Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/16593/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2022. Зареєстровано: 21.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/369/1458/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020115200000848

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/16593/20
		Провадження № 1-кп/369/1458/22 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		21.09.22 року м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря                 ОСОБА_2 
		за участю прокурорів      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,    
		за участю потерпілого      ОСОБА_9     
		за участю представників потерпілого      ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		за участю захисників      ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,  ОСОБА_14 , ОСОБА_15  
		за участю обвинуваченого              ОСОБА_16 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, освіта вища, працюючого президентом ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - 
		 
		встановив:
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане судом не доведеним:
		Згідно обвинувального акту 16.07.2020, близько 08 год. 40 хв., ОСОБА_16 , керуючи належним йому автомобілем марки АUDІ Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, рухаючись по вул. Обухівське шосе у с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області в напрямку м. Києва зупинився на світлофорі. В цей час до його автомобіля під`їхали велосипедисти, які обступили вищевказаний автомобіль та почали стукати у його вікна, оскільки, на їх думку, водій даного автомобіля нехтуючи Правилами дорожного руху, проявив неповагу до велосипедистів, як учасників дорожнього руху.
		Після чого автомобіль марки АUDІ Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , з метою спричинення тілесних ушкоджень велосипедистам умисно розпочав рух у попутному напрямку на велосипедистів, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_17 , які знаходились на велосипедах стоячи попереду автівки та у подальшому впали від наїзду автомобілем на проїзну частину, після чого ОСОБА_9 намагався піднятись, але водій автомобіля марки АUDІ Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , не зупинився та продовжив рух, після чого об`їхавши лежачих велосипедистів, зник з місця події.
		Після наїзду автомобілем ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 70 від 21.07.2020, у вигляді синців правої кисті, правого стегна, гомілки, саден лівого гомілково-стопного суглобу та лівої стопи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Позиція обвинуваченого:
		Обвинувачений ОСОБА_16 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав та надав суду наступні показання. Вранці 16 липня 2020 року приблизно о 08 год. 30 хв. він разом із сином їхали на роботу. Виїхавши на Обухівську трасу, де було дві смуги для руху, він рухався в правій смузі та попереду нього їхав автомобіль з помаранчевими світловими маячками, а перед цим автомобілем їхало близько 40-50 велосипедистів, які їхали в 2-3 колони таким чином, що займали усю смугу для руху, у зв`язку із чим, він був вимушений перестроїтись у ліву смугу, щоб їх об`їхати. Порівнявшись з ними він подав їм звуковий сигнал, оскільки велосипедисти їхали надто близько до лівого краю своєї смуги, що могло бути небезпечним для учасників дорожнього руху. Обігнавши їх він зупинився на перехресті на червоний сигнал світлофору. В цей час до його автомобіля під`їхав один із велосипедистів, який наніс удар по склу та по боковому дзеркалу заднього виду з боку сина, який сидів на передньому пасажирському сидінні, а також даний велосипедист виражався нецензурною лайкою. В подальшому цей велосипедист перемістився до передньої правої частини його автомобіля та до нього під`їхав ще один велосипедист. Ці двоє велосипедистів почали на нього кричати. Потім до автомобіля з обох боків під`їхали ще два велосипедисти, один з боку сина, а інший з його боку. Велосипедист, який стояв біля його вікна, почав намагатись відчинити двері автомобіля, словесно погрожував, а потім сильно вдарив по склу, внаслідок чого він ухиляючись інстинктивно зняв ногу з педалі гальм, що привело автомобіль у рух та автомобіль завалив велосипедистів, які стояли попереду. Зупинивши автомобіль та зрозумівши, що велосипедисти попереду не відійшли, він подивився назад у дзеркало заднього виду, щоб переконатись, що він має змогу здати назад та побачив позаду 6-7 велосипедистів, які наближались до його автомобіля. Він прийняв рішення викрутити руль якомога ліворуч щоб об`їхати велосипедистів, які були попереду автомобіля та які не намагалися відійти він автомобіля, а навпаки почали бити по ньому, та поїхати з місця, оскільки дії велосипедистів створювали реальну небезпеку для нього та його сина, який був дуже наляканий та за безпеку якого він переживав. Він намагався уникнути наїзду на велосипедистів, які стояли перед автомобілем. Він не передбачав та не допускав, що може нанести тілесні ушкодження велосипедистам, які стояли попереду автомобіля, коли він їхав з місця подій. Він вважав, що відстані між ним та велосипедистами, які стояли попереду автомобіля було достатньо для виконання маневру їх об`їзду, який він вчинив. Він не бажав наносити тілесні ушкодження велосипедистам. 
