Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/4155/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2022.
Дата набрання законної сили: 24.08.2022
Номер судового провадження: 61-15526ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                                 
		              
		24 серпня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 372/4155/18
		провадження № 61-15526св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В., 
		учасники справи:
		позивач - прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,
		відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 ,
		треті особи: ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_27 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 ,  представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33 на постанову Київського апеляційного суду                      від 18 серпня 2021 рокуу складі колегії суддів: Олійника В. І., Болотова Є. В., Музичко С. Г., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У грудні 2018 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») звернувся до суду з позовною заявою до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , треті особи: ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_27 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_89 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 про визнання незаконними та скасування розпоряджень і витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що Обухівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 30 грудня 2004 року № 917 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для надання її Садівницькому товариству «Флора» під ведення садівництва» за рахунок державних земель Обухівської міської ради Київської області. Водночас Садівницьке товариство «Флора» (далі - СТ «Флора») проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Обухівської міської ради, загальною площею 16,08 га, не подавався та у встановленому законом порядку не затверджувався. Земельна ділянка сформована не була та в оренду СТ «Флора» не передавалася. Викладене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19 березня 2018 року № 10-10-0.222-4102/2-18.
		 
		Разом з тим Обухівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 06 грудня 2007 року № 1861 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам в громадській організації с/т «Флора» в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області». У подальшому, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05 лютого 2008 року № 118 затверджено зазначену технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам (згідно з  додатком) для ведення садівництва в СТ «Флора» загальною площею 16,0797 га в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області та передано у власність 134-ом громадянам (згідно з додатком) земельні ділянки.
		У зв`язку з цим Управління земельних ресурсів у Обухівському районі 24 липня 2008 року 134-ом громадянам видало державні акти на право власності на             земельні ділянки, площею 0,12 га, кожна, для ведення садівництва, що розташовані на території СТ «Флора» Обухівської міської ради Обухівського району Київської області з подальшим переходом права власності до інших осіб: серія ЯЖ № 227403 на право власності ОСОБА_57 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0135; серія ЯЖ № 227404 на право власності ОСОБА_58 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0136; серія ЯЖ № 227405 на право власності ОСОБА_59 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0137; серія ЯЖ № 227406 на право власності                 ОСОБА_60 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0138; серія ЯЖ № 227407 на право власності ОСОБА_61 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0139; серія ЯЖ № 227408 на право власності ОСОБА_62 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0140; серія ЯЖ № 227409 на право власності ОСОБА_63 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0141; серія ЯЖ № 227410 на право власності ОСОБА_64 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0142; серія ЯЖ № 227411 на право власності ОСОБА_27 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0143; серія ЯЖ № 227412 на право власності ОСОБА_65 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0144; серія ЯЖ № 227413 на право власності ОСОБА_66 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0145; серія ЯЖ № 227414 на право власності ОСОБА_67 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223110100:01:018:0146; серія ЯЖ № 227415 на право власності ОСОБА_68 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0147; серія ЯЖ № 227416 на право власності ОСОБА_69 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0148; серія ЯЖ № 227417 на право власності ОСОБА_70 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0149; серія ЯЖ № 227418 на право власності ОСОБА_71 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0150; серія ЯЖ № 227419 на право власності ОСОБА_72 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0151; серія ЯЖ № 227420 на право власності ОСОБА_73 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0152; серія ЯЖ № 227421 на право власності ОСОБА_74 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0153; серія ЯЖ № 227422 на право власності ОСОБА_75 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0154; серія ЯЖ № 227423 на право власності ОСОБА_76 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0155; серія ЯЖ № 227424 на право власності ОСОБА_77 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0156; серії ЯЖ № 227425 на право власності ОСОБА_78 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0157; серія ЯЖ № 227426 на право власності ОСОБА_79 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0158; серія ЯЖ № 227427 на право власності ОСОБА_80 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0159; серія ЯЖ № 227428 на право власності ОСОБА_81 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0160; серія ЯЖ № 227429 на право власності ОСОБА_82 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0161; серії ЯЖ № 227430 на право  власності ОСОБА_83 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0162; серія ЯЖ № 227431 на право власності ОСОБА_84 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0163; серія ЯЖ № 227432 на право власності ОСОБА_85 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0164; серія ЯЖ № 227433 на право власності ОСОБА_86 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0165; серія ЯЖ № 227434 на право власності ОСОБА_89 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0166; серія ЯЖ № 227435 на право власності ОСОБА_88 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0167; серія ЯЖ № 227436 на право власності ОСОБА_89 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0168; серія ЯЖ № 227437 на право власності ОСОБА_92 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0169; серія ЯЖ № 227438 на право власності ОСОБА_93 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0170; серія ЯЖ № 227439 на право власності ОСОБА_94 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0171; серія ЯЖ № 227440 на право власності ОСОБА_95 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0172; серія ЯЖ № 227441 на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0173; серія ЯЖ № 227442 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0174; серія ЯЖ № 227443 на право власності ОСОБА_96 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0175; серії ЯЖ № 227444 на право власності ОСОБА_97 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0176; серія ЯЖ № 227445 на право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0177; серія ЯЖ № 227446 на право власності ОСОБА_98 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0178; серія ЯЖ № 227447 на право власності ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0179; серія ЯЖ № 227448 на право власності ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0180; серія ЯЖ № 227449 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0181; серія ЯЖ № 227450 на право власності ОСОБА_15 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0182; серія ЯЖ № 227451 на право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0183; серія ЯЖ № 227452 на право власності ОСОБА_17 на земельну ділянку з                  кадастровим номером 3223110100:01:018:0184; серія ЯЖ № 227453 на право власності ОСОБА_18 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0185; серія ЯЖ № 227454 на право власності ОСОБА_99 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0186; серія ЯЖ № 227455 на право власності ОСОБА_20 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0187; серія ЯЖ № 227456 на право власності ОСОБА_21 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0188; серія ЯЖ № 227457 на право власності ОСОБА_22 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0189; серія ЯЖ № 227458 на право власності ОСОБА_23 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0190; серія ЯЖ № 227459 на право