Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/112/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2022. Зареєстровано: 22.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2022.
Дата набрання законної сили: 06.06.2023
Результат оскарження 06.06.2023 Львівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/298/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141360000514

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/112/22
		1-кп/461/298/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22.09.2022                                                м.Львів 
		Галицький районний суд м. Львова у складі :
		головуючого судді                     ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання         ОСОБА_2 
		за участі:
		прокурора         ОСОБА_3 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 
		захисника         ОСОБА_5 
		перекладача                     ОСОБА_6 
		 
		розглянувши кримінальне провадження № 12021141360000514 від 15 жовтня 2021 року за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Сумгаїт, Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,востаннє 22 червня 2021 року вироком Шевченківського районного суду м. Львова за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі зі звільненнямвід призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки згідно ст.75 КК України,-
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
		                       
		                        В С Т А Н О В И В :
		 
		   14 жовтня 2021 року, приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з ОСОБА_8 , умисно наніс удар ножем в тулуб останньому, завдавши проникаюче в грудну та черевну порожнину колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки ліворуч з гемопневмотораксом, ушкодженням лівого купола діафрагми, селезінки та сальника, ножове поранення задньої поверхні грудної клітки, наскрізне пошкодження лівого купола діафрагми та селезінки, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_8 помер.
		   
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та повідомив, що він в цей день, 14 жовтня 2021 року, планував поїхати за межі міста Львова, а саме до міста Харкова, для чого придбав собі залізничні квитки. Оскільки до відправлення потягу ще було багато часу, він ввечері, приблизно о 21 год.30 хв, прийшов до знайомого ОСОБА_9 на АДРЕСА_2 . Коли вони з ОСОБА_9 повечеряли, до квартири прийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які перебували у сильному алкогольному сп*янінні.
		Під час розмови обвинуваченого по телефону зі своїм знайомим на азербайджанській мові, потерпілий ОСОБА_8 почав висловлювати до нього претензії. Вказав, що потерпілий обурювався саме тим, що він спілкується на азербайджанській мові. При цьому, потерпілий своїм чорним ножем відкривав пляшку з пивом. Пляшка впала, а він замахнувся ножем на обвинуваченого. Захищаючись, останній перехватив руку потерпілого, і під час боротьби вони разом впали на підлогу на спини. Зверху на них впав телевізор, який вони зачепили перед падінням, і у кімнаті виключилося світло, так як шнур від телевізору випав з розетки, а іншого освітлення у кімнаті не було. Потерпілий попросив його допомогти встати, оскільки його «зачепило ножем». Він допоміг ОСОБА_8 піднятися. Останній зазначив, що у нього кров. Обвинувачений зняв з нього чорну куртку, підняв футболку та побачив на лівій частині спини, під ребрами у нього рану від ножа. Щоб зупинити кровотечу, він підняв з підлоги ніж, розрізав та надав потерпілому ганчірку. Спитавши у ОСОБА_10 номер телефону швидкої, він набрав і повідомив, що їм потрібна медична допомога, так як поранений чоловік. Пізніше з*ясувалося, що він зателефонував не до швидкої допомоги, а у поліцію. Не дочекавшись швидкої, він накинув на потерпілого куртку, і вони вийшли з потерпілим на вулицю та пішли в сторону оперного театру. До них під*їхала поліція і почала надавати медичну допомогу потерпілому. Перехожі в цей момент зупиняли на вулиці автомобілі швидкої допомоги, щоб скоріше відвезти потерпілого до лікарні. Повідомив, що ніж в квартирі він віддав ОСОБА_10 , а той поклав його у карман куртки потерпілого. Коли ОСОБА_8 лежав на землі біля оперного театру в очікуванні швидкої допомоги, з його карману випали телефон і ніж, які йому належали. Піднявши телефон він віддав його потерпілому, а ніж залишив у себе. Просив врахувати, що з потерпілим раніше у них не було конфліктів. 
		Під час судових дебатів, визнав вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та визнав частково цивільні позови про відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 гривень. 
		Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого дослідивши письмові докази, суд приходить до переконання, що незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні, його вина доведена дослідженими по справі нижченаведеними доказами, а саме:
		-     показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка зазначила, що 14 жовтня 2021 року, вранці її цивільний чоловік ОСОБА_8 пішов з дому по справах. Вечером цього ж дня, приблизно о 21 год.45 хв., їй на мобільний телефон зателефонували з реанімації ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомили, що ОСОБА_8 перебуває в них в тяжкому стані з ножовим пораненням та потребує термінової операції. 15 жовтня 2021 року, приїхавши в лікарню, вона запитала в нього що з ним сталося ? ОСОБА_8 їй відповів, що його «підрізав хлопець азербайджанець». Деталі він обіцяв розповісти пізніше, коли йому стане легше і його переведуть з реанімації до лікарняної палати. Однак, на наступний день стан ОСОБА_8 погіршився, він перебував у комі і в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 помер; 
		-    даними телеграми № 1 від 15 жовтня 2021 року з якої вбачається, що згідно рапорту інспектора ОСОБА_12 , працівники поліції, слідуючи по вулиці Фурманська побачили особу чоловічої статі, який стікав кров*ю. Обстеживши його вони побачили, що в нього є ножове поранення в спину в області лівої легені. Ними негайно було розпочате надання першої домедичної допомоги, оскільки з рани йшла сильна кровотеча. Невдовзі прибула машина «Швидкої допомоги», яка госпіталізувала чоловіка в лікарню;
		-    даними протоколу огляду місця події від 14 жовтня 2021 року(з відеозаписом та фототаблицею до нього), проведеного за участю та зі згоди власника житлового приміщення ОСОБА_13 , згідно якого було встановлено, що огляд місця події проводився за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема оглянуто кімнату в якій відбулася подія звідки вилучено фрагмент покривала розміром 13Х6 см із слідами РБК на ньому, куртку чорного кольору із шкірозамінника із надписом New York на внутрішній стороні, мобільний телефон чорного кольору марки Nokia IMEI: НОМЕР_1 , фрагмент матрацу темно-сірого кольору розміром 4,5Х2 см із слідами РБК на ньому, фрагмент килима коричневого кольору розміром 6,5Х6,5 см із слідами РБК на ньому, фрагмент килима коричневого кольору розміром 26Х10 см із слідами взуття на ньому;
		-    даними протоколу огляду місця події від 15.10.2021, а саме санітарного відділення за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука у ході якого вилучено речі потерпілого ОСОБА_8 ;
		-    даними протоколу огляду предмету від 15.10.2021 року, а саме цифрового носія із маркуванням DVD-R, об`ємом памяті 4.7 GB, круглої форми, на якому знаходяться 2 файли відеозаписів. 
		На відеозаписі № 1 «XVR ch6_main 20211014210016_20211014211240» виявлено, що даний відеозапис здійснюється з зовнішньої камери відео спостереження фасаду будинку що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Фурманська, з права, зверху в куті знаходиться зазначення дати та години «14-10-2021 21:00:30», знизу зліва в куті знаходиться напис «Фурманська ІІ». 
		На 21:06:35 сек. дві особи одна з яких одіта в темні штани, темну курточку та темний светр із незрозумілою емблемою на переді та тримається лівою рукою за тулуб зовні схожа на ОСОБА_8 , а друга особа одягнена у джинси, темну курточку та має сумку через плече і ззовні схожа на ОСОБА_4 , рухаються обидва по вулиці Фурманській у м. Львові, в сторону проспекту Свободи, по дорозі підходять до невідомих осіб, після чого рухаються дальше в сторону проспекту Свободи у м. Львові;
		На відеозаписі № 1 «XVR_ch2_main_20211014210016 20211014213440» виявлено, що даний відеозапис здійснюється з зовнішньої камери відеоспостереження електроопори, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Свободи, з права, зверху в куті знаходиться зазначення дати та години «14-10-2021 21:00:16», знизу зліва в куті знаходиться напис «Гол. вхід».
