Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/1387/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 22.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2022.
Дата набрання законної сили: 22.09.2022
Номер судового провадження: 22-ц/811/4290/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/1387/21                    Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І. 
		Провадження № 22-ц/811/4290/21                Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		22 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		судді-доповідача: Левика Я.А.,
		суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Леньо С.І. від 3 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
		в с т а н о в и л а :
		   рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2021 року позов задоволено.
		   Стягнуто з ОСОБА_2 на користьАкціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» 222999,76 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		   Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» 3345 грн. судового збору.
		   Дане рішення оскаржив  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
		   В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2021 року та прийняти нове, яким у повному обсязі відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Вважає що рішення суду постановлене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення длясправи,недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими,невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи.Позивачем не долучено до матеріалів справи належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження: розміру завданої шкоди власнику автомобіля Mazda СХ-9 саме внаслідок ДТП за участю відповідача; характеру та виду пошкоджень деталей автомобіля Mazda СХ-9 завданих саме ДТП за участю відповідача; існування підстав для визнання події страховою та прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Зазначене вище коло питань входило в предмет доказування, яке підлягало встановленню та перевірці судом першої інстанції. Однак суд не дослідив жодного із питань. Висновки суду про існування підстав для задоволення позову є поверхневими та не підтверджуються жодними доказами, що містяться в матеріалах справи. Позивачем до позову не було долучено висновку незалежного експерта (оцінювача) про розмір завданого збитку внаслідок ДТП. Оскільки, пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль був відремонтований (докази долучені до клопотання про призначення експертизи), відповідач був позбавлений можливості подати в справу висновок експерта-автотоварознавця, підготовлений на його замовлення, адже, відповідно до абзацу 2 п. 5.1 Розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. За таких обставин відповідач був позбавлений можливості самостійно без сприяння суду подати в справу висновок експертизи у справу, оскільки, визначення розміру матеріального збитку було можливим лише на підставі ухвали суду шляхом дослідження документів, які містяться в матеріалах справи. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не надав жодної оцінки цим доводам відповідача, чим допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
		Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
		В судіапеляційної інстанції,представником відповідачазаявлено клопотанняпро проведенняавто-товарознавчоїекспертизи,однак узадоволенні вказаногоклопотання слідвідмовити,зважаючи нате,що ухвалоюЛичаківського районногосуду від11червня 2021року,суд надавможливість сторонівідповідача податисуду висновоквідповідної експертизипо наявнихматеріалах справидля визначеннярозміру матеріальногозбитку,однак всуді першоїінстанції відповідачне скориставсятакою можливістю,відповідно судпершої інстанціїправильно відмовиву задоволенніклопотання представникавідповідача пропризначення експертизи.Окрім цього, представник відповідача звертався в Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз стосовно проведення експертизи та такому була надана відповідь, що для проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження необхідно надати ряд документів, однак відповідачем така експертиза проведена не була, хоча у матеріалах справи були наявні усі докази для її проведення та жодних доводів щодо неможливості самостійно надати такі документи експертній установі відповідач не навів. Суд ж апеляційної інстанції вправі задовольнити таке клопотання лише у випадках коли таке безпідставно не було задоволено судом першої інстанції або у випадку коли заявленню такого перешкоджали об`єктивні причини, що не залежали від волі особи яке таке заявляє, однак таких судом апеляційної інстанції не встановлено та не наведено таких і стороною відповідача, зокрема, і в клопотанні.
		   Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на неї, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, додаткових пояснень, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
		   Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16,979, 993, 1187, 1194 ЦК України, 9, 16, 27 ЗУ «Про страхування» та задовольняючипозовні вимоги,виходив зтого,що 24.08.2020 на 552 км. а/д «Київ - Чоп» сталась ДТП за участю транспортних засобів «Фольксфаген Кадді» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача  ОСОБА_2 та автомобілем «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 . Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 08.09.2020 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди. На момент ДТП автомобіль «Маzda СХ-9» р.н. НОМЕР_2 був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у позивача АТ«Страхова компанія «ІНГО» згідно договору страхування № 640503268.19. Згідно п.п.2.2,2.3 вказаного договорустраховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів; попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону. Виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу. З наявних в матеріалах справи рахунків на ремонт ТОВ «Ніко Захід Моторс» № 01221 від 02.09.2020 року та ФОП ОСОБА_3 № 00427 від 04.09.2020 року, - загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 складає 350999.76 грн. Позивач відшкодував власнику застрахованого автомобіля завдану шкоду у розмірі 350999.76 грн. (а.с.20-28). В свою чергу цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген Кадді» р.н. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «АРКС» згідно полісу № ЕР154364738 з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі  130 000.00 та франшизою  2000.00 грн. На звернення позивача достраховика відповідачаПрАТ «СК «АРКС»із заявою про компенсацію суми страхової виплати за договором добровільного страхування у розмірі 128000.00 грн., що є в межах ліміту відповідальності страховика відповідача за майновою вимогою згідно чинного законодавства України про обов`язкове страхування. ПрАТ «СК «АРКС» перерахувало на банківський рахунок позивача суму претензійної вимоги у розмірі 128000.00 грн. Відтак, 222999,76 грн. просить стягнути в примусовому порядку з відповідача. Суд прийшов до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 222 999,76 грн., тобто різниця між сумою страхової виплати, на яку позивач набув право зворотної вимоги  350 999,76 грн. та лімітом майнової відповідальності страховика відповідача. Судом встановлено, що саме з вини відповідача відбулась вказана вище дорожньо-транспортна пригода, відповідно в межах ліміту страхової відповідальності, страховиком відповідача ПрАТ «СК «АРКС» було проведено страхову виплату на користь позивача, сума якої є недостатньою для повного відшкодування шкоди, тому згідно вимог ст.1194 ЦК України різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача.