власності ОСОБА_100 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:019; серія ЯЖ № 227460 на право власності ОСОБА_101 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0192; серія ЯЖ № 227461 на право власності ОСОБА_102 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223110100:01:018:0193; серія ЯЖ № 227462 на право власності ОСОБА_103 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0194; серія ЯЖ № 227463 на право власності ОСОБА_104 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0195; серія ЯЖ № 227464 на право власності ОСОБА_24 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0196; серія ЯЖ № 227465 на право власності ОСОБА_25 на земельну ділянку з                кадастровим номером 3223110100:01:018:0197; серія ЯЖ № 227466 на право власності ОСОБА_26 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0198; серія ЯЖ №227467 на право власності ОСОБА_105 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0199; серія ЯЖ № 227468 на право власності ОСОБА_106 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223110100:01:018:0200; серія ЯЖ № 227469 на право власності ОСОБА_107 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0201; серія ЯЖ № 227470 на право власності ОСОБА_108 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0202; серія ЯЖ № 227471 на право власності ОСОБА_28 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0203; серія ЯЖ № 227472 на право власності ОСОБА_29 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0204; серія ЯЖ № 227473 на право власності ОСОБА_109 на земельну ділянку з                    кадастровим номером 3223110100:01:018:0205; серія ЯЖ № 227474 на право власності ОСОБА_110 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0206; серія ЯЖ № 227475 на право власності ОСОБА_111 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0207; серія ЯЖ № 227476 на право власності ОСОБА_112 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0208; серія ЯЖ № 227477 на право власності ОСОБА_30 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0209; серія ЯЖ № 227478 на право власності ОСОБА_31 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0210; серія ЯЖ № 227479 на право власності ОСОБА_32 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0211; серія ЯЖ № 227480 на право власності ОСОБА_33 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0212; серія ЯЖ № 227481 на право власності ОСОБА_34 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0213; серія ЯЖ №227482 на право власності ОСОБА_35 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0214; серія ЯЖ № 227483 на право власності ОСОБА_36 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0215; серія ЯЖ № 227484 на право власності ОСОБА_37 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0216; серія ЯЖ № 227485 на право власності ОСОБА_38 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0217; серія ЯЖ № 227486 на право власності ОСОБА_39 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0218; серія ЯЖ № 227487 на право власності ОСОБА_40 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0219; серія ЯЖ №  27488 на право власності ОСОБА_41 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0220; серія ЯЖ № 227489 на право власності ОСОБА_42 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0221; серія ЯЖ № 227490 на право власності ОСОБА_113 на земельну ділянку з                      кадастровим номером 3223110100:01:018:0222; серія ЯЖ № 227491 на право власності ОСОБА_114 на земельну ділянку із кадастровим номером 3223110100:01:018:0223; серія ЯЖ № 227492 на право власності ОСОБА_115 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018; серія ЯЖ № 227493 на право власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0225; серія ЯЖ № 227494 на право власності ОСОБА_45 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0226; серія ЯЖ № 227495 на право власності ОСОБА_117 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0227; серія ЯЖ № 227496 на право власності ОСОБА_118 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0228; серія ЯЖ № 227497 на право власності ОСОБА_119 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0229; серія ЯЖ № 227498 на право власності ОСОБА_120 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0230; серія ЯЖ № 227499 на право власності ОСОБА_121 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0231; серія ЯЖ № 227500 на право власності ОСОБА_122 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0232; серія ЯЖ № 227501 на право власності ОСОБА_123 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0233; серія ЯЖ № 227502 на право власності ОСОБА_124 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0234; серія ЯЖ № 227503 на право власності ОСОБА_125 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0235; серія ЯЖ № 227504 на право власності ОСОБА_47 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0236; серія ЯЖ № 227505 на право власності ОСОБА_126 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0237; серія ЯЖ № 227506 на право власності ОСОБА_127 земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0238; серія ЯЖ № 227507 на право власності ОСОБА_128 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0239; серія ЯЖ № 227508 на право власності ОСОБА_48 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0240; серія ЯЖ № 227509 на право власності ОСОБА_49 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0241; серія ЯЖ № 227510 на право власності ОСОБА_50 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0242; серії ЯЖ № 227511 на право власності ОСОБА_51 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0243; серія ЯЖ № 227512 на право власності ОСОБА_52 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0244; серія ЯЖ № 227513 на право власності ОСОБА_129 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0245; серія ЯЖ № 227514 на право власності ОСОБА_130 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0246; серії ЯЖ № 227515 на право власності ОСОБА_131 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0247; серія ЯЖ № 227516 на право власності ОСОБА_132 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0248; серії ЯЖ № 227517 на право власності ОСОБА_133 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0249; серія ЯЖ № 227518 на право власності ОСОБА_134 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0250; серія ЯЖ № 227519 на право власності ОСОБА_53 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0251; серія ЯЖ № 227520 на право власності ОСОБА_135 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0252; серія ЯЖ № 227521 на право власності ОСОБА_136 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0253; серія ЯЖ № 227522 на право власності ОСОБА_137 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0254; серія ЯЖ № 227523 на право власності ОСОБА_138 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0255; серія ЯЖ № 227524 на право власності ОСОБА_139 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0256; серія ЯЖ № 227525 на право власності ОСОБА_140 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0257; серія ЯЖ № 227526 на право власності ОСОБА_141 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0258; серія ЯЖ № 227527 на право власності ОСОБА_54 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0259; серія ЯЖ № 227528 на право власності ОСОБА_142 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0260; серія ЯЖ № 227529 на право власності ОСОБА_55 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0261; серія ЯЖ № 227530 на право власності ОСОБА_143 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0262; серія ЯЖ № 227531 на право власності ОСОБА_144 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0263; серія ЯЖ № 227532 на право власності ОСОБА_145 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0264; серія ЯЖ № 227533 на право власності ОСОБА_146 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0265; серія ЯЖ № 227534 на право власності ОСОБА_147 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0266; серія ЯЖ № 227535 на право власності ОСОБА_148 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0267; серія ЯЖ № 227536 на право власності ОСОБА_56 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0268. 
		 
		Надалі право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0135, 3223110100:01:018:0136, 3223110100:01:018:0137, 3223110100:01:018:0138, 3223110100:01:018:0139 перейшло до ОСОБА_1 та об`єднані в одну, якій присвоєно кадастровий номер 3223110100:01:018:0290, загальною площею 0,5999 га та цільовим призначенням для індивідуального садівництва. 
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0140, 3223110100:01:018:0141, 3223110100:01:018:0142, 3223110100:01:018:0143, 3223110100:01:018:0144, 3223110100:01:018:0145 відчужені на користь ОСОБА_1 та об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0291, загальною площею 0,72 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0291 наразі передано ОСОБА_2 . 
		 