		 
		Позиція потерпілого: 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що він з 2004 року у велоспорті. З друзями створив велоклуб «Ешелон», який на теперішній час налічує близько 200 учасників. У 2020 році учасники велоклубу організовували велотренування. Такі тренування передбачали участь інструктора, який обирав маршрут, мав при собі аптечку та який ділився досвідом з учасниками такого тренування. Крім того, таке тренування супроводжується автомобілем, який здійснює технічну допомогу та захищає учасників тренування ззаду, оскільки часто велосипедисти стають жертвами аварії за участю інших автомобілів. 16 липня 2020 року о 07 год. ранку учасники велотренування, яких було більше 30 чоловік, стартували з м. Києва та поїхали в бік м. Обухів. Інструкторами на тренуванні, того дня, були він та ОСОБА_18 . Після завершення тренування, на зворотній дорозі, вони їхали колоною в правій смузі по дорозі з двома смугами для руху. Останнім в колоні їхав їх автомобіль супроводження. Приблизно о 08 год. 40 хв., проїжджаючи с. Підгірці по Обухівському шосе та під`їжджаючи до с. Ходосівка, він разом з іншим велосипедистом, який рухався праворуч від нього, їхали попереду колони та почули крик позаду «машина!». Через декілька секунд повз нього зліва в лічених сантиметрах промчався автомобіль марки «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, який рухався посередині двох смуг для руху та в подальшому виїхав на смугу для руху, по якій рухався потерпілий. Після цього він помітив попереду світлофор, на якому зупинився даний автомобіль, який стояв першим на світлофорі та перед ним нікого не було. Він вирішив пришвидшитись та наздогнати вищевказаний автомобіль, щоб впевнитись, що водій перебуває в адекватному стані та чи все з ним нормально. Він під`їхав до автомобіля, за кермом якого був обвинувачений, а на передньому пасажирському сидінні була невідома йому особа, зупинився біля правої передньої пасажирської двері та через зачинене вікно встановив зоровий контакт з обвинуваченим, постукав пальцем по вікну, спитав у обвинуваченого «що це було?» та склав праве дзеркало заднього виду його автомобіля, щоб він в подальшому не зміг здійснювати рух. Він очікував від водія вибачень, однак останній не відреагував на нього. Через пару секунд під`їхали і інші учасники тренування. Він разом із товаришем вирішив стати перед капотом автомобіля та чекати приїзду поліції, щоб водій не залишив місця пригоди. Він стояв по центру капота автомобіля, а позаду нього стояв учасник тренування - ОСОБА_19 . Крім того, в цей час хтось з учасників тренування під`їхав до водійського вікна. Через секунду він зрозумів, що автомобіль їде на нього, в той час як він стоїть перед капотом даного автомобіля та починає його збивати, а в цей час ОСОБА_19 , який стояв позаду нього також починає падати, через те що він обперся на нього. Обвинувачений не подав жодного звукового сигналу, або рух жестом, щоб попередити його про початок руху автомобіля. Він дивився в очі обвинуваченому, стукав рукою по капоту автомобіля та кричав йому «що він робить?». Через секунду автомобіль знову починає їхати та в цей момент він чує тріск. Крім того, на той момент одна його нога була пристебнута до велосипеда, а інша, на яку він спирався коли стояв перед автомобілем, була вільна. Коли на другий раз автомобіль здійснив рух, він не витримав та впав під бампер, автомобіль проїхав по його нозі та велосипеду і поїхав з місця пригоди. Потім викликали поліцію та один із учасників тренування викликав «швидку допомогу». «Швидка допомога» приїхала приблизно через півгодини, надала йому першу медичну допомогу на місці та потім відвезла його в лікарню, де його оглянули лікарі та відпустили додому. Пошкоджені велосипеди залишились на місці пригоди. Внаслідок ДТП його велосипед та велосипед ОСОБА_20 були пошкоджені. Він внаслідок наїзду переднім правим колесом автомобіля обвинуваченого отримав ушкодження лівої ноги, а також ушкодження правої руки внаслідок падіння. Про особу, яка здійснила на нього наїзд, він дізнався на наступний день від працівників поліції. 