		На 21:07:27 сек. видно як дві особи одна з яких одіта в темні штани, темну курточку та темний светр із незрозумілою емблемою на переді та тримається лівою рукою за тулуб зовні схожа на ОСОБА_14 , а друга особа одягнена у джинси, темну курточку та має сумку через плече ззовні схожа на ОСОБА_4 , виходять з вул.. Фурманської на пр.. Свободи у м. Львові, та зупиняються біля входу у «Prostor», після цього до них підходять дві невідомі особи жіночої статі, та між ними зав`язується розмова, після цього підходить ще одна невідома особа чоловічої статі, в подальшому вони виходять на проїжджу частину вул. Фурманської. Через деякий час ОСОБА_15 знімає куртку і виявляється, що він перебував у футболці із емблемою на переді. На 21:11:35 на місце приїжджає автомобіль патрульної поліції. Після чого працівники надають першу медичну допомогу ОСОБА_8 в подальшому на даному місці скупчилось більше невідомих осіб; 
		21:14:51 приїжджає на місце карета ШМД та розпочинає надавати медичну допомогу. О 21:16:57 год. ОСОБА_8 забирають працівники ШМД у автомобіль. О 21:17:50 год. ОСОБА_4 йде з місця події та рухається в сторону вул. Городоцької у м. Львові;
		-    даними висновку експерта №181/21 від 25.10.2021 року, за результатами проведеної експертизи трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого згідно медичної карти стаціонарного хворого № 33203, смерть гр. ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:25 год. Причиною смерті було проникаюче в грудну та черевну порожнину колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки ліворуч з гемопневмотораксом, ушкодженням лівого купола діафрагми, селезінки, сальника, що на тлі ателектазу лівої легені, гнійної бронхопневмонії та гнійно-фібринозного плевриту, що привело до гострої дихальної недостатності. 
		При експертизі трупа гр. ОСОБА_8 були виявлені: садна на підборідді, проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч з лівобічним гемопневмотораксом, ушкодженням лівого купола діафрагми, селезінки, сальника. Садна на підборідді могли утворитись 14.10.2021 року від контакту з тупими предметами, вірогідно при падінні на такі з висоти власного росту на тверду поверхню і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки ліворуч з лівобічним гемопневмотораксом, ушкодженням лівого купола діафрагми, селезінки та сальника могли утворитись 14.10.2021 року від дії гострого предмету, яким міг бути клинок ножа, ускладнилось розвитком гнійного запалення легень та гнійно-фібринозного плевриту, знаходиться в причинному зв`язку зі смертю і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. При експертизі трупа виявлені морфологічні ознаки алкогольного цирозу печінки та вогнищевого інтерстиційного склерозу міокарда. При поступленні в ЛШМД в крові потерпілого ОСОБА_8 виявлений етанол в кількості 0,83 проміле (результат екологічного дослідження № 6664 від 15.10.2021р.);
		-    даними висновку експерта № 1655/2021-ім. від 27 жовтня 2021 року, яким встановлено, що кров трупа ОСОБА_8 , 1982 р.н., відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0;
		-    даними висновку експерта від 27 жовтня 2021 року № 1672/2021-ім, яким встановлено, що кров ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		-    даними висновку експерта № 1673/2021ім від 20 грудня 2021 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено, що у слідах на вирізці тканини (по постанові «виріз із килима у кімнаті №1») (об`єкт №1), вилученій під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено кров людини групи АВ, яка може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 ;
		-    даними висновку експерта № 1674/2021-ім від 11 листопада 2021 року, згідно з яким в слідах на фрагменті грубої синтетичної тканини (згідно з постановою "виріз частини оббивки дивану")(об`єкт №1), на фрагменті килима (об`єкт №2), на фрагменті напівсинтетичної тканини (згідно з постановою "виріз частини скатертини")(об`єкт №3), - вирізок, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 ., виявлена кров людини групи АВ, що може походити від будь-якої особи з такою ж груповою приналежністю крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_8 , і не може походити від громадянина ОСОБА_4 
		-    даними висновку експерта № 1670/2021 ім від 11 листопада 2021 року, відповідно до якого у слідах на штанах (об`єкти №№1,2) та куртці (об`єкти №№5,6,7,8) - речах підозрюваного ОСОБА_4 виявлено кров людини групи АВ, яка може походити від будь-якої особи з такою груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_8 .У слідах на штанах (об`єкт №3) та футболці (об`єкт №4), - речах підозрюваного ОСОБА_4 - крові не виявлено;