		Право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0146, 3223110100:01:018:0147, 3223110100:01:018:0148, 3223110100:01:018:0149, 3223110100:01:018:0150 перейшло до ОСОБА_1   та об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0292, загальною площею 0,6 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0151, 3223110100:01:018:0152, 3223110100:01:018:0153, 3223110100:01:018:0154, 3223110100:01:018:0155, 3223110100:01:018:0156, 3223110100:01:018:0157, 3223110100:01:018:0158 відчужені на користь ОСОБА_1 та об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0294, загальною площею 0,96 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0294 наразі є ОСОБА_2 . 
		 
		Право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0159, 3223110100:01:018:0160, 3223110100:01:018:0161, 3223110100:01:018:0162, 3223110100:01:018:0163 перейшло до ОСОБА_1 та об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0293, загальною площею 0,6 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. 
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0164, 3223110100:01:018:0165, 3223110100:01:018:0166, 3223110100:01:018:0167, 3223110100:01:018:0191, 3223110100:01:018:0192, 3223110100:01:018:0193, 3223110100:01:018:0194 об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0287, загальною площею 0, 9598 га та цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка на праві спільної часткової власності перейшла у володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0168 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9790870. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867262. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0168 перейшло до ОСОБА_5 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 13 липня 2015 року № 10390760. 
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0169 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9791116. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867274. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0169 перейшло до ОСОБА_5 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 13 липня 2015 року № 10390960. 
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0170 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9790985. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867284. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0170 перейшло до ОСОБА_6 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 13 липня 2015 року № 10389148. 
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0171 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9791024. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867295. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0171 перейшло до ОСОБА_6 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 13 липня 2015 року № 10389507. 
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0172 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9791053. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867304. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0172 перейшло до ОСОБА_6 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 13 липня 2015 року № 10389758. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0176 відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на цей час є ОСОБА_10 .
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0186 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 9790927 від 21 травня 2015 року. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867317. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0186 перейшло до ОСОБА_19 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 12 серпня 2015 року № 10767117.
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0195 перейшло до ОСОБА_90 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 21 травня 2015 року № 9791085. Далі право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до ОСОБА_91 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 01 червня 2015 року № 9867329. У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0195 перейшло до ОСОБА_19 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 12 серпня 2015 року № 10767709.
		 
		Власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0205, 3223110100:01:018:0206, 3223110100:01:018:0207, 3223110100:01:018:0208 відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на даний час є ОСОБА_27 .
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0222 перейшло до ОСОБА_43 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 19485096 від 14 березня 2017 року.
		 
		Власником земельних ділянок з кадастровим номером 3223110100:01:018:0223, 3223110100:01:018:0224  відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку наразі є ОСОБА_9 .
		 
		Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0225 перейшло до ОСОБА_44 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності                   від 15 березня 2017 року № 19538673. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0227 перейшло до ОСОБА_46 , у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 24 червня 2014 року № 6109948.
		 
		Власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0228, 3223110100:01:018:0229, 3223110100:01:018:0230, 3223110100:01:018:0231, 3223110100:01:018:0232, 3223110100:01:018:0233, 3223110100:01:018:0234, 3223110100:01:018:0235, 3223110100:01:018:0237, 3223110100:01:018:0238, 3223110100:01:018:0239, 3223110100:01:018:0245, 3223110100:01:018:0246, 3223110100:01:018:0247, 3223110100:01:018:0248, 3223110100:01:018:0249, 3223110100:01:018:0250, 3223110100:01:018:0252, 3223110100:01:018:0253, 3223110100:01:018:0254, 3223110100:01:018:0255, 3223110100:01:018:0256, 3223110100:01:018:0257, 3223110100:01:018:0258, 3223110100:01:018:026, 3223110100:01:018:0262, 3223110100:01:018:0263, 3223110100:01:018:0264, 3223110100:01:018:0265, 3223110100:01:018:0266, 3223110100:01:018:0267  відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку наразі є ОСОБА_27 .
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0173, 3223110100:01:018:0174, 3223110100:01:018:0175, 3223110100:01:018:0177, 3223110100:01:018:0178, 3223110100:01:018:0179, 3223110100:01:018:0180, 3223110100:01:018:0181, 3223110100:01:018:0182, 3223110100:01:018:0183, 3223110100:01:018:0184, 3223110100:01:018:0185, 3223110100:01:018:0187, 3223110100:01:018:0188, 3223110100:01:018:0189, 3223110100:01:018:0190, 3223110100:01:018:0196, 3223110100:01:018:0197, 3223110100:01:018:0198, 3223110100:01:018:0199, 3223110100:01:018:0200, 3223110100:01:018:0201, 3223110100:01:018:0202, 3223110100:01:018:0203, 3223110100:01:018:0204, 3223110100:01:018:0209, 3223110100:01:018:0210, 3223110100:01:018:0211, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0213, 3223110100:01:018:0214, 3223110100:01:018:0215, 3223110100:01:018:0216, 3223110100:01:018:0217, 3223110100:01:018:0218, 3223110100:01:018:0219, 3223110100:01:018:0220, 3223110100:01:018:0221, 3223110100:01:018:0226, 3223110100:01:018:0236, 3223110100:01:018:0240, 3223110100:01:018:0241, 3223110100:01:018:0242, 3223110100:01:018:0243, 3223110100:01:018:0244, 3223110100:01:018:0250, 3223110100:01:018:025, 3223110100:01:018:0259, 3223110100:01:018:0261, 3223110100:01:018:0268  залишились у власності осіб, яким їх передали розпорядження Обухівської районної державної адміністрації  від 05 лютого 2008 року № 118.
		 
		Прокурор стверджував, що вказані земельні ділянки вибули з державної власності незаконно, у зв`язку з чим вважав, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації щодо передачі їх у приватну власність громадян підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а земельні ділянки - витребуванню на користь держави.
		 
