Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/5664/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2022. Зареєстровано: 19.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/756/507/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020101070000059

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		19.09.2022 Справа № 756/5664/20
		№ 756/5664/20
		№ 1-кп/756/507/22
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		19 вересня 2022 року              Оболонський районний суд м. Києва 
		в складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретарів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
		прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прип`ять Київської області, громадянина України, працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_10 , обіймаючи посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту району електричних мереж (далі  РЕМ) «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», маючи корисливий умисел, заволодів чужим майном шляхом обману за наступних обставин.
		Так, 28 лютого 2020 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_10 , маючи корисливий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно знаючи, що перевірка суб`єкта господарювання, зокрема ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», на закріпленій за РЕМ «Північній» території на період з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року не була включена до маршруту північного циклу обстеження підприємств і вказівок від керівництва РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на її обстеження він, як інженер технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ, не отримував, як і не отримував заявок споживачів на її проведення, тобто щодо відсутності у нього повноважень на здійснення перевірок та складання акта порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії (далі  ПРРЕЕ), зателефонував раніше знайомому ОСОБА_11 , який обіймав посаду інженера з охорони праці ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» та повідомив щодо необхідності щомісячної сплати йому коштів за неприйняття рішення про відключення автомобільного газозаправного пункту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, від електроенергії через відсутність договору постачання, укладеного з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». 
		У свою чергу ОСОБА_11 , знаючи, що ОСОБА_10 обіймає посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та будучи введеним в оману щодо дійних можливостей ОСОБА_10 , не бажаючи настання негативних наслідків для ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», погодився на пропозицію щодо передачі коштів.
		16 березня 2020 року приблизно о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_10 , продовжуючи діяти умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись у службовому кабінеті № 108 адміністративної будівлі РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: м. Київ, вул. М.Малиновського, 4-А, під час зустрічі зі ОСОБА_11 , повідомив останнього щодо необхідності щомісячної передачі йому 2000 грн., при цьому 8000 грн. потрібно передати одразу за перші чотири місяці, тобто з лютого 2020 року по травень 2020 року.
		Окрім того, з метою переказу коштів, ОСОБА_10 надав ОСОБА_11 картковий рахунок банку НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я його матері  ОСОБА_12 .
		У подальшому ОСОБА_11 , будучи веденим в оману щодо дійних можливостей ОСОБА_10 , не бажаючи настання негативних наслідків для ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», 18 березня 2020 року приблизно о 10 годині перерахував кошти у сумі 8000 грн. на вказаний ОСОБА_10 картковий рахунок його матері ОСОБА_12 .
		Таким чином ОСОБА_10 заволодів належними ОСОБА_11 коштами у сумі 8000 грн. шляхом обману.
		 
		Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_10 ,не заперечуючифакту отриманнякоштів від ОСОБА_11 ,зазначив,що заволодівними шляхомобману,а неотримав їхяк неправомірнувигоду.При цьомупоказав,що обіймаєпосаду інженератехнічного аудитуслужби зтехнічного аудитурайону електричнихмереж «Північний»ПрАТ «ДТЕККиївські електромережі».Зі ОСОБА_11 він знайомийприблизно з2016року.Також йомубуло відомо,що ТОВ«ІНКОМ-ЛПГ», де працював ОСОБА_11 , мало заправну станції із продажу газу, та на підставі договору оренди розташовувалася на території ПрАТ «Завод Супутник». У зв`язку з цим, між ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не було укладено прямого договору на поставку електроенергії й її вони отримували від заводу. Приблизно на початку лютого 2020 року він зустрівся зі ОСОБА_11 . Останній запропонував йому ( ОСОБА_10 ) щомісячну сплату у розмірі 2 000 грн. та висловив прохання не відключати газову станцію від постачання електроенергії. У свою чергу він, розуміючи, що ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» отримує електроенергію на законних підставах, вирішив скористатися даною ситуацією та отримувати від ОСОБА_11 кошти. При цьому він запевнив останнього у власних можливостях, пов`язаних із відключенням товариства від електроенергії, а також пообіцяв вирішити неіснуючі проблеми ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ». Після цього ОСОБА_11 перерахував йому 8000 грн. на банківську картку його матері.
		 