		-    даними висновку експерта № 1675/2021 ім. від 11 листопада 2021 року, згідно з яким в слідах на марлевому тампоні зі змивом РБК із тротуару на пл. Свободи (об`єкт №1), на марлевому тампоні зі змивом РБК із дорожнього покриття біля автомобіля "Тойота Авенсіс" (об`єкт №2), на марлевому тампоні зі змивом РБК із бруківки біля входу в будівлю (об`єкт №3), на марлевому тампоні зі змивом РБК на подвір`ї будинку (об`єкт №4), на марлевому тампоні зі змивом РБК із тумби у кімнаті (об`єкт №5), - змивів, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 та прилеглій території, виявлена кров людини групи АВ, що може походити від будь-якої особи з такою ж груповою приналежністю крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_8 , і не може походити від громадянина ОСОБА_4 ;
		-    даними протоколу затримання ОСОБА_4 від 15.10.2022 у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Хуавей з двома ІМЕІ, складний ніж із рукояткою чорного кольору на лезі якого наявні сліди РБК, та одяг на якому наявні сліди РБК;
		-    даними висновків експертизи № Се-19/109-21/12882 БД від 13 грудня 2021 року, відповідно до якої, на клинку предмета, схожого на ніж виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які відображені в таблиці 1.1 додатку 1.
		Генетичні ознаки крові, виявленої на клинку предмета, схожого на ніж «об`єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 (об`єкт 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2021 № ЙСЕ-І9 109-21/12883-БД) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_16 (об`єкт № 2 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2021 № СЕ-19/109-21/12883-БД).
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_8 (об`єкт № 1 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ 1 ВС від 13.12.2021 № СЕ-19/109-21/12883-БД) та в об`єкті № 1 складає 9,9521 С- Ю'34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,00 х 1033 осіб.
		Походження генетичних ознак крові, виявленої в об`єкті № 1 від ОСОБА_4 (об`єкт № 2 у висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС від 13.12.2021 № СЕ-19/109-21/12883-БД) виключається;
		-    даними висновку експерта від 13.12.2021 № СЕ-19/109-21/12883-БД, яким встановлені генетичні ознаки (ДНКпрофілі) зразка крові ОСОБА_8 та зразка букального епітелію ОСОБА_4 ;
		-    даними висновку експерта №1671/2021-ім від 11 лютого 2022 року, згідно якого на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено наступне.
		   Кров від трупа ОСОБА_8 , 1982 року народження, відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО;
		   Кров громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;
		   У слідах на куртці (об`єкти №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12) - вилученій під час огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини групи АВ за ізосерологічною системою АВО, яка може походити від будь-якої особи з такою ж самою групою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_4 ;
		   У слідах на штанах (об`єкти №№13,14,15,16,17), на ремені (об`єкти №№18,19,20), на футболці (об`єкти №№21,22), на трусах (об`єкти №23), на мокасинах (об`єкти №№26,29,33) - речах, потерпілого ОСОБА_8 , вилучених у санітарному відділенні, за адресою: Львів, вул. Миколайчука, 9, знайдена кров людини групи АВ за ізосерологічною системою АВО, яка може походити від будь-якої особи з такою ж самою групою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_4 ;
		   У слідах на парі шкарпеток (об`єкти №№ 24,25), на мокасинах (об`єкти №№ 27,28,30,31,32), речах потерпілого ОСОБА_8 , вилучених у санітарному відділення, за адресою: АДРЕСА_4 , крові не знайдено;
		-    даними висновку експерта №249/2021-мк від 04 лютого 2021 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи одягу з гр-на ОСОБА_8 у відділенні судово- медичної криміналістики було виявлено: на задній поверхні лівого рукава куртки два розриви тканини, на задній поверхні спинки зліва внизу один розрив тканини. Розриви утворились внаслідок перерозтягання тканини. На спинці футболки у нижній частині виявлено три колото - різані пошкодження. Колото-різані пошкодження утворились від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, більш точно встановити тип заточки не надається можливим у зв`язку з слабкими слідосприймаючими властивостями трикотажу. Пошкодження №1 та №3 ймовірно утворюють між собою один раневий канал внаслідок складання одягу в складку;