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого повного підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, при цьому заперечення відповідачів ґрунтуються на законі та письмових доказах, в тому числі на чинному судовому рішенні.
		 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  на момент видачі розпоряджень Обухівською районною державною  адміністрацією від 06 грудня 2007 року № 1861, від 05 лютого 2008 року № 118 розпорядником спірних земельних ділянок була саме Обухівська районна державна адміністрація.
		 
		Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витребування спірних земельних ділянок у відповідачів, як добросовісних набувачів, буде порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки втручання в мирне володіння майном не переслідує «суспільний інтерес» та втручання буде «непропорційним».
		 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в наданому суду обґрунтуванні прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстав звернення до суду з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тільки констатовано факт незвернення позивачів до суду з відповідним позовом.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу прокуратури Київської області задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Позов прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 06 грудня 2007 року № 1861 та                від 05 лютого 2008 року № 118. Витребувано на користь держави в особі Обухівської міської ради з чужого незаконного володіння земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0290, 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0292, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0293, 3223110100:01:018:0287, 3223110100:01:018:0168, 3223110100:01:018:0169, 3223110100:01:018:0170, 3223110100:01:018:0171, 3223110100:01:018:0172, 3223110100:01:018:0173, 3223110100:01:018:0174, 3223110100:01:018:0175, 3223110100:01:018:0176, 3223110100:01:018:0177, 3223110100:01:018:0178, 3223110100:01:018:0179, 3223110100:01:018:0180, 3223110100:01:018:0181, 3223110100:01:018:0182, 3223110100:01:018:0183,  3223110100:01:018:0184,  3223110100:01:018:0186, 3223110100:01:018:0187, 3223110100:01:018:0188, 3223110100:01:018:0189, 3223110100:01:018:0190, 3223110100:01:018:0195, 3223110100:01:018:0196, 3223110100:01:018:0197, 3223110100:01:018:0198, 3223110100:01:018:0199, 3223110100:01:018:0200, 3223110100:01:018:0201, 3223110100:01:018:0202, 3223110100:01:018:0203, 3223110100:01:018:0204, 3223110100:01:018:0205, 3223110100:01:018:0206, 3223110100:01:018:0207, 3223110100:01:018:0208, 3223110100:01:018:0209, 3223110100:01:018:0210, 3223110100:01:018:0211, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0213, 3223110100:01:018:0214, 3223110100:01:018:0215, 3223110100:01:018:0216, 3223110100:01:018:0222, 3223110100:01:018:0229, 3223110100:01:018:0230, 3223110100:01:018:0231, 3223110100:01:018:0232, 3223110100:01:018:0233,  223110100:01:018:0234, 3223110100:01:018:0235, 3223110100:01:018:0236, 3223110100:01:018:0237, 3223110100:01:018:0238, 3223110100:01:018:0239, 3223110100:01:018:0244, 3223110100:01:018:0252, 3223110100:01:018:0253, 3223110100:01:018:0254, 3223110100:01:018:0255, 3223110100:01:018:0256, 3223110100:01:018:0260, 3223110100:01:018:0185, які розташовані в адміністративних межах Обухівської міської ради Київської області. Витребувано на користь держави в особі ДП «Київське лісове господарство» з чужого незаконного володіння земельні ділянки із кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0258, 3223110100:01:018:0228, 3223110100:01:018:0249, 3223110100:01:018:0224, 3223110100:01:018:0240, 3223110100:01:018:0221, 3223110100:01:018:0259, 3223110100:01:018:0223, 3223110100:01:018:0218, 3223110100:01:018:0241, 3223110100:01:018:0268, 3223110100:01:018:0243, 3223110100:01:018:0248, 3223110100:01:018:0251, 3223110100:01:018:0226, 3223110100:01:018:0265, 3223110100:01:018:0246, 3223110100:01:018:0262, 3223110100:01:018:0261, 3223110100:01:018:0266, 3223110100:01:018:0250, 3223110100:01:018:0242, 3223110100:01:018:0245, 3223110100:01:018:0263, 3223110100:01:018:0257, 3223110100:01:018:0217, 3223110100:01:018:0220, 3223110100:01:018:0219, 3223110100:01:018:0247, 3223110100:01:018:0267, 3223110100:01:018:0227, 3223110100:01:018:0225, 3223110100:01:018:0264, які розташовані в адміністративних межах Обухівської міської ради Київської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції у своєму рішенні не відобразив результати оцінки усіх доказів, наданих сторонами, не зазначив мотивів, з яких не прийнято докази, подані прокурором, не встановив обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, і не застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
		 
		Апеляційний суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності внаслідок прийняття неуповноваженим державою органом - Обухівською районною державною адміністрацією оспорюваних розпоряджень від 06 грудня 2007 року № 1861 та від 05 лютого 2008 року № 118, чим порушено інтереси держави, що є підставою для скасування оспорюваних розпоряджень та витребування майна від добросовісних набувачів на користь власника.
		 
		Також апеляційний суд зазначив, що звернення прокурора до суду в спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення в державну власність земель, які незаконно, без відповідної правової підстави вибули з власності держави.
		 
		Крім того, апеляційний суд зазначив, що позов прокурора по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особливо враховуючи, що володіння відповідачами спірним майном не відповідає визначенню «мирне володіння», оскільки порушує права ДП «Київське лісове господарство», і у даній справі превалюють інтереси держави в особі народу України стосовно повернення особливо цінних земельних ділянок - лісів, над приватними інтересами громадян.
		 
