Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/3121/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2022. Зареєстровано: 21.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2022.
Дата набрання законної сили: 21.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/398/256/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022121060000406

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/3121/22
		провадження №: 1-кп/398/256/22
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		   "20" вересня 2022 р.                         м.Олександрія
		 
		   Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
		   головуючого судді                     ОСОБА_1 
		   при секретарі                     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121060000406 від 01.04.2022 року, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Володимир-Волонський Волинської області, українця, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.1 ст.436-2 Кримінального кодексу України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                         ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката                     ОСОБА_5 ,
		ВСТАНОВИВ:
		У березні-квітні 2014 року на території Донецької та Луганської областей створено стійкі ієрархічні об`єднання терористичні організації, так звані «Донецька народна республіка» (далі «ДІІР») і «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), учасники якої в Україні займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством людей, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі.
		Основною метою діяльності вказаних терористичних організацій є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України.
		Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». На підставі цього указу на території Донецької і Луганської областей триває антитерористична операція (далі АТО), спрямована на припинення діяльності указаних терористичних організацій.
		Законом України «Про боротьбу з тероризмом» визначено, що терористична організація - це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою: здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України №129-V1II від 27.01.2015; заявою Верховної Ради Україні «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України №145 VIII від 04.02.2015; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		«ДНР» та «ЛНР» мають стабільний склад лідерів вказаних терористичних організацій, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької га Луганської областей. До проведенню антитерористичної операції, згідно ст.4 Закону України «Про боротьбу тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
		У подальшому, з 30.04.2018 на підставі Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» в окремих районах Донецької та Луганської областей проводиться операція об`єднаних сил, з метою забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати спеціальну військову операцію в Україні.
		У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		30.03.2022року громадянинУкраїни ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з використання власногосмартфону марки«TЕCNOSPARK»,моделі «6Go»в додатку«Viber».,а саме,в чатігрупи « ІНФОРМАЦІЯ_2 »(вказанагрупа створенадля спілкуванняприхожан « ІНФОРМАЦІЯ_2 »та натой часналічувала близько41особу),використовуючи нік-нейм« ОСОБА_6 » поширивтекст ізнаступним змістом:«Украина самаяпаскудная,до блевотымерзская странаво всей мировой истории.Методом селекциитам вывеличудовищных моральныхуродов,у которых самопонятие Добраи Злавывернуто наизнанку.Всю историюэто нациябарахтается вдерьме ипри этомжелает потопитьв немвесь мир», в якому згідно висновку експерта №54/15/6-164 від 30.05.2022 міститься розпалювання ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності українців.
		Дії, ОСОБА_3 , кваліфіковано як розпалювання ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності українців, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 161 Кримінального кодексу України.
		Крім цього,  ОСОБА_3 , використовуючи власний смартфон марки «TECNO SPARK», моделі «6 Go», під час телефонних розмов, записи яких автоматично зберігав на зазначеному вище смартфоні, а саме:
		1) 17.03.2022 о 13 год 10 хв. в ході розмови з громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_1 , діючи умисно, виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, а також заперечував факт здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України.
		2) 22.03.2022 о 13 год 43 хв. в ході розмови з громадянином України ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 , діючи умисно, виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, а також заперечував факт здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України.
		3) 29.03.2022 о 15 год. 20. хв. в ході розмови з громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 , діючи умисно, виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, а також заперечував факт здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України.
		4) 30.03.2022 о 16 год. 57 хв. в ході розмови з громадянкою України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка використовує номер мобільного телефону НОМЕР_4 , діючи умисно, виправдовував, визнавав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, а також заперечував факт здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України.
		Згідно висновку експерта №54/15/6-164 від 30.05.2022 в наданому на дослідження тексті стенограми зазначених вище телефонних розмов ОСОБА_3 з іншими особами міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, а також заперечення факту здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України.
		Дії, ОСОБА_3 , кваліфіковано як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
		05.09.2022 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_10 і обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України. 
		Зазначена угода була подана прокурором разом з обвинувальним актом, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд угоди проведений судом під час підготовчого судового засідання.
		За умовами угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 161 КК України та ч.1 ст.436-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений: за ч. 1 ст. 161 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ч.1 ст.436-2 КК України  у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, із застосуванням ст.75 КК України та звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, строк якого буде визначено судом, а також у відповідності до ст. 76 КК України з покладенням обов`язків, визначних судом. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Прокурор ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 , щодо визнання винуватості у скоєнні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161 та ч.1 ст.436-2 КК України, зазначивши, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і просить її затвердити.
		У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначених у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом без будь-яких застережень, повністю усвідомлює характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди, повністю погоджується з мірою покарання, пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно та призначити узгоджене покарання.
		Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання із застосуванням статті 75 КК України та звільненням його від відбування покарання з випробуванням.
		Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст.475КПКУкраїниякщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлена, зокрема:
		- дії обвинуваченогокваліфіковано правильноза ч.1ст.161КК України,як розпалювання національноїворожнечі таненависті,приниження національноїчесті тагідності українців,та зач.1ст.436-2КК України, як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України;
		- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
		- міра покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відносяться до нетяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, пенсіонер, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться, наявність обставин, що пом`якшують покарання, до яких відносяться щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та є справедливою.
		Отже, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає за можливе затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. 
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472-476 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.09.2022 року між прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_10 з обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121060000406 від 01.04.2022 року.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161 КК України, ч.1 ст.436-2 КК України, та призначити йому покарання у виді:
		за ч.1 ст.161 КК України - 1 (одного) року позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
		за ч.1 ст.436-2 КК України  2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, строком на два роки, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судові витрати за проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи в сумі 6571 (шість тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн 95коп. 
		Речові докази:
		- мобільний телефон марки «TECNO SPARC» модель «6 Go», з sim-картами номерів операторів мобільного зв`язку "Lifecell" з номером НОМЕР_5 та "Vodafone" з номером НОМЕР_6 , який зберігаєтьсяв камерісхову ОлександрійськогоРВП ГУНПв Кіровоградськійобласті,повернути власнику ОСОБА_3 .
		- білий паперовий конверт з пояснювальним написом: до висновку експерта (судово-лінгвістична семантико-текстуальна експертиза) №54/15/6-164 від 30.05.2022 року к/п №12022121060000406, в якому наявні документ та оптичний носій інформації), у яких зафіксовані матеріали, що досліджувалися: протокол огляду предмету (смартфону від 01.04.2022 року на 18 арк.; оптичний диск на якому перебуває фотозображення з неправдивими відомостями «нібито» цитатою російського філософа ОСОБА_11 з ознаками відомостей, що розпалюють національну ворожнечу стосовно українського народу, української національності, та держави України та аудіо-файли з назвами « НОМЕР_7 »; « НОМЕР_8 »; «20220226_191214»; «20220317_131023» «20220322_134342»; «20220323_115606»; «20220329_152046»; «20220330_165739», та який зберігається в камері схову Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		   Ухвалу слідчогосудді Олександрійськогоміськрайонного судуКіровоградської областівід 05.04.2022року пронакладення арештуна майно,а саме,насмартфон марки«TECNOSPARK»моделі «6Go»,коди ІМЕІ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ,з двомаsim-картаминомерів мобільнихтелефонів НОМЕР_11 та НОМЕР_12 ,який направі приватноївласності належить ОСОБА_3 ,скасувати. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. З підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, на вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженими з моменту отримання копії вироку.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення. 
		Роз`яснити засудженому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 Кримінального кодексу України, а також тягне за собою наслідки, встановлені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...