		-    показаннями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що квартира у АДРЕСА_2 належить йому на праві власності. 14 жовтня 2021 року він спав у одній із кімнат квартири. Прокинувся він від сварки чоловіків. Коли він зайшов у другу кімнату, то побачив присутніх у квартирі ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Крім того, він побачив, що у кімнаті кров та розбитий телевізор. При цьому, з*ясувалося, що ОСОБА_8 був поранений. Оскільки йому було погано, він перебував у сусідній кімнаті один, тому йому не відомі причини сварки. Після його обурень розбитим майном у квартирі, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пішли, однак останній потім повернувся з курточкою ОСОБА_8 ;
		-    показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який зазначив, що він, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 перебували у квартирі у АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_13 . Попередньо він та ОСОБА_8 гуляли у місті та вживали спиртні напої. Коли вони повернулися до квартири, то обвинувачений перебував у одній з кімнат, в якій проживав свідок, а власник ОСОБА_13 був у іншій. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які сиділи на ліжку, виник словесний конфлікт, який тривав приблизно 5 хвилин. Зауважив, що між ними і раніше виникали конфліктні відносини на протязі року, при цьому останній конфлікт бут приблизно місяць назад до даної події. В подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 почалася шарпанина та бійка, внаслідок якої впав телевізор, висмикнувся шнур з розетки і в кімнаті стало темно, оскільки не було іншого освітлення. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 впали на підлогу. Він почув, як ОСОБА_8 сказав: «Для чого ножем ?». В їх кімнату зайшов ОСОБА_13 , вони розтягнули ОСОБА_4 та ОСОБА_8 і включили телевізор для освітлення квартири. Після цього побачили, що ОСОБА_8 поранений. ОСОБА_4 йому допомагав, надаючи ганчірки для припинення кровотечі.
		Проаналізувавши доводи сторони захисту щодо не вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд вважає їх непослідовними, суперечливими, непереконливими та спробою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
		   По-перше,всі письмовідокази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення саме обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення. 
		   По-друге, покази потерпілої ОСОБА_11 , яка зазначила, що їй у лікарні безпосередньо повідомив ОСОБА_8 , що його поранив «азербайджанець» - узгоджуються з показами свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , які підтвердили наявність конфлікту, бійки та поранення ножем її чоловіка. Також, суд також враховує, що в процесі судового розгляду не встановлено жодних підстав вважати, що потерпіла оговорює обвинуваченого.
		   По-третє, покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 є послідовними та повністю узгоджуються з письмовими доказами та висновками експертиз у кримінальному провадженні. Факт лікування свідків від наркозалежності, на який звертав увагу захисник, не може бути сам по собі причиною для визнання їх показів недопустимими.
		Під час судового розгляду потерпіла, свідки надали показання щодо обставин вчинення злочину під присягою та будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, відповідно, за участю сторони захисту, тобто з дотриманням принципу змагальності.
		За оцінкою показів свідків, потерпілої, інших вищенаведених письмових доказів в цілому, суд встановлює, що вони доводять вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину. 
		   В той же час, твердження обвинуваченого, що під час конфлікту ОСОБА_8 першим з ножем напав на обвинуваченого, а останній захищався і під час їх падання на підлогу ОСОБА_8 невдало впав на ніж, - спростовується показами потерпілої ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_10 . 
		   Покази обвинуваченого, який зазначав що під час боротьби з ОСОБА_8 останній впав на підлогу на спину, а він з ним рядом, спростовуються також даними висновку експерта №181/21 від 25.10.2021 року, оскільки при експертизі трупа гр. ОСОБА_8 були виявлені садна на підборідді. Ці садна на підборідді могли утворитись 14.10.2021 року від контакту з тупими предметами, вірогідно при падінні на такі з висоти власного росту на тверду поверхню і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Також сторона захисту стверджувала, що смерть ОСОБА_8 могла наступити внаслідок неналежної медичної допомоги, однак належних та допустимих доказів зазначеного суду надано не було.