		Свідки допитані в судовому засіданні за клопотанням представників потерпілого: Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що 16.07.2020 він разом із учасниками велоклубу тренувався по Обухівській трасі та приблизно о 08 год. 40 хв. вони повертались до м. Києва по вищевказаній трасі, їхали невеликими групами, а саме у 3 колонах з 10-15 чоловік. Між колонами було приблизно 50-100 метрів. Рухались вони один за одним у крайній правій смузі для руху. Особисто він їхав посередині колони, а ОСОБА_9 їхав позаду нього. Позаду них їхав автомобіль супроводження. Він почув шум позаду себе та його напарник повідомив йому, що хтось задів їх велосипедиста, після чого повз них проїхав на великій швидкості автомобіль сірого кольору марки «Audi Q7». В цей час вони помітили, що даний автомобіль, зупинився на перехресті. Вони вирішили дізнатись у чому причини такої поведінки водія, оскільки таке траплялось і раніше з боку обвинуваченого щодо них. Вони невеликою групою під`їхали до автомобіля, поки той стояв на перехресті на червоний сигнал світлофора. З обох боків від автомобіля знаходились ОСОБА_18 та ОСОБА_21 . Він побачив як ОСОБА_9 зупинився біля капота автомобіля обвинуваченого. В цей час він також під`їхав до автомобіля обвинуваченого зі сторони передніх пасажирських дверей, проїхав далі та став перед автомобілем обвинуваченого, щоб подивитись у лобове скло та побачити водія даного автомобіля. В автомобілі за кермом був ОСОБА_16 та пасажир на передньому сидінні праворуч від водія. Коли він почав об`їжджати автомобіль спереду, в цей момент автомобіль почав рух. Зліва від нього був ОСОБА_9 , який прийняв удар від автомобіля на себе, оскільки автомобіль почав давити їх. ОСОБА_9 був між ним та автомобілем, через що ОСОБА_9 притиснуло та автомобіль проїхав по їх з ОСОБА_9 ногах, які були у карбонових чоботах, які захистили їх від значних ушкоджень. Обвинувачений трохи викрутив кермо ліворуч, щоб не переїхати їх з ОСОБА_9 повністю. З місця пригоди ОСОБА_9 забрала карета швидкої медичної допомоги. Зазначив, що не бачив, щоб хтось із велосипедистів наносив удари по автомобілю обвинуваченого.
		Письмові докази, що на думку сторони обвинувачення підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального проступку і які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні на предмет належності та допустимості, а саме:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020115200000848 від 08.08.2020 (а.с.46 т. 2);
		- постанова про визначення групи прокурорів від 10.08.2020 (а.с. 47 т.2);
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2020, відповідно до якого прийнято заяву від ОСОБА_9 , що ОСОБА_16 16.07.2020 на автомобілі здійснив наїзд на заявника (а.с. 48 т.2);
		- копія ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.08.2020, відповідно до якої надано дозвіл прокурору на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12020110200002811 від 17.07.2020, з можливістю вилучення належним чином засвідчених копій документів (а.с. 49-51 т.2); 
		   - протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.08.2020, відповідно до якого прокурор отримав копії документів кримінального провадження №12020110200002811 від 17.07.2020 (а.с. 52-58 т. 2);
		- копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020110200002811 від 17.07.2020 (а.с.59 т. 2);
		- копія рапорту про реєстрацію в ЖЄО Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП 16.07.2020 інформації про ушкодження ОСОБА_9 (а.а. 60 т.2);
		- копія схеми місця ДТП від 16.07.2020 (а.с. 61 т. 2);
		- копія посвідчення водія ОСОБА_9 ( а.с. 62 т. 2);
		- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2020 з потерпілим ОСОБА_9 (а.с. 63-65 т.2);
		- копія протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2020 з свідком ОСОБА_17 (а.с. 66-68 т.2);
		- копія постанови про призначення судово-медичної експертизи від 17.07.2020 (а.с. 69 т.2);
		- копія відповіді ГУНП в Київській області від 21.07.2020 (а.с. 70 т.2);