		Будучи допитаним після зміни прокурором обвинувачення, ОСОБА_10 наполіг на наданих раніше показаннях, зазначивши, що навіть при складанні акта про порушення ПРРЕЕ, останній не є безумовною підставою для прийняття оператором рішення про відключення абонентів. Окрім того, оскільки газова станція ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» підключена до власних технологічних мереж ПрАТ «Завод Супутник», він не мав права здійснювати перевірку заправного комплексу з продажу газу. Перевірка могла бути здійснена лише щодо ПрАТ «Завод Супутник», однак на цьому підприємстві вже її було проведено та встановлено відсутність будь-яких порушень, у тому числі, й при підключені заправної станції.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що працює у ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», яке займається роздрібною торгівлею паливними матеріалами. На початку 2020 року під час зустрічі з інспектором ОСОБА_10 , останній повідомив, що у ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» відсутній прямий договір з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на постачання електроенергії, тому їх товариство може бути відключене. Щоб цього не трапилося, ОСОБА_11 запропонував сплачувати щомісячно йому 10000 грн. 16 березня 2020 року, за попередньою домовленістю, він приїхав до ОСОБА_10 на роботу. Під час розмови, ОСОБА_10 указав щодо необхідності щомісячного придбання палива, яке у перерахунку становить 2000 грн., при цьому 8000 грн. потрібно передати одразу за перші чотири місяці, а також надіслав на його мобільний телефон СМС-повідомлення із номером банківської картки та прізвищем його ( ОСОБА_12 ) матері. В іншому випадку, ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» може бути відключене від постачання електроенергії. Не бажаючи, щоб товариство було відключене від електроенергії, він перерахував на наданий ОСОБА_10 рахунок 8000 грн.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що працює директором ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», яке займається роздрібною торгівлею паливними матеріалами, у тому числі, і по вул. Межигірська, 87-А м. Києва. При цьому, ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» орендувало у ПрАТ «Завод Супутник» нежитлове приміщення з прилеглим заасфальтованим майданчиком, для розміщення автозаправної станції, для роздрібної торгівлі скрапленим газом. На початку 2020 року від працівника товариства  ОСОБА_11 він дізнався, що інспектор ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вимагає кошти за невідключення газової станції від системи електропостачання. Разом з тим, свідок указав, що ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» немає прямих договір на з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на постачання електроенергії, оскільки електроенергію, відповідно до договору оренди, їм надає ПрАТ «Завод Супутник», за що вони сплачують відповідні орендні платежі.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що є матір`ю ОСОБА_10 , який працює інспектором у ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». У той час, коли вона працювала, то за місцем роботи на її ім`я було відкрито банківський рахунок у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Після виходу на пенсію, банківську карту вона передала своєму сину.
		 
		Як убачається із заяви про злочин, ОСОБА_11 повідомив, що його знайомий ОСОБА_10 , який обіймає посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», висунув вимогу щодо щомісячної передачі йому 10000 грн. за невідключення ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» від електроенергії у зв`язку із відсутністю договору постачання з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Окрім того, у заяві ОСОБА_11 указав, що ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» має договір оренди земельної ділянки з ПрАТ «Завод Супутник» й орендодавець зобов`язаний забезпечувати приміщення, яке орендується, енергоресурсами, опаленням, водою та ін. (а.с. 81 т. 1).
		 
		Відповідно до наказу від 19 листопада 2019 року №2991-к, ОСОБА_10 переведено на посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (а.с. 116 т. 1). 
		 
		Як убачається із письмової згоди, 07 березня 2020 року ОСОБА_11 надав свою згоду на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва (а.с. 87 т. 1).
		 
		Відповідно до протоколу, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, від 08 квітня 2020 року, 16 березня 2020 року о 09 годині 30 хвилин зафіксовано розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_10 , що відбувалися в адміністративній будівлі РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: м. Київ, вул. М. Малиновського, 4-А. Під час цих розмов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дійшли згоди щодо щомісячної передачі 2000 грн., а також 8000 грн. за перші чотири місяці, які ОСОБА_11 необхідно було перерахувати на картковий рахунок банку (а.с. 215-219 т. 1).
		У судовому засіданні було досліджено носій на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії та встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		 
		Відповідно до протоколу огляду, 16 березня 2020 року було оглянуто вміст належного ОСОБА_11 мобільного телефону марки «Samsung» та встановлено наявність СМС-повідомлення від абонента НОМЕР_2 « ОСОБА_14 », що містить картковий рахунок банку НОМЕР_1 , відкритий на ім`я матері ОСОБА_10  ОСОБА_12 (а.с. 90-91 т. 1).
		 
