Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/6513/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2022.
Дата набрання законної сили: 15.09.2022
Номер судового провадження: 51-5496км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100090014564

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 вересня 2022 року
		м.Київ
		справа № 760/6513/17
		провадження № 51-5496км21
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції,
		на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12016100090014564, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, жительки АДРЕСА_1 , такої,
		що не має судимостей,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
		Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
		Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року ОСОБА_6 визнано невинуватою за ч. 1 ст. 185 КК і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки не доведено суб`єктивну сторону кримінального правопорушення. Місцевий суд визнав предмет злочину привласненою знахідкою.
		Цивільний позов у справі не заявлено.
		Органом досудового розслідуванняОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що 6грудня 2016 року приблизно о 14:33вона, перебуваючи біля пункту пропускув приміщенні термінала «А» міжнародного аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на вул. Медовій, 2 в м. Києві, побачила на поверхні сидінь жіночу норкову шубу чорного кольору потерпілої ОСОБА_7 . Упевнившись, що власниця шуби відсутня, та не знайшовши в шубі документів власника, у ОСОБА_6 о 15:33 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Після цього вона повідомила невстановленій особі, що сама знайде власника шуби, залишила на місці події шарф, який лежав водному з рукавів шуби, та незаконно заволоділа шубою марки «Ballebay» вартістю 29938,40 грн і жіночою шапкою вартістю 300 грн, умисно не повідомивши про знайдені речі адміністрацію аеропорту та працівників правоохоронних органів, чим завдала потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 30238,40грн.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу прокурора, з підстав, що зазначені у цій скарзі, залишив без задоволення. При цьому апеляційний суд дійшов висновку щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК, але у зв`язку з відсутністю доказів вартості викраденого майна, виправдувальний вирок залишив без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		На обґрунтування своїх вимог стверджує, що суд апеляційної інстанції, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК, не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, не перевірив і не спростував твердження про те, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
		Мотиви Суду
		Згідно зіст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому за правилами, передбаченими ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Перевіряючи в межах касаційних вимог прокурора ухвалу апеляційного суду, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду  це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи і обґрунтувати кожен із них.
		Проте апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою прокурора з приводу безпідставності виправдання ОСОБА_6 зазначених вимог закону не дотримався.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 привласнила знахідку, та виправдав її з підстав відсутності в її діях суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, тобто умислу на таємне викрадення чужого майна. 
		Суд апеляційної інстанції погодився з необхідністю виправдання ОСОБА_6 проте не погодився із зазначеними мотивами виправдання судом першої інстанції зауваживши, що вході досудового слідства та судового розгляду не було доведено вартості викраденого майна (норкової шуби) і розміру завданої шкоди, що вказує на недоведеність об`єктивної сторони кримінального правопорушення та відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. 
		Однак з цим висновком апеляційного суду колегія суддів не погоджується.
		Так, апеляційний суд дійшов висновку про таємне заволодіння ОСОБА_6 майном потерпілої ОСОБА_7 , зокрема норковою шубою, у той же час виправдав її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185КК, з огляду на відсутність доказів, які підтверджують вартість викраденого майна.
		Водночас, як убачається з показань потерпілої ОСОБА_7 , норкова шуба була придбана у 2014 році і коштувала еквівалентно сумі 2000 доларів США, що становило 29938,40 грн. Зазначене підтвердив свідок ОСОБА_8 .
		Даючи показання в судах першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_6 не заперечувала, що не повідомила працівників аеропорту про обставини події та забрала додому саме норкову шубу, яку утримувала за місцем свого проживання до 18 грудня 2016 року (понад 12 днів) і добровільно її видала лише працівникам поліції в ході огляду місця події цього ж дня.
		Згідно розписки потерпілої слідчим їй було повернуто шубу із хутра норки, приналежну останній.
		Сторона захисту під час судового провадження не оспорювала вид хутра та вартості викраденої норкової шуби і не зазначала, що вони не відповідають дійсності, до того ж не порушувала питання про необхідність призначення у зв`язку з цим експертизи. 
		Отже, колегія суддів звертає увагу, що сумнівів не викликає той факт, що вчинене ОСОБА_6 діяння не є адміністративно - караним викраденням, оскільки вартість норкової шуби суттєво перевищує розмір дрібного викрадення, а саме 0,2неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що згідно із законодавством, чинним на момент заволодіння норкової шуби становило 137,80 грн.
		При цьому наведене не суперечить висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25листопада 2019року (справа № 420/1667/18, провадження №51-10433км18), щодо правозастосування п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК уредакції Закону № 1261-VII, відповідно до якого обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч.1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
		Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих тазагальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків дляоцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		У той же час, що стосується оцінки зокрема вартості викраденої норкової шуби, яка становить 29938,40 грн, то колегія суддів звертає увагу, що в цьому кримінальному провадженні розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. ОСОБА_6 не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов`язаних із розміром викраденого (викрадення у значному, великому чи особливо великому розмірі). Крім того, як встановлено фактичними обставинами справи, норкова шуба, якою заволоділа ОСОБА_6 , була повернута потерпілій у належному стані, що підтверджується її розпискою (а. п. 88), а тому кожному пересічному громадянину достеменно відомо, що вартість вказаної шуби перевищувала 0,2неоподатковуваних мінімуми доходів громадян тобто розмір дрібного викрадення (137,80 грн.). 
		З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати обґрунтованою і вмотивованою, її зміст не відповідає вимогам статей370, 419КПК, а процедуру апеляційного перегляду було здійснено формально без додержання приписів ст. 2 цього Кодексу.
		Допущені порушення норм процесуального права ставлять під сумнів правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а тому й відповідно висновки апеляційного суду про правомірність виправдання ОСОБА_6 за пред`явленим обвинуваченням є передчасними. 
		Зважаючи на це, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставах пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване судове рішення. 
		З огляду на викладене касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року щодо  ОСОБА_6  скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...