Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/18815/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2022. Зареєстровано: 23.09.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2022.
Дата набрання законної сили: 01.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/761/3012/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000432

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/18815/22
		Провадження №1-кп/761/3012/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		22 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді                        Мартинова Є.О., 
		за участю секретаря с/з         Литвин О.О.,
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференції за допомогою програми EasyCon, судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22022000000000432 від 22 серпня 2022 року, щодо:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, на даний час перебуваючого в ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89», 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05 січня 2022 року), ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                Стоцького Ю.В.,
		перекладача                                Мамедової А.М., 
		захисника         Гусєва І.І., 
		обвинуваченого                         ОСОБА_1 , 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі - АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Російська Федерація (далі російська федерація) чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол І) від 08 червня 1977 року до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12 серпня 1949 року, є формою збройного конфлікту.
		Збройна агресія російської федерації на території Донецької та Луганської областей здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької та Луганської областей та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум «Про підтримку акта про державну самостійність луганської народної республіки», за результатами якого 12 травня 2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
		Самопроголошеним головою «лнр» 07 жовтня 2014 року виданий указ № 15, згідно із яким створене незаконне збройне формування так званої «лнр» - «народна міліція». Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію та кураторів з російської федерації.
		Встановлено, що до складу «нм «лнр» входить структурний підрозділ - «батальйон патрульної поліції «мвд «лнр» та «4 окрема мотострілкова» бригада, які складаються з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення.
		Проте, ОСОБА_1 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.
		Так, ОСОБА_1 , на початку квітня 2021 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області України - у місті Брянка Луганської області, добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - військової частини Л - 15264 (15 батальйон територіальної оборони «СССР Брянка» на посаду навідник ПТР (протитанкова рушниця) із званням рядового.
		У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в лютому 2022 року, точний час встановити не вдалось можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області - у місті Брянка, повторно добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - « 15 батальйон територіальної оборони «СССР Брянка» на посаду навідник ПТР (протитанкова рушниця) зі званням рядового (в/ч № Л-15264).
		У період з квітня 2021 року по 02 серпня 2022 року ОСОБА_1 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації, а саме: бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «лнр»; проходити військову службу по контракту в період установленого дійсним контрактом терміну в «народній міліції «лнр»; суворо і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів; в період проходження військової служби за контрактом добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовця установлені законодавством й іншими нормативно-правовими актами «лнр»; виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в «народній міліції» й інших нормативно-правових актів «лнр»; при скоєнні правопорушень нести всі види юридичної відповідальності, відповідно до законодавства «лнр»; дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника); дотримуватися установленого порядку користування секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
		В подальшому, політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимог пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимог частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV) від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		22 лютого 2022 року Президент російської федерації (далі - президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі - ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24 лютого 2022 року, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, здійснивши окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України.
		14 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		18 квітня 2022 року Указом Президента України № 259/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		17 травня 2022 року Указом Президента України № 342/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		12 серпня 2022 року Указом Президента України № 573/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		В свою чергу, громадянин України ОСОБА_1 , на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, перебуваючи на посаді навідника ПТР у складі збройних сил російської федерації, а саме незаконного збройного формування так званої «нм «лнр» - 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка» виконував бойові завдання пов`язані із військовим захопленням території України.
		Так, громадянин України ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі незаконних збройних формувань так званої «нм «нлр», будучи бійцем 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка» на посаді навідника ПТР (протитанкової рушниці) зі званням рядового (в/ч № Л-15264), у період з 24 лютого 2022 року до 02 серпня 2022 року, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, з закріпленою зброєю (АК 74 калібру 5,45 мм № НОМЕР_3 ) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «нм «лнр», виконував обов`язків «навідника ПТР» в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами російської федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України.
		Злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена 02 серпня 2022 року військовослужбовцями Збройних Сил України неподалік міста Бахмут Донецької області.
		Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дані кримінально карані діяння. ОСОБА_1 зокрема заявив, що він народився та виріс у Луганській області та є громадянином України. У 2021 році він підписав контракт про проходження військової служби та був зарахований до військової частини Л  15264 , 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка» на посаду навідника протитанкової рушниці. Згодом, приблизно у лютому 2022 року він повторно уклав контракт про проходження військової служби на території «ЛНР». В подальшому весь час перебував у розпорядженні частини у м. Первомайську Луганської області, а наприкінці літа 2022 року, залишивши позиції свого батальйону, біля м. Бахмату Донецької області потрапив у полон до військовослужбовців Збройних Сил України. 
		Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
		Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		На підставі викладеного, пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, які виразились у державній зраді, тобто діянні, вчиненому умисно громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05 січня 2022 року).
		Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились в участі в терористичній організації, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		А також ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, які виразились в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України. 
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення. 
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до особливо тяжких та тяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, неодружений, за теперішнім місцем перебування в ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89» характеризується позитивно.
		Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.
		Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, а саме те що ОСОБА_1 , маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаним здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань здійснив державну зраду та брав участь в діяльності незаконного збройного формування та терористичної організації, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України та у сфері злочинів проти громадської безпеки, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_1 , не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України. 
		В той же час, враховуючи вищезазначені дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне призначити покарання в розмірі, наближеному до нижньої межі санкції встановленої ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05 січня 2022 року). 
		Таке покарання стосовно ОСОБА_1 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення як ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
		З урахуванням того, що ОСОБА_1 засуджується до позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного судом покарання, до вступу вироку у законну силу обвинуваченому  ОСОБА_1  слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно після проголошення вироку.
		Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 22 вересня 2022 року. 
		Даних щодо наявності речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		                                       
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05 січня 2022 року) та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.
		Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взяти його під варту негайно після проголошення вироку. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 22 вересня 2022 року. 
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		       
		 
		Суддя Шевченківського
		районного суду м. Києва Мартинов Є.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...