		Колегія суддів вважає, що вцілому такі висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду  немає.
		   10.02.2021 року Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просили стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» грошові кошти у розмірі 222999,76 грн.
		   В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що 24.08.2020 року на 552 км. а/д «Київ  Чоп» сталась ДТП за участю транспортних засобів: «Фольксваген Кадді» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 , який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у ПрАТ «АСК «Інго Україна» на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640503268.19 від 28.11.2019 року з франшизою по ризику «ДТП» у розмірі  0.00 грн. (надалі - Договір страхування). Згідно рахунків на ремонт ТОВ «Ніко Захід Моторс» № 01221 від 02.09.2020 року та ФОП ОСОБА_3 № 00427 від 04.09.2020 року, - загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 складає350999.76 грн. Позивач відшкодував власнику застрахованого автомобіля завдану шкоду у розмірі 350999.76 грн.та набув право зворотної вимоги до особи, винної у завданні шкоди та її страховика у розмірі фактично понесених витрат. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 08.09.2020 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген Кадді» р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «АРКС» згідно полісу № ЕР154364738 з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі  130000.00 грн. та франшизою  2000.00 грн. Враховуючи наведене 25.11.2020 року позивач звернувся до страховика відповідача із заявою про компенсацію суми страхової виплати за договором добровільного страхування у розмірі 128000.00 грн., що є в межах ліміту відповідальності страховика відповідача за майновою вимогою згідно чинного законодавства України про обов`язкове страхування. ПрАТ «СК «АРКС» перерахувало на банківський рахунок позивача суму претензійної вимоги у розмірі 128000.00 грн. Враховуючи набуття позивачем права зворотної вимоги в межах фактично сплачених грошових коштів у розмірі 350999.76 грн., наявність ліміту майнової відповідальності страховика відповідача у розмірі 128000.00 грн., - позивач вважає, що решта завданої шкоди підлягає до стягнення з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяння завданої шкоди (винуватця ДТП) та володільця джерела підвищеної небезпеки на підставі положень ч.2 ст.1187 та ч.1 ст.1194 ЦК України. Тому просить позов задовольнити.
		Як вбачаєтьсяіз матеріалів справи, правильно встановлено судом першої та сторонами не оспорено та не спростовано,  ОСОБА_2 24.08.2020 року о 15 год. 15 хв. на 552 км +600 м автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Caddy", р.н. НОМЕР_3 , не встежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Mazda CX-9",р.н. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам механічні пошкодження із матеріальними збитками,чим порушив п.п. 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
		Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 08.09.2020 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди (а.с.11-12).
		На момент ДТП автомобіль «Маzda СХ-9» р.н. НОМЕР_2 був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у позивача АТ«Страхова компанія «ІНГО» згідно договору страхування № 640503268.19 (а.с.14-17).
		Вказаний договір добровільного страхування був укладений між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Будкомплект-ЛТД» та діяв з 28.11.2019 року до 27.11.2020 року.
		Згідно п.п.2.2,2.3 вказаного договорустраховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів; попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону. Виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу.
		З договору страхування також вбачається, що особами допущеними до керування автомобіля «Маzda СХ-9» р.н. НОМЕР_2 є всі працівники страхувальника з водійським стажем більше 4 років та віком старше 25 років, які керують застрахованим транспортним засобом на законних підставах.
		З довідки ТзОВ «Будкомплект-ЛТД» від 03.03.2020 року №03032020/01 вбачається, що ОСОБА_4 працює на посаді менеджера з продажу у ТОВ «Будкомплект-ЛТД» (а.с. 19).
