Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 573/1034/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 21.09.2022. Зареєстровано: 21.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2022.
Дата набрання законної сили: 21.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/573/127/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200570000263

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 573/1034/22 
		Номер провадження 1-кп/573/127/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		20 вересня 2022 року                                м. Білопілля
		 
		Білопільський районний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря: ОСОБА_2 , 
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		захисника: ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02 вересня 2022 року за №12022200570000263 , по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, пенсіонера, неодруженого, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше несудимого 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		13 вересня 2022 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02 вересня 2022 року за №12022200570000263 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 436-2 КК України з угодою про визнання винуватості.
		У цей же день призначено підготовче засідання по справі.
		Згідно з обвинувальним актом встановлено наступне.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі по тексту ООН).
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступником якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.
		У Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09 грудня 1981 року «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» визначено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.
		Відповідно до Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 24 жовтня 1970 року «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статуту ООН.
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
		Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканою.
		Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05 грудня 1991 року російською федерацією.
		Згідно з положеннями Статуту ООН та зобов`язаннями за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, 31 травня 1997 року укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 02 березня 1999 року №42-ФЗ).
		Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
		При цьому, у ст. 69 Конституції України закріплено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
		Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, з 2014 року вище політичне та військове командування російської федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України.
		Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому продовжено.
		Громадянин України, ОСОБА_4 , перебуваючи на території с. Павлівка, Сумського району Сумської області, у період часу з 24 лютого 2022 року та на даний час, в ході розмов у своїх усних висловах в присутності третіх осіб виправдовує, визнає правомірною збройну агресію російської федерації проти України, розпочату в 2014 році, підтримує агресивні силові дії та рішення російської федерації проти України, негативно відноситься до Збройних Сил України, прославляє збройні формування держави-агресора.
		У присутності мешканців с. Павлівка Сумського району Сумської області ОСОБА_4 у своїх висловах виправдовує, визнає правомірною, заперечує збройну агресію російської федерації проти України, розпочату в 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовує, визнає правомірною, заперечує тимчасову окупацію частини території України, а також здійснює глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Так, на початку червня 2022 року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, в черзі по хліб, в присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_4 висловлювався про гарне відношення до «руського мира», а саме, про позитивне ставлення до зміни влади на території України в бік окупаційної влади країни - агресора рф. Крім того, ОСОБА_4 говорив про те, що Україна нічого не зробила для того, щоб підтримувати її владу та висловлював наступне: «Наша влада погана, ось у росії порядок, там люди добре живуть», «Війну в Україні почала Америка, а зіткнула лобами братські народи». Як країну агресора ОСОБА_4 росію не визнає, вважає їхню політику по відношенню до України правильною.
		Також, на початку червня 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, перебуваючи біля магазину ФОП « ОСОБА_7 » в с. Павлівка, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_8 розмовляв зі своїми друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що війну розпочала Америка, а с. Павлівка обстрілюють через присутність військових ЗСУ. Разом з цим ОСОБА_4 заявляв: «В росії он як люди живуть, не те, що тут», «Куди там нашим військовим, у росіян он зброї скільки та яка зброя гарна». Крім того, свідок повідомив, що ОСОБА_4 все життя мав проросійські погляди, пропагандував населення на гарне відношення до російської федерації.
		Крім того, на початку квітня 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в період, коли сільська рада надавала гуманітарну допомогу населенню с. Павлівка, в чергу прийшов ОСОБА_4 , якому староста Павлівського старостинського округу ОСОБА_11 зробила зауваження: «Якщо ти підтримуєш окупаційну владу країни агресора рф, то нащо ти приходиш по гуманітарну допомогу». Після цього ОСОБА_4 , не заперечуючи своє ставлення до рф, відповів: «Добре» та більше по допомогу не приходив. 
		Також, у присутності ОСОБА_11 , ОСОБА_4 розглядав позиції українських військових в червні 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено. Місцеве населення неодноразово скаржилися до сільської ради с. Павлівка на пропаганду ОСОБА_4 про позитивні наслідки для України у разі зміни влади - на владу рф та про те, як добре живе населення росії.
		Крім того, з початку військової агресії рф 24 лютого 2022 року по теперішній час, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_12 висловлювався про позитивне відношення до «руського мира», пропагандував місцеве населення на гарне відношення до окупаційної влади та висловлював наступне: «Війну розв`язала Америка, росія не при чому», тобто заперечував військову агресію російської федерації проти України. 
		На початку червня 2022 року ОСОБА_4 висловлювався негативно в бік військовослужбовців ЗСУ: « ІНФОРМАЦІЯ_2 вони приїхали, через них здійснюються обстріли с. Павлівка».
		Крім того, в червні 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_4 , перебуваючи на території двору свого домогосподарства, під час бесіди з ОСОБА_9 висловлювався про те, що росія не винна у війні з Україною, військові дії розв`язала Україна, бо «лізе» до Європи. Свідком вказаної розмови став ОСОБА_13 , який проживає по сусідству.
		У червні 2022 року, більш точного часу встановити не вдалося в ході досудового розслідування, в с. Павлівка, ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_14 висловлював заперечення про причетність рф до військових дій в Україні, а саме говорив, що «росія не винна у тому що почалася війна, Україна сама розв`язала цю війну».
		У даних висловлюваннях ОСОБА_4 , озвучених ним у присутності третіх осіб, міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Під час досудового розслідування, 12 вересня 2022 року між обвинуваченим (на той час підозрюваним) ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості у відповідності з вимогами ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, яка у цей же день надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
		Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 436-2 КК України та істотних для них обставин кримінального провадження. При цьому обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та зобов`язався надати стороні обвинувачення достовірну і повну інформацію, що стосується всіх фактів цієї справи, які йому відомі. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України.
		У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 підтримали угоду про визнання винуватості, просилили її затвердити.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Відповідно до ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		В силу положень абз. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		За змістом ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
		При цьому в обвинуваченого ОСОБА_4 судом з`ясовано, що він цілком правильно розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження даної угоди.
		Разом з цим, суд перевірив угоду на відповідність вимогам закону, встановивши, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність.
		Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам ст. 65 КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. 
		На підставі викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, не є особою з інвалідністю, пенсіонер, розлучений, утриманців не має, наявність обставин, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
		Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 вересня 2022 року між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...