		- копія протоколу огляду від 30.07.2020, відповідно до якого оглянуто надані ОСОБА_9 речі, а саме пошкоджені велосипеди (а.с.71-72 т.2);
		- копія висновку експерта №70 від 21.07.2020, відповідно до якого при судово-медичному огляді 21.07.2020 у ОСОБА_9 були виявлені синці правої кисті, правого стегна, гомілки, садна лівого гомілково-стопного суглобу та лівої стопи. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету за давністю можуть відповідати вказаному в постанові терміну та відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с. 73-75 т.2);
		- копія рапорту про реєстрацію в ЖЄО Чабанівського ВП Києво-Святошинського ВП 29.07.2020 звернення потерпілого ОСОБА_9 (а.а. 76 т.2);
		- копія запиту слідчого до УКА ГУНП в Київській області від 29.07.2020 (а.с. 77 т. 2);
		- копія відповіді УКА ГУНП в Київській області від 11.08.2020 на запит слідчого (а.с. 78 т. 2);
		- рапорт о/у ВКП Оксак (а.с. 79 т. 2);
		- копія ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020, відповідно до якої надано дозвіл прокурору на тимчасовий доступ та можливість вилучення відеозапису з камер відеоспостереження мережі «Безпечна Київщина» (а.с. 80 т.2);
		- копія запиту дізнавача від 23.10.2020 до УКА ГУНП в Київській області (а.с. 81 т.2);
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2020, відповідно до якого прокурор отримав DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження мережі «Безпечна Київщина» (а.с. 82-84 т. 2);
		   - протокол перегляду відеозапису від 30.09.2020 (а.с. 85-88 т.2);
		   - постанова про визнання та приєднання речових доказів від 30.09.2020 (а.с. 90-91 т. 2);
		   - постанова про призначення судово-медичної експертизи від 30.10.2020 (а.с. 92-93 т.2);
		   - висновок експерта №190/д від 02.11.2020, відповідно до якого при судово-медичному огляді 21.07.2020 у ОСОБА_9 були виявлені синці правої кисті, правого стегна, гомілки, садна лівого гомілково-стопного суглобу та лівої стопи. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження могли утворитись від удару, стисненні і терті тупими предметами, якими могли бути бампер автомобіля та частини велосипедів при ДТП, зафіксованому на наданому записі з камери відео спостереження (а.с. 94-95 т.2);
		   - постанова про залучення захисника до участі в кримінальному провадженні від 03.12.2020 (а.с. 96-97 т.2);
		   - повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку від 03.12.2020 (а.с. 98-100 т.2);
		   - копія ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.12.2020 (а.с.101 т.2);
		   - постанова про продовження строку досудового розслідування від 03.12.2020 (а.с. 102-104 т.2);
		   - копія паспорта ОСОБА_16 (а.с. 105-109 т. 2);
		   - вимога на судимість ОСОБА_16 , відповідно до якої останній не судимий (а.с. 110 т.2);
		   - довідка КМНКЛ «Соціотерапія» від 26.08.2020, відповідно до якої ОСОБА_16 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а.с. 111 т.2);
		   - довідки ЦРЛ Києво-Святошинської районної ради від 15.12.2020, відповідно до яких ОСОБА_16 за медичною допомогою до лікаря- нарколога та лікаря-психіатра не звертався (а.с. 112 т.2);
		   - копія ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.02.2020 (а.с. 113-115 т.2);
		   - повідомлення потерпілого ОСОБА_22 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 15.12.2020 (а.с. 116 т.2);
		   - протокол про надання потерпілому доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с. 117-118 т.2);
		   - повідомлення ОСОБА_16 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 15.12.2020 (а.с. 119 т.2);
		- протокол про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с. 120-121 т.2);
		- лист ОСОБА_16 (а.с. 122 т.2);
		- протокол про відмову від отримання копій матеріалів дізнання від 22.12.2020 (а.с. 123-124);
		- поштові документи (а.с. 125-145 т.2);
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2022 (а.с. 1-2 т.4)
		- доручення про здійснення досудового розслідування проступку від 08.08.2020 (а.с. 178 т. 3).