		Апеляційний дійшов висновку про те, що прокурор звернувся до суду з позовом не в інтересах конкретного суб`єкта владних повноважень та не у зв`язку з порушенням цивільних прав певного органу місцевого самоврядування чи органу державної виконавчої влади, а саме в інтересах держави. Саме тривале невжиття заходів реагування з боку Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» дало підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі цих органів.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи
		 
		20 вересня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_149 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
		 
		-  не вирішив питання про застосування позовної давності, про що у своїх заявах просили відповідачі, та дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог;
		 
		-  не звернув увагу на те, що державі в особі уповноважених органів ще 2008 році було відомо про вибуття спірних земельних ділянок з володіння Обухівської міської ради;
		 
		-  не врахував, що прокурором не було надано доказів, які б підтверджували висновок про тривале невжиття заходів реагування компетентними державними органами, а також доказів надання прокуратурою можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави;
		 
		-  не звернув увагу на те, що подання прокурором позову в інтересах ДП «Київське лісове господарство», яке не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, суперечить статті 56 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Рішенню Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99, та повинно мати наслідком залишення позову без розгляду;
		 
		-  допустив порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
		 
		-  не врахував, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 , не відносяться та не відносились до земель лісового фонду, а отже, відсутні достатні причини стверджувати про наявність «суспільного інтересу» як підстави для позбавлення заявника права приватної власності на спірні земельні ділянки;
		 
		-  не перевірив, яким чином інтереси держави чи територіальної громади у майні відповідачів відповідали «суспільному інтересу»;
		 
		-  проігнорував те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельних ділянок;
		 
		-  не врахував, що 11 років після виникнення права приватної власності жоден державний орган чи орган місцевого самоврядування не ставив питання законності виникнення такого права;
		 
		-  не звернув увагу на те, що прокурор не надав належних доказів того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах міста Обухів, та прийняв оскаржуване судове рішення на основі недопустимих доказів;
		 
		-  не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від  17 жовтня 2018   року у справі №   362/44/17,                                   від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16, від 12 червня 2019  року у справі № 487/10128/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 20 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, та постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц.
		 
		Разом із касаційною скаргою заявник подав до Верховного Суду заяву про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року.
		 
		20 вересня 2021 року ОСОБА_33 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
		 
		-  не надав жодної правової оцінки заяві відповідача ОСОБА_33 про застосування позовної давності та відповідним висновкам суду першої інстанції;
		 
		-  не звернув увагу на те, що позивачі, в інтересах яких було подано позов, достовірно знали про виділення ОСОБА_33 земельної ділянки та про всі зазначені у позовній заяві обставини вибуття спірної земельної ділянки із державної (комунальної) власності, а отже, і про, начебто, порушення своїх прав, ще у 2008 році під час оформлення технічної документації із землеустрою, надання всіма уповноваженими державними органами висновків і погоджень у процедурі підготовки до видачі оскаржуваних розпоряджень, а потім в решті державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки - членів СТ «Флора» та інших відповідачів;
		 
		-  не навів жодного обґрунтування і висновків про поновлення прокурору позовної давності з огляду на її пропуск більш ніж на 8 років, чим допустив неповноту судового розгляду;
		 
		-   не вмотивував причини відхилення доводів заявника про необхідність відмови у задоволенні позову по суті, з огляду на приписи частини третьої статті 13 Конституції України, власність зобов`язує;
		-   не звернув увагу на те, що власник спірного майна - держава, наділивши позивачів окремими повноваженнями щодо управління об`єктами права державної чи комунальної власності, має нести відповідальність за дії уповноваженого суб`єкта у вигляді можливої втрати державного майна, що є наслідком бездіяльності такого уповноваженого суб`єкта;
		 
		-  не врахував, що у позові прокурор не посилався на будь-які обставини, які б вказували на будь-яку неправомірну поведінку заявника чи інших відповідачів при набутті права власності на спірні земельні ділянки, що вказує на добросовісність відповідачів як набувачів права власності на них та відсутність обґрунтованих підстав для позбавлення їх такого права власності;
		 
		-  проігнорував те, що у кримінальному провадженні № 12015110230000196 не було встановлено будь-яких порушень земельного чи лісового законодавства, оскільки 12 липня 2018 року Обухівським районним судом Київської області було винесено виправдувальний вирок, що явно і беззаперечно вказує на безпідставність і надуманість позову;
		 
		-  безпідставно прийняв до уваги ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2017 року у справі № 372/711/17 за результатами розгляду кримінального провадження № 12017110100000124 та помилково вважав її преюдиційною для цієї справи;
		 
		-  не звернув увагу на те, що витребування у відповідачів як добросовісних набувачів спірних земельних ділянок без виплати компенсації буде мати наслідком порушення їх права на мирне володіння майном, що передбачено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
		 
		-  не надав належної оцінки тому, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тільки констатовано факт незвернення позивачів до суду з відповідним позовом;
		 
		-  не врахував, що подання прокурором позову в інтересах ДП «Київське лісове господарство», яке не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, суперечить статті 56 ЦПК України, частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Рішенню Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99, та повинно мати наслідком залишення позову без розгляду;
		 
		-  не дотримався норм процесуального права в частині належного повідомлення заявника та інших відповідачів, про час і місце розгляду справи, зокрема стосовно судового засідання, яке відбулось 18 серпня 2021 року, в якому було винесено оскаржуване судове рішення;
		 
		-  не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18; постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 372/5906/14-ц, від 02 жовтня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 та постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15.
		 
		Також у касаційній скарзі заявник вказує на те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови апеляційного суду суперечить її ж резолютивній частині, оскільки дата скасованого судового рішення та найменування суду, який його ухвалював, є різними, ці протиріччя жодним чином не усунуті, тому фактично законне, обґрунтоване і належно вмотивоване рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року скасовано безпідставно і жодним чином це не вмотивовано. 
		 
		Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_33 виклала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду                             від 18 серпня 2021 року та клопотання про зупинення дії і виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року.
		 
		28 вересня 2021 року представник ОСОБА_10 - ОСОБА_150 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
		 
		-  не звернув увагу на відсутність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» за захистом порушених прав;
		 
		-  не розглянув питання про застосування позовної давності та проігнорував відповідні клопотання відповідачів;
		 
		-  порушив принцип непропорційного втручання у право відповідачів на мирне володіння майном;
		 
		-  не врахував, що скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації стосовно земельних ділянок, які були в подальшому відчужені на користь третіх осіб, не є ефективним способом захисту позивачів у цій справі;
		 
		-  безпідставно задовольнив вимогу прокурора, який діяв в особі ДП «Київське лісове господарство», про витребування із чужого незаконного володіння 33-ох земельних ділянок, оскільки прокурор не наділений правом представляти осіб, відмінних від органів державної влади;
		 
		-  не врахував рішення Європейського Суду за прав людини (далі - ЄСПЛ): від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04; від  08 липня 1986 року у справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства»,   заяви №№: 9006/80, 9262/81, 9263/81, 9265/81, 9266/81, 9313/81, 9405/81).
		 
		-  не дослідив належним чином всіх наявних у справі доказів та не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17  та постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від  23  жовтня 2018 року у справі № 926/03/18, від 23 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18.
		 
		Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 , представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33 від інших учасників справи не надходили.
		Межі касаційного перегляду
		 
		Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		 
		У касаційних скаргах представник ОСОБА_2 - ОСОБА_149 , представник ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33 просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року повністю.
		 
		Однак, з огляду на відсутність солідарного обов`язку між співвідповідачами -фізичними особами у спірних правовідносинах, відсутність касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року іншими відповідачами у цій справі, у Верховного Суду немає підстав для перегляду та скасування оскаржуваного судового рішення в частині щодо позовних вимог до всіх відповідачів.
		 
		Отже, постанова Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року переглядається Верховним Судом лише в частині розгляду апеляційним судом позовних вимог прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації,  ОСОБА_33 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2  про визнання незаконними та скасування  розпоряджень і витребування земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0176 з чужого незаконного володіння.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20, 22, 28 вересня 2021 року, касаційні скаргипредставника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 , представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33  на постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 залишено без руху, надано заявникові строк на усунення недоліків, зокрема для обґрунтування розміру судового збору та у разі необхідності його доплати.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_33  залишено без руху, зокрема запропоновано заявнику самостійно встановити та обґрунтувати розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, та у разі необхідності доплатити його.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_10 - ОСОБА_150 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року. Цією ж ухвалою касаційну скаргу залишено без руху, надано заявникові строк на усунення недоліків, зокрема для обґрунтування розміру судового збору та у разі необхідності його доплати.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року, після усунення заявником недоліків, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Обухівського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 372/4155/18; відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.   
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року, після усунення заявником недоліків, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150  з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.  
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року продовжено ОСОБА_33 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 24 грудня 2021 року, зокрема для доплати судового збору у розмірі 4 082,74 грн та надання копії касаційної скарги відповідно до кількості сторін у справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року, після усунення заявником недоліків, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_33 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії та виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.  
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року справу № 372/4155/18 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                          є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                 з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи 
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Обухівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 30 грудня 2004 року № 917 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для надання її Садівницькому товариству «Флора» під ведення садівництва за рахунок державних земель Обухівської міської ради Київської області. 
		 
		Проте СТ «Флора» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Обухівської міської ради, загальною площею 16,08 га, не подавався та у встановленому законом порядку не затверджувався. Земельна ділянка сформована не була та в оренду СТ «Флора» не передавалася. Викладене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19 березня 2018 року № 10-10-0.222-4102/2-18.
		 
		Також Обухівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 06 грудня 2007 року № 1861 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам в громадській організації с/т «Флора» в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області». 
		 
		Далі, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05 лютого 2008 року № 118 затверджено зазначену технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам (згідно з додатком) для ведення садівництва в СТ «Флора» загальною площею 16,0797 га, в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області та передано у власність 134-ом громадянам (згідно з додатком) земельні ділянки.
		 
		У зв`язку з цим Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі 24 липня 2008 року 134-ом громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,12 га кожна, для ведення садівництва, розташованих на території СТ «Флора» Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, зокрема: серія ЯЖ № 227408 на право власності ОСОБА_62 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0140; серія ЯЖ № 227409 на право власності ОСОБА_63 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0141; серія ЯЖ № 227410 на право власності ОСОБА_64 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0142; серія ЯЖ № 227411 на право власності ОСОБА_27 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0143; серія ЯЖ № 227412 на право власності ОСОБА_65 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0144; серія ЯЖ № 227413 на право власності ОСОБА_66 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0145; серія ЯЖ № 227419 на право власності ОСОБА_72 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0151; серія ЯЖ № 227420 на право власності ОСОБА_73 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0152; серія ЯЖ № 227421 на право власності ОСОБА_74 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0153; серія ЯЖ № 227422 на право власності ОСОБА_75 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0154; серія ЯЖ № 227423 на право власності ОСОБА_76 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0155; серія ЯЖ № 227424 на право власності ОСОБА_77 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0156; серії ЯЖ № 227425 на право власності ОСОБА_78 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0157; серія ЯЖ № 227426 на право власності ОСОБА_79 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0158; серії ЯЖ № 227444 на право власності ОСОБА_97 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0176; серія ЯЖ № 227480 на право власності ОСОБА_33 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0212.
		 
		Земельні ділянки із кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0140, 3223110100:01:018:0141, 3223110100:01:018:0142, 3223110100:01:018:0143, 3223110100:01:018:0144, 3223110100:01:018:0145 відчужені на користь ОСОБА_1 та об`єднані в земельну ділянку із кадастровим номером 3223110100:01:018:0291, загальною площею 0,72 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
		 
		Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0291 на цей час є ОСОБА_2 .
		 
		Земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0151, 3223110100:01:018:0152, 3223110100:01:018:0153, 3223110100:01:018:0154, 3223110100:01:018:0155, 3223110100:01:018:0156, 3223110100:01:018:0157, 3223110100:01:018:0158 відчужені на користь ОСОБА_1 та об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 3223110100:01:018:0294, загальною площею 0,96 га та цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
		 
		Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0294 на цей час є ОСОБА_2 .
		 
		Власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0176 відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на цей час є ОСОБА_10 .
		 
		Власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:018:0212 відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на цей час є ОСОБА_33 .
		 
		Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство» вказував на те, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності незаконно, у зв`язку з чим вважав, що розпорядження райдержадміністрації щодо передачі їх у приватну власність громадянам підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а земельні ділянки - витребуванню на користь держави.
		 
		Ухвалюючи у справі судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
		Із такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд цілком погодитись не може з огляду на таке.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		У статті 13 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Згідно з частиною першою статті 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 149 ЗК України сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною п`ятою статті 149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.
		 
		Згідно з частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
		 
		Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
		 
		Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		 
		Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		 
		З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. 
		 
		За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
		 
		Вибуття майна з володіння власника на підставі правочину, який визнаний надалі недійсним, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
		 
		Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
		 
		Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19).
		 
		Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Вирішуючи спір, що виник між сторонами цієї справи, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог закону, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності внаслідок прийняття неуповноваженим державою органом - Обухівською районною державною адміністрацією оспорюваних розпоряджень: від 06 грудня 2007 року № 1861 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам в громадській організації с/т Флора» в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області» та від 05 лютого 2008 року № 118, яким затверджено зазначену технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 134-ом громадянам (згідно з додатком) для ведення садівництва в СТ «Флора», загальною площею 16,0797 га, в адміністративних межах Обухівської міської ради Обухівського району Київської області та передано у власність 134-ом громадянам (згідно з додатком) земельні ділянки, чим порушено інтереси держави, що є підставою для скасування оспорюваних розпоряджень та витребування майна від добросовісних набувачів на користь власника.
		 
		Доводи касаційних скарг представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 , представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33  про те, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме ним, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду,  відхиляються Верховним Судом,  з огляду на таке.
		 
		Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		 
		Частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		 
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. 
		 
		Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		 
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (абзац другий частини п`ятої статті 56 ЦПК України, що кореспондується положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		 
		Як вбачається із матеріалів цієї справи, прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області при зверненні до суду із цим позовом належним чином обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави в особі Обухівської міської ради, необхідність їх захисту та зазначив підстави для звернення до суду із позовом.
		 
		Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Обухівської міської ради, зокрема у питанні витребування у ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0176 прокурор вказав тривале невжиття з боку Обухівської міської ради заходів реагування на порушення вимог закону щодо відчуження вказаних земельних ділянок. До позовної заяви додав повідомлення Обухівської міської ради про намір прокурора здійснювати представництво інтересів держави в особі Обухівської міської ради (т. 1 а. с. 69-70).
		 
		Аргументи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149  про те, що прокурор не надав належних доказів того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах міста Обухів, є безпідставними з огляду на таке. 
		 
		Відповідно до статті 173 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)  межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій, які встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, що розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району в місті не тягне за собою припинення права власності та права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до цього Кодексу.
		 
		Як слідує з правової позиції щодо застосування статті 83 ЗК України, що висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-805цс16, за положеннями вказаної статті Кодексу земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, тобто належати територіальній громаді, лише з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту.
		 
		Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)  установлення меж земельної ділянки в натурі     (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і каpтoгpaфічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації щодо землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		 
		Згідно з пунктом «б» частини першої статті 12, частини першої статті 122 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність або користування громадян та юридичних осіб для всіх потреб відповідно до цього Кодексу.
		 
		Отже, сільська, селищна, міська рада має повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах населеного пункту (села, селища, міста відповідно), віднесеними до земель комунальної власності.
		 
		Межі такого населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами відповідно до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, що діє на час утворення населеного пункту або зміни його меж.
		 
		Апеляційним судом правильно встановлено, що Верховною Радою України в межах повноважень, передбачених статтею 174 ЗК України, 16 березня 2006 року прийнято постанову № 3571-IV «Про встановлення меж міста Обухів Обухівського району Київської області», якою територію цього населеного пункту збільшено до 2419,3 га, з них: 298,7 га земель сільськогосподарського призначення, 825,1 га забудованих земель, 881,1 га земель, що знаходяться у власності і користуванні громадян, 414,4 га земель лісовкритих площ, чагарників, боліт, канав, ставків та ін.
		Відповідно до пояснювальної записки до цієї постанови проект встановлення меж міста Обухів розроблений Київським відділенням інституту землеустрою Української академії аграрних наук на підставі техніко-економічного обґрунтування розвитку території міста, розробленого Київ НДІП містобудування в 1994 році. Питання про встановлення меж міста Обухів погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено суміжними землевласниками: Дерев`янською, Нещерівською сільськими, Українською міською, Обухівською районною, Київською обласною радами та Обухівською районною державною адміністрацією.
		 
		Отже, після прийняття Верховною Радою України постанови від 16 березня 2006 року були встановлені нові межі міста Обухів. Саме з урахуванням цих меж мали діяти органи державної влади і місцевого самоврядування, вирішуючи, у тому числі земельні питання, про що у позові правильно вказував прокурор.
		 
		Загальнодоступною інформацією, що розміщена на офіційному вебсайті Верховної Ради України, є не тільки сам текст відповідної постанови, а й графічний додаток до неї - план меж міста Обухів, де червоною лінією відображено затверджену межу міста згідно з постановою парламенту.
		 
		Отже, межі міста Обухів було збільшено у встановленому законом порядку уповноваженим органом та на підставі розробленого і погодженого із суміжними землевласниками проекту землеустрою.
		 
		Про те, що змінені межі м. Обухів були внесені до Державного земельного кадастру, свідчить і наявна у справі інформація Управління Держземагентства в Обухівському районі від 19 січня 2015 року за №1-1-25/2, відповідно до якої згідно з викопіюванням з карти формування території Обухівської міської ради спірні земельні ділянки громадян-відповідачів знаходяться в межах м. Обухів.
		 
		Також, за інформацією Виконавчого комітету Обухівської міської ради від 23 січня 2015 року за №152, усі спірні земельні ділянки знаходяться у межах м. Обухів.
		 
		Крім того, висновок експерта від 01 червня 2017 року № 12-5/89 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, отриманий в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12015110230000196, також підтверджує місце знаходження спірних земельних ділянок як на момент їх відведення, так і на даний час  - в межах міста Обухів
		 
		Таким чином звертаючись до суду із цим позовом, прокурор надав належні докази того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах міста Обухів, та підтвердив відсутність у Обухівської районної державної адміністрації законних прав на розпорядження цим майном.   
		 
		Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 про те, що апеляційний суду проігнорував те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельних ділянок, є необґрунтованими  з огляду на таке.
		 
		Добросовісність набуття в розумінні статті 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.
		 
		Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом. 
		 
		У цій справі апеляційний суд врахував, що   ОСОБА_2 є добросовісним             набувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, але водночас встановив, що вказані земельні ділянки вибули з  власності держави в особі Обухівської міської ради поза її волею, а тому з огляду  положення пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України дійшов правильного висновку про наявність підстав для витребування цих земельних ділянок у добросовісного набувача.
		 
		Посилання у касаційній скарзі  ОСОБА_33 на те, що апеляційний суд  проігнорував те, що у кримінальному провадженні № 12015110230000196 не було встановлено будь-яких порушень земельного чи лісового законодавства, оскільки 12 липня 2018 року Обухівським районним судом Київської області було винесено виправдувальний вирок, що явно і беззаперечно вказує на безпідставність і надуманість позову; безпідставно взяв до уваги ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 04 травня 2017 року у справі № 372/711/17 за результатами розгляду кримінального провадження № 12017110100000124 та помилково вважав її преюдиційною для цієї справи,відхиляються Верховним Судом, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, що в силу приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної  інстанції.
		 
