Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 446/1168/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Надіслано для оприлюднення: 19.09.2022. Зареєстровано: 19.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2022.
Дата набрання законної сили: 17.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/446/168/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022142420000074

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 446/1168/22 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.09.2022                                    м.Кам`янка-Бузька
		Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
		   головуючого - судді             ОСОБА_1 
		секретар судового засідання             ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022142420000074 від 03.08.2022 року про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадян України, уродженець м. Кам`янка-Бузька, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 18.08.2021 Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 286 КК України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не депутата, -
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,
		за участі сторін кримінального провадження: 
		прокурора                      ОСОБА_4 
		обвинуваченого                 ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі у кримінально-виконавчій установі, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язаннями протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2021 залишено без задоволення.
		На виконання вищевказаного вироку суду, який 21.02.2022 набрав законної сили, Львівським районним відділом № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 поставлено на облік та 13.05.2022 ознайомлено та роз`яснено умови відбування покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме: позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, передбачену ст. 389 КК України, під підпис.
		Проте, 05.06.2022 та 14.06.2022 ОСОБА_3 будучи ознайомленим з вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2021, згідно якого його позбавлено права транспортними засобами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, відповідно до вказаного вироку, умисно керував автомобілем «Opel Vivaro» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками УПП у Львівській області ДПП України, за порушення правил дорожнього руху України.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України- ухилення засудженим від відбування від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю (позбавлення права керувати транспортними засобами).
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що дійсно, що покарання відбув не повністю та 05.06.2022 та 14.06.2022 керував транспортним засобом марки «Opel Vivaro» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
		Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає. Прокурор в свою чергу також не оспорювала фактичні обставини, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
		В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, сторонам було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, а також на досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.389КК України  ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю (позбавлення права керувати транспортним засобами) доведена.
		При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положеньКК України, у тому числі статей66,67цьогоКодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
		Відтак, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.389КК України ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю (позбавлення права керувати транспортним засобами) доведена.
		При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цьогоКодексута з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України, відповідно до ст. 12 КК Україниє кримінальним проступком.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1ст. 66 КК Українисуд визнає його щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності дост. 67 КК Українисудом не встановлено.
		Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше судимий, судимість не погашена, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільна, офіційно не працевлаштований,.
		При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч. 1 ст.389КК України у виді обмеження волі, оскільки виключно такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи те, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2021 у виді 1 (одного) року обмеження волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України вчинив кримінальне правопорушення під час відбуття іспитового строку встановлено ст. 75 КК України, тому вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання обвинуваченому застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України, визначивши покарання за сукупністю вироків, та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за поставленим вироком від 18.08.2021 року за правилами складення покарань, передбачених в ст. 72 КК України.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід не обирався.
		Речових доказів та процесуальних витрат не має.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376 КПК України,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати виним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.389КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.71,72КК України до новообраного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 18.08.2021 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місця обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 місяців 5 п"ять днів.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...