		- постанова про призначення групи слідчих в кримінальному провадженні від 17.07.2020 відповідно до якої доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110200002811 від 17.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України групі слідчих у складі слідчих СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області : ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 (а.с. 5 т.4);
		- копія висновку експерта №70 від 21.07.2020, відповідно до якого при судово-медичному огляді 21.07.2020 у ОСОБА_9 були виявлені синці правої кисті, правого стегна, гомілки, садна лівого гомілково-стопного суглобу та лівої стопи. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету за давністю можуть відповідати вказаному в постанові терміну та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 6-8 т.4).
		Також в судовому засіданні було переглянуто відеозапис, що міститься на диску Verbatim DVD-R (а.с. 89 т.2).
		 
		Позиція сторони захисту:
		Захисники просили суд закрити дане кримінальне провадження з підстав звернення прокурора з обвинувальним актом до суду поза строками досудового розслідування, визнати зібрані стороною обвинувачення докази недопустимими та виправдати ОСОБА_16 в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального проступку.
		 
		Свідки допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту :
		Допитаний всудовому засіданнів режимівідеоконференції свідок ОСОБА_26  судуповідомив,що влипні 2020 року він разом із батьком кожен день їздив до нього на роботу, щоб проходити стажування. 16.07.2020 вони виїхали з дому приблизно о 08 год. 30 хв. в напрямку м. Києва. У правій смузі для руху їхали велосипедисти у два-три ряди та займали усю смугу. Ззаду та спереду велосипедистів їхали автомобілі з помаранчевими світловими маячками. Батько здійснив обгін велосипедистів та посигналим їм, щоб попередити їх про небезпеку для руху, яка викликана тим, що вони їхали надто близько до лівої смуги для руху, по якій в свою чергу рухались вони з батьком. На перехресті батько зупинився на червоний сигнал світлофору. В цей час до їх автомобіля під`їхав один з велосипедистів, проїхав біля нього, вдарив декілька разів по боковому дзеркалу, внаслідок чого воно опустилось та накричав на них нецензурною лайкою. Потім цей велосипедист жестом покликав інших велосипедистів до себе та зупинився перед автомобілем. До автомобіля під`їхали ще чоловік 6, які оточили його з усіх боків. З боку батька хтось наніс удар у бокове скло, внаслідок чого батько відхилився у його бік та нога батька зіскочила з педалі гальм і автомобіль почав рух. Проте батько знову натиснув на гальма щоб зупинити автомобіль. Далі він відчув ще більше ударів по автомобілю та хтось смикав за ручку дверей, намагаючись їх відчинити. Один із велосипедистів під`їхав до дверей з його боку та наніс декілька ударів у скло, почав нецензурно виражатись на їх з батьком адресу та погрожував фізичною розправою. Він дуже злякався, про що сказав батьку. Батько щоб не наїхати на двох велосипедистів, які стояли перед автомобілем, викрутив кермо вліво та поїхав з місця пригоди в напрямку м. Києва. Він відчув, що автомобіль на щось наїхав та коли вони вже від`їхали він обернувся та подивився у скло зі свого боку і побачив, що велосипеди були пошкоджені внаслідок наїзду, а велосипедисти були неушкоджені. Коли вони приїхали на роботу, вони оглянути автомобіль та помітили деякі пошкодження, а саме: вм`ятини на капоті та бокове дзеркало з боку пасажира було опущене вниз. 