		 
		Щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.119 КК України суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об*єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров*я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв*язком між указаним діянням та наслідками, а із суб*єктивної сторониумисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров*ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).
		Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		У випадку, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії залежно від наслідків слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 КК України чи ст. 128 КК України.
		Отже, розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, що спричинило її смерть (ч. 2 ст. 121 КК України), і вбивство, вчинене через необережність(ч. 1 ст. 119 КК України), здійснюється як за об*єктивною, так і суб*єктивною сторонами цих злочинів.
		Питання про умисел винного або відсутність такого умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку засудженого та потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. 
		З урахуваннямвищевикладеного,суд приходитьдо переконання,що тяжкетілесне ушкодження,яке спричинилосмерть  ОСОБА_8 ,було безпосереднім наслідкомзаподіяного обвинуваченим умисногоудару ножемв тулубпотерпілого внаслідок конфліктуміж обвинуваченимта ОСОБА_8 ,що підтвердженоналежними тадопустимими доказами,в томучислі іщодо причинно-наслідковогозв*язкуміж тілеснимушкодженням ісмертю потерпілого.Надання обвинуваченимдопомоги потерпіломупісля поранення,не спростовуютьвисновок судупро наявністьпрямого умислу ОСОБА_17 на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. 
		Твердження сторони захисту про те, що судом не встановлено наявності в діях засудженого прямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2ст. 121 КК України, є безпідставними. Суд вважає,що удар,який булоздійснено обвинуваченим ОСОБА_4 ,був здійсненийз застосуваннямзначної сили,адже внаслідоктакого ударупотерпілим ОСОБА_8 отримано нелише проникаючепоранення, а саме проникаюче в грудну та черевну порожнину колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітки ліворуч з гемопневмотораксом, ушкодженням лівого купола діафрагми, селезінки та сальника, ножове поранення задньої поверхні грудної клітки, наскрізне пошкодження лівого купола діафрагми та селезінки, що, знову ж таки, вказує на ту обставину, що даний удар був нанесений умисно, а не з необережності, так як суд вважає, що удари з необережності при таких обставинах справи не могли бути нанесені з значною силою, такий удар мав би мати характер по дотичній, поверхневий, половинчастий, тощо.
		   Зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки останній вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Щодо цивільних позовів.
		 
		Під час розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_11 самостійно та в інтересах малолітньої дочки подала до суду цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, ОСОБА_11 просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь:
		-    малолітньої ОСОБА_18 242000 грн у відшкодування моральної шкоди;
		-     ОСОБА_11 200 тисяч грн моральної шкоди та 43063 грн матеріальної шкоди.
		Підставами відшкодування шкоди ОСОБА_11 вказує, що проживала з померлим ОСОБА_8 у цивільному шлюбі без державної реєстрації. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. В їх родині народилася донька ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої зазначена позивач та ОСОБА_8 . Внаслідок смерті останнього, донька позбавлена батьківського спілкування, утримання та опіки. Їй також спричинені моральні страждання внаслідок смерті чоловіка та порушені звичайні життєві зв*язки. Крім того, просить відшкодувати витрати на лікування померлого.
		Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		За нормами ч.2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Як передбачено у ч.1 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		У п.7 ч.1 ст.368 КПК зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
		Судовим розглядом встановлено, що батько потерпілої ОСОБА_18 та цивільний чоловік потерпілої ОСОБА_11 помер в результаті тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, спричиненого обвинуваченим. Крім вищезазначених доказів винності ОСОБА_4 у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, на підтвердження спричинення шкоди цивільним позивачем ОСОБА_11 суду надані касові документи, що підтверджують витрати на придбання ліків у сумі 22607, 71 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково.
		Вирішуючи цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.
		Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Як вбачається з пояснень потерпілої, отриманих в судовому засіданні, письмових доказів, потерпілій ОСОБА_11 та потерпілій ОСОБА_18 були спричинені тяжкі моральні травми. Останні втратили цивільного чоловіка та батька, в результаті чого зазнали душевних страждань, що негативно відобразилося на їх подальшому способі життя, як родини. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, котрі зазнали потерпілі у зв`язку з втратою близької їм людини, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, істотність вимушених змін в організації життя, основоположних засад виваженості і справедливості. 