		Згідно з протоколом, складеним за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, від 08 квітня 2020 року, у період часу з 16 по 18 березня 2020 року зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_11 на виконання попередньої домовленості повідомляє ОСОБА_10 щодо перерахування коштів, а той, у свою чергу, - підтверджує їх надходження (а.с. 209-214 т. 1). 
		У судовому засіданні було досліджено носій на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії та встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		 
		Згідно з квитанціями, 18 березня 2020 року о 09:48:44 год. ОСОБА_11 перерахував на картковий рахунок банку НОМЕР_1 ОСОБА_12 8000 (вісім тисяч) грн. (а.с. 118 т. 1).
		 
		Як убачається з протоколу тимчасового доступу до речей і документів, 07 травня 2020 року було отримано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» банківську інформацію клієнта банку по рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_12 , та встановлено про перерахування ОСОБА_11 на зазначений рахунок 8000 грн. (а.с. 180-187 т. 1).
		 
		Відповідно до протоколу затримання особи, 18 березня 2020 року під час особистого обшуку ОСОБА_10 було вилучено речі та документи, у тому числі банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , а також мобільний телефон марки «Huawei» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 (а.с. 132-138 т. 1).
		Вилучені речі та документи було оглянуто 19 березня 2020 року, про що складено відповідний протокол із фото-таблицею (а.с. 153-157 т. 1).
		 
		Постановою прокурора від 19 березня 2020 року, банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , а також мобільний телефон марки «Huawei» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , визнано по справі речовими доказами (а.с. 158-160 т. 1).
		 
		Як убачається з документів, наданих стороною захисту, а саме договору оренди № 751 від 17 липня 2019 року, розрахунку платежів, а також акта приймання-передачі, ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» орендувало у ПрАТ «Завод Супутник» нежитлове приміщення з прилеглим заасфальтованим майданчиком, для розміщення автозаправної станції, для роздрібної торгівлі скрапленим газом, за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, згідно з умовами договору оренди, орендодавець зобов`язувався забезпечувати орендоване приміщення енергоресурсами, опаленням, водою (а.с. 133-139 т. 2).
		 
		З посадової інструкції безпосереднього керівника ОСОБА_10  заступника начальника району з технічного забезпечення продажів району електричних мереж «Північний» ОСОБА_15 вбачається, що останній не наділений повноваженнями на прийняття рішень щодо відключення абонентів від електромереж (а.с. 166-174 т. 1).
		 
		Відповідно до відповіді на адвокатський запит, наданої керівником району електричних мереж «Північний» ПрАТ «ДТЕК КЕМ» ОСОБА_16 ,  інженер технічного аудиту служби технічного аудиту РЕМ «Північний» не має права здійснювати перевірки на власний розсуд, тобто без погодження з керівництвом маршруту піврічного циклу обстеження підприємств, заявок споживачів, та без окремих вказівок керівництва на здійснення обстеження конкретного споживача.
		Інженер ОСОБА_10 не отримував окремих вказівок керівників РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» чи заявок споживачів на будь-яку перевірку ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» чи ПрАТ «Завод Супутник». ОСОБА_10 у межах виконання своїх службових обов`язків не мав права складати акт про порушення ПРРЕЕ щодо ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» та ПрАТ «Завод Супутник».
		Зазначені вище споживачі не були включені керівником РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до маршруту піврічного циклу обстеження підприємств. Тому, ОСОБА_10 у І півріччі 2020 року не мав права перевіряти у межах виконання своїх службових обов`язків ні територію ПрАТ «Завод Супутник», ні ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ».
		Також, як зазначено у відповіді, акт про порушення ПРРЕЕ не є безумовною підставою для прийняття оператором рішення про відключення абонентів (а.с. 237-239 т. 2).
		 
		Згідно з актом № 030705993, 25 березня 2020 року за вказівкою керівництва РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було здійснено перевірку щодо підключення до електромережі газової заправки на вул. Межигірська, 87-А. Газова заправка підключена до власних технологічних мереж ПрАТ «Завод Супутник». Безоблікового споживання не виявлено (а.с. 240 т. 2).
		 