		 
		Письмові докази, що на думку сторони захисту підтверджують не винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального проступку і які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні на предмет належності та допустимості, а саме:
		-адвокатський запит до Ауді Центр Київ Юг від 18.01.2022 (а.с. 16-17 т.3);
		-відповідь на адвокатський запит Ауді Центр Київ Юг від 24.01.2022 (а.с. 18 т. 3);
		-адвокатський запит до ГУ НП в Київській області від 12.01.2022 (а.с. 22-24 т.3);
		-відповідь на адвокатський ГУ НП в Київській області від 20.01.2022 (а.с. 25-26 т.3);
		-адвокатський запит до ГУ НП в Київській області від 19.01.2022 (а.с. 29-30 т.3);
		-відповідь на адвокатський запит ГУ НП в Київській області від 20.01.2022 (а.с. 31 т.3);
		-адвокатський запит до Національної поліції України від 24.01.2022 (а.с. 34-35 т.3);
		-відповідь на адвокатський запит Національної поліції України від 27.01.2022 (а.с. 36-38 т.3);
		-адвокатський запит до Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2022 (а.с. 41-43 т.3);
		-відповідь на адвокатський запит Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2022 (а.с. 44 т.3);
		-адвокатський запит до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 07.06.2022 (а.с. 45-46);
		-відповідь на адвокатський запит Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 08.06.2022 (а.с. 50-56 т.3);
		-адвокатський запит до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 12.01.2022 (а.с. 58-59);
		-відповідь на адвокатський запит Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 26.01.2022 (а.с. 60-66 т.3).
		Мотиви Суду:
		Статтею 62 Конституції Українигарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно дост. 17 КПК Україниполягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності)ст. 368-2 КК Українизауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		При ухваленні даного вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, суд вирішує в тому числі, наступні питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, відповідно до вимогст. 94 КПК України, приходить до наступного.
		Положеннямист.91 КПК Українивизначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно частини 2 даної норми доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
		Нормоюст.84 КПК Українивстановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно з ч.1ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст.91 цього Кодексупокладається на прокурора.
		Судом, відповідно до вимог ст.ст.10,22 КПК України, були створені необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав, сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2ст. 22 КПК Українисторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію проесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 6ст. 22 КПК Українивстановлено, що суд, зберігаючи об"єктивність та неупередженість, створює необхідні мови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов"язків.
		Всі клопотання учасників процесу розглянуто у відповідності до вимогКПК України, при цьому суд зберігав об`єктивність та неупередженість, створював необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		 
		Щодо звернення прокурора з обвинувальним актом до суду поза строками досудового розслідування.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_16  адвокат ОСОБА_12 просив суд закрити дане кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав звернення прокурора з обвинувальним актом до суду поза строками досудового розслідування.
		Судом встановлено, що питання направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_26 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України поза строками досудового розслідування було предметом розгляду Київського апеляційного суду, який в ухвалі від 01.12.2021 визнав, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_26 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області в межах строків досудового розслідування (а.с. 218-222 т.1).
		За таких обставин вказане клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16  адвоката ОСОБА_12 , не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено факту звернення прокурора з обвинувальним актом до суду в даному кримінальному провадженні поза строками досудового розслідування.
		 
		Щодо визнання зібраних стороною обвинувачення доказів недопустимими.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_16  адвокат ОСОБА_13 , просив визнати недопустимими докази з підстав того, що матеріали в кримінальному провадженні №12020110200002811 від 17.07.2020 зібрані неуповноваженими на те особами  слідчими ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , оскільки у матеріалах провадження відсутня постанова про визначення слідчого. 
		Надаючи оцінку вказаним доводам суд звертає увагу, що прокурором надана копія постанови про призначення групи слідчих в кримінальному провадженні від 17.07.2020 (а.с. 5 т.4), відповідно до якої доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110200002811 від 17.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України групі слідчих у складі слідчих СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області : ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . За таких обставин доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_16  адвоката ОСОБА_13 не грунтуються на матеріалах справи.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_16  адвокат ОСОБА_13 , просив визнати недопустимими докази з підстав того, що матеріали в кримінальному провадженні №12020115200000848 від 08.08.2020 зібрані неуповноваженою на те особою  дізнавачем ОСОБА_27 , оскільки у матеріалах провадження відсутня постанова про визначення дізнавача. 
		Надаючи оцінку вказаним доводам суд звертає увагу, що на підтвердження повноважень дізнавача ОСОБА_27 у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України прокурор надав доручення про здійснення досудового розслідування проступку від 08.08.2020 (а.с. 178 т. 3).
		В той же час відповідно до положень статті 39-1 КПК України керівник органу дізнання організовує дізнання. Керівник органу дізнання уповноважений в тому числі визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання; призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання.
		За ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
		Відповідно до ч.1 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
		Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне ( ч.3 ст.110 КПК України).
		Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення ( ч.6 ст.110 КПК України).
		Отже, суду стороною обвинувачення не було надано документів, які б підтверджували повноваження дізнавача ОСОБА_27 на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020115200000848 у формі процесуального документу, тобто постанови, як того передбачає КПК України.
		Відтак, враховуючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_16 було складено дізнавачем ОСОБА_27 , яка з огляду на викладене на час складання та вручення повідомлення про підозру, тобто станом на 03.12.2020 року не мала повноважень у даному кримінальному провадженні, не можна вважати, що ОСОБА_16 у кримінальному провадженні №12020115200000848 від 08.08.2020 року було повідомлено про підозру, з дотриманням порядку, передбаченого КПК України.
		Крім того суд звертає увагу, що постановою про залучення захисника до участі в кримінальному провадженні від 03.12.2020 року залучено адвоката ОСОБА_28 до участі в кримінальному провадженні №12020115200000848 у якості захисника ОСОБА_16 (а.с 96-97 т.2), в той же час повідомлення про підозру за вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12020115200000848 ОСОБА_16 за ч. 1 ст.125 КК України було здійснено 03.12.2020 року без участі захисника, чим беззаперечно було порушено право ОСОБА_16 на захист.
		З огляду на наведене суд приходить до висновку, що фактично обвинувачення ОСОБА_16 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КПК України, було висунуте з порушенням порядку та встановленої процедури, з огляду на те, що останній фактично на час висунення йому обвинувачення, не перебував у статусі підозрюваного.
		Вказані порушення допущені під час досудового розслідування суд зобов`язаний та визнає істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, враховуючи, наступне.
		Істотне порушення прав і свобод людини - це оціночне поняття кримінального процесуального права. Воно уточнюється і конкретизується в процесі правозастосування з урахуванням особливостей конкретної ситуації. Виходячи з цього, неможливо унормувати всі ситуації з істотним порушенням прав і свобод людини, але критеріями їх оцінки слід вважати неможливість, неповноту (перешкоду) в реалізації прав та свобод людини. А тому враховуючи, що у даному випадку фактично ОСОБА_16 було висунуте обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, тобто без дотримання встановленої КПК України обов`язкової процедури, і усунути зазначені порушення не можливо на стадії судового розгляду кримінального провадження, що беззаперечно перешкоджає постановленню обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні.
		Вказані висновки суду повністю узгоджуються з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 03.05.2022 в справі №696/99/21.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст.87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		А тому з огляду на наведене зібрані під час досудого розслідування докази дізнавачем ОСОБА_27 являються недопустимими, а саме протокол перегляду відеозапису від 30.09.2020 (а.с. 85-88 т.2), висновок експерта 190/Д (а.с. 94-95 т. 2). Крім того суд звертає увагу, що відеозапис з камер спостереження, відповідно до вищевказаного протоколу, був переглянутий 30.09.2020, в той же час відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2020 (а.с. 82-84 т. 2) диск з вказаним записом було отримано лише 28.10.2020.
		Інші доводи захисника про визнання доказів недопустимими викладені в його письмовому клопотанні на 39 аркушах.
		Суд звертає увагу, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
		За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про визнання інших доказів зібраних у кримінальному провадженні недопустимими, оскільки судом не встановлено істотного порушення прав та свобод людини при їх збиранні, а ті недоліки, про які зазначає адвокат ОСОБА_13 не є такими, що впливають на допустимість інших доказів зібраних у даному кримінальному провадженні. 
		 
		Щодо відсутності складу кримінального проступку в діях обвинувачеого.