		Суд вважає вказані моральні страждання потерпілих тяжкими, однак виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: на користь потерпілої ОСОБА_11 слід стягнути 100000 гривень, а на користь доньки померлого  у повному обсязі.
		Відповідно статей 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини:
		- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке Кримінальним законом віднесене до тяжких злочинів;
		- особу обвинуваченого який раніше судимий, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин під час іспитового строку; не одруженого,не працевлаштованого;
		-згідно висновку експерта психіатра застосування заходів медичного характеру не потребує;
		-на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. 
		В силу статей 66, 67 Кримінального кодексу України, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому, приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення останнього буде покарання у виді позбавлення волі, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, а також буде необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. На переконання суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України, - у виді позбавлення волі.
		 
		Під час призначення покарання судом враховується, що 22 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова визнав ОСОБА_4  винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначене йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його було звільненовід призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покладені обов*язки відповідно до ст.76 КК України. 
		Оскільки він вчинив даний злочин під час іспитового строку, остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст.ст.78,71 КК Українислід визначити, приєднавши частково до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2021 року, відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено, останній раз ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 серпня 2022 року.
		Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення у вчиненні злочину, обраний судом вид покарання, наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 , з огляду на дані про його особу, нестійкі соціальні зв`язки, зможе ухилитися від виконання вироку суду (ризик переховування), суд вважає за необхіднезалишити без зміни до набрання вироком законної сили раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання слід рахувати з моменту затримання 15 жовтня 2021 року.
		Арешти, накладені на майно та речові докази ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2021 року від 19 жовтня 2021 року,- підлягають скасуванню.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України.
		   
		На підставі вимог ст.ст. 124-126 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у сумі 7128,86 грн.
		На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121Кримінального кодексуУкраїни та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.1 ст.71 КК Українидо покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Львова від 22 червня 2021 року, тавизначити ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 09 (дев*яти )років.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) у вигляді тримання під вартою - до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 жовтня 2021 року.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 в інтересах малолітньої ОСОБА_18 задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_18 у відшкодування моральної шкоди суму 242000 (Двісті сорок дві тисячі) грн.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 у відшкодування матеріальної шкоди суму 22607(Двадцять дві тисячі шістсот сім) грн 71 коп, у відшкодування моральної шкоди суму 100 000(Сто тисяч) грн 00 коп.    
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) на користь держави вартість проведення судових експертиз в сумі 7128 ( Сім тисяч сто двадцять вісім ) 86 грн. 
		 
		Після набрання вироком законної сили речові докази:
		-    фрагмент покривала розміром 13Х6 см із слідами РБК на ньому, НОМЕР_1 , фрагмент матрацу темно-сірого кольору розміром 4,5Х2 см із слідами РБК на ньому, фрагмент килима коричневого кольору розміром 6,5Х6,5 см із слідами РБК на ньому, фрагмент килима коричневого кольору розміром 26Х10 см, складний ніж із рукояткою чорного кольору  знищити;
		-    мобільний телефон чорного кольору, марки «Nokia», ІМЕІ: НОМЕР_1  повернути власнику;
		-    куртку чорного кольору із шкірзамінника із надписом на внутрішній стороні «NewYork» - повернути потерпілій;
		-    мобільний телефон марки «Хуавей» ІМЕІ1 НОМЕР_2 ІМЕІ НОМЕР_3 , довідку з ломбарду «Скарбниця ломбард» АЗ 604512, банківська карта «А-Банк» НОМЕР_4 , мобільний телефон «Самсунг» темного кольору,із наявними пошкодженням у вигляді тріщин на екрані та задній частині телефону, одяг, а саме: взуття чорного кольору, з надписом «Lacoste», джинси темного кольору із поясом, футболку чорного кольору із надписом «PullandBear», куртку чорного кольору із надписом «Bentner» - повернути обвинуваченому;
		-    СD-R диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах справи.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...