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		 
		Аналізуючи надані стороною обвинувачення у судовому засіданні докази, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд приходить до висновку, що вони вказують на вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		 
		Разом з тим, органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачувався в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах третьої особи, за ч. 3 ст. 368-3 КК України. 
		При цьому, як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», та будучи наділеним повноваженнями щодо прийняття рішення про відключення абонентів від електромереж, отримав від ОСОБА_11 8000 грн. за неприйняття рішення про відключення належного ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» автомобільного газозаправного пункту, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, від електроенергії у зв`язку із відсутністю договору постачання з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
		У подальшому, прокурором було змінено пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення. Зокрема, підставою для зміни обвинувачення слугувало відсутність у ОСОБА_10 повноважень щодо прийняття рішення про відключення абонентів від електромереж. Однак, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 був наділений повноваженнями щодо складання актівПРРЕЕ,які єбезумовною підставою для прийняття оператором рішення про відключення абонентів.
		Таким чином, органом досудового розслідування, ОСОБА_10 вже обвинувачується у тому, що він, обіймаючи посаду інженера технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», мав обов`язки у відповідності до посадової інструкції: п. 2.1.1 перевіряти на відсутність бездоговірного споживання електричної енергії та несанкціонованих підключень до мереж всі об`єкти на закріпленій за РЕМ «Північний» території обслуговування; п. 2.1.15 виявляти та усувати факти порушення споживачем ПРРЕЕ умов договору про постачання електричної енергії, складати акти про порушення ПРРЕЕ у разі виявлення таких. 
		Так, 28 лютого 2020 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_10 , реалізуючи свій умисел на одержані службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих йому повноважень в інтересах третьої особи, зателефонував раніше знайомому ОСОБА_11 , який обіймав посаду інженера з охорони праці ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» та повідомив щодо необхідності щомісячної сплати йому коштів за неприйняття рішення про відключення автомобільного газозаправного пункту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, від електроенергії через відсутність договору постачання, укладеного з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». 
		У подальшому, ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_11 8000 грн. за неприйняття рішення про відключення належного ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» автомобільного газозаправного пункту, за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, від електроенергії у зв`язку із відсутністю договору постачання з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». 
		Згідно із цим зміненим обвинуваченням, дії ОСОБА_10 було кваліфіковано за ч. 3 ст. 368-3 КК України як одержання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах третьої особи.
		 
		Однак, суд не може погодитися з такою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_10 з огляду на таке. 
		Так, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. 
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Крім того, у п. 54 справи «Лопатін і Медведський проти України» (заяви №№ 2278/03 та 6222/03) зазначено, що при оцінці доказів Суд застосовує стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Такі докази можуть випливати з співіснування достатньо сильних, чітких і послідовних умовиводів або схожих неспростовних припущень стосовно фактів. 
		Так, як зазначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Таким чином,відповідальність заодержання неправомірноївигоди настаєлише заумови,якщо службоваособа (службоваособа юридичноїособи приватногоправа)отримала йогоза виконання(невиконання)яких-небудьдій звикористанням владиабо службовогостановища. 
		З цього, по-перше, випливає, що за неправомірну вигоду службова особа юридичної особи приватного права може вчинити активні дії або утриматися від їх вчинення (бездіяльність). По-друге, дії, обумовлені неправомірною вигодою, службова особа повинна була чи могла вчинити (не вчиняти), використовуючи для цього своє службове становище. Це стосується не тільки дій, які безпосередньо входять у коло службових повноважень суб`єкта, а й ті, які суб`єкт хоча і не уповноважений здійснювати, але завдяки своєму службовому становищу має можливість ужити необхідних заходів для їх вчинення іншими службовими особами.
		При цьому, кваліфікація діяння за ознаками одержання неправомірної вигоди завжди потребує встановлення: спеціального суб`єкта злочину  службової особи; предмета злочину  будь-якої матеріальної вигоди; способу одержання, який може бути будь-яким; причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою (прийняттям пропозиції) службової особи використати свої службові повноваження чи становище; залежності між оплаченою неправомірною вигодою, результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.
		 
