Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/839/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2022. Зареєстровано: 22.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2022.
Дата набрання законної сили: 22.10.2022
Номер судового провадження: 1-кп/728/71/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022270310000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 728/839/22
		Номер провадження 1-кп/728/71/22
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 вересня 2022 року місто Бахмач
		 
		Бахмацький районний суд Чернігівської області
		у складі головуючого судді - ОСОБА_1 
		 
		за участі:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270310000154 від 28 травня 2022 року по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Згурівка Броварського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , не працює, освіта базова загальна середня, не одружений, раніше судимий Конотопським міськрайонним судом Сумської області 31 травня 2022 року за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України (далі КК) до 5 років позбавлення волі, на підставі статей 75, 104 КК звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК, 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_5 
		законного представника обвинуваченого  ОСОБА_6 
		потерпіла  не з`явилася
		 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		 
		1.Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до 5 год. 30 хв. 25 серпня 2022 року.
		 
		2.В ніч з 21 травня 2022 року на 22 травня 2022 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, неповнолітній ОСОБА_3 , з метою скоєння крадіжки чужого майна, прибув до господарства, що належить ОСОБА_7 , в АДРЕСА_2 , та, перелізши через паркан, потрапив на територію господарства, де шляхом відкриття дверей сарайного приміщення проник всередину, звідки умисно, таємно від оточуючих, в період воєнного стану, здійснив крадіжку газового балону червоного кольору ємкістю 50 л., повністю наповненого газом загальною вартістю 2400 грн. 00 коп., який викотив за межі господарства та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченого
		 
		3.Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у вчиненому визнав та погодився з всіма фактичними обставинами справи, щиро розкаявся, пояснив, що більше подібного не вчинить.
		 
		ІІІ. Позиція законного представника
		 
		4.Законний представник обвинуваченого просив вибачити останнього та не позбавляти волі.
		 
		ІV. Позиція потерпілої
		 
		5.Потерпіла в судове засідання не з`явилися, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що претензій до обвинуваченого не має.
		 
		V. Оцінка Суду
		 
		6.З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		7.Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною четвертою статті 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
		 
		8.Вина обвинуваченого у скоєному доведена у повному обсязі.
		 
		VІ. Особливості провадження щодо неповнолітнього
		 
		9.На виконання вимог статті 485 КПК при судовому розгляді щодо обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім було з`ясовано такі обставини:
		9.1. повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи ;
		9.2. ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
		9.3. умови життя та виховання неповнолітнього;
		9.4.відсутність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
		 
		10. Крім того, враховуючи приписи статті 487 КПК при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього з`ясовано: 
		10.1. склад сім`ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї;
		10.2. обстановку в навчальному закладі, де навчався неповнолітній, його ставлення до навчання, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
		10.3. зв`язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом.
		VІІ. Призначення покарання
		 
		11. Обставинами, які пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
		11.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
		Верховний Суд висловив позицію про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року по справі № 759/7784/15-к).
		Так і в даній ситуації обвинувачений, окрім визнання вини наголосив на щирому жалі щодо вчиненого, пояснив, що намагається виправитись, змінити спосіб свого життя, що в своїй сукупності свідчить про наявність «щирого каяття».
		11.2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.
		Так, учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні  ОСОБА_3 розповів про час, місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.
		11.3. Добровільне відшкодування завданого збитку проявилось в повному поверненні викраденого потерпілій до початку судового розгляду.
		11.4. Вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є додатковою гарантією для дитини, яка опинилася у конфлікті із законом, при цьому ОСОБА_3 на час вчинення протиправного діяння був неповнолітнім, що не виключає можливості визнання такої обставини пом`якшуючою, навіть після досягнення повноліття під час судового розгляду.
		 
		12. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК не встановлено.
		 
		13. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 . Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та бере до уваги той факт, що останній досяг повноліття під час провадження в суді, що не виключає застосування до нього особливостей, що поширюються на неповнолітніх осіб, оскільки такий статус набувається особою виключно на момент вчинення злочину (див. постанову Верховного Суду від 9 квітня 2019 року по справі № 400/1/18).
		 
		14. Так само і Організація Об`єднаних Націй в підпункті 3.3. пункту 3 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») звернула увагу на те, що слід докладати також зусилля для поширення дії принципів, викладених в Правилах, на молодих повнолітніх правопорушників.
		 
		15. Тому, окрім обставин зазначених в статті 65 КК, Суд враховує особливості призначення покарань викладені в статі 103 КК. Зокрема:
		15.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК відноситься до тяжкого злочину;
		15.2. враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
		15.3. умови життя та виховання ОСОБА_3 , вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи молодої людини;
		15.4. особу винного  його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;
		15.5. наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;
		 
		16. Узв`язку ізчим,Суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання із застосуванням частини першої статті 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		 
		17. Обґрунтовуючи можливість застосування статті 69 КК Суд враховує, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним йому. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (див. для прикладу пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).
		 
		18. В даному конкретному випадку встановлено декілька обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують таке (див. пункти 11-12).
		 
		19. Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку з урахуванням особи винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до частини першої статті 69 КК є підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		 
		20. Обрання такого способу призначення покарання в даній ситуації враховує «принцип пропорційності», справедливо співвідноситьсяіз тяжкістюта обставинамискоєного іособою винного, можливість його призначення передбачена законом (стаття 69 КК), воно не становитиме «особистий і надмірний тягар для особи».
		 
