Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/6440/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2022. Зареєстровано: 20.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2022.
Дата набрання законної сили: 03.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/466/724/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022142380000519

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/6440/22
		Провадження № 1-кп/466/724/22
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 вересня 2022 року м.Львів
		Шевченківський районний суд м.Львова
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретарів с/з ОСОБА_2 ,
		розглянувши в залі суду в м.Львові в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12022141380000519 від 01 липня 2022 року щодо обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, не працевлаштований, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		 у с т а н о в и в:
		ОСОБА_3  09 січня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав ювелірний виріб із золота 585 проби у формі ладанки, вагою 3,11 грам, яка належала його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 2699 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 2699 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 18 лютого 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав кущоріз «Einhell», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 330 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 330 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Також, ОСОБА_3 , 01 квітня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав ювелірний виріб із золота 585 проби у формі сережки, вагою 0,74 грам, яка належала його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 650 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 650 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 , 13 червня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав блендер «Philips», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 510 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 510 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 15 червня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав міксер «Magio MG234», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 300 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 300 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 25 липня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав електронний тискомір «And UA-604», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 260 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 260 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 , 07 вересня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав набір столових приборів «Bruder Wahl», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 500 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 500 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 , 30 жовтня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав праску «Maestro MR-309c», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 290 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 290 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3  обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Крім цього, ОСОБА_3 , 13 грудня 2021 року, перебуваючи в житловому будинку, в якому проживає, що за адресою АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із однієї з кімнат, таємно викрав тюнер до телебачення Т2 «ОР-307», який належав його бабусі ОСОБА_5 , після чого, викрадену річ продав в ломбард, за що отримав гроші в сумі 260 гривень, які витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 260 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_3  обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України..
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що дійсно він протягом одного року маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливим мотивом у своєї бабусі, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, викрадав її особисті речі та збував такі в ломбарді. Виручені кошти витратив на власні потреби. Підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні при визначенні міри покарання поклалася на розсуд суду. Цивільний позов заявляти не буде. Просить щоби внук отямився та влаштувався працювати і потрохи віддавав кошти.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, а також доказами що характеризують особу обвинуваченого. 
		При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується визнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами та його дії необхідно вірно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України за ознакою  таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та за ч.2 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинено повторно.
		Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України повністю та об`єктивно доведена.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
		Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, працездатний, не працевлаштований, згідно довідок на обліку у психоневрологічному та наркодиспансері не числиться, за місцем проживання характеризується посередньо, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, реальність виконання покарання.
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції частини статті за якими кваліфіковано правопорушення у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України із встановленням іспитового строку.
		Обставини, що пом`якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_3  щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання - повторність, яке зазначено в обвинувальному акті слід виключити, оскільки таке є кваліфікуючою ознакою злочину. Інших обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає і такі не зазначені в обвинувальному акті.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Питання речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
		Витрати на проведення експертизи відсутні.
		Керуючись ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,- 
		 у х в а л и в :
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання
		за ч.1 ст.185 КК України  1 /один/ рік обмеження волі.
		за ч.2 ст.185 КК України  1 /один/ рік 1 /один/ місяць обмеження волі.
		У відповідності до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 1/одного/ року 1 /одного/ місяця обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
		У відповідності до п.1 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з приведенням вироку до виконання.
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Речові докази - відсутні.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...