		Судом встановлено, що 16.07.2020, близько 8 год. 40 хв. на світлофорі по вул. Обухівське шосе у с. Ходосівка Обухівського району зунипився автомобіль «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_16 , разом з ним в салоні автомобіля перебував його син ОСОБА_26 , вказані обставини підтвердили в судовому засіданні сам обвинувачений та свідок ОСОБА_16 , крім того вони узгоджуються і з показаннями потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_17 наданих в судовому засіданні щодо перебування в салоні автомобіля «AUDI Q7» під час події двох осіб. З показань потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_17 вбачається, що автомобіль «AUDI Q7» проїхав дуже близько біля колони велосипедистів, що викликало обурення у них і вони вирішили наздогнати автомобіль «AUDI Q7», який зупинився на світлофорі з метою з`ясування такої поведінки водія автомобіля. Після зупинки автомобіля «AUDI Q7» на світлофорі до автомобіля під`їхала група велосипедистів, які оточили автомобіль та почали стукати по ньому, намагалися відкрити двері та заблокували його рух, що вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_16 , свідка ОСОБА_26 та частково підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_17 , які повідомили, що заблокували рух автомобіля «AUDI Q7» ставши перед ним, крім того потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що постукав в вікно та завернув дзеркало автомобіля «AUDI Q7». З показань обвинуваченого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_26 вбачається, що ОСОБА_16 хвилювався за безпеку свого сина, оскільки той дуже злякався, оскільки автомобіль оточила велика кількість велосипедистів, які поводили себе агресивно, стукали по автомобілю, намагалися відкрити двері автомобіля. Агресивні дії велосипедистів відносно автомобіля підтверджуються також відеозаписом з камер спостереження (а.с. 89 т. 2). Як повідомив обвинувачений ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_26 від удару в вікно з боку водія ОСОБА_16 інстинктивно відхилився в сторону, при цьому його нога, на короткий час зіскочила з гальм і автомобіль здійснив короткий рух вперед. Вказані показання ОСОБА_16 узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_17 , які підтвердили, що спочатку автомобіль «AUDI Q7» здійснив невеликий рух вперед, що також підтверджуються відеозаписом з камер спостереження (а.с. 89 т. 2). Як повідомив обвинувачений ОСОБА_16 , розуміючи, що дії велосипедистів несуть небезпеку як для нього так і для його сина, який перебував в салоні автомобіля разом з ним, він вирішив залишити місце події, для цього з метою об`їзду велосипедистів максимально викрутив кермо вліво та поїхав з місця події. Вказаний маневр автомобіля «AUDI Q7» підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 та частково свідок ОСОБА_17 , крім того дані показання ОСОБА_16 щодо руху автомобіля «AUDI Q7» повністю узгоджуються з відеозаписом з камер спостереження (а.с. 89 т. 2).
		Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_17 , внаслідок дій ОСОБА_16 були пошкоджені їх велосипеди та ОСОБА_9 були завдані легкі тілесні ушкодження, що підтверджується копією висновку експерта №70 (а.с. 73-75 т. 2).
		Частиною 1 статті 125 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.
		В той же час судом встановлено, що дії ОСОБА_16 16.07.2020 були спрямовані не на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , а на швидке залишення місця пригоди, оскільки в ситуації, яка склалась, а саме блокування автомобіля групою агресивно налаштованих велосипедистів, які наносили удари по автомобілю та намагались відкрити двері автомобіля, ОСОБА_16 мав обґрунтовані сумніви що до власної безпеки та безпеки свого сина. Про відсутність умислу на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 свідчить і той факт, що обвинувачений ОСОБА_16 маючи змогу продовжити рух автомобіля прямо, викрутив руль вліво, з метою об`їзду велосипедистів та залишив місце події.
		В даному випадку в діях ОСОБА_16 вбачається порушення Правил дорожнього руху. Вказані висновки суду повністю узгоджуються з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.04.2021, відповідно до якої ОСОБА_16 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП за обставин, які є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні (а.с. 149-151 т. 1). Вказану постанову залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.05.2021 (а.с. 141-148 т.1). Вказаними постановами суду ОСОБА_16 було визнано винним у порушенні пунктів 2.10 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху).
		Крім того суд звертає увагу, що в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України взагалі не зазначено, які саме дії ОСОБА_16 вчинив з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . 
		З огляду на матеріали та обставини цього провадження підстав вважати доведеним поза розумним сумнівом, що обвинувачений ОСОБА_16 наніс умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_9 немає, відповідно в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв`язку з чим обвинуваченого слід виправдати.
		Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_16 , визнати невинуватимта виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
		Речовий доказ:DVD-R диск з відеозаписом зі стаціонарних камер спостереження за адресою : с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе, 1 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілим, представниками потерпілого, захисниками та обвинуваченим.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
		           
		 
		Суддя Олександр ГРИШКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...