		21. Далі Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин до постановлення вироку Конотопським міськрайонним судом Сумської області від 31 травня 2022 року, що є підставою для застосування положення частини четвертої статті 70 КК.
		 
		22. При вирішенні питання про те, який із передбачених статтею 70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), Суд враховує крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують таке, також кількість кримінальних правопорушень, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності і вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		 
		23. Проте в данійсправі Судвважає,що виправлення  ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК.
		 
		24. Обираючи застосування статті 75 КК Суд ставить на терези з однієї сторони «право обвинуваченого», а з іншої «суспільний інтерес», підводячи їх до єдиного знаменника.
		 
		25. При аналізі «пропорційності інтересів» Суд враховує такі чинники:
		-раціональний зв`язок між метою та застосовними заходами;
		-необхідність (обґрунтування того, що менш обтяжливого заходу не існує);
		-тест пропорційності у вузькому значені, тобто пропорційність конкретних заходів, прийнятих в конкретній ситуації.
		 
		26. Отже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК), що може бути досягнуто не тільки шляхом позбавлення волі.
		 
		27. Для Суду важливим в даній ситуації є те, що міжнародні стандарти в сфері правосуддя дружнього до дитини закріплюють загальноприйнятий міжнародний принцип  «економія кримінальної репресії».
		 
		28. За своїм змістом система правосуддя щодо неповнолітніх направлена в першу чергу на забезпечення благополуччя неповнолітнього і забезпечення того, щоб будь-які заходи впливу на неповнолітніх правопорушників були завжди сумірні як з особливостями особистості правопорушника, так і з обставинами правопорушення (п.п. 5.1 «Пекінських правил»).
		 
		29. А Мінімальні стандартні правила Організації Об`єднаних Націй щодо заходів, не пов`язаних з тюремним ув`язненням (Токійські правила) в п.п. 8.1. містять положення про те, що судовий орган, маючи в своєму розпорядженні вибір непов`язаних з тюремним ув`язненням заходів, повинен при винесенні свого рішення брати до уваги потреби правопорушника з точки зору його повернення до нормального життя в суспільстві, інтереси захисту суспільства і інтереси жертви, з якою в належних випадках слід консультуватися.
		 
		30. В даних правовідносинах може бути обраний менш обтяжливий захід, ніж реальне позбавлення волі і держава створила умови при яких за поведінкою засудженого буде встановлений контроль, з покладенням ряду обов`язків та обмежень у поведінці. В такій ситуації у випадку невиконання покладених обов`язків засуджений може бути направлений до реального відбування призначеного покарання.
		 
		31. В даному конкретному випадку Судом було встановлено таку обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , як вчинення кримінальногоправопорушення неповнолітнім (див. пункт 11), що потребує забезпечення додаткових гарантій, в тому числі і в призначенні покарання, у порівняні із злочинами вчиненими дорослими.
		 
		32. На користь застосування статті 75 КК свідчить і зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
		 
		33. Так само і позиція потерпілої свідчить про її бажання, щоб обвинувачений не був суворо покараний.
		 
		34. В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.
		 
		35. Поряд з цим ОСОБА_3 буде підлягати обмеженням і перебувати під контролем держави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, а у випадку їх невиконання може бути направлений для відбування покарання.
		 
		36. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до нього статті 75 КК, з урахуванням особливостей, визначених у статті 104 КК.
		 
		37. У зв`язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.
		 
		38. Також за обставинами справи, враховуючи особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та рекомендації органу пробації, Суд вважає за необхідне додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		39. Важливим є те, що звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням буде сприяти його виправленню, вихованню та соціальній реабілітації та враховує «принцип пропорційності», справедливо співвідноситьсяіз тяжкістюта обставинамискоєного іособою винного, не становитиме «особистий і надмірний тягар для особи».
		 
		40. Кримінальний закон не містить обмеження щодо призначення покарання на підставі частини четвертої статті 70 КК із застосуванням статей 75, 76 КК (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 5 листопада 2020 року у справі № 185/7034/19.
		 
		41. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.
		 
		VІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
		 
		42. Цивільний позов по справі не заявлявся.
		 
		43. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.
		 
		44. Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_3 відповідно до статті 124 КПК.
		 
		45. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
		 
		З цих підстав,
		керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною четвертоюстатті 185Кримінального кодексуУкраїни та із застосуванням частини першоїстатті 69Кримінального кодексуУкраїни призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		 
		2. На підставі частини четвертоїстатті 70Кримінального кодексуУкраїни остаточнопризначити покарання ОСОБА_3  за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком і вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2022 року, призначившипокарання увиді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		 
		3. Напідставі статей75,104Кримінального кодексуУкраїни звільнити  ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		 
		4. Відповіднодо статті76Кримінального кодексуУкраїни зобов`язати  ОСОБА_3 :
		 
		4.1.періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		4.2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		4.3.не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		4.4.виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		5. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.
		 
		6. Речові докази: газовий балон, який зберігається у ОСОБА_7 , - повернути останній, як власнику.
		 
		7. Стягнутиз ОСОБА_3  686грн.48коп.(шістсотвісімдесят шістьгривень 48копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.
		 
		8. Запобіжнийзахід ОСОБА_3  не обирати.
		 
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя Бахмацького районного суду
		Чернігівської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...