		Згідно посвідчення водія НОМЕР_4 , стаж водіння ОСОБА_5 1983 року народження, на момент ДТП становив 9 років.
		Зважаючи на вказане, ОСОБА_6 є працівником ТОВ «Будкомплект-ЛТД» з водійським стажем більше 4 років та віком старше 25 років.
		З наявних в матеріалах справи рахунків на ремонт ТОВ «Ніко Захід Моторс» № 01221 від 02.09.2020 року та ФОП ОСОБА_3 № 00427 від 04.09.2020 року,  загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 складає 350999.76 грн. Позивач відшкодував власнику застрахованого автомобіля завдану шкоду у розмірі 350999.76 грн. (а.с.20-28).
		Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №17017 від 01.06.2021 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ «Мазда СХ-9» р.н. НОМЕР_2 станом на 24 серпня 2020 року дорівнює з урахуванням ПДВ, але без врахування ВТВ 357052,34 грн.
		В свою чергу цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген Кадді» р.н. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «АРКС» згідно полісу № ЕР154364738 з лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі  130 000.00 та франшизою  2000.00 грн. (а.с.13).
		На звернення позивача достраховика відповідачаПрАТ «СК «АРКС»із заявою про компенсацію суми страхової виплати за договором добровільного страхування у розмірі 128000.00 грн., що є в межах ліміту відповідальності страховика відповідача за майновою вимогою згідно чинного законодавства України про обов`язкове страхування. ПрАТ «СК «АРКС» перерахувало на банківський рахунок позивача суму претензійної вимоги у розмірі 128000.00 грн. (а.с.29, 85).
		Згідно ст.22ЦК України,особа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування. Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуютьсяу повномуобсязі,якщо договоромабо закономне передбаченовідшкодування уменшому абобільшому розмірі. Якщоособа,яка порушилаправо,одержала узв`язкуз цимдоходи,то розмірупущеної вигоди,що маєвідшкодовуватися особі,право якоїпорушено,не можебути меншимвід доходів,одержаних особою,яка порушилаправо. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Як вбачається з ч. 1ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.
		Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання ,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно п. 26 цієї Постанови до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.
		Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
		   Відповідно до змісту п. 10.2.3.1. Договору страхування, страхове відшкодування сплачується на рахунок СТО на проведення відновлювального ремонту. Якщо страхувальник, після настання страхового випадку, письмово відмовляється ремонтувати ТЗ на визначеній СТО, страховик пропонує страхувальнику список СТО, з якими у нього є договірні відносини щодо проведення відповідних відновлювальних робіт та сплачує страхове відшкодування на рахунок обраної СТО.
		Як вбачається з матеріалів справи АТ «СК «ІНГО» перерахувало на рахунок ТОВ «НІКО ЗАХІД МОТОРС» 276630 грн. та на рахунок ФОП ОСОБА_3 74369,76 грн. за ремонт автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями №15386 та №15387 від 24.09.2020 року, а також з позиції позивача вбачається, що така СТО не була авторизованою, однак визначеною за домовленістю між сторонами договору страхування та позивач погодив таке СТО згідно п. 10.2.3.1. Договору страхування.
		   Також, згідно п. 10.2.3 договору, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої в п.2 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків та умови виплати визначаються з урахуванням наведених нижче і зазначених у а. 2 Договору умов. 
		Тому, як вбачається із наведеного вище розмір страхового відшкодування був розрахований відповідно до вказаного пункту Договору страхування за рахунками СТО (а.с. 20-23) та доказів неспівпадіння розміру збитків, видів та характеру пошкоджень, про що вказує апелянт, ним не надано, про такі не вказано та обґрунтованих клопотань про витребування таких не заявлено ні у суді першої, ані апеляційної інстанції.
		   Враховуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 222 999,76 грн., тобто різниця між сумою страхової виплати, на яку позивач набув право зворотної вимоги  350 999,76 грн. та лімітом майнової відповідальності страховика відповідача, оскільки саме з вини відповідача відбулась вказана вище дорожньо-транспортна пригода, відповідно в межах ліміту страхової відповідальності, страховиком відповідача ПрАТ «СК «АРКС» було проведено страхову виплату на користь позивача, сума якої є недостатньою для повного відшкодування шкоди, тому згідно вимог ст.1194 ЦК України різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача.
		Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги вцілому слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити.Рішенняжсуду першої інстанції слід залишитибез зміняктаке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - 
		п о с т а н о в и л а :
		в задоволенні клопотання  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про проведення авто-товарознавчої експертизи  відмовити. 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  залишити без задоволення.
		   Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2021 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 22 вересня 2022 року.
		 
		Головуючий:                                               Я.А. Левик
		Судді:                                     Н.П. Крайник
		                                    М.М. Шандра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...