерта № 330-2020 від 15.12.2020 відповідно до якого ОСОБА_10 в силу своїх вікових властивостей, не здатна розуміти значення вчинюваних над нею сексуальних дій, схильності до вираженого фантазування та ознаки підвищеного навіювання не виявляє (т.2 а.с. 178-181);
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 42-2021 від 16.02.2021 ОСОБА_9 психічними хворобами не хворіє, в період часу , до якого відноситься інкриміновано йому діяння, в тимчасовому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебував. Міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час (т. 2 а.с. 199-201).
		Посилання захисту на обставину не проведення обов`язкової експертизи щодо визначення віку потерпілої як доказ невинуватості ОСОБА_9 є безпідставними оскільки статтею 242 КПК України встановлені підстави проведення експертизи, зокрема, п. 4 ч. 2 ст.242 КПК України зобов`язує проведення експертизи щодо встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості.
		ОСОБА_10 на час вчинення щодо неї кримінального правопорушення була малолітньою. Ця обставина підтверджується матеріалами справи та показами свідків, які прямо вказували на те, що ОСОБА_9 неодноразово повідомляли про те що потерпіла є малолітньою та навчається в школі. Крім того, ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечував, що був обізнаний про вік потерпілої.
		Твердження захисту про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, оскільки ОСОБА_9 не вчиняв дій раніше вчинила будь-який із злочинів, передбаченихч.4,5 ст. 153,ст. 155абоч. 2 ст. 156 КК України колегія суду не приймає як доказ його невинуватості з наступних підстав.
		Колегія суду звертає увагу на те, що диспозиція ст. 152 КК України вказує не тільки на вчинення дій особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбаченихчастинами четвертоюабоп`ятоюстатті 153,статтею 155абочастиною другоюстатті 156 цього Кодексу, а і на повторність.
		Згідно ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.
		Як встановлено судом, дії ОСОБА_9 хоча і мають тотожні діяння але не об`єднані єдиним кримінально протиправним наміром. Такі дії носили одноразовий характер, тобто одноразове задоволення своїх статевих потреб і які вчинялись ввечері 29.11.2020 та вранці наступного дня. 
		Колегія суду бере до уваги те, що невизнання вини ОСОБА_9 є його намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене та перекладання такої відповідальності на інших. Вина ОСОБА_9 підтверджується показами потерпілої, свідків, спеціалістів які є послідовними та узгоджуються між собою і матеріалами справи.
		Аналізуючи показання потерпілої, свідків та досліджені письмові докази, колегія суду, з врахуванням позиції ЄСПЛ викладеної у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  визнає їх належними та допустимими які вказують на критерій доведення «поза розумним сумнівом», оскільки така доведеність випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності колегія суду вважає вину ОСОБА_9 у пред`явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 6 ст. 152 КК України як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій вчинене повторно щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
		Колегія суду не визнає пом`якшуючими обставинами каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину виходячи з наступного:
		щире каяття  це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Як встановлено судом ОСОБА_9 на протязі досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді вибачення у потерпілої та її рідних не просив, ніякої допомоги не надавав, в судовому засіданні вину не визнавав, а навпаки стверджував той факт, що потерпіла його оговорює. Каяття після дослідження всіх доказів колегія суду розцінює як формальне під тиском беззаперечних доказів.
		Також не вбачається в діях ОСОБА_9 і активного сприяння розкриттю злочину, під яким розуміються дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину. В матеріалах справи відсутні будь які відомості про те, що обвинувачений надавав органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі.
		Крім того в матеріалах справи відсутні, та під час розгляду справи в суді ОСОБА_9 та його захисником не надано жодних доказів які вказували б на його щирість та намагання ним відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
		Інших обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, колегією суду не встановлено.
		Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, колегією суду не встановлено.
		Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення є особливо тяжким, від якого тяжкі наслідки не настали, особу обвинуваченого, який характеризується по місцю проживання задовільно, не одружений, раніше не судимий, обставини кримінального провадження, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме не визнання вини, намагання уникнути кримінальної відповідальності, думку потерпілої та її представників, які не наполягали на надто суворому покаранні обвинуваченого та призначає покарання у вигляді позбавлення волі.
		Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки потерпілою в судовому засіданні належним чином не визначено способів обчислення та не доведено розмір спричиненої моральної шкоди.
		Однак суд бере до уваги те, що згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Вона відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого, які були направлені на зґвалтування ОСОБА_10 , заподіяли їй душевних страждань.
		Враховуючи обставини справи, характер та обсяг завданої шкоди, вимушені зміни у житті потерпілої, яка докладає додаткових зусиль для захисту своїх прав і відновлення звичайного способу життя, а також вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. відповідає характеру та обсягу страждань позивачки, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача та не порушує засад розумності, виваженості та справедливості.
		Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в повному розмірі.
		Відповідно до закону України № 409-IX від 19 грудня 2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи" Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.
		До реєстру вносяться зокрема відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований...
		З огляду на наведене інформацію про особу ОСОБА_9 необхідно внести до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Керуючись ст.ст. 367, 368 Кримінального Процесуального кодексу України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України і обрати йому покарання за цим законом 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі .
		Запобіжний західдо вступувироку взаконну силузасудженому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 діб до 13.11.2022 включно, або до моменту набрання вироком законної сили, в межах зазначеного строку.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання тобто з 03.02.2021 року.
		Внести інформацію про ОСОБА_9  за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 6 ст.152 КК Українидо Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової молекулярної-генетичної експертизи  25 347,05 грн., проведенням судової імунологічної експертизи - 845,90 грн., проведення судової імунологічної експертизи - 497,53 грн.
		Речові докази: 
		-накладений арешт на чоловічі шорти чорного кольору з білими трьома полосками, дві постілі, підодіяльник  зняти та повернути ОСОБА_9 , 
		-жіночі труси  знищити;
		-зразок букального епітелію ОСОБА_10 , зразок букального епітелію ОСОБА_9 , мазки на марлевому тампоні з піхви ОСОБА_10 , предметні скельця від мазків з піхви ОСОБА_10 , змив зі статевого члена, контроль човникоподібної ямки, 2 предметні скельця з мазків - відбитки статевого члена ОСОБА_9  знищити.
		Даний вирок може бути оскаржений, до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...