Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/4380/22 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2022. Зареєстровано: 19.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: 3-зв/404/2/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 404/4380/22 
		Номер провадження 3-зв/404/2/22 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		19 вересня 2022 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю. розглянувши заяву судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Антипової І.Л. про самовідвід, - 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		В провадженні судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Антипової І.Л. перебувають матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
		Суддею Антиповою І.Л. заявлено самовідвід по вказаним матеріалам, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , яка фактично є її помічником, 06 вересня 2022 року оголошено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 52022000000000215 від 12 серпня 2022 року, що стосується саме вказаної справи про адміністративне правопорушення. 
		Дослідивши надані матеріали приходжу до висновку, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		У?Кодексі України про адміністративні правопорушення ?відсутня стаття, яка б передбачала можливість відводу (самовідводу) судді. Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.
		Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
		Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
		Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
		Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
		Згідно практики ЄСПЛ усі сумніви в рамках кримінального процесу, в тому числі й щодо неупередженості суддів, мають трактуватися на користь обвинуваченого, зазначена правова позиція викладена в рішенні «Ревтюк проти Росії» (скарга №31796/10).
		У рішенні «Skrlj v. Croatia» Євросуд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.
		Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен усунутися від розгляду справи.
		Статтею 75 КПК України визначено перелік обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
		Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
		1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
		2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
		3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
		5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
		Положенням ст. 126 Конституції України, роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.11 Постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, ст. 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є обов`язком судді.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того щоб виключити сумнів щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, заява про самовідвід підлягає до задоволення.
		Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України, суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Антипової І.Л. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП  задовольнити, матеріали передати на розгляд іншому судді.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя Кіровського
		районного суду 
		м.Кіровограда Н. Ю. Іванова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...