		Однак, з досліджених у судовому засіданні доказів убачається, що інженер технічного аудиту служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ОСОБА_10 не міг використати свої повноваження по складанню актів ПРРЕЕ, які, за версією обвинувачення, є безумовною підставою для прийняття оператором рішення про відключення абонентів. 
		Що ж стосується прийняття рішення про відключення абонентів від електромереж, то спроможність інженера ОСОБА_10 вчинити таке взагалі відсутня. 
		Окрім того, самі по собі повноваження інженера, визначені п. 2.1.1 та п. 2.1.15 інструкції, без їх співставлення із діяльністю та функціонуванням служби з технічного аудиту РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», не можуть свідчити щодо наділення ОСОБА_10 необмеженими повноваженнями на проведення перевірок та складення актів.
		Натомість, як убачається з відповіді ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» інженер технічного аудиту служби технічного аудиту РЕМ «Північний» не має права здійснювати перевірки на власний розсуд, тобто без погодження з керівництвом маршруту піврічного циклу обстеження підприємств, заявок споживачів, та без окремих вказівок керівництва на здійснення обстеження конкретного споживача.
		ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» та ПрАТ «Завод Супутник» не були включені керівником РЕМ «Північний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до маршруту піврічного циклу обстеження підприємств. Тому, ОСОБА_10 у І півріччі 2020 року не мав права перевіряти у межах виконання своїх службових обов`язків ні територію ПрАТ «Завод Супутник», ні ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ», внаслідок чого ОСОБА_10 у межах виконання своїх службових обов`язків не мав права складати акт про порушення ПРРЕЕ щодо зазначених товариств. 
		Також, як зазначено у відповіді, акт про порушення ПРРЕЕ не є безумовною підставою для прийняття оператором рішення про відключення абонентів. 
		 
		Окремо суд звертає увагу на акт № 030705993 від 25 березня 2020 року та договір оренди № 751 від 17 липня 2019 року.
		Відповідно до зазначених документів, належна ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» газова заправка знаходиться на орендованій території ПрАТ «Завод Супутник», яке, як орендодавець, забезпечує орендоване приміщення енергоресурсами, опаленням, водою тощо. Газова заправка підключена до власних технологічних мереж ПрАТ «Завод Супутник» й безоблікового споживання не виявлено. 
		Оскільки договірних відносин між ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ» не існує, проведення перевірки посадовими особами зазначеного товариства неможлива.
		Таким чином, на думку суду, навіть при наявності у ОСОБА_10 повноважень на здійснення перевірок та складання актів порушення ПРРЕЕ, перевірка б проводилася щодо ПрАТ «Завод Супутник», а не автомобільного газозаправного пункту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, що належить ТОВ «ІНКОМ-ЛПГ». 
		Тому, суд приходить до висновку, що кошти у сумі 8000 грн. опинилися у ОСОБА_10 не через протиправне використання ним своїх повноважень, а тому що він умисно ввів в оману ОСОБА_11 , переконавши останнього у власній спроможності одноособово приймати рішення щодо проведення у будь-який час перевірок підприємств, установ, організацій будь-яких форм власності на дотримання ПРРЕЕ, і шляхом обману заволодів ними.
		 
		Щодо посилань сторони захисту на недопустимість перекваліфікації судом дій ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 368-3 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України, суд зважає на наступне.
		В обґрунтування своїх доводів, сторона захисту посилається на постанову Верховного Суду від 13.01.2021 (справа № 243/1573/17; провадження № 51-4962км20), у якій вказується: «Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.».
		 
		Однак, вказана практика Верховного Суду не є ревалентною щодо даної справи.
		Так, Верховний Суд оцінював лише доводи прокурора щодо незаконності, на його думку, рішення суду, однак не заперечував право суду перекваліфікувати дії обвинуваченого в порядку ст. 337 КПК України.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та зважає на докази, що характеризують особу обвинуваченого.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_10 , згідно зі ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. 
		Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_10 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, докази, що його характеризують.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_10 характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований та займається суспільно-корисною працею, не судимий. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		На підставі викладеного, а також ураховуючи межі санкції інкримінованої статті, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_10 покарання у виді у виді обмеження волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_10 покарання із застосуванням ст. 75 КК України. 
		 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
		 
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_10  визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_10  звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік. 
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_10  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Речові докази, а саме: банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , що зберігається у камері схову речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві,  повернути ОСОБА_12 ; мобільний телефон марки «Huawei» із сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , що зберігається у камері схову речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві,  повернути ОСОБА_10 .
		 
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...