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_33 про те, що апеляційний суд не вмотивував причини відхилення доводів заявника про необхідність відмови у задоволенні позову з огляду на приписи частини третьої статті 13 Конституції України, Верховний Суд також відхиляє, оскільки, як неодноразово вказував ЄСПЛ,  право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
		 
		Аргументи касаційної скарги  ОСОБА_33 про те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови апеляційного суду суперечить її ж резолютивній частині, оскільки дата скасованого судового рішення та найменування суду, який його ухвалював, є різними, є безпідставними, оскільки описка в судовому рішенні не  є підставою для його скасування. Натомість заявник відповідно до положень статті 269 ЦПК України має право на звернення до Київського апеляційного суду із заявою про виправлення вказаної описки.
		 
		Посилання у касаційних скаргах на те, що апеляційний не врахував, що подання прокуратурою позову в інтересах ДП «Київське лісове господарство», яке не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, суперечить статті 56 ЦПК України, частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Рішенню Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99, та повинно мати наслідком залишення позову без розгляду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки ця постанова переглядається Верховним Судом лише в частині розгляду вимог Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 щодо їх земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0176, і у цій частині прокуратура діяла лише в інтересах Обухівської міської ради.
		 
		Водночас Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційних скарг заявників  про те, що апеляційний суд не вирішив питання про застосування позовної давності з огляду на таке.
		 
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		 
		Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		 
		Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		 
		За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
		 
		Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
		 
		У пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) звернуто увагу на те, що для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною заявленою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.
		У цій справі відповідачі ОСОБА_10 (т. 4 а. с. 195-202) і ОСОБА_2 (т. 8 а. с. 51-56) через своїх представників, а також відповідач ОСОБА_33 особисто                      (т. 6 а. с. 55 - 70) заявили про застосування позовної давності.
		 
		Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, на вказане уваги не звернув, не розглянув питання застосування позовної давності у цій справі, а відтак не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, щодо питання вирішення судом питання застосування позовної давності, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову прокурора.
		 
		Крім того, Верховний Суд вважає, що підтвердились доводи касаційної скарги ОСОБА_33 про те, що апеляційний суд не дотримався норм процесуального права в частині належного її повідомлення про час і місце розгляду справи, з огляду на таке.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
		 
		У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
		 
		Аналіз матеріалів цієї справи свідчить про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від  27  січня 2021 року поновлено прокуратурі Київської області строк на апеляційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від  23  грудня 2019 року та відкрито апеляційне провадження. Вирішено в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду на 31 березня 2021 року на 15 год. 00 хв.
		 
		Матеріали справи містять довідку Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року № 13-04/104/21 про те, що кошторисні призначення для оплати послуг з пересилання письмової кореспонденції суду через відділення поштового зв`язку є обмеженими та не забезпечують у повному обсязі потребу Київського                 апеляційного суду на 2021 рік, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами                            (т.8 а. с. 30; т. 9 а. с. 34). Також матеріали справи містять лист Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року про направлення учасникам справи копії ухвали суду від 27 січня 2021 року про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційної скарги прокуратури Київської області та повідомлення про дату розгляду справи - 31 березня 2021 року (т. 8 а. с. 237 - 238). Однак серед адресатів у цьому листі ОСОБА_33 відсутня.
		 
		Із наявних у справі протоколів судових засідань Київського апеляційного суду            (т. 9 а. с. 28-30, 89, 92-93) вбачається, що розгляд справи з 31 березня 2021 року відкладено на 28 квітня 2021 року; з 28 квітня 2021 року відкладено на 09 червня 2021 року; з 09 червня 2021 року відкладено на 18 серпня 2021 року.
		 
		Доказів направлення апеляційним судом відповідачу ОСОБА_33 судових повісток про розгляд справи, призначений на 31 березня, 28  квітня 2021 року, 09 червня,  18 серпня 2021 року, матеріали справи не містять.
		 
		Натомість у матеріалах справи наявні копії оголошень Київського апеляційного суду на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик учасників справи (зокрема і ОСОБА_33 ) у судове засідання, призначене на 28 квітня та 18 серпня 2021 року. Однак, враховуючи положення частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи містяться відомості про місце проживання ОСОБА_33 , відсутні підстави вважати, що з опублікуванням цих оголошень заявник була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Отже, апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_33 , належним чином не повідомленої про дату, час та місце судових засідань суду апеляційної інстанції.
		 
		Аргументи касаційних скарг щодо порушення апеляційним судом загальних принципів і критеріїв правомірного втручання в право особи на володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не підлягають оцінці Верховним Судом, оскільки питання правомірності втручання в право особи на володіння майном розглядається судом тільки після вирішення питання про витребування майна та за умови дотримання позивачем позовної давності.
		 
		Таким чином, частково підтвердились доводи касаційних скарг заявників та підстави касаційного перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		Отже, оскільки апеляційний суд не вирішив питання щодо застосування позовної давності за заявами  ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 , які наявні в матеріалах справи, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо таких заяв відповідачів та не перевірив їх обґрунтованості, належним чином не повідомив усіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та оцінювати нові докази, то відповідно до статті 411 ЦПК України Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду в частині розгляду                 позовних вимог прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП  «Київське                  лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації,  ОСОБА_33 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2  про визнання незаконними та скасування розпоряджень і витребування земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0176 з чужого незаконного володіння та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в цій частині.    
		 
		При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене, перевірити  дотримання прокурором позовної давності, з огляду на заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_33 , та вирішити справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.
		 
		Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		 
		Керуючись статтями 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_149 ,  представника ОСОБА_10 - ОСОБА_150 , ОСОБА_33 задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року в частині розгляду позовних вимог прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства  «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_33 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень і витребування земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223110100:01:018:0291, 3223110100:01:018:0294, 3223110100:01:018:0212, 3223110100:01:018:0176 з чужого незаконного володіння скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийО. В. Ступак        Судді:І. Ю. Гулейков         А. С. Олійник         С. О. Погрібний         В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...